План-конспект уроку біології в 11 класі “Вплив діяльності людини на стан біосфери”

План-конспект уроку є переможцем Всеукраїнського конкурсу на кращий план-конспект уроків природничих дисциплін із елементами медіаграмотності для 1-11 класів у 2018/19 н.р. (Біологія).


Тема: Вплив діяльності людини на стан біосфери.

Мета: узагальнити фактори впливу господарської діяльності людини на стан біосфери; розкрити суть сучасних екологічних проблем; розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес, уміння аналізувати і робити висновки; виховувати небайдужість до проблем екології, відповідальність за майбутнє планети.

Ключові компетентності, які формуються в учнів: спілкування державною мовою, науково-природнича, інформаційно-цифрова, уміння вчитися впродовж життя, соціальна і громадянська, екологічна грамотність і здорове життя.

Навчальні ресурси: екологічні проекти  (усні презентації їх результатів ), ситуативні вправи щодо вирішення проблем стану довкілля, комп’ютерні експерименти на основі інформаційних моделей.

Освітні технології: технологія інтенсифікації навчання на основі схемних знакових моделей, технологія кооперативного навчання, інтерактивні та інформаційно-комунікаційні технології

Тип уроку: узагальнення і систематизація вивченого матеріалу. 

ХІД УРОКУ

     І. Організаційний етап.

Вступне слово вчителя:  Дорогі діти! Ми закінчили вивчення розділу «Біосферний рівень організації життя» і, як підсумок вивченого, тема сьогоднішнього уроку «Вплив діяльності людини на стан біосфери». Сподіваюсь, що Ви зможете по-дорослому задуматись про світ, який нас оточує і про своє людське місце в цьому світі.

     ІІ. Етап підготовки учнів до активного засвоєння знань.

Природа – середовище існування людини і всього живого на планеті. Людину не можна відокремити від природи  як і природу від людини. Вони тісно пов’язані між собою. Людина завжди залежатиме від природи, бо,  як її частка, не зможе існувати без цілого. Вона має розуміти, що зберегти себе можна лише піклуючись про збереження довкілля. Своєю господарською діяльністю людина постійно змінює оточуюче природне середовище і ці зміни часто не на користь природі, тому є проблематичними.

Ці проблеми виникли не сьогодні і не вчора. Людина поволі, крок за кроком, наближала себе і довкілля до того, що в наш час називається екологічною кризою.

Стан навколишнього середовища України є дуже тривожним. Забруднюються атмосфера, водойми, зруйновані родючі ґрунти, непродумано вносяться добрива і різні хімічні сполуки в ґрунти, порушуються природні угрупування рослин і тварин, пересихають болота, міліють і зникають річки й озера, бездумно вирубуються ліси, спостерігаються зміни клімату, зникають певні види рослин і тварин, з’являються мутації у світі живої природи. Цей увесь комплекс проблем і є екологічна криза. Спробуємо з’ясувати її причини.

(Побудова інтелект-карти «Екологічна криза»: причини, шляхи виходу)

     ІІІ. Етап узагальнення і систематизації вивченого.

Вчитель: це проблеми глобальні. А якими є локальні проблеми? Переходимо до перегляду результатів Вашої проектної діяльності.

Запрошую Вас до серйозної розмови, а проведемо ми її у формі відеорепортажів:

  1. Відомо, що забезпечення населення Землі продуктами харчування потребує щорічного збільшення площі орних земель. Насправді ж площі орних земель у світі скорочуються. Та й «Житниця Європи» сьогодні переживає не кращі часи. У чому ж причина?

Дослідження проводила Д. Павелко  (текст відеорепортажу додаток №1); (відео 1)[4]*.

