info@aup.com.ua
+380 67 372 2733

«НІ» цифровому ейджизму. Як допомогти людям поважного віку стати впевненими у медіапросторі?

Вітання усім медіапедагогам, медіатренерам, журналістам та тим, хто опікується проблемами формування критичного мислення та навичками взаємодії з інформацією! 

Академія Української преси (АУП) розпочала новий етап проєкту з міжнародними експертами під назвою «Чужому навчаємося і свого не цураємося». 

Ми дуже пишаємося тим, що у попередніх зустрічах до наших діалогів долучилися 15 612 учасників з усіх куточків України. 

25 жовтня 2023 року новий сезон онлайн-мостів відкрила експертка з медіаграмотності із Казахстану. Тетяна Голубцова — тренер викладач, гейміфікатор, ігропрактик, авторка перших освітніх настільних ігор «Медіаджунглі» та «Медіаполісся». 

Тема онлайн-мосту — «Медіа і інформація для активного довголіття». Модераторка заходу, медіаекспертка АУП, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету Тетяна Іванова, поставила гості одне з ключових питань: «Як люди старшого віку можуть стати впевненими та відповідальними учасниками медійного простору?» 

«Люди срібного віку, сьогодні стали головним мішеням для пропагандистів та бажаним електоратом для тих, хто рветься до влади через політику. Вважаю, що саме для покоління 55+, медіаграматність вкрай важлива», — зауважила Тетяна Іванова. 

А як справи з цією проблемою в Казахстані?

У Казахстані є три будинки медіаграмотності. Вони знаходяться у Павлодарі, Астані та Караганді. Наша гостя — Тетяна Голубцова керівниця Карагандистського будинку. 

Експертка разом з колегами провели два медіадослідження. Одне в 2021 році, в кінці пандемії, а друге вже у 2023 році. Тож, як змінювалися люди старшого віку під впливом нових інформаційних технологій?

Вони стали менше довіряти друзям та знайомим. Частіше стали реєструватися в соціальних мережах, трохи більше 20% перестали дивитися телевізор. Російськомовні громадяни почали читати та дивитися блоги казахською мовою.  

Більш детально про результати дослідження у Казахстані можна послухати у записі онлайн-мосту тут:

Специфіка будинку медіаграмотності полягає у тому, що фахівці намагаються відійти від традиційної форми тренінгів до ігрової. Перш за все, тренери стараються оцифрувати бумерів. До того ж не тільки людей поважного віку, але і соціально вразливих, тобто людей з певними видами інвалідності.

Наступний цікавий аспект роботи будинку медіагармотності — це синергія молоді та представників золотого віку. Молодь більш рухлива, розуміється на техніці. Старше покоління краще може оцінити те, що відбувається довкола, вони можуть сказати, де потрібно бути обережним. Тому, на погляд експертів, ці енергії мають об'єднуватися.

Тетяна Голубцова разом з колегами виокремила навички, які потрібні людям поважного віку. Вони розподілені на кілька категорій: 

  1. вміння використовувати онлайн-послуги;
  2. це безпека в мережі;
  3. спілкування в соціальних мережах і месенджерах;
  4. ідентифікація цифрових слідів та цифрових пасток.

«Ми не маємо ставити «інформаційний крест» на старшому поколінні. Цифрового ейджизму не має бути. Нам потрібно допомагати людям золотого віку стати ближчими до онуків.

Лені Таксамбай 87 років. Ця жінка раз на три місяці подорожує. Вона знімає свій особистий блог про подорожі. Свої влоги почала знімати у 80. Учасниця нашого будинку медіаграмотності не боїться брати в руки смартфон та роботи медіаконтент», — розповіла Тетяна Голубцова.

А ми рухаємося далі у напрямку розвитку критичного мислення та медіаграмотності. Незабаром поділимося інформацією, у яку ж країну буде прокладений наступний онлайн-міст. Будьте разом з АУП! У будь-який час та вік!

tagclockmagnifiercrossmenuchevron-downarrow-leftarrow-right linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram