Цифровізація експериментального закладу загальної середньої освіти

Автор статті: Валерій Коваленко - заступник директора з навчально-виховної роботи, Криворізька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 52 Криворізької міської ради Дніпропетровської області

Глобальні трансформаційні зміни, що відбуваються в суспільстві, масове накопичення різного роду інформації ставить перед закладом загальної середньої освіти серйозні виклики щодо ефективного застосування інформаційно-цифрових технологій в освітній процес. На сучасному етапі розвитку суспільства важливий аспект діяльності школи – формування інформаційно-цифрової компетентні, медіаімунітету, медіагігієни, соціального оптимізму в учасників освітнього процесу.

Ключові слова: інформаційно-цифрова компетентність, цифрова грамотність, цифровізація освіти, учасники освітнього процесу, експериментальний заклад загальної середньої освіти.

У сучасному глобалізованому світі перед системою освіти стоять серйозні глобалізаційні виклики. Одним з таких викликів є поширення значних обсягів інформації, кількість якої примножується щосекунди. Саме тому перед закладом загальної середньої освіти постає проблема ширшого використання інформаційно-цифрових технологій при організації освітнього процесу. Суспільне замовлення в реалізації зазначеної проблеми вимагає впровадження інноваційних підходів до організації освітнього процесу, які в майбутньому забезпечать виховання сучасного випускника – професіонала, який буде мати ключові навички ХХІ століття.

Під «цифровізацією» розуміють насичення фізичного світу електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та налагодження електронно-комунікаційного обміну між ними, що фактично уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний простір [11, 20].

Ключові вектори цифровізації освіти:

• створення інформаційно-цифрових ресурсів для педагогічних працівників закладу загальної середньої освіти з підтримкою інтерактивного і мультимедійного контенту (функціональні інструменти для автоматизації процесу роботи школи);

• розроблення та впровадження інноваційних інформаційно-цифрових засобів навчання для створення якісного освітнього середовища;

• підключення закладів загальної середньої освіти до широкосмугового доступу до глобальної мережі Інтернет (організація зон WI – FI, для задоволення освітніх потреб учасників освітнього процесу);

• розвиток дистанційної / мережної форми здобуття освіти з використанням когнітивних та інформаційно-цифрових технологій.

Процес цифровізації освіти передбачає формування інформаційно-цифрової компетентності в учасників освітнього процесу.

Поняття «інформаційно-цифрова компетентність» є достатньо складним, а тому під час критичного аналізу зарубіжних науково-методичних ресурсів зустрічаємося з еквівалентними термінами «цифрова компетентність» (digital competence), цифрова грамотність (digital literacy), технологічна грамотність (technology literacy), інформаційна та технологічна грамотність (information and technology literacy) та інші.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки науковому обґрунтуванню поняття «інформаційна компетентність» присвячені праці ряду вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема В. Акуленка, В. Бикова, О. Божинської, О. Зайцевої, А. Пєтухової, О. Сисоєвої, D. Bawden, R, Paul, C. Stern та ін.

Проаналізувавши літературні джерела можна прийти до висновку, що поняття «інформаційна компетентність» пояснюється як системний обсяг знань, умінь та навичок набутих людиною під час перетворення, передачі та використання інформації у різних видах власної діяльності з метою якісного виконання професійних функцій.

Поняття «цифрова компетентність» розглядається в наукових працях С. Прохорова, Дж. Равен, О. Сисоєва, М. Спектор та ін., проте єдиного визначення для даного терміну немає. Ряд науковців розглядають цей термін, як здатність і готовність до ефективного, критичного та безпечного використання сучасних інформаційно-цифрових технологій для вирішення різних задач повсякденного існування.

У 1997 році П. Гілстером вперше було введено поняття «цифрової грамотності», в його книзі з однойменною назвою [Gilster, 1997]. Автор розглядає дане поняття як здатність критично осмислювати і використовувати інформацію, отриману за допомогою цифрової техніки в різних форматах з широкого спектру даних.

Цифрова компетентність умовно поділяється на чотири групи:

Для забезпечення ефективного формування інформаційно-цифрової компетентності необхідно враховувати ряд важливих умов:

• задатки учасників освітнього процесу (у тому числі організаційні);

• педагогічна майстерність (педагогічні вміння, професійна кваліфікація);

• вміння працювати з сучасними інформаційно-цифровими технологіями (використовувати їх для підтримки викладання навчальних дисциплін);

• готовність і відкритість до інновацій;

• вміння спілкуватися (комунікабельність);

• критичність до вирішення нестандартних завдань (гнучкість мислення);

• групова взаємодія (співробітництво).

Впровадження інформаційно-цифрових технологій в практику роботу експериментального закладу загальної середньої освіти має бути виваженим, доцільним та підпорядкованим меті і змісту освітнього процесу. На підставі наказу департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 22.12.2016 року 882/0/212-16 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи за темою: «Створення системи шкільної медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання» КЗО «Криворізька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 52 Криворізької міської ради Дніпропетровської області» надано статус експериментального закладу загальної середньої освіти обласного рівня.

Адміністрацією закладу загальної середньої освіти ведеться цілеспрямована робота щодо забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку кожного здобувача освіти в рамках імплементації Закону України «Про освіту». З цією метою, під час розробки освітньої програми, здійснюється ефективний розподіл годин варіативної складової та годин гурткової роботи для забезпечення соціального замовлення як здобувачів освіти, так і представників батьківської громадськості. Так, у 2019 / 2020 навчальному році з метою формування інформаційно-цифрової компетентності в учнів закладу загальної середньої освіти введені курси за вибором медійного спрямування: у школі І ступеня «Я у медіапросторі» (2 – 3 класи), у школі ІІ ступеня – «Основи медіаграмотності (пропедевтичний курси» (8 – 9 класи), у школі ІІІ ступеня – «Медіакультура» (10 – 11 класи).

Враховуючи актуальну тему експериментального дослідження робота до відповідної роботи залучені всі учасники освітнього процесу – трикутники «педагоги – здобувачі освіти – представники батьківської громадськості».

Перед початком кожного навчального року складається детальний план здійснення дослідно-експериментальної роботи на відповідному етапі, який розглядається та затверджується (з обов’язковим оприлюдненням на офіційному сайті ЗЗСО в мережі Інтернет). План експериментальної роботи включає діяльність за наступними ключовими векторами: 1) інноваційна діяльність ЗЗСО (робота робочих проектних творчих груп, співпраця з освітніми партнерами в контексті реалізації програми ДЕР, науково-експериментальна діяльність здобувачів освіти, залучення представників батьківської громадськості до медіапроцесів, що відбуваються на базі школи); 2) робота з педагогічними кадрами (реалізація функціональної підсистеми «Сходинки до успіху»).

На базі закладу загальної середньої освіти відпрацьована функціональна модель діяльності ЗЗСО – «Наскрізне впровадження медіаосвіти як фактор формування медіаграмотності та медіакомпетентності здобувачів освіти», яка має наступний вигляд:

Науково-методичний компонент реалізується через систему роботи закладу загальної середньої освіти протягом останніх 4 років у вигляді функціональної підсистеми «Сходинки до успіху».

Діагностичний компонент реалізується через впровадження в практику роботи закладу загальної середньої освіти проектних робочих творчих груп. На базі КЗО «КЗШ № 52 КМР ДО» організовано роботу чотирьох проектних робочих творчих груп: 1) проектна робоча творча група інноваційної діяльності; 2) проектна робоча творча група психолого-педагогічного забезпечення викладання курсу; 3) проектна робоча творча група науково-методичного забезпечення; 4) проектна робоча творча група моніторингу розвитку ключових медіакомпетентностей.

Мотиваційно-психологічний компонент формування медіаграмотності педагогічного працівника зумовлений значенням його вмотивованості на реалізацію завдань медіаосвіти та подоланням психологічного бар’єру при користуванні новітніми медіазасобами.

Дидактико-методичний компонент пов’язаний із конкретним видом діяльності, яку здійснює педагог упродовж свого робочого дня: проведення уроків, додаткових занять, роботи з комп’ютером або інтегровані заняття. Відповідно до цього педагогічному працівнику потрібно знати можливості та дидактичні особливості електронних освітніх ресурсів.