(Презентація відеорепортажу «Проблеми ґрунтів»)

  • Як вирішити дану проблему? (відповіді учнів)
  1. Найотруйнішими речовинами штучного походження є стійкі органічні забруднювачі. Вони високотоксичні, практично не розкладаються у природі, здатні переноситись на великі відстані повітрям і водою. Вони мігрують і працюють проти людини в харчових ланцюгах «ґрунт-трава-тварина-людина» та «вода-риба-людина». Мова йде про пластмасу, пластик, поліетилен. З околиць с. Бурчак журналіст А. Сливоцький. (текст відео репортажу додаток №2) (відео 2)*.
  • Які ж шляхи збереження навколишнього середовища від засмічення? (відповіді учнів)
  1. Діяльність людини негативно впливає на водні екосистеми. Погіршення стану прісних водойм, виснаження ґрунтових вод загострює проблему питної води. Основним постачальником води в Україні є Дніпро. Колись Дніпро – найбільша річка в Україні мав чисту воду та стабільну екосистему. Нині ж, через нехтування правилами і принципами раціонального природокористування екосистема Дніпра дуже деградувала. Забруднення водойми завдає шкоди здоров’ю людини. Цвіте, міліє, заростає та гниє. Дніпро вже навіть не хворіє – він помирає, б’ють на сполох екологи. Щодня підвищується рівень його забруднення, річка втрачає здатність самоочищуватися.

Що ж отруює Дніпро? Про це у відеорепортажі  В. Клименко (текст відео репортажу додаток №3) (відео 3) [3]*.

  • Чи можливе очищення водойми? (відповіді учнів)
  1. Берег Азовського моря має цінність як рибогосподарська та туристично-курортна зони. У тяжкому екологічному стані сьогодні перебуває Азовське море. Колись води Азову славилися цілющими якостями й рибними запа­сами, але в результаті антропогенних забруднень концентрація шкідливих речовин у ньому зросла.

В екологічній ситуації Азовського моря розбирався  О. Мальченко.

Відеорепортаж з м. Бердянськ (текст відео репортажу додаток №4) (відео 4) [1]*.

  1. Провідну роль у підтриманні екологічної рівноваги відіграють ліси. Знищення лісових насаджень призводить до руйнування ґрунту внаслідок ерозії, до порушення рівня ґрунтових вод. Це і є причиною природних стихійних лих. Відомо, що зменшення площі лісів є однією з проблем накопичення в атмосфері вуглекислого газу. Крім того, зникають види тварин, рослин і грибів. Питання знищення лісів у відеорепортажі В. Курочки (текст відео репортажу додаток №5) (відео 5) [2]*.

– Яких заходів слід вжити для збереження і примноження лісового фонду? (відповіді учнів)

  1. Сьогодні певне занепокоєння вчених та метеорологів викликає той факт, що швидкість кліматичних змін є значно більшою, ніж будь-коли в минулому. Вуглекислий газ у атмосфері діє, як скло у теплиці – пропускає видиме сонячне світло, але затримує тепло Землі, створюючи парниковий ефект. Концентрацію вуглекислого  газу у атмосфері збільшує інтенсивний розвиток промисловості та енергетичного комплексу.

Із міста Запоріжжя тему продовжить К. Яновська  ( текст відеорепортажу додаток №6) (відео 6)[5]*.

  • Які є шляхи поліпшення стану повітряного середовища в Україні?
  1. Значних збитків навко­лишньому середовищу та здо­ров’ю людей завдають збройні конфлікти, а ще виробничі аварії, пов’язані з радіоактивними й отруйними речовинами. Досить згадати про аварію на Чорнобильській АЕС, яка призвела до значних викидів радіоактивних речовин у атмосферу. Наслідки її жахливі. Відеорепортаж А. Герасімової ( текст відеорепортажу додаток №7) (відео 7) [7]*.

Робота з інтелект-картою уроку

(учні позначають шляхи виходу із екологічної кризи)

Вчитель: Відомі причини, відомі шляхи подолання екологічної кризи.

Запрошую до гри «Альтернатива»

(Клас ділиться на 2 групи: 1 група – прихильники екологічного оптимізму   (переконаних,  що технологічні  досягнення успішно розв’яжуть екологічні проблеми) і  2 група – прихильники екологічного песимізму  (ті, хто заявляє про загрозу екологічної  катастрофи). Кожна група отримує картки з текстами, у яких висловлюються обидві точки зору.

Обговорення  висвітлених позицій: учні  наводять докази  за і  проти альтернативних позицій.

