Автори статті: Оксана Волошенюк - науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАНУ;
Олег Чорний - кінорежисер та сценарист.
Поводження в соціумі молодших школярів – це наслідування побаченого та почутого. Велику частину поведінкових моделей діти запозичують із уподобаних медіапродуктів: реклами, музичних роликів, коміксів, а найчастіше – з мультфільмів. У статті йдеться про практичні моделі аналізу візуальних образів.
Ключові слова: візуальна грамотність, кадр, медіасоціалізація.
Сьогодні термін «соціалізація», як процес засвоєння соціально-культурного досвіду все більш активно заміщує поняття «медіасоціалізації», яким позначають процес розвитку особистості під впливом мас медіа (кіно, телебачення, інтернету). Саме з медіаджерел дитина сьогодні має змогу отримувати інформацію про навколишній світ, зразки, норми та сценарії соціальної поведінки. Медіа активно пропонують свою продукцію все молодшій і молодшій авдиторії, її позначка опустилася вже нижче одного року, впливаючи на процес соціалізації на все найбільшраніших етапах розвитку особистості.
Реалізуючи будь-яку з навчальних програм – НУШ1, НУШ2, альтернативні чи авторські, вчителі майже кожного дня використовують один з найпопулярніших дитячих медіапродуктів – мультфільм та дитячий фільм. Але, як зробити його перегляд навчальним, а не тільки розважальним? Чи варто так часто звертатися до цього медіапродукту? Чому важливо його аналізувати і за якими принципами це робити?
Медіапсихолог Любов Найденова зазначає: «У віці близько 8-9 років діти набувають розуміння штучної природи всіх медіапродуктів. Вони здатні відрізнити фантастику (вигадку) від реальності, розвести реальність актора і його героя, осягнути «несправжність» медійних подій. Проте дистанціюватися від найреалістичніших вигаданих медіапродуктів дитині буде важко принаймні до 12 років, коли її психіка стане краще підготовленою до виконання таких завдань».
Інна Іванова, викладач курсу «Основи медіаграмотності», медіапедагог, м. Першотравенськ на основі практичного досвіду вважає, що молодші учні ще не вміють самостійно моделювати свою поведінку та планувати свої вчинки. Їхнє поводження в соціумі – це наслідування побаченого та почутого. Велику частину поведінкових моделей діти беруть з уподобаних медіапродуктів: реклами, музичних роликів, коміксів, а найчастіше – з мультфільмів. При цьому вони ще не дуже вміють співвідносити реальний світ та медійний, що може призводити до негативних наслідків (наприклад, формування асоціальної чи девіантної поведінки).
Навчальна програма для загальноосвітніх шкіл «Мистецтво» 1-4 класи найдзвичайно небагатослівна: там пропонується, щоб навчився порівнювати засоби художніх фільмів і мультфільмів на матеріалі фільму А. Тарковського «Іваново дитинство» та мульфільму «Дума про козака Голоту». На нашу думку, ці тексти культури аж ніяк не входять в орбіту молодшого школяра. Тому ми пропонуємо розширний план занять про базовий візуальний код.
Основні кінематографічні коди, які зчитують читачі, охоплюють жанр, роботу камери, монтаж, освітлення, колір, мізансцену. Для того, щоб опанувати мову зображення, учнів слід, як колись навчилися складати із літер слова, навчити аналізувати візуальні коди.
В конспекті заняття йдеться про базове поняття візуальної грамотності «Що таке кадр» і пропонуємо вчителю формувати в учня навички аналізу як «промовляє» зображення, яке послання закладене в медіатексті.
Ілюстрації, які увиразнюють заняття підготували художники Олег Федченко і Ілля Баликін.
Що таке кадр. І чому про це потрібно знати
Чому навчаються учні:
• що кожен елемент візуального рішення має значення;
• візуальні зображення можна «читати», як і інші тексти;
• відстань до камери (наприклад, крупний план тощо впливають на значення.
• кількість і порядок кадрів впливають значення.
Кожного дня ми переглядаємо різноманітні відео, які змушують переживати, гніватися, радіти. Давайте подивимося, як влаштовані наші емоції і переживання.
У відео такою першолітерою, цеглинкою із якої споруджено те, що ми бачимо є кадр.
Кадр – основа будь-якого фільму: повнометражного чи короткометражного, ігрового чи документального, а ще музичного відеокліпу, рекламного ролика чи телевізійної програми. Навіть того відео, що знімається на смартфон. Кадр – це одна маленька статична «картинка».
Цікаво, що англійською поняття «кадр» перекладається як frame. В англійській мові слово frame має й інше значення – «рамка». Рамка в якій може бути фотографія чи картина. В англійській мові фотографію часом ще називають picture – картинка. У цьому відразу відчувається зв’язок кіно з фотографією та живописом. Фільм англійською теж часом називають picture, тобто картина. Слово «картина» часто трапляється і в назвах великих кіностудій, наприклад «Columbia Pictures», «UniversalPictures», «FocusPictures»тощо.
Людське око бачить значно більше, ніж камера. Кадр, або ж «рамка», виділяє найцікавішу чи найважливішу частину того, що ви знімаєте. Тобто кадр формує композицію, власне особливий погляд того, хто фільмує. Адже кожен, хто знімає, один і той самий об’єкт чи подію знімає по-іншому.
Сума отаких маленьких кадрів-картинок, які рухаються із певною швидкістю, складаються спершу в епізоди, далі епізоди складаються вже в цілу картину. В житті око людини зазвичай бачить значно більше, ніж камера. Кадр, або ж «рамка» є певним обмеженням у баченні навколишнього світу. Кадр виділяє найбільш цікаву чи найбільш важливу частину того, що ви знімаєте. Саме кадр формує композицію, яку ви вибираєте знімаючи той чи інший об’єкт. Ще точніше – кадр і є відображення особливого бачення того, хто фільмує, сучасною мовою – натискає кнопку record. Тобто, оцей один єдиний кадр і є авторським поглядом. Саме він відображає отой унікальний і неповторний погляд конкретної людини, яка фільмує. Адже інша людина зняла би цей об’єкт чи подію абсолютно по-іншому.
У кіно стандартна загальноприйнята швидкість знімання – 24 кадри на секунду. З такою ж швидкістю відтворюється потім фільм на екрані кінотеатру. При відеозніманні та при відтворенні на екрані телевізора швидкість дещо інша – 25 кадрів на секунду або 30 кадрів у США та Канаді.
Переглядаючи стару хроніку чи німі фільми початку минулого століття ми бачимо, що люди, кінні запряги чи авто рухаються трохи швидше, створюючи комічний ефект. Це пов’язано з тим, що перші кінокамери не мали електродвигунів і оператори знімаючи «крутили ручку», так само й кіномеханіки в кінотеатрах. Кожен оператор чи кіномеханік крутив ручку по-своєму і швидкість знімання була приблизно 16 – 20 кадрів на секунду. Тому при сучасній проекції – 24 кадри на секунду – це створює комічний ефект, а насправді тоді в кінотеатрах, де теж «крутили ручку», всі дії відбувалися з нормальною швидкістю.
А ще в кіно слово «кадр» або «план» означає фрагмент, уривок, який ти фільмуєш. Від того, як натиснув кнопку «старт» чи «запис», до того, як припинив знімати. Є вислів – «ти зняв красивий кадр».
Мірою величини плану прийнято вважати людину.
Загальний план – коли ми бачимо місце дії повністю.
Середній план виокремлює людину чи якийсь об’єкт. Ми бачимо це вже ближче, людину – від колін і вище, деталі одягу та вираз обличчя.
Великий план – ми бачимо її очі (від грудей, голову).
Кожен план впливає на нас по-різному: дозволяє нам більше довідатися де відбувається дія, чи навпаки привертає увагу до емоцій головного героя, і тоді ми навіть не помічаємо, де це відбувається.
Вправа 1
Перед тобою розгортається історія, яку розповідають малюнки. Розкажи цю історію усно, зазначаючи, який перед тобою план: загальний, середній чи великий.
Кадр 1
Кадр 2
Кадр 3
Кадр 4
Кадр 5
Кадр 6
Кадр 7
Кадр 8
Розповідь може бути такою: на екрані епізод – має розпочатися битва. Хороші хлопці проти поганих. Спершу ми бачимо поле бою, одне військо стоїть навпроти іншого. На фоні – ліс і річка. Це – загальний план. Командир хороших витягає меча з піхов, здіймає його над головою. Це – середній план. Командир кричить, дає команду атакувати ворога. Ми бачимо його грізні очі. Це вже великий план. Хороші хлопці наступають на поганих. Це знову загальний план. Один з хороших хлопців б’є мечем супротивника і той відбиває удар. Це – середній план. Меч вдаряє в край щита – великий план. Хороший хлопець натягує тятиву лука і випускає стрілу – великий план. Стріла влучає в поганого хлопця, той падає – середній план. Група поганих хлопців б’ється з групою хороших хлопців – загальний план.
Вправа 2
Завдання для учнів.
Під час перерви знайдіть пейзаж, який вам сподобався, виділіть найбільш цікавий фрагмент і зафільмуйте один кадр. Визначте, який це план.
Наприкінці наведемо ключові запитання, які можна використовувати під час аналізу будь-якого кадру, візуальної історії:
• Чому кадр відзнято саме так?
• Чому камера розміщена таким чином?
• Яка би різниця, якби вона була десь в іншому місці?
• Якби послідовність кадрів була б інша, чи вплинуло б це на історію, яка розповідається
Малюнки Олега Федченка та Іллі Баликіна.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Абетка візуальної грамотності / Баликін І., Волошенюк О., Чорний О., Федченко О. / За редакцією Волошенюк О., Іванова В., Євтушенко Р. — Київ: АУП, ЦВП, 2019.
2. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник / Ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; за науковою редакцією В. В. Різуна. – Київ: Центр Вільної Преси, 2013. – 352 с.
Behavior in the society of younger students is an imitation of what was seen and heard. Most of the behavioral models are borrowed from popular media products: commercials, music videos, comics, and most often from cartoons. The article deals with practical models of visual image analysis.
Keywords: visual literacy, frame, media socialization.
Партнери конференції
Міністерство освіти і науки Ук
раїни головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
«
Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України.
Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації. З 2015 року в Україні IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.
