Автор статті: Олександр Мокрогуз - завкафедри суспільних дисциплін та методики їх
викладання Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського.
У статті проаналізовано розуміння критичного мислення як феномену медіаграмотності, охарактерізовано завдання критичного мислення для медіаосвіти. Наведено приклади застосування моделі критичного мислення в контексті медіаосвіти.
Ключові слова: критичне мислення, медіаосвіта, медіаграмотність.
У сучасних умовах велике значення надається якості шкільної освіти, підвищенню рівня знань та розвитку ключових компетентностей.
Компетентнісний підхід, який акцентує увагу на результативності освіти, полягає не в певній сумі придбаних учнем знань або кількості засвоєної інформації, а в здатності знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці та «забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя» (Концепція НУШ https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf ).
Інтеграційні процеси, що відбуваються в сучасній освіті, актуалізують використання в педагогічному процесі сучасних технологій і активних форм навчальної взаємодії.
Однією з ключових компетентностей є медіаграмотність. В одному інтерв’ю в кінці 2019 року міністр освіти і науки України Ганна Новосад зазначила: «Я вважаю, що певна інформаційна гігієна є надважливою компетентністю, якою повинен володіти кожен, незалежно від віку. Починати зі школи працювати над медіаграмотністю дуже важливо, і ми це зараз вплітаємо під час розробки Державного стандарту базової освіти і також будемо прописувати через освітні програми».
В українських школах запровадять новий предмет
https://24tv.ua/education/v_ukrayinskih_shkolah_zaprovadyat_noviy_predmet_detali_n1239115
Кожну з компетентностей учні набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Концепція Нової української школи визначає відповідні вміння, що є спільними для всіх компетентностей. Одним з таких вмінь стає «критичне мислення», яке ми можемо характеризувати як наукове мислення, що призводить до ухвалення певних рішень.
Цілком очевидно, що процес мислення сучасної людини тісно пов’язаний з інформацією: друкованою, аудіовізуальною. Мислення вимагає зусиль вибору та зважування доказів. Якщо цей процес розвинений недостатньо, то люди відчувають труднощі в тому, щоб мислити самостійно.
Здатність до критичного мислення і творчості можна розглядати як спосіб використання інтелектуальних здібностей для аналізу і оцінки інформації, а також створення нових концепцій, нових ідей, аргументів і гіпотез. Критичне мислення сприяє виробленню моделей для розуміння навколишнього світу, середовища і моделей дії. Медійна грамотність покликана формувати нові поняття, правила і навички, щоб допомогти людям правильно використовувати інформацію, поширювану медіа.
Таким чином, медійна грамотність полегшує вирішення наступних завдань:
• пошук і отримання доступу до найбільш якісних інформаційних ресурсів, використовуючи надійні джерела, що містять різнобічну інформацію;
• перевірка надійності і цінності джерела;
• оцінка інформації з використанням суворих критеріїв;
• узгодження даних з певними обставинами і сприйняття інформації відповідно до джерела, з якого вона з’явилася і поширилася;
• знання особливостей медійного середовища, його інформативних меж, а також ідеологічних і культурних орієнтацій, поширенню яких вона сприяє;
• синтез нової інформації з тою, що була раніше. https://www.iite.unesco.org/pics/publications/ru/files/3214728 _1.pdf
Програма навчання медійної грамотності також містить в собі компонент критичного мислення. Наведемо декілька визначень критичного мислення, які дають розуміння дефініції: «Процес активно та вміло осмислювати, застосовувати, аналізувати, синтезувати та оцінювати інформацію для отримання відповіді чи висновку», «Дисципліноване мислення, яке є чітким, раціональним, відкритим та усвідомленим доказами». https://en.wikipedia.org/wiki/Critical_thinking
Коли медійна грамотність ґрунтується на спонтанній практиці спілкування користувачів або їхньої звички щодо сприйняття і тлумачення медійних повідомлень, які складають медіакультуру, пріоритетним стає критичний аспект – здатність до критичного сприйняття. Він важливий, оскільки основна функція даного аспекту – визначити причини спонтанності використання медіа, причини, що змушують нас інтерпретувати медіатексти тим чи іншим чином, механізми, за допомогою яких медійні засоби передають погляди, світогляд, ідеологічні переконання, що, по суті, є проявом медіаграмотності.