ІV. Підведення підсумків уроку.

Вчитель: Щороку довкілля ще більше забруднюється.

Багато хто вважає, що на питання екологічних негараздів можуть впливати тільки політики, екологи або виробники.

Ми можемо нарікати на великі підприємства, що викидають відходи у атмосферу та водойми, на підприємливих аграріїв та лісорубів, на організації, що безжально видобувають невідновні природні копалини…
А можемо почати з себе і робити маленькі кроки до покращення стану навколишнього середовища.

Робота у групах (ротаційні групи)

«Мій внесок у вирішення екологічних проблем»:

  І група –  Економія і бережливість

ІІ група –  Екологічна освіта і культура

(учні складають пам’ятку за відповідною темою протягом 2 хв., наступні 2 хв. працюють із пам’ятками, якими обмінюються. Захист пам’яток)

Оцінювання учнів за роботу на уроці

Вчитель: Зберегти Землю, зберегти життя на ній – це, безперечно, наше спільне завдання. Тож збережемо прекрасні краєвиди України для нинішнього і майбутнього поколінь.

Перегляд відеоролика (відео 8) [6]*,

 на його фоні слова вчителя:

Дорогі діти! Ви – наші сьогоднішні випускники, незабаром підете у доросле життя. Багато чого у Вашому житті залежатиме саме від Вас. Від Ваших знань і дій залежатиме майбутнє держави.

Повірте, це не перебільшення, що люди тримають у своїх руках не тільки свої долі, а й долю планети. Ваші руки історія також врахувала. Сподіваємось, що вони будуть добрими.

ПОСИЛАННЯ НА ДЖЕРЕЛА

  1. Азовское море: Экологические проблемы!! Можно ли купаться??? [електронний ресурс] – режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=FtHfMZ-fM8E
  2. Вирубування лісів/соціальна реклама [електронний ресурс] – режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=N8E2ZqHquS8
  3. Екологія. Забруднення водойм [електронний ресурс] – режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=nJNmcciJfFo
  4. Ерозія ґрунтів [електронний ресурс] – режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=rEdR3P3UGS8
  5. Запорожье. Заводы дымят [електронний ресурс] – режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Pry1Olx3lsM
  6. Краса природи України [електронний ресурс] – режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=SMvWFEVuGD0
  7. Чернобыль – 30 лет спустя. Зона отчуждения [електронний ресурс] – режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=298VVKXBOLs

МАТЕРІАЛИ ДО УРОКУ

  1. Тексти відеорепортажів

Додаток №1

Сільськогосподарські землі-найцінніша частина земельних ресурсів, оскільки вони забезпечують людство продуктами харчування. Більша частина сільськогосподарських земель відводиться під ріллю, решта-під площі багаторічних насаджень (плантації, сади, лісосмуги), луги й пасовиська. З інтенсивним розвитком сільського господарства втрата гумусу відбувається зі швидкістю 1 см за 3 роки. Ось і виникла потреба у збільшенні кількості добрив. Зараз ґрунти перенасичені шкідливими хімічними сполуками.

Основними причинами зменшення площі продуктивних земель є ерозія, вторинне засолення зрошуваних земель, знищення рослинності та ґрунтів при добуванні корисних копалин, відведення земель під будівництво різноманітних  об’єктів, забруднення ґрунтів шкідливими речовинами, виснаження гумусового шару, надмірне ущільнення ґрунтів важкими машинами і т. ін.

Через неправильне використання ґрунту щороку землі України втрачають близько 24 млн. т. гумусу. В гонитві за врожаєм ґрунти почали орати дедалі глибше, надмірно зволожувати та частіше вносити в них величезні кількості мінеральних добрив та пестицидів. В результаті на величезних площах ґрунти втратили здатність вбирати й пропускати воду, їхня структура деградувала. Повсюдно врожайність ґрунтів катастрофічно знижується. Значної шкоди сільському господарству завдає ерозія ґрунтів, якій сприяє активне утворення ярів, вирубування зелених насаджень на їх схилах, знищення трав’яного покриву, неправильне розорювання, пилові бурі. Одним із найбільших лих після ерозії є засолення, основна причина якого-неправильне зрошення. Для боротьби з хворобами і шкідниками сільськогосподарських  рослин, з метою підвищення їх врожайності широко застосовуються  пестициди (інсектициди, гербіциди, фунгіциди).

Ґрунти  мають величезне значення не лише тому, що є джерелом отримання харчових продуктів. Це універсальний біологічний фільтр і нейтралізатор багатьох видів антропогенних забруднень. Тому користуватися ґрунтом, землею слід розумно й бережно.

Додаток №2

Я веду свій  репортаж з околиці села Бурчак Запорізької області. Кожен з вас звертав увагу на подібну засміченість території всіх регіонів країни. Поява і швидке зростання сміття, яке має дуже тривалий період або взагалі не піддається розкладанню в навколишньому середовищі, є одним із найскладніших питань сьогодення.

Захоронене на полігонах або викинуте у лісі воно буде зберігатися сотні й тисячі років, накопичуючись стрімкими темпами. Наприклад, для повного руйнування пластикової пляшки потрібно 500 років, поліетиленового пакету 200 років, консервної бляшанки 150 років, паперу – від трьох місяців до трьох років, скла – понад 1000 років. Тому проблема утилізації відходів, що мають тривалий термін розкладання,  дедалі загострюється.

Сучасну цивілізацію часто називають «сміттєвою». І дійсно: кожен з нас викидає дуже багато твердих побутових відходів. Кожна  сім’я створює цілі гори, щодня викидаючи до смітників старі газети, бляшанки, пластикові та скляні пляшки, залишки їжі, обгортки, битий посуд, ганчір’я тощо. Щорічно на душу населення утворюється 220-250 кг сміття. Сміття спеціальними машинами вивозять за місто, де складується на спеціальних полігонах або спалюється. Обидва способи є шкідливими для довкілля. Після спалювання сміття перетворюється у сухий залишок значно меншого (у порівнянні з вихідним) обсягу. Однак, в процесі спалювання до повітря потрапляють важкі метали, стійкі органічні забруднювачі та  інші шкідливі речовини.

До складу сміття входять у середньому:

харчові відходи –  37%

папір-28%

кераміка-9%

полімерні вироби-7%

чорні та кольорові метали-5%

гума-5%

скло-4%

деревина-3%

Проблема, куди подіти сміття, – глобального рангу . В усьому світі сміття спалюють чи складають на полігонах. Однак, у розвинених країнах перед тим, як це зробити, сміття попередньо сортують і збирають у окремі контейнери  та піддають вторинній переробці для подальшого використання.

Є лише два шляхи зберегти навколишнє середовище чистим.

По-перше, створювати якомога менше сміття, а по-друге, сортувати й повторно використовувати його.

Додаток №3

Так, в Дніпрі цвіте вода, зменшується кількість риби, збіднюється рослинний світ. Основна причина – забруднення промисловими відходами і комунальними стоками. В Україні існує серйозна проблема недостатньої очистки води існуючими очисними спорудами, а ці недостатньо очищені води з десятків і сотень підприємств потрапляють у Дніпро. Існує величезний обсяг неврахованих забруднених вод, що потрапляють у Дніпро через дощову каналізацію та прибережну забудову.

Щороку в басейн Дніпра потрапляють мільйони тонн шкідливих речовин.

У верхів’ї Дніпра, як серед поля, воду покрила зелень суцільним килимом, що й стримує потрапляння світла до дна.

Виявляється, стічні води, які містять органічні речовини,  мають значну кількість біогенів. Після надходження їх у водні біосистеми відбувається масове розмноження організмів фітопланктону, що веде до помутніння води.

Осідаючи на дно водойм, органічні суспензії замулюють його, затримують або повністю припиняють життєдіяльність донних організмів,  які беруть участь у самоочищенні водойм.

Відчутно змінюють біологічний та термічний режими Дніпра нагріті води від ТЕС, АЕС та промислових підприємств: гине зоопланктон, погіршуються умови нересту риби, риба вражається захворюваннями або гине.

