info@aup.com.ua
+380 67 372 2733

Стоп фейк

10.06.2025  

Вправа "Стоп фейк" для використання на уроках англійської мови, громадянської освіти, етика, Захист України, інформатики, основ здоров'я, правознавство у 7-12 класах є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу вправ "STEM та медіаграмотність: навчись аналізувати світ".

Автор: Гарбар Валерій, вчитель інформатики та технологій Сарненського районного ліцею "Лідер" Сарненської міської ради. 

Короткий опис вправи, анотація:

Вікторина «Стоп фейк» спрямована на підвищення медіаграмотності учасників. Під час заходу вони виконуватимуть вправи, які допоможуть навчитися розпізнавати фейкові новини та дезінформацію. Використовуючи інтерактивні технології, учасники зможуть на практиці застосувати отримані знання та навички критичного мислення, щоб стати більш обізнаними й уважними споживачами інформації.

Мета вправи/заняття:

Мета заняття «Стоп фейк» полягає у формуванні ключових компетенцій, зокрема:

Інформаційно-цифрова компетентність: Розвиток навичок критичного мислення та аналізу інформації, уміння перевіряти достовірність джерел, розпізнавати фейкові новини та використовувати інтерактивні технології для роботи з медіаконтентом.

Соціальна та громадянська компетентність: Підвищення обізнаності щодо важливості медіаграмотності для активної громадянської позиції, відповідального споживання інформації та формування навичок протидії дезінформації.

Уміння вчитися впродовж життя: Стимулювання учасників до постійного розвитку навичок критичного мислення та оновлення знань щодо сучасних інформаційних загроз.

Спілкування державною мовою: Активне використання української мови під час виконання завдань та обговорення результатів, що сприяє розвитку навичок чіткого та зрозумілого висловлення думок у контексті роботи з інформацією.

Необхідне обладнання/матеріали

Відеопроєктор, мультимедійна дошка, ноутбук або ПК, смартфон або планшет, мережа Інтернет.

Детальний опис вправи/уроку:

Урок організовується у формі вікторини з відповідною кількістю завдань, виконуючи які, учні отримуватимуть певну кількість балів (значків медіаграмотності). Значками можкть бути будь які матеріальні речі, або ж віртуальна (електронна) таблиця з балами.

Завдання вікторини зібрані у віртуальній інфографіці за посиланням, яке надає вчитель: https://view.genially.com/6717ef06b57a76307023f95f/interactive-content-viktorina-mediagramotnosti

Сітка завдань:

  1. Кахут «Твій рівень медіаграмотності».(Стандартна кількість балів нараховується програмою)

https://create.kahoot.it/preview/472393dc-96d1-432b-bf0f-4176a6123268

            Кожен учасник отримує в результаті тестування кількість балів правильних відповідей та фіксу є його у записах. Кожен бачить свій рейтинг у таблиці.