Операційний компонент стосується інформаційно-технічного боку готовності до впровадження медіаосвіти вчителем і спрямований на набуття базових користувацьких знань, умінь і навичок з оволодіння комп’ютерною грамотою як важливим та необхідним елементом медіаграмотності, а також педагогічному працівнику потрібно навчитися працювати з периферійними електронними пристроями: мультимедійним проектором, сканером, інтерактивною дошкою, пошуковими системами Інтернету, здійснювати мережну взаємодію, створювати web-портфоліо, працювати з електронними журналами.

У процесі здійснення дослідно-експериментальної роботи за темою: «Створення системи шкільної медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання» передбачається впровадження інформаційно-цифрових технологій при викладанні базових навчальних дисциплін під час проведення факультативних занять, спецкурсів, курсів за вибором, на гуртку «Основи тележурналістики» та у позакласній роботі.

Змістовно-цільовий компонент реалізується через модульний принцип у вигляді наступної структурної схеми (модулі 1 – 5) (дивитися сторінку 238):

Організація роботи дитячого табору відпочинку з денним перебуванням «Арт – студія Успіху» на базі закладу загальної середньої освіти – це цілеспрямована педагогічна діяльність із повною відповідальністю за життя, фізичне, психологічне та моральне здоров’я підростаючого покоління, його повноцінний відпочинок і розвиток.

Зміст, форми та методи роботи на базі тимчасового табору відпочинку з денним перебуванням ґрунтується на ціннісному ставленні до навколишнього інформаційно-оточуючого середовища, врахуванні вікових та індивідуальних особливостей підростаючого покоління, формуванні інформаційно-цифрової компетентності для подальшої взаємодії із цифровим простором. Усі заходи, які проводяться на базі ТТВ «Арт – студія Успіху» спрямовані на забезпечення належних умов для дозвілля, відпочинку та оздоровлення дітей, реалізації їх індивідуальних здібностей, нахилів та задоволення освітніх (споживчих) потреб.

Перед початком табірної зміни було розроблено і складено цікаву і змістовну план – сітку виховної діяльності тимчасового табору відпочинку з денним перебуванням. Враховуючи всі об’єктивні та суб’єктивні можливості, реальні запити учнівського контингенту та представників батьківської громадськості, а також у зв’язку із участю закладу загальної середньої освіти у здійсненні дослідно-експериментальної роботи на обласному рівні за темою: «Створення системи шкільної медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання» тимчасовий табір відпочинку з денним перебуванням «Арт студія Успіху» має на меті комплексну реалізацію пріоритетних напрямків виховання (національно-патріотичного, морального, естетичного, фізичного, екологічного та інших) і, зокрема, «інформаційно-цифрового» (формування інформаційно-цифрової компетентності в позаурочній діяльності).

З метою задоволення інформаційних потреб вихованців ТТВ функціонують: конференц-зал «Медіаосвітній центр», комп’ютерний клас, локації, де розміщене відповідне мультимедійне устаткування.

Із першого дня роботи тимчасового табору відпочинку з денним перебуванням розпочалися змагання між арт – групами. На ранковому інформаційному колі оголошується план – заходів на день, а також локації, де вони проводяться, а на денному – підбивається підсумок і нагороджуються переможці змагань і конкурсів. У кожної арт – групи є свій інформаційно-логістичний аркуш, в якому відображається результативність їх участі у життєдіяльності тимчасового табору відпочинку з денним перебуванням. Протягом дня за свої досягнення кожна арт-група отримує «Арт – байти», що відображаються на інформаційно-логістичних аркушах. За наслідками табірної зміни за цими показниками визначається загін – переможець.

Важливим структурним компонентом в організації роботи тимчасового табору відпочинку з денним перебуванням стала його співпраця з позашкільними навчальними закладами, культурно-освітніми установами, громадськими організаціями, а саме:

• міською бібліотекою-філією №7;

• дитячою міською бібліотекою №13;

• Центром професійної підготовки;

• Першим міським каналом (м. Кривий Ріг);

• Радіо «Криворіжжя» (філія ПАТ «НСТУ»);

• Комп’ютерною академією «ШАГ».