Інтенсивне біологічне забруднення Дніпра спостерігається в місцях масового відпочинку людей.

75% питної води в Україні забезпечує Дніпро. А яка вода — таке й здоров’я громадян. Чистої води у природі залишається все менше. Бережіть чистоту води!

Додаток №4

Екологічні проблеми Азовського моря суттєві. І якщо не вести активну природоохоронну діяльність, проблема даної акваторії може наблизитися до катастрофи. Щоб запобігти даним наслідкам, треба діяти. Тим більше, що забруднення узбережжя Азовського моря  останнім часом зростає за рахунок відпочиваючих. Разом з ростом промислового виробництва в акваторії моря пропорційно зросла кількість попадання в море із стічними водами шкідливих відходів та інших забруднюючих речовин промислових підприємств. Основним негативно діючим техногенним фактором є потрапляння з річок неочищених стоків, які вміщують побутові відходи.

В минулому –  лідер  з рибного промислу – це море втратило сьогодні своє значення. Зараз вміст фенолу у водах Азовського моря перевищує норму у 6 разів, радонітів у 12 разів, що призводить до масового замору риби. Основні джерела забруднення моря – це порти і промислові підприємства Маріуполя. Металургійний комбінат «Азовсталь» щорічно викидає у воду більше,  ніж 800 млн. м. куб. забруднених стоків, у них виявлено перевищення граничнодопустимих концентрацій азоту, заліза, міді, цинку та нафтопродуктів. Інший великий забруднювач – це порти Бердянська і Маріуполя. Їх очисні споруди малоефективні.

Спеціалістів хвилює також ріст об’єму сірки у водах портів України, а також відсутність у житлових районах прилеглих територій систем очистки каналізаційних стоків, через що в море попадає брудна вода.

Забруднення води акваторії моря відбувається внаслідок перенавантаження роботи портів. Концентрація нафтопродуктів у водах Азовського моря близька до критичної. Вміст отруйних речовин у морській воді доходить до 40 міліграм на літр. Із-за розлитої нафти погіршується кисневий обмін, внаслідок чого відбувається масовий замор риби. Водоохоронна зона постійно переміщує масу промислових і побутових відходів.

Інші проблеми Азовського моря пов’язані із промисловим виловом його мешканців, у результаті чого знищуються не тільки запаси риби, а і місця їх нересту.

Додаток №5

Погіршення стану лісів в Україні сьогодні є однією з найбільших екологічних проблем. Окрім того, що Україна є найбільшим експортером деревини в Європу, у зелених зонах регулярно працюють браконьєри, які вирубують кругляк та незаконно його збувають. Загалом, за останні 50 років людство спромоглося знищити більше 50% усіх лісів. Експерти застерігають:  якщо ставлення суспільства до лісу не зміниться, вже через декілька десятків років вони стануть рідкістю.

Щороку об’єми незаконних рубок в Україні збільшуються. Цьому немало сприяє тіньовий бізнес. За різними даними, браконьєри вирубують щонайменше 3 млн. кубометрів деревини за рік, а це близько 20% від загального об’єму всієї деревини.

Найбільше незаконних рубок вже традиційно проводяться в Карпатах, адже там є найбільші лісові масиви в країні.

Немало проблем спостерігається і на Поліссі, Волині, Чернігівській та Київській областях.

Значні втрати, безсумнівно, є у лісових насадженнях у зоні АТО, де знищуються цілі ліси: 50% випадків незаконного знищення дерев зафіксували саме у Донецькій та Луганській областях.
Не можна забувати також про лісові пожежі як фактор знищення лісового фонду. Особливо напруженою є ситуація у східних та південних областях, де є найбільше штучних лісів. Значному підвищенню пожежної небезпеки сприяє постійне зростання  рекреаційного навантаження на ліси. Також все частіше спостерігають масові порушення вимог пожежної безпеки з боку населення. Понад 98% пожеж виникає саме з цієї причини.

Вирубка дерев значно підвищує ризик повеней та паводків, відповідно погіршується якість ґрунту та його родючість. Крім цього, зменшується біорізноманіття, гинуть цілі екосистеми.

Додаток №6

Я веду свій репортаж з обласного центру м. Запоріжжя.

Дійсно,  шкідливі викиди підприємств не дають вільно дихати мешканцям міст.

В атмосфері нині, незважаючи на значне скорочення потенціалу підприємств, зафіксовано перевищення граничнодопустимих норм у 10 і більше разів.

В Україні діє близько 1700 забруднювачів атмосфери. На жаль, у Запорізькій області рівень забрудненості атмосфери значний. Обсяги забруднюючих речовин у розрахунку на кожного жителя області становлять близько 117 кг на рік.

Головними забруднювачами є теплоелектростанції, металургійні підприємства, транспорт. У результаті в повітря потрапляють оксиди сульфуру,  нітрогену та карбону, вуглеводні, свинець. Вони вступають у реакцію з киснем та вологою атмосфери, сприяють утворенню кислотних дощів. Кислотні дощі, в свою чергу, збільшують вимивання біогенів із ґрунту, знищують рослини, токсично діють на тварин. Забруднювачі атмосфери підвищують ризики захворювання органів дихання у людей.

Чисте повітря потрібне всім!

Додаток №7

Я веду свій репортаж з м. Прип’ять, Київської області – зони відчуження.

Минуло більше 30 років з моменту трагедії на Чорнобильській АЕС. Під час вибуху у атмосферу надійшло приблизно 450 типів радіонуклідів. Серед них : цезій 137, стронцій  90. Накопичення в природі не властивих для неї радіоактивних речовин надзвичайно шкідливо діє на біосферу. В зонах, забруднених після аварій на ЧАЕС , спостерігаються масові аномалії у рослин, народження нежиттєздатних мутантів у тварин. Чорнобильська катастрофа викликала пригнічення імунної системи у людей – це причина ускладненого перебігу таких захворювань як грип та запалення легень і збільшення смертності від них; загрозливо зростають захворювання на рак і смертність.

Сильним радіоактивним забрудненням уражено сільськогосподарські угіддя та ліси Київської , Житомирської, Чернігівської областей. У водах Дніпра, Прип’яті, Київського водосховища накопичилася величезна кількість радіоактивного бруду. Велику небезпеку довкіллю завдають тимчасові могильники навколо АЕС, у яких знаходяться тверді радіоактивні відходи. Наслідки цього лиха вічні, глобальні.

     2. Картка (Роздатковий матеріал для проведення гри «Альтернатива»)

Роль людини на Землі й проблеми середовища:

  • завоювання природи  з метою економічного розвитку;
  • співпраця з природою для забезпечення економічного розвитку й підтримання життя на Землі:
  • проблеми середовища перебільшені,  їх можна розв’язати за допомогою нових технологій;
  • проблеми дуже складні, їх можна вирішити, якщо перейти до стійкого екологічного росту за умови чіткого дотримання екологічних вимог.

Контроль забруднення довкілля:

  • не повинен гальмувати економічного зростання, оскільки воно забезпечує засоби для контролю забруднення;
  • недостатній контроль завдає шкоди здоров’ю людей, інших видів організмів, знижує перспективи розвитку економіки;
  • ті, хто забруднює середовище мають нести відповідальність;
  • контроль на виході  після того, як забруднення вже відбулося;
  • контроль на вході  з метою  попередження забруднення середовища;
  • спалювання , затоплення, захоронення відходів;
  • відходи як ресурси, які потрібно використовувати повторно.

У грі беруть участь 2 групи:

І група прихильників екологічного оптимізму   (переконаних,  що технологічні  досягнення успішно розв’яжуть екологічні проблеми)

ІІ група прихильників екологічного песимізму   (ті, хто заявляє про неминучість екологічної  катастрофи)

Додаткові матеріали до уроку >>>


Розробила: Івченко Наталія Дмитрівна, вчитель біології КЗ «Бурчацька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу Є. І. Носаль» Михайлівської селищної ради с. Бурчак Михайлівського району Запорізької області

 

*Щоб переглянути відеоматеріали, перейдіть за посиланням “Додаткові матеріали до уроку”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.