Він має вирішальне значення, оскільки головним завданням медіаосвіти є розплутування цього клубка стереотипів, знаків, маркерів, меседжів, штампів, мотивів і структур, що складають медійне середовище. Завдання медійної грамотності полягає в тому, щоб вийти за рамки медійного впливу і використання технологій і розкрити приховані мотиви і механізми маніпулювання нашою свідомістю.
Саме тому одним з важливих розділів формування медійної грамотності є критичне осмислення медіатексту. Медійна грамотність ґрунтується на теорії, практиці та дисциплінах, які формують критичний підхід. Одним з найважливіших компонентів програми формування медійної грамотності є критичний підхід до сприйняття медіа – спосіб, який допомагає нам витягувати сенс з інформаційних повідомлень. А головними навичками критичного аналізу стають – оцінка інформації, аналіз джерел на достовірність і надійність.
Критичне мислення означає не негативність суджень, а розумний розгляд різноманітності підходів і філософій, з тим, щоб виносити обґрунтовані судження і рішення.
Розвиток умінь працювати з інформацією не повинен носити епізодичний характер, хоча і може мати різні форми по відношенню до різних галузей знань. Наголосимо, що це найбільш важливо в початковій і середній школі, коли закладається система сприйняття, обробки, співвідношення інформації. Для старшого шкільного віку більш істотно саме розвиток критичного мислення – світ постає перед старшими школярами у всьому різноманітті своїх інформаційних зв’язків, і вміння зіставляти, аналізувати, відкидати несуттєве і концентруватися на необхідному, переконливо аргументувати свою точку зору і розуміти, що можуть існувати кілька правомірних позицій по одній і тій же проблемі допомагають як соціальній адаптації старшокласників, так і їх професійній орієнтації.
Критично ставитися до змісту медіа означає сприймати контент, використовуючи критичне мислення, для того щоб аналізувати якість, достовірність, надійність і перспективу конкретного послання, беручи до уваги вплив медійного контенту. Для того щоб обробляти великі обсяги інформації, необхідно не сприймати все на віру. А в тому, щоб зрозуміти, яке джерело інформації є вартим, може допомогти медіаграмотність.
Таким чином критичне мислення вимагає здатності:
• визнавати проблеми, щоб знайти дієві засоби для їх вирішення
• зрозуміти важливість пріоритетів та порядку пріоритетності у вирішенні проблем
• збирати необхідну інформацію
• визнавати нестандартні припущення та значення
• зрозуміти та використовувати медіа текст з точністю, ясністю та розважливістю
• інтерпретувати дані, оцінювати докази та аргументи
• визнавати існування (або неіснування) логічних зв’язків між ідеями
• робити обґрунтовані висновки та узагальнення
• перевіряти висновки та узагальнення, до яких можна дійти
• реконструювати схеми переконань на основі більш широкого досвіду
• висловлювати точні судження про конкретні речі у повсякденному житті.
Наведемо декілька прикладів з моделі критичного мислення, які адаптуються з медійною грамотністю.
Питання щодо цільової інформації
1. Яка інформація мені потрібна, щоб відповісти на це запитання?
2. Які дані стосуються цієї проблеми?
3. Чи потрібно нам збирати більше інформації?
4. Чи відповідає ця інформація нашій меті?
5. На якій інформації ви базуєте свій коментар?
6. Як ми знаємо, що ця інформація (дані, показання) є точною?
7. Чи залишили ми якусь важливу інформацію, яку нам потрібно використати та врахувати?
Питання, щоб перевірити свої висновки
1. До яких висновків я приходжу?
2. Чи є мій висновок логічним?
3. Чи є інші висновки, які я повинен розглянути?
4. Чи обов’язково випливає висновок з наших даних?
5. Як ти дійшов такого висновку?
6. На чому ви ґрунтуєте свої міркування?
7. Чи існує альтернативний правдоподібний висновок?
8. З огляду на всі факти, який найкращий висновок?
9. Як ми інтерпретуємо ці дані?
Питання для перевірки вашої точки зору
1. Як я дивлюся на цю ситуацію? Чи є інший спосіб поглянути на те, що я повинен розглянути?
2. Чи є мій погляд єдиним розумним поглядом? Що ігнорує моя точка зору?
3. Чи задумувались ви про те, як інші бачать це?
4. Яка з цих можливих точок зору має найбільш сенс з огляду на ситуацію?
5. Яка точка зору автора цього медіатекссту?
6. Чи я вивчаю точки зору, які кидають виклик моїм особистим переконанням?
https://web.archive.org/web/20161208070545/http://www.criticalthinking.org/ctmodel/logic-model1.htm
Запропонуємо як зразок запитання для аналізу деяких візуальних медіатекстів в контексті критичного мислення, які можуть використати вчителі на своїх заняттях.
| Схема аналізу плакатів Визначити подію (і її дату), якій присвячений плакат. Визначити, за чиїм політичним замовленням він був виготовлений і для якої аудиторії. Проаналізувати персонажі і символи плаката. Звернути увагу, які фігури, об’єкти винесені на передній план і що віднесено на задній план. Проаналізувати, які фігури і об’єкти зображені великими і маленькими і чому. Сформулювати повідомлення, яке плакат був покликаний донести до своєї аудиторії. |
Схема аналізу карикатури 1. Подивіться на час створення карикатури. Якій події і якому часу вона присвячена? 2. Чи впізнаєте ви персонажів? Чому? Якщо це реальні постаті – назвіть їх і ту роль, яку вони грали в той час і в тих подіях, які супроводжували появу карикатури. 3. Визначте, які символи використовував художник? Чому він до них звернувся? 4. Яке ставлення до персонажів – позитивне чи негативне – виражає карикатура? 5. Як інтерпретує карикатура персонажів? Чи згодні ви з нею? 6. Які ідеї та політична позиція автора? Як би ви їх визначили? 7. Що ви знаєте з інших джерелах про події, яким присвячена карикатура? Як ваше знання взаємопов’язане з тим, що ви дізналися, завдяки карикатурі? |
Зрозуміло, що наведені приклади не є остаточними. Запитання щодо наведених медіатекстів та інших можна змінювати, додавати за потреби і мети навчального процесу.
Таким чином, формування критичного мислення є довготривалим процесом і вимагає від вчителя погодитись з тим, що здатність критично мислити включає три елементи, якими мають оволодіти його учні:
• бути налаштованим розглянути проблеми та предмети, які входять у когнітивну сферу навчання
• знати методи логічного дослідження та міркування
• мати певну майстерність у застосуванні цих методів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 21.02.2020).
2. В українських школах запровадять новий предмет: деталі. URL: https://24tv.ua/education/v_ukrayinskih_shkolah_zaprovadyat_noviy_predmet_detali_n1239115 (дата звернення: 21.02.2020).
3. Информационные и коммуникационные технологии в образовании : монография / Под.редакцией: Бадарча Дендева – М. : ИИТО ЮНЕСКО, 2013. – 320 стр. URL: https://www.iite.unesco.org/pics/publications/ru/files/3214728 _1.pdf (дата звернення: 21.02.2020).
4. Critical thinking. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Critical_thinking (дата звернення: 21.02.2020).
5. To Analyze Thinking We Must Identify and Question its Elemental Structures. URL: https://web.archive.org/web/20161208070545/http://www.criticalthinking.org/ctmodel/logic-model1.htm (дата звернення: 21.02.2020).
The article analyzes the understanding of critical thinking as a phenomenon of media literacy, describes the task of critical thinking for media education. The examples of application of the model of critical thinking in the context of media education are given.
Keywords: critical thinking, mediaeducation, medialiteracy.
Партнери конференції
Міністерство освіти і науки Ук
раїни головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
«
Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України.
Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації. З 2015 року в Україні IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.
