Модель розвитку інформаційно-цифрової компетентності педагогів на основі мережевої взаємодії в системі післядипломної освіти

Автори статті: Лариса Петрова - кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри освітніх та інформаційних технологій Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

Оксана Подліняєва - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри освітніх та інформаційних технологій Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

У статті порушується проблема використання інформаційно-цифрових технологій у системі післядипломної педагогічної освіти, розкриваються особливості моделі розвитку інформаційно-цифрової компетентності педагогів на основі мережевої взаємодії вчителів. Пропонується визначення структури і компонентів розробленої моделі, а також форм і методів її ефективного запровадження в систему післядипломної педагогічної освіти на основі використання можливостей цифрових медіа.

Ключові слова: інформаційно-цифрові технології, інформаційно-цифрова компетентність, інфомедійна грамотність, післядипломна освіта, цифрові медіа, мережева взаємодія, післядипломна освіта.

Постановка проблеми. Інформатизація освіти висуває нові вимоги до професійно-педагогічних якостей вчителів, до методичних та організаційних аспектів використання в навчанні інформаційно-цифрових технологій. Необхідною умовою для успішного використання різноманітних і доцільних інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності є переосмислення вчителем свого місця і ролі в освітньому процесі, оволодіння відповідними педагогічними техніками і технологіями.

Особливістю післядипломної освіти педагогів є стирання кордонів між навчанням і спілкуванням. Навчання в цьому випадку перетворюється в єдиний, послідовний процес, що забезпечує формування особистості вчителя та підвищення його кваліфікації. Дослідники відзначають, що ідея безперервності освіти реалізується не тільки в процесі переходу від однієї форми навчання до іншої (ОІППО, семінари, курси), а й періодами напруженої інтелектуальної праці в міжкурсовий період. Які б форми методичної роботи не обирав би вчитель, її ефективність в кінцевому підсумку визначається мірою самостійної роботи вчителя, його самоосвітою [1, 149]. Слід підкреслити, що короткочасність курсової підготовки підвищення кваліфікації не дозволяє в достатній мірі гармонізувати зовнішнє стимулювання професійної активності і прояв продуктивної ініціативи у професійній діяльності педагога. Використання цифрових медіа в системі підвищення кваліфікації відкриває перед педагогом нові можливості. Спілкування в мережі Інтернет знімає часові та просторові обмеження взаємодії вчителів один з одним, дозволяє знайти однодумців, обмінюватися досвідом роботи, працювати над спільними проектами. Дистанційна форма навчання з використанням цифрових медіа формує у педагога досвід безперервної освіти, професійного спілкування та колективної діяльності [5].

У зв’язку з цим актуальним є пошук психолого-педагогічних засобів формування та розвитку інформаційно-цифрової компетентності в умовах післядипломної освіти вчителів. Однією з найбільш перспективних технології в цьому напрямку може розглядатися мережева взаємодія педагогів, що забезпечує розвиток інформаційно-цифрової компетентності, інфомедійної грамотності, підвищення мотивації вчителів до пізнання та використання дидактичних властивостей інформаційно-цифрових технологій та підтримує ідею безперервної освіти [6, 83].

Аналіз основних досліджень. Розробка окремих аспектів досліджуваної проблеми знайшла відображення у таких напрямах як: концептуальні засади сучасної системи неперервної професійної освіти та освіти дорослих (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремінь, В. Олійник, В. Поліщук, Т. Сущенко та ін.); основні положення компетентнісного підходу в системі підготовки педагогічних працівників (Н. Білик, Н. Кузьміна, О. Овчарук та ін.); формування інформаційної культури особистості, інформаційно-цифрової компетентності фахівців різних галузей (Р. Гуревич, О. Значенко, Т. Іванова, М. Кадемія та ін.).

Проте, аналіз теорії і практики впровадження інформаційно-цифрових технологій в освітній процес, а також аналіз стану розвитку інформаційно-цифрової компетентності вчителів у післядипломній педагогічній освіті свідчить про наявність певних протиріч:

• між постійно зростаючими вимогами суспільства до компетентності вчителів та традиційними підходами до їх професійної підготовки та підвищення кваліфікації;

• між потребою в безперервній підготовці педагогів в галузі інформаційно-цифрових технологій та недостатньою розробленістю шляхів розвитку їх інформаційно-цифрової компетентності в системі післядипломної педагогічної освіти;

• між необхідністю використання вчителями можливостей інформаційно-цифрових технологій і недостатньою методичною і мотиваційною готовністю до їх застосування [4, 129].

Тому виникає необхідність у дослідженні з виявлення та обґрунтування напрямів розвитку інформаційно-цифрової компетентності в системі післядипломної освіти, що дозволить їм ефективно використовувати інформаційно-цифрові технології в освітньому процесі.

Метою даної статті є опис моделі розвитку інформаційно-цифрової компетентності педагогів на основі мережевої взаємодії у післядипломній освіті, розробленої та запровадженої для слухачів курсів підвищення кваліфікації кафедрою освітніх та інформаційних технологій Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Виклад основного матеріалу. Модель розвитку інформаційно-цифрової компетентності педагогів на основі мережевої взаємодії в системі післядипломної освіти містить взаємопов’язані етапи, які в сукупності створюють можливість реалізації змісту освітньої діяльності, спрямованої на розвиток інформаційно-цифрової компетентності педагогів. Кожен етап має власні мету, результат, форми й методи реалізації (Рис.1).

І модуль «Навчальна діяльність» (2019-2021 р.р.) спрямований на формування визначеного рівня інформаційно-цифрової компетентності, а також підготовку вчителів до мережевої взаємодії:

На базовому етапі «ІКТ в педагогічній діяльності» за мету обрано визначення рівня розвитку інформаційно-цифрової компетентності, шляхів розв’язання суперечностей, відбір стратегій самореалізації, створення мотивації до навчання. Основними формами реалізації даного етапу є курси за вибором та експрес-курси:

1. «Використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі» (курси за вибором)

Курс присвячений формуванню інформаційної культури педагогів різних спеціальностей, має практичний характер і знайомить учителів з критичним застосуванням інформаційно-комунікативних та цифрових технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією у професійній діяльності.

Рис. 1. Модель розвитку інформаційно-цифрової компетентності педагогів на основі мережевої взаємодії в системі післядипломної освіти

Мета навчання:

– розширити уявлення педагогів про інформаційну грамотність, розуміння етики роботи з інформацією;

– сформувати практичні навички використання електронних засобів навчання та їх застосування в освітньому процесі.

2. «Медіаграмотність учасників освітнього процесу» (курси за вибором)

Курс присвячений формуванню у педагогів основ медіаосвіти та аудіовізуальної грамотності щодо вирішення сучасних медіапедагогічних проблем, розуміння ролі та значення медійного простору в професійному та особистісному становленні педагога.

Мета навчання:

– визначити сутності медіакомпетентності;

– сформувати практичні навички використання медіапродуктів в освітній діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

3. Медіаграмотність педагога закладу дошкільної освіти (експрес курси)

Курс присвячений формуванню медіаграмотності та медіакультури педагогів ЗДО, має практичний характер і дозволить вихователям усвідомити цінність високоякісної інформації в контексті дошкільної освіти.

Ціль курсу полягає у набутті слухачами навичок критичного мислення, вміння втілювати педагогічні ідеї завдяки онлайн-інструментам та програмним засобам, вміння створювати власний якісний контент.

Головна увага акцентується на ролі медіаосвіти та її інтеграції в освітній процес ЗДО.

Мета навчання:

– розширити уявлення педагогів про дошкільну медіаосвіту, безпеку в Інтернеті та кібербезпеку, розуміння етики роботи з інформацією;

– розвивати критичне та алгоритмічне мислення, практичні навички використання електронних засобів навчання та їх застосування в освітньому процесі,

– формувати інфомедійну грамотність та медіакультуру.

Цей етап має на меті утворення та розгортання у педагогів мотивів, які є визначальними для розвитку інформаційно-цифрової компетентності: соціальні, психолого-педагогічні, особистісного зростання.

На етапі предметно-орієнтованого навчання «ІКТ у викладанні предмету» метою обрано реалізацію процесу навчання відповідно до програми підвищення кваліфікації педагогів закладів післядипломної освіти й індивідуальних програм. Очікуваним результатом діяльності на даному етапі є зіставлення, узагальнення, переоцінка вчителем ролі інформаційно-цифрової компетентності у власній педагогічній діяльності, переосмислення рівня власної компетентності, позитивні зміни в розвитку спеціальних компетенцій. Ефективними формами досягнення поставленої мети є фахові курси з предмету та курси за вибором за різними формами навчання:

1. «Інтеграція інфомедійної грамотності в шкільні предмети» (курси за вибором – очна форма навчання)

Курс створений в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для середніх шкіл. Ціль курсу полягає у набутті слухачами навичок критичного сприйняття інформації та усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти. Головна увага акцентується на розвитку ефективної та сталої моделі інтеграції навичок критичного сприйняття інформації в освітній процес загальної середньої освіти.

Мета навчання:
– сформувати в слухачів навички медіаграмотності;

– навчити слухачів критично мислити та відрізняти факти від дезінформації;

– спонукати слухачів до усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.

2. Стандартизація наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику (для закладів-учасників всеукраїнського проєкту) (курси за вибором – очна форма навчання)

Курс орієнтований на розроблення психологічно обґрунтованих навчальних програм інтегрованої освіти, поширення практики інтеграції медіаосвітніх елементів у навчальні програми з різних предметів, напрацювання низки факультативних медіаосвітніх програм.

Мета навчання:

– ознайомити педагогів з основними поняттями теорії алгоритмів, з найбільш поширеними алгоритмічними системами, з основними мовами опису алгоритмів, особливостями програмування, принципами організації та реалізації програм;

– здійснити підготовку педагогічних колективів експериментальних навчальних закладів до проведення експерименту;

– удосконалити критерії та стандартизувати психодіагностичні методики оцінювання медіакультури суб’єктів освітнього процесу навчальних закладів в умовах інформаційної агресії;

– здійснити програму взаємодії системи наскрізної медіаосвіти із територіальними громадами, громадськими організаціями, медіаіндустрією, покликану сприяти розвитку сталого медіаосвітнього руху.

3. Використання інтерактивних дошок в освітньому процесі

Курс присвячений розгляду питань теоретичного та практичного використання інтерактивних технічних засобів і нових інформаційних технологій, формуванню методів і прийомів роботи з інтерактивними засобами навчання – інтерактивними дошками. Головна увага акцентується на розвитку практичних умінь і навичок та удосконаленню інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів різних дисциплін загальноосвітніх навчальних закладів.

Мета навчання:

– сформувати у вчителів навички ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій для викладання шкільних дисциплін за допомогою сучасних інтерактивних засобів навчання – інтерактивних дошок та інноваційних педагогічних технологій;

– спонукати вчителів до створення уроків та методичних розробок за допомогою прикладного програмного забезпечення для інтерактивних дошок та інших інтерактивних засобів навчання.

4. Теорія та методика викладання інформатики та інформаційних технологій (курси за вибором – дистанційна форма навчання)

Програма курсу, враховуючи базовий професійний рівень категорії слухачів, спрямована на формування інформаційно-цифрової компетентності, уміння використовувати новітні освітні та інформаційно-комунікаційні технології у освітньому процесі.

Мета навчання:

– ознайомити слухачів із становленням, розвитком та сучасним станом методичної системи навчання інформатики;

– удосконалити медіаграмотність як важливий показник професійної підготовки учителя;

– сформувати уявлення про основи оцінювання рівня знань і розумового розвитку в умовах нових інформаційних технологій;

– здійснити підготовку слухачів до використання веб-технологій та електронного навчання для забезпечення освітнього процесу;

– підготувати вчителів до впровадження нових інформаційних технології у традиційну дидактичну систему;

– розвинути вміння з розробки електронного освітнього видання, побудови, аналізу та програмної реалізації алгоритмічних моделей.

Цей етап пов’язаний із входженням учителя як суб’єкта освітнього процесу в інформаційний простір відповідно до завдань розвитку інформаційно-цифрової компетентності.

На етапі поглибленого навчання «Інтернет-технології в педагогічній діяльності» метою є застосування на практиці одержаних знань, умінь, навичок; представлення результатів самостійної творчої діяльності. Етап реалізується через курси за вибором за різними формами навчання:

1. Використання онлайн інструментів в освітньому процесі (курси за вибором – очна форма навчання)

Курс присвячений вивченню всіх аспектів процесу створення та використання онлайн інструментів для підвищення мотивації учнів, залучення їх до взаємодії в рамках освітнього процесу і підвищення якості навчання та формуванню необхідної компетентності. Має практичний характер і розрахований на підвищення кваліфікації педагогічних працівників різних спеціальностей, які мають достатній рівень розвитку інформаційно-цифрової компетентності і претендують на предметно-орієнтований і творчий рівні.