Тест на визначення рівня медіаграмотності

  1. Що означає термін "дезінформація"?
    • a) Інформація, яка має технічні помилки.
    • b) Невірна інформація, розповсюджена з метою ввести в оману.
    • c) Випадково розповсюджена невірна інформація.
    • d) Інформація, яка не відповідає вашим переконанням.
  2. Як найкраще перевірити правдивість новини?
    • a) Переглянути лише заголовок і коментарі.
    • b) Знайти схожу новину на іншому сайті.
    • c) Перевірити джерело і знайти підтвердження в кількох незалежних джерелах.
    • d) Переглянути кількість лайків та репостів.
  3. Що таке "сумнівне джерело"?
    • a) Джерело, яке завжди публікує позитивні новини.
    • b) Джерело, яке має низьку репутацію або не перевіряє факти.
    • c) Джерело, яке використовує багато статистики.
    • d) Джерело, що спеціалізується на економічних новинах.
  4. Що таке "інформаційна гігієна"?
    • a) Регулярне оновлення додатків на телефоні.
    • b) Вміння критично оцінювати та фільтрувати інформацію.
    • c) Слідкування за новинами лише через соціальні мережі.
    • d) Підписка на всі популярні новинні портали.
  5. Які ознаки можуть вказувати на фейкову новину?
    • a) Яскравий заголовок і емоційна мова.
    • b) Статистика та графіки.
    • c) Цитати експертів і посилання на дослідження.
    • d) Інтерв'ю з очевидцями подій.
  6. Що таке "клікбейт"?
    • a) Заголовок, який приваблює увагу, але не відповідає змісту статті.
    • b) Стаття, яка розповідає про популярні події.
    • c) Термін для опису відео-контенту.
    • d) Захисний механізм для блокування реклами.
  7. Що означає термін "бульбашка фільтрів"?
    • a) Відсутність доступу до новин через інтернет-цензуру.
    • b) Отримання інформації, яка підтверджує лише ваші переконання, завдяки алгоритмам.
    • c) Спеціальні додатки для перевірки новин.
    • d) Інформація, що надходить з багатьох незалежних джерел.
  8. Що таке "джинса" в журналістиці?
    • a) Новини про моду.
    • b) Публікація матеріалів за гроші, що подаються як незалежні новини.
    • c) Офіційні звіти про події.
    • d) Матеріали, що підготовлені професійними журналістами.
  9. Що означає "медіаграмотність"?
    • a) Вміння аналізувати, створювати та ефективно використовувати інформацію з медіа.
    • b) Вміння користуватися соціальними мережами.
    • c) Знання історії медіа.
    • d) Вміння знайти найшвидший спосіб поширення інформації.
  10. Як уникнути впливу "фейкових новин"?
    • a) Довіряти лише офіційним новинам від уряду.
    • b) Перевіряти інформацію з кількох незалежних джерел та користуватися сервісами фактчекінгу.
    • c) Переглядати новини лише у популярних блогах.
    • d) Ділитися новинами з друзями, щоб перевірити їхню думку.
  11. Яка роль соціальних мереж у поширенні інформації?
    • a) Вони допомагають швидко поширювати перевірені факти.
    • b) Вони надають тільки правдиву інформацію.
    • c) Вони можуть поширювати як правдиву, так і неправдиву інформацію, залежно від користувачів.
    • d) Вони використовуються лише для розважального контенту.
  12. Що означає "фактчекінг"?
    • a) Аналіз фактів для визначення їх правдивості.
    • b) Публікація новин від авторитетних джерел.
    • c) Написання статей на основі опитувань.
    • d) Відстеження активності користувачів у соціальних мережах.

Відповіді:

  1. b
  2. c
  3. b
  4. b
  5. a
  6. a
  7. b
  8. b
  9. a
  10. b
  11. c
  12. a 
  1. Виявлення ознак потенційної дезінформації або маніпуляції за допомогою Chat GPT. (15 балів по 5 балів за швидкість, наявність обгрунтування, точність промтів).

Учні отримують твердження.Завданням є визначити ознаки фейковості даного тексту за допомогою ШІ. Оцінюється швидкість виконання, обгрунтування ознак та правильність написання промтів (завдань).

Приклад роботи:

Привіт. Чи можеш ти визначити чи є текст фейком?

ChatGPT

Привіт! Так, я можу допомогти проаналізувати текст і визначити можливі ознаки того, що він може бути фейковим або маніпулятивним. Для цього потрібно звернути увагу на кілька аспектів:

  1. Джерело: Чи надійне джерело, з якого надійшла інформація? Чи є інші авторитетні джерела, які підтверджують ці дані?
  2. Стиль мови: Фейки часто містять емоційно забарвлені слова, що викликають страх, обурення або інші сильні емоції.
  3. Невідповідності: Якщо в тексті є суперечливі факти або логічні помилки, це може бути ознакою неправдивої інформації.
  4. Перевірка фактів: Чи можна знайти підтвердження або спростування даної інформації через перевірені факти або офіційні джерела?

Якщо у тебе є конкретний текст, я можу його проаналізувати та дати рекомендації щодо того, чи є підстави сумніватися в його правдивості.

Ви сказали:

Так звані експерти заявили, що Києву надали тактичну ядерну зброю.

