Українці все більше звертаються до інтернету як до «основного джерела» інформації та новин. У 2019 році, вперше інтернет-медіа та соціальні мережі за популярністю обійшли телебачення. Такі результати щорічного опитування «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2019 р.» були представлені на прес-конференції Internews 22 жовтня у Києві.
Опитування показало, що 68% респондентів використовують соціальні мережі для отримання новин – зростання з 53% минулого року; а популярність та охоплення аудиторії телеканалами знизилися до 66% в порівнянні з 77% минулого року. Ці дані підтверджують, що традиційні медіа невпинно трансформуються в цифру – що також є глобальним трендом в медіаіндустрії.
У 2019 році українці стали набагато менше довіряти ЗМІ – як показує дослідження USAID-Internews «Споживання медіа», довіра до всіх традиційних медіа впала в середньому на 11%, в порівнянні з 2018 р. Довіра коливається між 19% до загальнонаціональної преси, 22% до місцевого радіо та 49% до загальнонаціональних телеканалів – у той час як загальнонаціональним інтернет-медіа довіряють 51% респондентів – найбільший показник цього року.
«Ми вивчаємо загальнонаціональне ставлення населення до ЗМІ в Україні з 2012 року. Як ми бачимо за результатами цьогорічного опитування, зростання ролі інтернету та цифрових медіа змінює спосіб споживання новин та інформації в Україні. Через поширення дезінформації в інтернеті та труднощі з її виявленням, важливо, щоб якісна, неупереджена журналістика була доступною там, де люди дізнаються новини» – заявила під час презентації директорка Internews в Україні Джилліан МакКормак.
Дослідження було виконано соціологічною компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основна мета дослідження – вивчити звички українців, що стосуються споживання медіа, а також їхню довіру до медіа, оцінити рівень медіаграмотності та обізнаність населення щодо впровадження реформ в Україні. У червні-липні цього року представники InMind опитали 4056 респондентів. Похибка вибірки не перевищує 2,5%.
Опитування показало, що від 2015 року частка українських інтернет-користувачів зросла на 14%: тепер онлайн присутні 85% українців.
Близько 80% читачів та глядачів говорять, що вони обізнані про замовні матеріали в медіа, також відомі як «джинса». Респонденти також відмічають, що вони вміють відрізняти такі матеріали. Так, з 74% тих, хто знають про існування «джинси», 68% говорять (самооцінка), що знають, як відрізнити замовний матеріал – це на 12% більше, ніж той самий показник минулого року.
Однак виховання критичного мислення у дорослих залишається важливим кроком до створення більшої стійкості до дезінформації. У рамках цьогорічного опитування респонденти в різних регіонах України пройшли тест на медіаграмотність, а саме тестування на їхню реальну здатність відрізнити справжні новини від дезінформації. Результати цього тесту показали, що лише 11% респондентів змогли правильно визначити різницю між справжньою та неправдивою інформацією серед трьох поданих новин, тоді як в середньому 10% не змогли навіть спробувати відповісти. Дві третини респондентів змогли правильно визначити лише один із трьох варіантів.
Нарешті, опитування також показало, що, на думку респондентів, обсяги інформування про реформи, зменшилися – такі матеріали стають менш помітними в інформаційному просторі. Хоча обізнаність громадян щодо прогресу реформування країни лишається важливим чинником підтримки подальшого демократичного розвитку. Аналітики відзначають, що висвітлення двох виборчих кампаній переважало над іншими темами впродовж 2019 р. В порівнянні з минулим роком, обізнаність громадян щодо реформ в енергетичному секторі зросла з 31% до 34%, в той час як показники щодо медичної реформи впали з 71% до 55%, а щодо пенсійної реформи – з 61% до 48%.