Мета навчання:

– підготувати педагогів до використання онлайн інструментів для створення сучасного уроку та супроводу учнівської проєктної діяльності;

– розвинути вміння і навички створення цифрового контенту;

– ознайомити з можливостями застосування онлайн інструментів інтерактивного навчання для реалізації навчального співробітництва;

– розширити уявлення педагогів про можливості глобальної мережі Інтернет та правила безпечної роботи в ній.

2. Microsoft Office 365 в закладах освіти (курси за вибором – очна/дистанційна форма навчання)

Курс надає можливість отримати навички роботи у хмарному середовищі.

Розрахований на підвищення кваліфікації педагогічних працівників різних спеціальностей за умови наявного достатнього рівня інформаційно-цифрової компетентності.

Мета навчання:

– підготовити вчителів до якісного формування хмаро орієнтованого навчального середовища навчального закладу;

– впроваджувати хмарні сервіси Microsoft Office 365 як інструмент ефективного використання ресурсів мережі Інтернет в освітньому процесі.

3. Нові додатки Google для освітнього процесу (курси за вибором – очна/дистанційна форма навчання)

Курс присвячений ознайомленню з існуючою практикою використання хмарної платформи Google, має практичний характер і розрахований на підвищення кваліфікації педагогічних працівників різних спеціальностей, які мають базовий рівень розвитку інформаційно-цифрової компетентності.

Мета навчання:

– огляд освітніх можливостей, що надає платформа Google, та дослідження окремих її додатків;

– пошук оптимальних методів практичного використання платформи Google в освітньому процесі.

4. Інформаційна та кібернетична безпека (курси за вибором –дистанційна форма навчання)

Курс має практичний характер і розрахований на підвищення кваліфікації педагогічних працівників різних спеціальностей, які мають базовий рівень інформаційно-цифрової компетентності та претендують на предметно-орієнтований і творчий рівні. Під час його опанування вчителі освітніх закладів набудуть навичок роботи у протидії основним кіберзагрозам; у захисті особистої інформації; з принципами безпечної роботи з комп’ютерами та мобільними пристроями.

Мета навчання:

– сформувати базові правила поводження з персональною інформацією в умовах інформаційного суспільства.

– розуміння авторського права у мережі Інтернет,

– основи етичного поводження в мережі Інтернет (нетикет) та академічної доброчесності.

5. Електронне та дистанційне навчання технологій (за дистанційною формою навчання) (курси за вибором –дистанційна форма навчання)

Курс має практичний характер і розрахований на підвищення кваліфікації педагогічних працівників різних спеціальностей, які мають базовий рівень інформаційно-цифрової компетентності та претендують на предметно-орієнтований і творчий рівні. Під час його опанування вчителі освітніх закладів набудуть навичок роботи у хмарному освітньо-орієнтованому середовищі та навчаться створювати електронний дистанційний курс з предметів, які вони викладають.

Мета навчання:

– сформувати уявлення педагогів про електронне та дистанційне навчання та про способи його організації;

– підготувати вчителів до впровадження електронного та дистанційного навчання на базі розробленої власної дисципліни у хмарному освітньо-орієнтованому середовищі;

– розвинути уміння і навички використання ресурсів мережі Інтернет в освітньому процесі.

Даний етап забезпечує послідовну безперервну гнучку систему підвищення кваліфікації вчителів, спрямовану на саморозвиток й самовдосконалення з урахуванням індивідуальних освітніх потреб, за умови використання різних форм самоосвітньої діяльності.

На етапі вузькопрофесійному «Спецкурси варіативної частини освітньої програми» – педагогам пропонується навчальна дисципліна «Інформаційно-цифрові технології» незалежно від форми навчання.

Курс має практичний характер і розрахований на підвищення кваліфікації педагогічних працівників різних спеціальностей.

Мета навчання:

– розвиток інформаційної культури слухачів;

– удосконалення інформаційно-цифрової компетентності;

– формування навичок використання хмарних технологій, інтерактивних засобів навчання та електронних освітніх ресурсів в освітній практиці;

– формування уявлень про медіаграмотність, про організацію роботи в глобальній мережі Internet та правила безпечної роботи в ній.

Кожному із запропонованих етапів в результаті їх реалізації має відповідати досягнутий рівень інформаційно-цифрової компетентності педагогів:

• Базовий

• Предметно-орієнтований

• Професійний

• Вузькопрофесійний

ІІ модуль «Розуміння ролі ІЦТ в освіті та їх використання» (2019-2021 р.р.) спрямований на мережеву діяльність вчителів, яка сприяє професійному зростанню педагогів, самоосвіті та розвитку рівня інформаційно-цифрової компетентності, також має на меті реалізацію функцій:

Розвиток компонентів інформаційно-цифрової компетентності педагогів (мотиваційно-ціннісного, когнітивно-діяльнісного, творчо-проектувального) для удосконалення набутого педагогами рівня ІЦ-компетентності через Моніторинг;

Мережева взаємодія педагогів через Електронні освітні ресурси кафедри ОІТ КЗ СОІППО:
– «Вікі-спільнота професійного розвитку педагогів Сумщини» (http://wiki.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0);

– Регіональний інтернет-проект з міжнародною участю «Сумські літописи» (http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0);

– «Медіаосвітній простір Сумщини» (https://sites.google.com/site/mediaosvitasoippo);

– «Тренінг «Безпека в Internet. Медіаграмотність» (https://trebevi.blogspot.com/).

3. Проведення різнопланових заходів для сприяння професійному зростанню педагогів через Методичну допомогу:

– Щорічна онлайн науково-освітня виставка «Інноваційні стратегії інформатизації освіти» (жовтень-грудень);

– Щорічний науково-практичний семінар «Інформаційно-цифрова компетентність педагогів як провідна у його професійній підготовці» (грудень);

– Щорічний круглий стіл «Наскрізна медіаосвіта» (квітень);

– Щорічні збірки наукових праць кафедри ОІТ КЗ СОІППО (2017, 2018, 2019).

Мережева взаємодія педагогів у системі підвищення кваліфікації може здійснюватися за такими напрямами:

– Інформаційно-консультативна робота (отримання консультацій та методичної допомоги з використання освітніх можливостей інформаційно-цифрових технологій, обмін педагогічним досвідом, доступ до бази методичних розробок із застосування інформаційно-цифрових технологій у педагогічній практиці та участь у її поповненні);

– Експертно-аналітична робота (отримання експертної оцінки навчально-методичних розробок, освітніх послуг, участь у конкурсах тощо);

– Навчальна і проектна робота (розробка і створення спільних проектів, відкритих уроків і майстер-класів, обговорення на тематичних форумах, участь у дистанційних курсах і навчальних семінарах, майстер-класах і тощо);

– Науково-методична робота (науково-методичні дискусії, участь у створенні дидактичних і методичних матеріалів щодо використання інформаційно-цифрових технологій у педагогічній практиці вчителя).

Для спільної колективної та індивідуальної діяльності в мережі має існувати рівнодоступний для всіх учасників загальний простір – просторово-предметний компонент. Даний компонент містить у собі матеріальні умови, що забезпечують ефективну мережеву взаємодію педагогів у системі післядипломної освіти:

– сайт – інструмент, що надає суб’єктам можливість роботи за основними напрямками мережевої взаємодії;

– точки віддаленого доступу, розташовані на місцях проживання учасників мережі, необхідні для забезпечення дистанційної взаємодії (персональні комп’ютери, що мають підключення до глобальної мережі Інтернет);

– обладнання, технічні засоби, що використовуються для проведення освітніх подій (мультимедіа-проектори, інтерактивні дошки, відео – і фотокамери тощо),

– навчально-методичні матеріали, засоби наочності, посібники (друковані та електронні) по роботі в режимі мережевої взаємодії [3, 50].

Заключним структурним компонентом моделі розвитку інформаційно-цифрової компетентності педагогів на основі мережевої взаємодії є результат її функціонування, за який обрано рівень розвитку інформаційно-цифрової компетентності вчителя, і який може бути оцінений за наступними критеріями:

– розвиток професійно-особистісного самовизначення вчителя щодо застосування ІЦТ у педагогічній діяльності (мотиваційно-ціннісний компонент);

– розвиток знань і умінь у сфері застосування ІЦТ у педагогічній діяльності (когнітивно-діяльнісний компонент);

– прояв здатності вчителя оцінити власний рівень інформаційно-цифрової компетентності та проектувати умови його підвищення (творчо-проектувальний компонент).

Зазначені критерії є провідними елементами структури інформаційно-цифрової компетентності вчителів, розвиток яких може слугувати показником сформованості як окремих компонентів, так і інформаційно-цифрової компетентності в цілому.

Для визначення рівнів розвитку структурних компонентів інформаційно-цифрової компетентності педагогів використовувався комплекс наступних методик (рис. 2):

Комплекс методик для визначення рівня розвитку ІК-компетентності вчителя

Рис.2 Комплекс методик для визначення рівня розвитку ІК-компетентності вчителя

Діагностика основних показників інформаційно-цифрової компетентності вчителя і їх порівняння дозволили виявити три рівні її сформованості: низький, середній і високий. Показниками оцінювання рівнів розвитку досліджуваної компетентності в процесі дослідження було обрано педагога, що вирішує професійні задачі за допомогою інформаційно-цифрових технологій.

Низький (базовий) рівень. Педагог вирішує типові завдання професійної діяльності з використанням ІЦТ, для яких у нього є чітко розроблені інструкції або методичні рекомендації (задана мета, описана ситуація і додаються дії щодо її вирішення ) використання в пропонованих завданнях освітніх можливостей інформаційно-цифрових технологій.

Середній (предметно-орієнтований) рівень. Педагог може вирішувати задачі з використанням засобів інформаційно-цифрових технологій, в яких задано мету, але неясною є ситуація (нестандартні задачі). Педагог уточнює ситуацію і застосовує засвоєні знання і навички для вирішення завдання.

Високий (професійний та вузькопрофесійний) рівні. Педагог використовує інформаційно-цифрові технології в будь-яких завданнях педагогічної діяльності на свій розсуд, самостійно розробляє методичні аспекти щодо застосування інформаційно-цифрових технологій в тій чи іншій педагогічної задачі (дослідна і винахідницька діяльність) [2, 68].

Результатом змодельованого процесу розвитку інформаційно-цифрової компетентності педагогів у післядипломній педагогічній освіті є підвищення його рівня до середнього або високого.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. Ефективна реалізація запропонованої моделі розвитку досліджуваної компетентності в системі післядипломної педагогічної освіти потребує від суб’єктів цього процесу (методистів районних (міських) відділів освіти та методичних кабінетів, керівних кадрів навчальних закладів, педагогів, викладачів закладів післядипломної педагогічної освіти) розуміння особливостей психології дорослих і вміння будувати партнерські відносини з дорослою аудиторією; розуміння й здатність реалізовувати на практиці принципи дидактики в освіті дорослих; уміння розвивати в навчанні активність дорослих, яка спрямована на зміни й розвиток їх творчої активності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Педагогіка вищої школи / Під ред. В. Г. Кременя, В. П. Андрущенка, В. І. Лугового. – К.: Пед. Думка, 2009. – 256 с.

2. Петрова Л. Г. Визначення інформаційно-цифрової компетентності вчителя // «Інформаційно-цифрова компетентність педагога: теорія і практика : збірник наукових праць; випуск 1-й; за заг. редакцією Л. Г. Петрової. – Суми : ВВП «Мрія», 2018. – С. 66-71.

3. Петрова Л. Г. Медіаграмотність у цифровому суспільстві. Інформаційно-цифрова компетентність педагога: теорія і практика: збірник наукових праць. Випуск 2; за заг. редакцією Л.Г. Петрової. – Суми: ВВП «Мрія», 2019. С. 49-52.

4. Подліняєва О. О. Післядипломна педагогічна освіта як важлива складова системи освіти дорослих в Україні / О. О. Подліняєва. // Збірник наукових праць «Педагогічний альманах». – 2016. – №32. – С. 126-133.

5. Подліняєва О. О. Можливості цифрових медіа для професійного удосконалення педагогів [Електронний ресурс] / О. О. Подліняєва // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції «Професійний розвиток фахівців у системі освіти дорослих: історія, теорія, технології». – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://ppo.mk.ua/course/view.php?id=293.

6. Подліняєва О. О. Цифрові медіа у професійній діяльності педагога // Інформаційно-цифрова компетентність педагога: теорія і практика: зб. наук. пр. – 2017. – Вип .1. – С.72-85.

The article deals with the problem of the use of information and digital technologies in the system of postgraduate pedagogical education, reveals the peculiarities of the model of development of information and digital competence of teachers on the basis of network interaction of teachers. It is proposed to determine the structure and components of the developed model, as well as the forms and methods of its effective introduction into the system of postgraduate pedagogical education based on the use of digital media.

Keywords. Information and digital technologies, information and digital competence, information literacy, postgraduate education, digital media, networking, postgraduate education