Майстри заголовків. Вплив людини на екосистему

Вправа "Майстри заголовків. Вплив людини на екосистему" для використання на уроках біології, інформатики, основ здоров'я, природознавства, української мови, хімії у 4-11 класах є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу вправ "STEM та медіаграмотність: навчись аналізувати світ".

Авторка: Корзун Катерина, директорка, вчителька Олексіївського ліцею Покровськом сільської ради Нікопольського району.  

Короткий опис вправи, анотація: Вправа має на меті поєднати закріплення знань про особливості вживання слів іншомовного походження, уявлення про небезпеку плісняви для людини з аналізом і критичним сприйняттям заголовків у ЗМІ. Здобувачі освіти мають зрозуміти, що повідомлення в мас-медіа не завжди об’єктивно називають факти, вчитися розуміти, коли заголовки спотворюють суть повідомлення. Вправа складається з трьох завдань, одне з них можна давати як домашнє, три інших – для роботи в класі.

Учень/учениця має знати

• що таке пліснява у природі та в чому полягає її небезпека для людини.

Учень/учениця має розуміти

• відповідальність людини за захист довкілля;
• вразливість екосистеми.

Учень/учениця має вміти

• розпізнавати запозичені слова та питому українську лексику;
• виділяти вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил;
• правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Мета вправи/заняття:

• навчити аналізувати заголовки як за змістом, так і за дотриманням норм українського правопису;
• навчити шукати ознаки клікбейту у заголовках та порівнювати текст повідомлення зі змістом заголовку;
• вчити формувати заголовки до новини, що стосується теми інфомедійної грамотності, з урахуванням теми уроку.

Необхідне обладнання/матеріали: 

• заголовки зі ЗМІ для розбору можна записати на дошці, роздрукувати та роздати на окремих аркушах, вивести на екран або надіслати учням/ученицям у спільний чат;
• для пошуку новин за заголовками потрібен гаджет із доступом до інтернету;
• зошит;
• орфографічний словник;
• хліб, пакет із застібкою, вода, пляшка з розпилювачем;
• мікроскоп.

Детальний опис вправи/уроку:

ЗАПРОПОНУЙТЕ учням розглянути три заголовки з українських засобів масової інформації.

ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте заголовки публікацій з українських інформаційних порталів. Визначте, які слова в заголовку мають іншомовне походження, та користуючись таблицею в підручнику, з’ясуйте у якому заголовку допущена орфографічна помилка в слові, яке пишеться відповідно до «правила дев’ятки» (правило, за яким згідно із сучасним «Українським правописом» після приголосних звуків д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р іншомовне і відповідно до узвичаєної вимови слід передавати через и). Доберіть слова іншомовного походження, які в українській мові підпорядковуються цьому правилу.

1. «Пачка чіпсів спровокувала екологічну катастрофу в Карлсбадських печерах»

(джерело: Соцпортал, https://socportal.info/ua/news/pachka-chipsiv-sprovokuvala-ekologichnu-katastrofu-v-karlsbadskikh-pecherakh/ )

2. «Змінив світ»: чоловік упустив чипси в печері, в яку заборонено проносити їжу»

(джерело: Фокус, https://focus.ua/uk/worldfun/667550-zminiv-svit-cholovik-upustiv-chipsi-v-pecheri-v-yaku-zaboroneno-pronositi-yizhu-foto )

3. «Пачка з чипсами спровокувала екологічну катастрофу у нацпарку «Карлсбадські печери»

(джерело: Волинські новини, https://www.volynnews.com/news/all/pachka-z-chypsamy-sprovokuvala-ekolohichnu-katastrofu-u-natsparku-karlsb/ )

Виконання завдання.

1. У першому реченні допущена орфографічна помилка в написанні слова «чіпсів». Слово чипси – іншомовного походження. Варіант "чіпси" - це невірний варіант слова, хоча доволі вживаний. В іншомовних словах після букв д, т, з, с, ц, р, ж, ч, шми пишемо букву «и». Для запам’ятовування можна використати наступну опорну фразу: «Де ти з'їси цю чашу жиру».
2. Цьому ж правилу написання підпорядковуються наступні слова: «чизкейк», «тирамісу», «чизбургер».

ЗАПИТАЙТЕ в учнів/учениць, чи зацікавили їх ці новини і про що, на їхню думку, ітиме мова в тексті статей, чи розкривають заголовки суть інформації.

(Орієнтовні відповіді:

1. Заголовки повідомляють, що статті присвячені екологічній катастрофі у нацпарку Америки через пачку чипсів, яка впала в печеру з необережності відвідувача.)

ЗАВДАННЯ 2. Під кожним заголовком указано посилання на інформаційні ресурси, де були опубліковані ці новини. Учні/учениці мають знайти повні новини за цими заголовками, використовуючи внутрішній пошук кожного з сайтів, прочитати ці новини й дати відповіді на запитання:

• Чи відповідає зміст публікації заголовку?
• Чи можна зрозуміти зміст повідомлення і зробити висновки лише за заголовком?
• Чи варто поширювати цей матеріал у соцмережах, орієнтуючись лише на заголовок?

ПРИМІТКА. Для виконання цього завдання учнів/учениць можна об’єднати в три групи, кожна з яких працює з окремим текстом та заголовком до нього.

Інструкція з пошуку на сайтах:

1. У браузері введіть назву сайту або його адресу.
2. На верхній панелі справа є рядок пошуку.
3. У рядок пошуку введіть заголовок та натисніть Enter або на символ лупи.
4. Чим точніше ви вказали заголовок або ключові слова, тим точнішим буде результат пошуку.
5. Далі ви тиснете на заголовок та відкриваєте повну публікацію для прочитання.

Перевірка завдання. Учні/учениці можуть коротко презентувати інформацію щодо тих публікацій, які вони знайшли та прочитали.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ. У статтях заголовки не відповідають інформації в тексті. Джерела інформації не вказані та можливості перевірити їх немає. Кожен із трьох текстів проілюстрований різними світлинами та наявна «розмитість» трактувань, конспірологічні версії.

СКАЖІТЬ. У світі медіа й інформації дуже важливо вміти відрізняти факти від думок і коментарів. Часто за допомогою заголовків ЗМІ маніпулюють своєю аудиторією. Вигадуючи галасливі, емоційні назви журналісти часто намагаються привернути нашу увагу. Часто такі заголовки просто не відповідають змісту статей. Найчастіше маніпулюють нашими емоціями.

ЗАВДАННЯ 3. Практична робота. «Спостереження за особливостями вирощування цвілевих грибів на прикладі білої цвілі в домашніх умовах». Як ви гадаєте, які умови потрібні, щоб на поверхні з’явилася цвіль? З’ясуємо це за допомогою дослідження.

Хід досліду:

1. Відріжте шматок хліба. Хліб — чудовий “ґрунт” для вирощування цвілі: вона живиться крохмалем, що міститься в борошні.
2. Злегка змочіть хліб водою.
3. Покладіть хліб у пластиковий пакет, щільно закрийте його і залиште в темному теплому місці. Пластик збереже вологу і не дасть розповсюдитися шкідливим спорам гриба.
4. Щодня спостерігайте за зростанням цвілі. Якщо хліб на вигляд сухий, обережно відкрийте пакет і побризкайте водою.
5. Розгляньте вирощену цвіль, не відкриваючи пакета.

ПОВІДОМТЕ. Такий гриб називають білою хлібною цвіллю. Вона поширена в усьому світі й росте на фруктах і хлібі. Уживати їжу, вражену цим грибом, не можна! Аби вберегти продукти від цвілі, не зберігайте їх у поліетиленовому пакуванні.

ПРИМІТКА. Це завдання можна виконати як домашнє, випереджаюче до заняття, запропонувавши учням/ученицям зняти процес виникнення цвілі на відео. Цвіль можна розглянути під мікроскопом на уроці біології.

ЗАВДАННЯ 4. Сформулюйте свій заголовок до запропонованих статей.

УЧИТЕЛЮ. Окрім правильності написання заголовку, ви також можете коротко обговорити з учнями суть новини та результати досліджень вчених.

Рекомендація: визначте ідею новини та ключові слова. Саме вони допоможуть вам створити якісний заголовок.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ ТА ОБГОВОРІТЬ.

• Чи апелює заголовок до емоцій?
• Чи використовуються готові/аксіономічні, беззаперечні твердження без надання аргументації?

Очікувані результати:

• стійкість до впливів, фактчекінг: інструменти маніпуляцій (на прикладі заголовків);
• інформаційна грамотність: уміння систематизувати інформацію та формулювати чітку думку;
• навички ефективного пошуку та критичного аналізу інформації;
• розпізнавання мовного маніпулювання в медіа, зокрема впливу на емоції.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:

Інколи журналісти використовують маніпулятивні заголовки для своїх статей. Читаючи заголовки новин, ми не завжди отримуємо повну інформацію, тому необхідно читати статтю/повідомлення повністю, щоб краще зрозуміти їх зміст та дізнатись про важливі деталі. До того ж інколи заголовок може вводити в оману читача й зовсім не відповідати дійсності або спотворювати її. Такі заголовки ми називаємо клікбейтними – вони спрямовані на те, щоб змусити нас клікнути на певне повідомлення. Для того, щоб ми клікнули на заголовок, дуже часто журналісти роблять їх емоційно забарвленими, додаючи інтриги. Це не відповідає стандартам журналістики, тож ми як споживачі інформації маємо ставитись до них критично.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Запропонуйте учням/ученицям ті джерела, де вони читають новини та переглянути заголовки. Сказати, які з них, на думку учнів, мають ознаки клікбейту – є емоційними, сенсаційними тощо.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ.

Початковий рівень. Учень (учениця) може двома-трьома простими реченнями розповісти про медіа- процеси, пояснити різницю між основними термінами і поняттями, утруднюється аргументувати, робити висновки, узагальнення, вибірково реагує на пізнавальний матеріал.

Середній рівень. Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу, пояснює основні поняття, розуміє їх, може самостійно розкрити їх сутність, відповідь його (її) правильна, але недостатньо обміркована, вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком, утруднюється робити узагальнені висновки на основі засвоєної конкретної інформації, за допомогою вчителя може аналізувати, порівнювати, робити висновки, висловлювати оцінні судження.

Достатній рівень. Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією, знаходить і виправляє допущені помилки, може аргументовано обрати раціональний спосіб виконання навчального завдання.

Високий рівень. Учень (учениця) має системні глибокі знання в галузі теорії й практики використання медіаресурсів, усвідомлено використовує їх у стандартних і нестандартних ситуаціях, уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, ухвалювати рішення, володіє дієвими знаннями, які охоплюють не лише конкретні факти, але й сутнісні характеристики, взаємозв’язки й залежності між явищами в сфері медіа, самостійно ставить пізнавальну мету, ініціює нові ідеї, які втілює на практиці, у процесі виконання завдань проявляє творчий підхід.

Використані джерела:

1. Пачка чіпсів спровокувала екологічну катастрофу в Карлсбадських печерах _­[Електронний ресурс]//Соцпортал. – 16.09.2024. – Режим доступу до ресурсу: https://socportal.info/ua/news/pachka-chipsiv-sprovokuvala-ekologichnu-katastrofu-v-karlsbadskikh-pecherakh/ )
2. «Змінив світ»: чоловік упустив чипси в печері, в яку заборонено проносити їжу» [Електронний ресурс]//Фокус. – 11.09.2024. – Режим доступу до ресурсу: https://focus.ua/uk/worldfun/667550-zminiv-svit-cholovik-upustiv-chipsi-v-pecheri-v-yaku-zaboroneno-pronositi-yizhu-foto)
3. Пачка з чипсами спровокувала екологічну катастрофу у нацпарку «Карлсбадські печери» [Електронний ресурс]//Волинські новини. – 19.09.2024. – Режим доступу до ресурсу: https://www.volynnews.com/news/all/pachka-z-chypsamy-sprovokuvala-ekolohichnu-katastrofu-u-natsparku-karlsb/ )
4. Українська мова та література: довідник./ Олександр Авраменко. – К.: Грамота, 2019. – 61 с.