24 листопада 2020 року в авторській радіопрограмі Андрія Куликова «Громадська хвиля» на УР-1 розмовляли про новий посібник Академії української преси «Історія Криму першої половини ХХ ст. Нариси. Навчальний посібник 10 клас» створений за підтримки Медійної програми Internews Network за ініціативи Міністерства освіти і науки України. Авторський колектив представляли історик та есеїст Станіслав Цалик та менеджерка медіаосвітніх програм АУП Оксана Волошенюк.
Чільне питання, яке виникає, коли звертаєшся до будь-якого інтелектуального продукту, задля чого він був створений?
Задля того, щоб, в тому числі і декодувати перший серед низки пропагандистських наративів, якими Росія виправдовує окупацію Криму, – це нібито належність півострова до етнічних «слов’янських земель». Цей посібник містить матеріали до занять з історії та громадянської освіти (10 кл.) і показує, яким чином провадилася цілеспрямована політика Російської імперії та СРСР, з тим, щоб створювати несприятливі умови для кримськотатарського населення і, навпаки, сприятливі для росіян.
Андрій Куликов поглибив цю тему:
Які міфи особливо вражають і є особливо небезпечними тим, що в них можна повірити?
Оксана Волошенюк: В Криму немає нічого українського.
Станіслав Цалик: До приходу росіян в Криму було середньовіччя, саме Росія побудувала дороги, створила інфраструктуру, привнесла цивілізацію і розвиток.
Андрій Куликов: Чому у назві посібника є слово «нариси»?
Оксана Волошенюк: Це так званий допоміжний посібник, який не є основним. Але я сподіваюся, ми отримаємо дозвіл МОН України надзвичайно скоро на використання його в школах. Він може бути допоміжним матеріалом під час вивчення курсів «Історія України», «Громадянська освіта» та «Україна і світ» в 10 класі. Якщо це не історія, це не основний текст, це не загальний посібник, тому ми його назвали нариси.
Станіслав Цалик: Ця книжка орієнтована на школу, і я сподіваюся, що вона набагато ширша ніж той наратив, який є в підручниках, тобто вона дає багато живої інформації інформації про події, які можливо маловідомі. Так не всі знають, що після визвольних змагань Крим все ж таки відійшов Росії, Ялтинська кіностудія продовжила підпорядковуватися Україні. Це є не дуже відомий факт, а він дуже цікавий і показовий. Все ж таки далеко відходити ми не могли, бо це були б вже інші теми поза шкільною програмою.
Ми детально розглядаємо момент боротьби за статус Криму у складі Росії і чи міг півострів відійти Україні. Ніхто людей не запитував, референдумів не проводив. Це просто було адміністративно-політичне рішення Москви і воно було реалізовано. Але цікаво і в книзі це є, що навіть за кілька років потому Остап Вишня приїхав в Крим на відпочинок і він помічав найменші деталі присутності там України і кілька разів писав у своїх книжках «От ще трошки, і була б Україна». Ця ідея – упущеної України – у колах тодішньої інтелігенції обговорювалася і це була болюча тема.
Автори вважають, що найбільш адекватний інструмент для декодування пропаганди – це навички з медіаграмотності, тому пропонують низку завдань з формування навичок верифікації джерел, зокрема візуальних, критичного мислення та аналізу медіатекстів.
Спробуйте і ви розв’язати одне з них:
У квітні 1921 р. було проведено перепис населення півострова. Всього було зареєстровано 729 тис. мешканців. Вони належали до 59 національностей і розподілялися таким чином
Т. Бикова СТВОРЕННЯ КРИМСЬКОЇ АСРР (1921 р.)
Як Ви вважаєте, чому саме так були згруповані національності?
Чи був результат перепису аргументом на входження Криму до складу Російської федерації?
Як ще могла використати більшовицька влада такий розподіл?
АУП висловлює величезну дяку Раїсі Євтушенко, Міністерство освіти і науки України, якій належала ідея створення посібника та Олександру Мокрогузу, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського за чудові завдання з медіаграмотності.
Нагадуємо, що вже другий з серії посібників з кримської історії, які створила АУП за підтримки Медійної програми Internews Network.
З електронними версіями можна ознайомитися тут і тут.
А щодо друкованих, то слідкуйте за нашими новинами.
А авторську радіопрограму Андрія Куликова «Громадська хвиля» на УР-1 можна слухати тут.
У наступному посібнику, який готує АУП буде йтися про період: 1939-1991.