У процесі співпраці з вищеназваними закладами вихованці тимчасового табору відпочинку з денним перебуванням отримали можливість якнайповніше реалізувати свої очікування щодо культурного, спортивного, інформаційного розвитку. Під час екскурсії на радіо «Криворіжжя» вихованці табору мали змогу взяти участь у записі радіопередачі, довідатися про процес створення даного медіа продукту. А на телестудії «Першого міського каналу» (м. Кривий Ріг) у всіх деталях працівники поділилися знаннями: як збирається матеріал, як проходить його обробка покроково аж до кінцевого результату; особливості роботи диктора, оператора та інших спеціалістів у даній сфері.

Система роботи закладу загальної середньої освіти в контексті формування інформаційно-цифрової та медіакомпетентності в учасників освітнього процесу відображена у наступних джерелах інформації [3, 5, 6, 7, 8, 9, 10].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIIІ Електронний ресурс] Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

2. Концепція Нової української школи [Електронний ресурс] Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

3. Деркач В. В., Коваленко В. С. Інтеграція медіаосвіти в систему базової шкільної та позашкільної освіти як фактор формування медіаграмотності та медіакомпетентності учнів // Медіаосвіта Дніпропетровщини: Каталог експериментальних навчальних закладів. Збірка / ред.. – упоряд. М. Г. Ватковська, П. В. Пасічник, В. М. Піщанська. – 2015. – С. 52.

4. Калінін В. Формування інформаційно-цифрової компетентності учнів старшої школи засобами іноземної мови як ключової компетентності Нової української школи. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mir.dspu.edu.ua/article/download/144291/142184

5. Коваленко В. С. Інтернет і медіаосвітні технології // Науково-методичний журнал «Відкритий урок: Розробки. Технології. Досвід». – 2014. – №№ 07 – 08. – С. 49 – 50.

6. Коваленко В. С. «ІКТ у науково-методичній роботі» // Науково-методичному журналі «Відкритий урок: Технології. Досвід. Розробки». – 2014. – № 5. – С. 18 – 24.

7. Коваленко В. С. Створення ефективної системи шкільної медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання в контексті модернізації інформаційно-освітнього середовища // Збірник статей Шостої міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». – Київ.: Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2018. – С. 101 – 106.

8. Коваленко В. С. «Експериментальний загальноосвітній навчальний заклад в інноваційному освітньому просторі» // Збірник статей П’ятої міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». – Київ.: Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2017. – С. 237 – 243.

9. Коваленко В. С. Застосування Інтернет та медіаосвітніх технологій у навчально-виховному процесі в умовах збагачення інформаційної компетентності інноваційної особистості учня через здійснення дослідно-експериментальної роботи на базі загальноосвітнього навчального закладу // Матеріали обласної науково-практичної конференції «Впровадження медіаосвіти в практику роботи навчальних закладів області» (21 травня 2014 року). – Дніпропетровськ, 2014. – С. 28 – 34.

10. Коваленко В. С. «Створення адаптивної системи шкільної медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання в контексті діяльності закладу загальної середньої освіти» // Педагогічне Криворіжжя: педагогічний альманах: зб. Науково-методичних праць. – Кривий Ріг: ВЦ КДПУ; Айс Принт. – 2018. Вип. 4. – С. 78 – 82.

11. Цифровізація та інформатична освіта Нової української школи: нормативне та програмне забезпечення / Посібник для слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти, відповідальний за випуск Романенко М. І. – Дніпро, 95 с.

12. Цифровая компетентность подростков и родителей. Результаты всероссийского исследования / Г. У. Солдатова, Т. А. Нестик, Е. И. Рассказова, Е. Ю. Зотова. – М.: Фонд Развития Интернет, 2013. – 144 с.

The Global transformation changes that take place in society, the mass accumulation of different kinds of information makes serious challenges before institution of general secondary education about effective application of informatively-digital technologies in an educational process. On the modern stage of development of society, the important aspect of school activity is forming of information-digital competence, media immunity, media hygiene, social optimism for the participants of educational process.

Keywords: informatively digital competence, digital literacy, digitization educations, participants of educational process, experimental institution of general secondary education.