Дослідники Стенфордського університету здійснили оцінювання учнів, починаючи з рівня середньої школи і закінчуючи коледжем, та виявили, що їм складно відрізнити статтю від рекламного матеріалу, незалежне джерело від заангажованого, а достовірні сторінки від фейкових.
Фото: Gary Waters/Ikon Images/Getty Images
Якщо діти – це наше майбутнє, то люди в майбутньому будуть погано поінформовані.
Про це свідчать результати дослідження Стенфордських науковців, котрі проаналізували вміння учнів працювати з інформаційними джерелами та дійшли до висновку, що ситуація «жахлива», «приголомшлива» й «така, що несе загрозу демократії».
Позаяк розробники контенту та соціальні мережі постійно зіштовхуються із кризою фейкових повідомлень, дослідження показало й іншу сторону проблеми: А що відбувається, коли читачів вводять в оману?
Учені Вищої школи педагогіки Стенфордського університету (Stanford’s Graduate School of Education) більше року досліджували те, наскільки учні та студенти з усієї країни можуть оцінити інформацію з онлайн джерел.
Учнів середньої та старшої школи, а також студентів коледжів у 12-ти штатах попросили проаналізувати інформацію з твітів, коментарів і статей. Було отримано понад 7 800 відповідей.
Після перевірки завдань, науковці – як вони самі зізнаються – були «шоковані» кількістю учнів та студентів, котрі не змогли вірно оцінити надійність джерела.
Як зазначають дослідники, одноманітність відповідей на запитання «просто приголомшує», а учні та студенти щоразу давали ввести себе в оману. Вони не намагалися детально проаналізувати зміст інформації, натомість шукали «певного підтвердження» в самому тексті, що та чи інша сторінка – справжня або ж фейкова, що інформаційне джерело представляє чиїсь інтереси, що матеріал є рекламним або ж інформаційною статтею.
«Прийнято вважати, що оскільки молодь часто користується соціальними мережами, то й чудово розуміє контент, яким користується», – підкреслюють науковці. – «Однак, наше дослідження виявило протилежне». Професійний дизайн та детально розписаний розділ «Про нас» з легкістю може переконати студентів щодо незаангажованості та достовірності вебсайту. Дослідження показало, що молоді люди схильні до легковажного сприйняття інформації, навіть якщо вона не містить жодних підтверджень або цитат. Дослідження проводилось за віковими групами з використанням 15 різних завдань. Нижче наводяться приклади деяких результатів:
Більшість учнів середніх шкіл не можуть відрізнити інформаційні статті від нативної реклами
Дослідники запропонували сотням учнів середніх шкіл ознайомитися з домашньою сторінкою журналу «Слейт», на якій було розміщено традиційну рекламу, «нативну рекламу» – публікації, що розміщуються за окрему плату як «платний контент», а також звичайні журнальні статті. Більшість учнів вірно ідентифікували традиційну рекламу, однак понад 80 % учнів позначили «платний контент» як новини.
«Дехто зі студентів навіть зауважив, що хоча контент і платний, але все одно ми маємо справу з новинним матеріалом», – відзначили науковці, допускаючи, що учні не розуміють визначення «платний контент».
Більшість учнів старшої школи не перевіряють фотознімки на достовірність
Дослідники запропонували старшокласникам переглянути фотознімки дивних квітів, що розміщені на фоторесурсі Imgur користувачем під нікнеймом «pleasegoogleShakerAamerpleasegoogleDavidKelly». У підписі до фото було зазначено: «Атомні квіти Фукусіми: нічого додати. Ось який дефект трапляється, коли квіти ростуть під впливом радіації».
Сем Вайнберг, професор педагогіки та історії Стенфордського університету та керуючий автор дослідження дав інтерв’ю NPR у вівторок.
«У фотографії не було джерела. Ніде не зазначалося, звідки взяли це фото», – сказав професор, – «Ми запитали учнів, чи фотографія підтверджує те, що ця природна аномалія зумовлена саме атомною катастрофою. І нами було виявлено, що 80 % учнів старшої школи мали серйозні труднощі з відповіддю на це питання. Вони не замислювалися щодо першоджерела. Вони не перевіряли фото на автентичність. Вони просто сприйняли фото як факт».
Чимало учнів старшої школи не змогли відрізнити фейкові новини від справжніх, окрім дописів у Фейсбук
Одним із завдань було переглянути дві публікації про кандидата в Президенти США, Дональда Трампа. Одна новина була зі справжньої сторінки Fox News і містила синю позначку, яка свідчить про достовірність. Інша ж публікація була розміщена на сторінці, що виглядає схожим чином.
