Вправа для використання на уроці української літератури у 5 класі при вивченні теми «Павло Тичина – майстер музичного слова. Конкурс на найкращого декламатора віршів поета»

Вправа для використання на уроці української літератури у 5 класі при вивченні теми «Павло Тичина – майстер музичного слова. Конкурс на найкращого декламатора віршів поета» є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.

Авторка: Баранова Вікторія Миколаївна, вчителька української мови та літератури Комунального закладу “Смичинський ліцей” Городнянської міської ради Чернігівської області.

Мета вправи/заняття: повторити основні відомості про життєвий та творчий шлях поета, систематизувати набуті знання, удосконалити навички виразного читання віршів, вчитися розрізняти правдиву та недостовірну інформацію, особливо таку, що отримана з надійних, на думку здобувачів освіти, джерел; розвивати пильність, критичне ставлення до почутого, навички активного слухання, пам’ять, удосконалювати вміння працювати з різними джерелами інформації, а також об’єктивно оцінювати власні досягнення; виховувати любов до літератури, зацікавленість у прагненні дійти до істини судження.

Короткий опис вправи, анотація: вправа «Знайди фактичну помилку» покликана розвивати навички активного слухання та вміння критично ставитися до інформації, отриманої з різних джерел. На сьогодні інтернет-ресурси пропонують безліч різноманітної інформації, але не завжди вона є достовірною. Можна спостерігати безліч «фейкових» відео в соціальних мережах, тому в здобувачів освіти потрібно виховувати вміння працювати з отриманою інформацією, зокрема перевіряти її на правдивість усього матеріалу, адже серед реальних фактів можуть траплятися неправдиві.

Час необхідний на виконання вправи: 15 хвилин.

Застосування вправи: вправу можна застосувати на етапі актуалізації набутих знань на підсумковому уроці за творчістю П. Тичини.

Необхідне обладнання/матеріали: проєктор, аудіоносій, червоний маркер, картки с текстом ( розфарбовані та звичайні).

Форма/метод роботи: «Знайди фактичну помилку».

Детальний опис вправи:

На підсумковому уроці за творчістю П. Г. Тичини учитель пропонує здобувачам освіти повторити вивчений матеріал у формі інтерактивного завдання. Перед кожною дитиною на парті є картка з текстом без жодних кольорових поміток.

На екрані вмикається відеозапис (https://bitly.su/FnG3fzw0 ), де вчитель наводить факти з життя письменника, які вже до цього обговорювала на вступному уроці та під час вивчення окремих поетичних творів (тобто факти знайомі учням).

Завдання перед здобувачами освіти таке: переглядаючи відео, виділити червоним у тексті ті факти, які є неправдивими.

Після закінчення відео відбувається колективне обговорення фейкових фактів. Здобувачі освіти повинні навести достовірну інформацію замість фактичної помилки, а також поміркувати, факти з біографії якого письменника «вплелися» у запропонований текст», і що спільного у цих двох поетів.

Після обговорення діти отримують картку з правдивою інформацією, виділеною зеленим кольором, а червоним виділено помилки. Здобувачам освіти потрібно порівняти, наскільки повно вони змогли «упіймати» всі помилки та оцінити себе від 0 до 4:

0 – не впіймав жодної помилки;

1 – упіймав 2-3 помилки;

2 – упіймав 4-6 помилок;

3 – упіймав 7-9 помилок;

4 – упіймав усі помилки.

Текст початковий:

Павло Григорович Тичина – відомий український поет, майстер звукопису.

Народився митець на Черкащині у великій кріпацькій родині.

Сім’я жила дуже бідно, але Павло з дитинства тягнувся до малювання, вступив до Петербурзької академії мистецтв.

Перша збірка поезій П. Тичини мала назву «Сонячні кларнети».

Значний вплив на формування Тичини-поета справило знайомство з Лесею Українкою.

Першою друкованою поезією Павла Григоровича став вірш «За сонцем хмаронька пливе», а одним з найвідоміших творів є «Гаї шумлять», де перед нами ніби оживають образи української хати, золотого небокраю, співочих дівчат, вечірньої зорі, ниви.

Тичина дуже любив свою рідну землю, свою Україну, тому, перебуваючи на засланні, написав:

Не бував ти у наших краях!

Там же саду квітучі простори…

Там степи, там могили, як гори,

Там співають дівчата в гаях!

Отже, усе, що бачив, письменник довкола, оживало в його поезіях, грало витонченими барвами слова.

Текст кінцевий:

Павло Григорович Тичина – відомий український поет, майстер звукопису.

Народився митець на Черкащині (Чернігівщині) у великій кріпацькій родині.

Сім’я жила дуже бідно, але Павло з дитинства тягнувся до малювання, вступив до Петербурзької академії мистецтв (Чернігівської духовної семінарії).

Перша збірка поезій П. Тичини мала назву «Сонячні кларнети».

Значний вплив на формування Тичини-поета справило знайомство з Лесею Українкою (Михайлом Коцюбинським).

Першою друкованою поезією Павла Григоровича став вірш «За сонцем хмаронька пливе»(«Ви знаєте, як липа шелестить»), а одним з найвідоміших творів є «Гаї шумлять», де перед нами ніби оживають образи української хати, золотого небокраю, співочих дівчат, вечірньої зорі, ниви.

Тичина дуже любив свою рідну землю, свою Україну, тому, перебуваючи на засланні, написав:

Не бував ти у наших краях!

Там же саду квітучі (небо – блакитні) простори…

Там степи, там могили, як гори,

Там співають дівчата ( А веснянії ночі) в гаях!

Отже, усе, що бачив, письменник довкола, оживало в його поезіях, грало витонченими барвами слова.

Очікувані результати: у процесі виконання завдання розвивається критичне ставлення до інформації з різних джерел, зокрема тих, що апріорі сприймаються як достовірні; удосконалюється вміння відрізняти неправдиву інформацію від достовірної, вміння обґрунтовувати недостовірність інформації; здобувачі освіти мають змогу повторити пройдений матеріал не тільки про П. Тичину, а й про Т. Шевченка, факти з біографії якого траплялися в тексті.   Також діти вчать об’єктивно оцінювати свої здобутки, дотримуючись академічної доброчесності.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:

Дайте відповідь на такі питання:

  • Наскільки часто вам у мережі траплялася неправдива інформація?
  • Які наслідки може мати використання неправдивої інформації?
  • Чи є використання неправдивої інформації порушенням законодавства?
  • Які методи боротьби з неправдивою інформацією ви можете запропонувати?

Використані джерела:

  1. Авраменко О. М. Українська література: підруч. для 5 класу загальноосвіт. навч.закл. – К.: Грамота, 2013. – 288 с.
  2. Тарас ШевченкоПовне зібрання творіву дванадцяти томах. Том перший. Поезія К.: Наук. думка, 1989.-528c. 
  3. Тичина П. «Блакить мою душу обвіяла…» ; «Гаї шумлять…» ; Слово ; Дударик : казка / Павло Тичина // Українська дитяча література : хрестоматія. У 2 ч. Ч. 2 / упоряд. І. А. Луценко [та ін.]– К. : Вища шк., 1992. – С. 38-44.
  4. Українська література 5-9 класи – навчальна програма: Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *