Ресурсні центри як модель упровадження медіаосвіти

Автор статті: Сергій Іванов – Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради

У статті розглядається медіаосвіта як цілеспрямована діяльність, уточнюється мета медіаосвіти для учнів та навчальних закладів. Пропонується модель упровадження медіаосвіти в навчальних закладах шляхом утворення шкільних медіахолдингів (медіацентрів). З метою організаційно-методичного та технічного супроводження цієї моделі пропонується створення районних ресурсних центрів.

Ключові слова: медіаосвіта, медіакультура, цілеспрямована діяльність, медіаінформаційна компетентність, інформаційна картина світу, медіаінформаційні технології, медіа холдинг, медіацентр, шкільне самоврядування, ресурсний центр.


Постановка проблеми. Навчальні заклади Запорізької області беруть участь в експерименті з упровадження медіаосвіти з 2011 року. За цей період проведено багато медіа освітніх заходів, включаючи курси підвищення кваліфікації вчителів, семінари, тренінги, медіафестивалі. За останні роки увагу приділялося у напряму створення шкільних медіахолдингів. Однак останні були створені лише у невеликому числі навчальних закладів. З метою поширення досвіду цих шкіл медіаосвіу було розглянуто як цілеспрямовану систему діяльності. Тому завданням цієї статті є пошук організаційно-методичного супроводження, тобто системи операторів, які збільшують ймовірність досягнення мети упровадження медіаосвіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За останні роки важко навіть перелічити наукові статті та методичні розробки з упровадження медіаосвіти у навчальну діяльність. Однак дуже мало статей, метою яких є ставлення до упровадження медіаосвіти як до системної діяльності. Тому нами вперше робиться спроба розглядати медіаосвіту як цілеспрямовану систему діяльності. Такий підхід надає можливість запропонувати інноваційні підходи до упровадження медіаосвіти у навчально-виховну діяльність, зокрема, розглядаючи її як складову шкільного самоврядування.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні на сучасному етапі розвитку інформаційних та медійних технологій, що відбуваються на фоні соціально-економічних, політичних та екологічних змін планетарного масштабу, вже не варто акцентувати увагу на важливості медіаосвіти. Усвідомлення глобальних завдань у цьому напряму перейшло у сферу практичної діяльності, що передбачає, у кінцевому рахунку, формування системи навчальних та інших заходів, які б збільшували вірогідність досягнення мети медіаосвіти. У дискурсі теоретичних розмислів медіаосвіту слід розглядати як діяльність, яка прагне до виконання (досягнення) мети, що декларована. Однак, вже на цьому найважливішому етапі визначення мети являє собою філософсько-методичну проблему. Справа в тому, що на сьогодні існує багато концепцій медіаосвіти, в яких визначення мети іноді не співпадають. Наприклад, у соціально-педагогічній концепції мета медіаосвіти визначається таким чином: «… підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах до сприйняття різної інформації, навчити людину розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, опановувати способами спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів» [1]. У культурологічній концепції мета визначається як «формування культури взаємодії індивіда із медіа, тобто вміння сприймати, аналізувати та інтерпретувати різні медіа повідомлень, а також формування критичного мислення, навчання різного формату самовираження, розвитку творчих здатності через медіа» [8]. Згідно нової редакції Концепції упровадження медіаосвіти в Україні її головною метою є «…формування медіа культури особистості в середовищі значущих для неї спільнот (малих груп, родин, навчальних і виробничих колективів, місцевих громад тощо)» [5]. Звернемо увагу на те, що в останніх визначеннях використовується як ключовий концепт медіакультура, яка сама по собі є «… дуже складним явищем і не вписується в головні соціокультурологічні теоретичні напрямки» [2].

Виходячи з інформаційно-семантичної точки зору медіакультура існує у трьох основних аспектах: як система артефактів, символів і знаків, а її специфікою є «…знаки та сукупності знаків (тексти), в яких зашифрована соціальна інформація, тобто викладений в них зміст і сенс» [4]. Таким чином, метою медіаосвіти індивідів можна вважати формування когнітивних та метакогнітивних компетенцій як інтегральних якостей особистості, що забезпечують її прагнення і готовність реалізувати свій пізнавальний потенціал для успішного вирішення проблемних завдань у напряму розуміння змісту і сенсу медіакультури в процесі навчальної та інших видів діяльності. На наш погляд, головним завданням людини, на яке має бути спрямований пізнавальний інтерес – це «інформаційна картина світу». У принципі всі можливі стратегії можна звести до двох визначальних стратегій: 1 – згода прийняти інформаційну картину світу, яка створена відомими або анонімними агентами впливу, тобто свідомо чи несвідомо бути об’єктом для маніпуляцій; 2 – прагнення до вміння створювати власну інформаційну картину світу шляхом напруженої інтелектуальної роботи з потоками інформації. Зазначимо додатково, що людина, яка прагне до самостійного створення власної інформаційної картини світу, починаючи з певного віку, повинна розуміти (мати відповідну метакогніцію), що тільки вона сама відповідає за її зміст і повноту.

Досягнення мети, яку сформульовано, зокрема, для школярів і молоді можливо лише шляхом створення відповідного освітньо-пізнавального середовища. Таким чином мету медіаосвіти в освітньому процесі для навчальних закладів можна визначити дуже коротко і конкретно, – створити умови, тобто відповідне середовище для формування та розвитку компетенції будувати та постійно перебудовувати власну інформаційну картину світу засобами медіа. Тому, у подальшому зосередимось саме на цьому питання, розглядаючи медіаосвіту на рівні навчальних закладів як цілеспрямовану систему діяльності (ЦСД).

Головним у методології ЦСД є питання: яким чином досягти мети, що поставлена, які дії чи заходи треба при цьому проводити, щоб домогтися максимального результату, виходячи з існуючого стану при наявності вихідних ресурсів? Слідуючи телеологічній теорії рух до мети у дискурсі ЦСД відзначається таким співвідношенням [6]:

[R, S] Q P>p → [Z,W], (1)

де Z – мета діяльності навчального закладу у напряму упровадження медіаосвіти, S – поточна ситуація, в якій знаходиться навчальний заклад, R – наявні в його розпорядженні, які можна застосовувати для досягнення мети Z, Q – оператори, тобто продумані та ефективні організаційні структури та методологічні алгоритми, що забезпечують досягнення мети з ймовірністю P. Причому ймовірність Р цілеспрямованих дій більше або набагато більше ймовірності того, що організаційні та методологічні заходи на шляху до мети відбуватимуться безсистемно (з ймовірністю p). Нарешті, у даному співвідношенні параметр W – це деякі побічні продукти на шляху до мети, які або сприяють досягненню мети (збільшують імовірність Р) або заважають (зменшують цю імовірність).

Зрозуміло, що кожний навчальний заклад має свою поточну ситуацію (S), свої ресурси (R) для досягнення мети медіаосвіти, що сформульована. Труднощі виникають при виборі системи операторів (Q). Досвід останніх років свідчить, що існуючі медіа інформаційні та педагогічні технології, по-перше, не стали невід’ємною частиною освітнього процесу, а, по-друге, – упровадження цих технологій відбувалося лише в навчальних закладах, де було усвідомлено важливість медіаосвіти (S) й був відповідний ресурс (R) у вигляді зацікавлених активних вчителів, зокрема, вчителів-організаторів.

На нашу думку, більше глибоким є підхід до формування системи управлінських, методичних та виховних заходів (операторів Q), яку можна було б назвати моделями упровадження медіаосвіти. Важливо підкреслити, що у дискурсі цілеспрямованої системи діяльності така система операторів, по-перше, має збільшувати ймовірність досягнення мети, що поставлена (Z), а, по-друге, – відтворювати обрану модель упровадження освіти як по аудиторії, так й по часу.

Згідно нашої концепції, основні ідеї якої виникли теоретичних розмислів та практичної діяльності найбільш ефективним шляхом досягнення декларованої вище мети для навчального закладу є створення шкільного медіахолдингу (медіацентр) [3]. Насамперед треба особливо підкреслити, що для відтворення моделі упровадження медіаосвіти у навчальному закладі, шкільний медіахолдинг (медіацентр) має стати невід’ємною складовою системи шкільного самоврядування. Метою створення шкільного медіахолдингу (медіацентру) є не тільки формування медіакомпетентності, умінь та навичок роботи з медіа, але й включення учнів у суспільне життя навчального закладу шляхом соціально-значимої діяльності, висвітлення діяльності школи, розвиток інформаційно-комунікаційної бази школи.

В останні роки в Запорізькій області створено більше десяти шкільних медіа холдингів (медіацентрів), серед яких лідируючі позиції займає Запорізькій навчально-виховної комплекс №19 [7]. В цих навчальних закладах, створено певну систему відповідних структур (операторів), ініціаторами були керівники навчальних закладів і вчителі (насамперед учителі-організатори), які мають достатньо високий рівень інтелектуальної активності, що дозволяє їм самостійно опановувати новітні медіатехнології та стати частиною шкільного самоврядування.

Проте слід зауважити, що створення шкільних медіахолдингів зустрічає на своєму шляху багато перешкод (фактори W у співвідношенні (1), серед яких провідне місце займає, на наш погляд, брак підготовлених вчителів (ресурс R). В таких умовах можна запропонувати такий оператор як ресурсний центр на рівні міста, сільського району або району обласного центру. Основною метою діяльності ресурсного центру є поширення науково-методичного досвіду з питань створення мережі шкільних медіахолдингів (медіацентрів), формування медіакультури учнів в умовах сучасного інформаційно-комунікаційного середовища. Головною метою ресурсного центру має стати науково-методична та організаційна допомога у створенні системи шкільних медіахолдингів (медіацентрів) у навчальних закладах.

Завданнями ресурсного центру мають стати:

• навчання працівників навчальних закладів (заступників директорів з виховної роботи та вчителів-організаторів) з метою створення мережі шкільних медіахолдингів (медіацентрів)

• створення бази матеріально-технічних та інформаційних ресурсів для проведення практичних занять, тренінгів, семінарів, інших форм підвищення кваліфікації вчителів у напряму розвитку медіаінформаійного середовища/

• розповсюдження педагогічного досвіду з питань формування і розвитку медіаінфрмаційної компетентності вчителів і школярів навчальних закладів;

• створення бази даних з медіахолдингів (медіацентрів), призначеної для роботи з медіапедагогами та школярами района;

• інформування громадськості щодо мети, завдань та можливостей діяльності ресурсного центра;

• організація консультаційної діяльності.

Сьогодні відбувається створення Ресурсного центру у Комунарському районі міста Запоріжжя на базі позашкільного закладу Районного центру молоді та школярів. У цьому районі працюють 14 навчальних закладів, серед яких було проведено анкетування щодо бажаності підготовки заступників директорі з виховної роботи та активних учителів у напряму упровадження медіаосвіти. Слід особливо підкреслити, що створення Ресурсного відбувається у результаті спільної роботи, творчого співробітництва з обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, та кафедрою журналістики Національного університету «Запорізька політехніка.

Висновки. Подальший розвиток медіаосвіти у навчальних закладах слід розглядати як складову системи шкільного самоврядування. Підхід до упровадження медіаосвіти має базуватися на теорії цілеспрямованих систем діяльності, що дозволяє керівництву навчальних закладів визначати початковий стан упровадження медіаосвіти, визначення власних та інших ресурсів та створення системи операторів (організаційно-методичних заходів у вигляді шкільних медіахолдингів (медіацентрів), спрямованих на досягнення мети медіаосвіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Актуальные вопросы теории и практики медиаобразования в педагогической сфере. Сб. трудов научно-практической конференции в рамках международного форума «Медиаобразование в педагогической сфере: опыт и новые подходы к управлению». – под ред. И. В., Жилавской и И. А. Фатеевой, – 2017, – С.438.

2. Заржевська Н. Медіакультура як об’єкт соціокомунікаційних досліджень // Теле – та радіожурналістика, 2014. – Випуск 13. С. 76.

3. Іванов С. А., Іванова Л. С. Напрями формування медіаінформаційної компетентності // Збірник статей П’ятої міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». – Київ. : Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2017. – С.27-36.

4. Кириллова Н. Б. Медиакультура как объект исследования // / Н. Б. Кириллова // Известия Уральского государственного университета. — 2005. — № 35. — С. 63-74.

5. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція)/ за ред. Л. А. Найдьонової, М. М. Слюсаревського. – Київ, 2016. – 16 с.

6. Соснин Э. А., Шувалов А. В., Пойзнер Б. Н. Лидер и управление жизненным циклом системы: шкала творче – ства, примеры, патографии [Електронний ресурс] / Э. А. Соснин, А. В. Шувалов, Б. Н. Пойзнер // Лидер и управление жизненным циклом системы: шкала творче – ства, примеры, патографии. – Електронні дані. – [Томск: Изд-во Том. ун-та, 2004. – 184 с. ] . – Режим доступу: http://www.al24.ru/wp-content/uploads/2013/08/%D0%A1%D0%BE%D1%81_1.pdf.

7. Шкільний портал «Вісник мрії – Новий формат».– Режим доступу: https://vestnikm.wixsite.com/zps19.

8. Bazalgette C., Bevort E. & Savino J. L’Education aux medias dans le monde: Nouvelles orientations. . – Paris-London BFI, CLEMI, UNESCO, 1992. – 120 p.


Партнери конференції

Міністерство освіти і науки України головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

«Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України. 

Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації.  З 2015 року в Україні  IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.


Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту»>>>

Титульне зображення: https://ru.freepik.com/vectors/background, Background вектор создан(а) pikisuperstar – ru.freepik.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.