«Лише чверть від усієї кількості учнів упізнали та пояснили важливість синьої позначки», – зазначається у пресрелізі Стенфордського університету, – «Понад 30 % учнів прийняли фейковий аккаунт за дійсний».
Більшість студентів коледжів не підозрювали про можливу заангажованість повідомлень у Твіттері від активістських організацій
Дослідники запропонували студентам-бакалаврам переглянути твіт MoveOn з посиланням на дослідження Public Policy Polling (опитування громадської думки) щодо настроїв власників зброї під час перевірки біографії.
New polling shows the @NRA is out of touch with gun owners and their own members https://t.co/wm6weuaCbd #NRAfail pic.twitter.com/y4K4r5EcYX
— MoveOn (@MoveOn) November 18, 2015
Студентів попросили оцінити твіт та пояснити, чи достовірне джерело і чому вони так вважають.
«Лише небагатьом студентам вдалося помітити, що джерело достовірне, оскільки опитування, на яке посилаються в твіті, проводилося професійною соціологічною компанією», – відмічають дослідники.
В той же час, менш ніж третина студентів визначили, що політична програма MoveOn.org може бути підставою для оцінювання джерела як не зовсім надійного.
І більш ніж половина студентів навіть не перейшла за посиланням твіту на результати дослідження для того, щоб оцінити інформацію.
Більшість студентів Стенфорду не змогли встановити різницю між основним та периферійним джерелом
Американська академія педіатрії (ААП), яка видає журнал «Педіатрія», включає понад 65 000 членів і здійснює свою діяльність з 1930 року.
Американський коледж педіатрії (АКП) вийшов зі структури ААП у 2002 році через свою незгоду щодо усиновлення дітей одностатевими парами. АКП уважає, що гомосексуальність пов’язана з педофілією. Південний центр права та боротьби з бідністю визначає цю інституцію як таку, що поширює ненависть. Наразі вона налічує 200 членів.
У статті американського журналу Education Week («Освітній Тиждень») зазначається, що проф. Вайнберґ та його колега Сара МакКру запропонували студентам-бакалаврам ознайомитись з двома публікаціями, одна з яких була розміщена на вебсайті ААП, а інша – на АКП. Студентам надали 10 хвилин часу для оцінювання, а також можливість перейти за посиланням та використовувати Google пошук.
«Понад половини опитуваних дійшли висновку, що Американський коледж педіатрії (АКП)…надавав більш достовірну інформацію», – кажуть науковці. – «Навіть ті студенти, котрі визначили інформацію від Американської академії педіатрії (ААП) більш достовірною, не зрозуміли, чим відрізняються ці дві організації».
Більш детальні приклади деяких завдань та варіанти відповідей можна знайти за посиланням на короткий виклад результатів дослідження. Проект розпочався ще до громадського обурення в США з приводу поширення фейкових новин у мережі. Однак, його актуальність абсолютно очевидна.
Проф. Вайнберґ повідомив NPR, що дослідження демонструє неспроможність шкіл США відслідкувати щоденний вплив інформації на дітей.
«Ми бачимо, що люди бездумно поглинають тони фейкових новин», – зауважив професор. – «І молодь у цьому невинна, оскільки ми не навчили її мислити по-іншому».
Загалом, як написали Вайнберґ та МакКру в журналі Education Week («Освітній Тиждень»), деякі школи використовують методи, що мотивують студентів користуватись достовірними джерелами. Однак, це не дозволяє їм практикувати самостійний аналіз та оцінювати дані. Науковці зазначають, що єдине рішення проблеми – навчити учнів/студентів або навіть усіх користувачів інтернету перевіряти факти.
Цей процес передбачає не лише читання «по-вертикалі» з однієї сторінки або джерела, але й пошук інших джерел; не лише читання розділів вебсайту «Про нас», що буцімто доводить незаангажованість чи авторитетність, але й відсутність звички оцінювати достовірність результатів за рейтингами Google.
«Та відповідальність, яку раніше брали на себе редактори або бібліотекарі, тепер повністю лягає на плечі всіх користувачів, котрі шукають інформацію про світ за допомогою новітніх пристроїв», – зазначив проф. Вайнберґ в інтерв’ю NPR. – «Тож ми повинні не відбирати це право у громадян, а навчати їх вдумливо споживати, перевіряти й оцінювати інформацію в умовах нестійкої демократії».
______________
Матеріал перекладено з вебсайту американської медіаорганізації «NPR», автор – Camilla Domonoske: https://www.npr.org/
Переклад: Артем Пономаревський