ChatGPT

Цей текст має всі ознаки потенційної дезінформації або маніпуляції. Ось кілька аспектів, які вказують на це:

  1. "Так звані експерти": Використання таких фраз без уточнення, хто саме є цими експертами, викликає сумнів. Надійні повідомлення завжди вказують на конкретні імена або інституції, які можна перевірити.
  2. Відсутність джерела: Важливо мати чітку інформацію, звідки взялися ці заяви. Немає згадки про авторитетні джерела чи офіційні організації.
  3. Тема тактичної ядерної зброї: Поширення подібних заяв, які стосуються ядерної зброї, зазвичай вимагає перевірки від офіційних міжнародних організацій, таких як ООН або МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії). Інформація про передачу ядерної зброї повинна мати офіційне підтвердження.
  4. Емоційне навантаження: Подібні новини часто створюються для викликання страху та паніки, що є однією з ознак маніпуляцій.

Щоб точно оцінити правдивість цієї заяви, варто звертатися до офіційних джерел або фактчекінгових платформ.

  1. Пошук джерела походження фото через Chat GPT.(5 балів)

Учні здійснюють пошук походження початкового джерела публікації фото.Оцінюється швидкість виконання та наявність початкового джерела.

Приклад роботи:

Звідки це фото?

 

 

 

 

 

 

 

 

ChatGPT

Це фото виглядає як сцена, де кілька собак пливуть у воді, ймовірно, через повінь чи стихійне лихо. Подібні зображення часто з'являються під час природних катастроф, таких як повені або урагани, де тварини опиняються у небезпеці разом із людьми. Щоб точно визначити джерело цього конкретного зображення, потрібно перевірити додаткову інформацію або пошукати його в контексті новин про повені.

Чи бажаєш, щоб я спробував знайти більше інформації про це фото в інтернеті?

Ви сказали:

Так.

ChatGPT

Знайдено 4 сайти

  1. “dogs swimming flood image”

bing.com

  1. AFP Fact Check — Photos of animals caught in floods unrelated to Ukraine dam attack | Fact Check

factcheck.afp.com

  1. Getty Images — 3,732 Dog Flood Stock Photos, High-Res Pictures, and Images - Getty Images

gettyimages.com

  1. AFP Fact Check — Photos of animals caught in floods unrelated to Ukraine dam attack | Fact Check

factcheck.afp.com

  1. Виявлення редагованих зображень: http://imageedited.com/ (5 балів)

Учням надається фейкове фото, яке вони аналізують через відповідний сайт та визначають чи редаговане фото чи ні.і якими ресурсами могло бути відредаговане.

Приклад роботи:

 

Очікувані результати: Учні уміють використовувати основні методи та ресурси для виявлення фейкової та маніпулятивної інформації. Розуміють ризики,які несе у собі дезінформація. Розвивають ключові компетентності, такі, як здоров’язбережувальні, інформаційно-цифрову, навчання впродовж життя, спілкування державною та іноземними мовами,соціальна та громадянська компетентності.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:

Колективне створення «Пам’ятки медіаграмотності» використовуючи https://classroomscreen.com/. Учні доповнюють відповідний слайд стікерами з тез щодо профілактики ризикам стати жертвою маніпуляцій та фейкової інформації. Підбиття підсумків вікторини, оголошення переможців та їх нагородження.

Використані джерела:

Завдання 1: Згенерована інформація з ChatGPT.

Завдання 2: https://tsn.ua/svit/v-rf-zapustili-noviy-feyk-pro-ukrayinu-i-yaderku-scho-cogo-razu-nazhahalo-rosiyan-2635461.html

Завдання 3: https://life.rayon.in.ua/news/605466-ukraintsi-masovo-poshiryuyut-u-sotsmerezhakh-feykovi-foto-khersonshchini

Завдання 4: https://glavcom.ua/techno/telecom/avdijivka-prosit-molitvi-u-sotsmerezhakh-rozletivsja-fotofejk-971685.html

tagclockmagnifiercrossmenuchevron-downarrow-leftarrow-right linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram