Вправа для використання на уроці української літератури у 6 класі при вивченні теми «Ставлення до рідної природи у творах українських письменників»

Вправа для використання на уроці української літератури у 6 класі при вивченні теми «Ставлення до рідної природи у творах українських письменників» є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.

Авторка: Іщик Катерина Йосипівна, вчителька української мови та літератури Старобільського ліцею №3 Старобільської міської ради Луганської області. 

Мета вправи/заняття: навчити учнів правильно давати оцінку коментарям з різних форумів та соцмереж, розуміти позицію інших людей.

Короткий опис вправи, анотація: аналіз поетичного твору за допомогою уявних коментарів з Інтернету. Виконуючи завдання, учні знайомляться з художнім текстом, а потім з коментарями до нього, які нібито взято з інтернет-форуму, проводять словникову роботу стосовно незрозумілих термінів, пояснюють позицію коментаторів, дають їм характеристику, висловлюють свою позицію стосовно прочитаного твору, зіставляють її з позицією уявних коментаторів.                                                                 

Час необхідний на виконання вправи: 30 хвилин.

Застосування вправи: урок з української  літератури (позакласне читання).

Необхідне обладнання/матеріали: роздатковий матеріал (картки із завданням), літературознавчий словник.

Форма/метод роботи: евристична бесіда.

Детальний опис вправи:

Учні отримують картки із таким завданням:

На одному із літературних інтернет-форумів виникла суперечка щодо ідейного змісту цієї поезії:

Мене ізмалку люблять всі дерева,

і розуміє бузиновий Пан,

чому верба, від крапель кришталева,

мені сказала: «Здрастуй!» – крізь туман,

чому ліси чекають мене знову,

на щит піднявши сонце і зорю.

Я їх люблю, я знаю їхню мову.

Я з ними теж мовчанням говорю (Л. Костенко).

Ознайомтесь із коментарями читачів та стисло охарактеризуйте учасників діалогу. А що ви побачили в цій поезії? Теорія літератури: дайте визначення тим художнім засобам, які згадуються в коментарях.

Вернидуб.  Як просто розказано про те, що людина живе в гармонії з природою й від того щаслива.

Мавка.  Хіба тут тільки про природу? Любов відгукується на любов: недарма ж це слово вжито в першому й передостанньому рядку.

Вернидуб.  Взагалі-то Пан – дух природи, а персоніфікації «верба сказала…» та «ліси чекають…» знов-таки стосуються природи. Зрозуміло, що автор хотіла     висвітлити проблеми співіснування світу природи й світу людини.

Мавка.  А я ось думаю, що Ліна Василівна хотіла сказати, що добре слово й кішці приємне. Стався до оточення з любов’ю – отримаєш її навзаєм. Цей вір про стосунки взагалі, а не лише про природу.

Ромашка. Світ природи? Світ людини? Не існує ніяких окремих світів! Є один Всесвіт! Людина – це частина природи! Така думка автора! Тому й персоніфікації, тому й любов: адже дерева як люди, а люди як дерева.

Капітан. Ну ось! Як це по-школярськи: «Що хотів сказати автор». Не думайте про те, що хотів сказати автор – думайте про те, що хочете сказати ви! Якби Ліна Костенко писала цей вірш для себе, то не публікувала б його. Цей твір написано для вас і про вас, адже кожен побачив у ньому те, що йому близьке.

Директор. Можна пошукати аналіз цього вірша. Є ж якісь правила! Може, який літературознавець уже все пояснив, а ми тут голову ламаємо: природа чи люди?!

Капітан. Хтось сказав, хтось пояснив, персоніфікації, лексичні повтори… якщо вже так цікавить літературознавчий аналіз, то зверніть увагу на чудовий оксиморон «мовчанням говорю». Ось вам і думка автора. Навіщо сперечатись, якщо можна просто мовчки насолоджуватися. Природою. Любов’ю. Всесвітом. Поезією.

Проводячи з учнями евристичну бесіду, учитель домагається таких відповідей:

  1. Позиція коментаторів, їхня характеристика:

Вернидуб – людина, яку хвилюють глобальні проблеми людства. Можливо, він активіст-природоохоронець.

Мавка явно закохана.

Ромашка прагне віднайти золоту середину.

Директор хоче жити за правилами, але власної думки не має.

Капітан знається на літературі, але не хоче, щоб формальне виступало на перший план. Головне – власна позиція читача. А мистецтво для нього – це насолода. Він – вільнодумець, творча особистість, можливо, і сам поет.

  1. Культура спілкування та безпека в Інтернеті:

Усе, що ми пишемо в соцмережах і на форумах містить інформацію про нас.

  1. Висловлення власної думки про прочитаний твір, визначення підтексту літературного твору, його ідейно-художній аналіз
  2. Теорія літератури (робота зі словником):

Персоніфікація – олюднення предметів та явищ.

Оксиморон – поєднання непоєднуваного.

Лексичний повтор – навмисне повторювання в невеликому фрагменті тексту певного слова для підсилення виражального ефекту.

Очікувані результати: Учні вчаться культурі спілкування в Інтернеті, усвідомлюють, що будь-які залишені ними в соцмережах коментарі несуть містять інформацію про них самих і будь-хто може нею скористатися.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи: Учні роблять висновок, що будь-яке висловлювання має підтекст та може трактуватися по-різному, учаться розпізнавати підтекст у висловлюваннях як відомих людей, так і звичайних користувачів Інтернету.

Використані джерела: поезія Ліни Костенко «Мене ізмалку люблять всі дерева»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *