Формування мовленнєвої компетентності студентів спеціальності 061 журналістика за допомогою технології розвитку критичного мислення

Автор статті: Наталія Пономаренко - викладач української мови і літератури, Машинобудівний коледж Сумського державного університету аспірантка кафедри української мови і літератури Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка

У статті досліджуються технологія розвитку критичного мислення, враховуючи педагогічний досвід, аналізується та розкривається специфіка його застосування в ході формування мовленнєвої компетентності студентів спеціальності 061 Журналістика.

Ключові слова: критичне мислення, текст, метод, знання, навички, вміння, студент спеціальності 061 Журналістика.

Постановку проблеми та її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями. Відповідно до статті 7 Закону України «Про освіту» мовою освітнього процесу є державна мова (українська), а « заклади освіти забезпечують обов’язкове вивчення державної мови, <...> в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови» [3, 10].

А статті 24, 25, 26 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначають панівною у сферах друкованих засобах масової інформації, книговидання та книгорозповсюдження, телебачення та радіомовлення державну мову [2].

Зважаючи на надання українській мові належного статусу, постає проблема забезпечення використання державної мови у сфері журналістики та дослідження формування мовної і мовленнєвої компетентності випускників спеціальності 061 Журналістика.

Сучасний студент закладу фахової передвищої освіти – це здобувач освіти, який вимагає нових технологій навчання. Спектр інноваційних методів навчання різнобічний. Зважаючи на досвід викладачів української мови і літератури та спецдисциплін спеціальності 061 Журналістика, найефективнішими вважаємо під час викладання мовних курсів для студентів спеціальності 061 Журналістика закладу фахової передвищої освіти є прийоми технології критичного мислення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання цієї проблеми і на які спирається автор; виділення нерозв’язаних частин загальної проблеми, які розкриває ця стаття. Питання формування мовленнєвої компетентності є предметом вивчення таких дослідників: А. Хуторського, К. Ушинського, Л. Варзацької, М. Пентилюк, О. Пометун, О. Семеног, питання застосування технології критичного мислення вивчають О. Пометун, М. Лімпан, Д. Халперн та інших.

Постановка завдань дослідження. Мета статті – дослідити технологію розвитку критичного мислення, використання прийомів технології розвитку критичного мислення під час формування мовленнєвої компетентності майбутніх молодших спеціалістів з журналістики.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Першочерговим завданням філолога є вдосконалення вмінь здобувачів освіти, що становлять основу мовленнєвої компетентності.

Мовленнєва компетентність – це важлива «інтегральна якість людини, що сприяє її соціалізації, виявляється в здатності та готовності до користування мовними засобами, закономірностями їх функціонування для побудови та розуміння мовленнєвих висловлювань» [7, 76].

Мовленнєва компетенція забезпечує розвиток у студентів мовленнєвих умінь, які поділяють на продуктивні (умінні говорити та писати) та рецептивні (уміння слухати та читати).

На нашу думку, до вмінь і навичок мовленнєвої компетентності належать: знати особливості різних функціональних стилів і типів мовлення; уміти грамотно, послідовно, логічно формулювати думки; уміти оперативно застосовувати знання з мови відповідно до мовленнєвої ситуації; уміти створювати висловлювання різних типів, стилів, жанрів з урахуванням мовленнєвої ситуації; правильно вживати синтаксичні конструкції, використовуючи різну будову та метою висловлення; уміти дотримуватися норм українського мовленнєвого етикету.

Мовленнєва компетентність формується за допопомогою застосування технології критичного мислення.

Даяна Халперн у своїй роботі «Психологія критичного мислення» зазначає, що критичне мислення – це «…використання таких когнітивних навичок і стратегій, які збільшують імовірність отримання бажаного результату» [8, 245].

Сьогоднішній інформаційний потік та ринок праці вимагає від фахівця орієнтації в сучасному суспільстві, а від педагога вимагає навчити здобувачів освіти здобувати знання, що допоможуть жити й працювати разом. На досягнення саме цієї мети спрямована технологія розвитку критичного мислення, яка ґрунтується на інтерактивній взаємодії, виключає домінування одного учасника над іншим, тому є достатньо ефективною для формування комунікативної компетентності учнів [6, 2].

Завдання технології критичного мислення: 1) формування нового стилю мислення, для якого характерні відкритість, гнучкість, усвідомлення внутрішньої багатозначності позиції і точок зору, альтернативності прийнятих рішень; 2) розвиток таких базових якостей особистості, як критичне мислення, комунікативність, креативність, мобільність, самостійність, толерантність, відповідальність за власний вибір і результати своєї діяльності; 3) розвиток аналітичного, критичного мислення. Завдання навчити студентів: виділяти причинно-наслідкові зв’язки; розглядати нові ідеї та знання в контексті вже наявних; відкидати непотрібну або невірну інформацію; розуміти, як різні частини інформації пов’язані між собою; виділяти помилки в міркуваннях; робити висновок про те, чиї конкретно ціннісні орієнтації, інтереси, ідейні установки відбивають текст або провіщає людина; уникати категоричності у твердженнях; бути чесним у своїх міркуваннях; визначати помилкові стереотипи, що ведуть до неправильних висновків; виявляти упереджене ставлення, думку і судження; вміти відрізняти факт, що завжди можна перевірити, від припущення і особистої думки; брати під сумнів логічну непослідовність усної або письмової мови; відокремлювати головне від істотного в тексті або в мові і вміти акцентувати на першому; 4) формування культури читання, що включає в себе вміння орієнтуватися в джерелах інформації, користуватися різними стратегіями читання, адекватно розуміти прочитане, сортувати інформацію з точки зору її важливості, «відсівати» другорядну, критично оцінювати нові знання, робити висновки і узагальнення; 5) стимулювання самостійної пошукової творчої діяльності, запуск механізмів самоосвіти і самоорганізації [4, 255].

Проведення формувального етапу дисертаційного дослідження «Формування мовленнєвої компетентності майбутніх молодших спеціалістів з журналістики у процесі професійної підготовки» показало, що рівень сформованості мовленнєвої компетентності молодших спеціалістів спеціальності 061 Журналістика – низький. Експеримент проводився серед студентів спеціальності 061 Журналістика Машинобудівного коледжу Сумського державного університету, Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М. Грушевського, Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І. Я. Франка та Коледжу Університету сучасних знань. Результати цього етапу засвідчили: випускник не вміє самостійно мислити, не бачить не тільки оригінального, але й навіть загального, як в типових, так і неординарних ситуаціях, об’єктах і явищах.

Задля покращення показників сформованості мовленнєвої компетентності у студентів спеціальності 061 Журналістика застосовували технологію розвитку критичного мислення на заняттях мовного циклу мови, використовували методи та прийоми, що необхідні не тільки в навчанні, але й для повсякденного життя. Вважаємо одним із провідних засобів – залучення студентів до висловлення різних думок, поглядів щодо будь-якої навчальної, наукової чи суспільної проблеми, формуючи вміння приймати власні рішення. На цьому етапі варто застосовувати такі прийоми: «Барометр», «Займи позицію», «Дебати» тощо.

Важливе місце у формуванні мовленнєвої компетентності займає робота з текстом будь-якого характеру. Працюючи з текстом, студент читає, переказує, аналізує, трансформує, інтерпретує, дискутує, створює. У ході роботи з текстом студентові варто опанувати текст, сформувати власну думку. У процесі обговорення формується вміння слухати та мати повагу до будь-якої думки.

У той же час студенти повинні навчитися критично оцінювати якість свого мовлення, знаходити в ньому помилки, недоліки, мати бажання та вміння виправляти їх, постійно збагачувати свій словниковий запас, всебічно вдосконалювати мовленнєву культуру.

Погоджуємося з думкою¸ що доречно було б використовувати і популярні методи демонстрації процесу мислення як графічна організація матеріалу. Моделі, малюнки, схеми і т. п. відображають взаємини між ідеями, показують студентам хід думок. Процес мислення, прихований від очей, стає наочним, знаходить видиме втілення [1, с. 124].

Використання технології критичного мислення передбачає вміння ставити запитання й шукати відповіді, застосовувати набуті знання для розв’язання завдань та проблем, обговорювати ідеї гідно й конструктивно та чути один одного. Критичне мислення є досить складним процесом творчої переробки інформації, пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням і творчим дозріванням ідей у результаті такої діяльності. Це процес, що найчастіше починається з визначення проблеми, продовжується пошуком і осмисленням інформації, закінчується прийняттям рішення щодо розв’язання поставленої проблеми.

Дослідник М. Ліпмана зазначає, що критичне мислення «є вмілим відповідальним мисленням, що дає можливість людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки засновуються на критеріях, є таким, що самокерується й тяжіє до контексту» [5, 58].

Технологію критичного мислення можна використовувати на будь-якому етапі заняття мовного циклу. На початковому етапі заняття доцільно застосовувати такі форми роботи, які сприятимуть актуалізації опорних знань і налаштовуватимуть на роботу: асоціювання; гронування; мозкова атака; припущення на основі малюнків; питання – відповіді; теоретична розминка. Якщо на початку заняття визначаються цілі та ставляться проблемні завдання, то на основному етапі заняття варто застосовувати такі прийоми в роботі, які дозволили б із мінімуму витраченого часу отримати максимум результатів (відповідей, навичок). Тому доречно надавати перевагу таким формам роботи: джигсоу, «знайди невідоме»; робота в групах; ажурна пилка; кероване читання з передбаченням; інсерт; порівняння; читання з маркуванням тексту; завдання на встановлення відповідності; метод дослідження. На завершальному етапі заняття здобувачі освіти додають здобуті знання до вже наявних, маючи можливість обмінятися думками, висловити власні враження, оцінити роботу. Тому виправдовують себе такі прийоми: кола Вена, ігри Едварда де Боно, «незакінчене речення»; сенкан; діаманта, твір-п’ятихвилинка; кубування.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. Вважаємо, що технологія критичного мислення є ефективною в процесі формування мовленнєвої компетентності студентів спеціальності 061 Журналістика на заняттях мовного циклу, бо передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, які сприяють закріпленню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Але добирати й використовувати різноманітні види робіт слід, ураховуючи зміст і мету заняття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Заир-Бек С. И. Муштавинская И.В. Развитие критического мышления на уроке: Пособие для учителя. М.: Просвещение, 2011. 223 с.

2. Закон України «Про забезпечення функціонування української мовияк державної» від 25.04.2019 No 2704-VIII. Законодавство України.URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19 (дата звернення: 20.02.2020)

3. Закон України «Про освіту»: чинне законодавство станом на 22 лютого 2019 року: офіційний текст. Київ: Алерта, 2019. 124 с.

4. Колеченко А. К. Энциклопедия педагогических технологий. СПб.: Каро, 2006. 368 с.

5. Макашова Ю. Формування комунікативної літературної компетенції через використання технології розвитку критичного мислення учнів: Розробки уроків. Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. 2011. №9. С.57-64.

6. Тімченко С. О. Критичне мислення: крок до комунікативної компетенції учня. Вивчаємо українську мову і літературу. 2011. №19-21. С. 2 – 10.

7. Скибун Н. Професійна мовленнєва компетентність як наукове поняття (Professional Speech Competence as Scientific Notion). Science andEducation a New Dimension. Pedagogy and Psychology. Budapest. 2015. Рart III (37). Issue: 75. P. 76– 79

8. Халперн Д. Психология критического мышления. СПб.: Питер, 2000. 512 с.

The paper analyzes the use of critical thinking development technologies through reading and writing, teaching experience is generalized, specifics of its application during the formation of speech competence of students of specialty 061 Journalism are revealed.

Keywords: critical thinking, text, method, knowledge, skills, abilities, students of specialty 061 Journalism.