Протягом 2022–2024 років Академія української преси реалізовувала проєкт «Чужому навчаємось та свого не цураємось», покликаний дослідити європейські підходи до розвитку медіаграмотності та журналістських стандартів, щоб зіставити їх з українським досвідом та знайти дієві ідеї для впровадження.
У рамках проєкту було проведено 17 онлайн-мостів із провідними європейськими експертами у сфері медіа. Серед них:
Пітер Померанцев (Велика Британія) — відомий політолог;
Тім Себастіан — легендарний ведучий Conflict Zone (DW);
Вернер Д’Інка — редактор Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ, Німеччина);
Тесса Джолс — президентка Центру медіаграмотності (США);
Лаурі Пальса — радник Міністерства освіти Фінляндії з питань МІГ;
та багато інших знаних фахівців.
Рефлексія отриманого досвіду стала основною темою панельної дискусії «Дезінформація у сучасному світі: європейський досвід», організованої Кіровоградською обласною бібліотекою для юнацтва ім. Є. Маланюка. Участь у ній взяла Тетяна Іванова — медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету. Вона представила досвід АУП у боротьбі з дезінформацією та поділилася ключовими результатами міжнародного проєкту, зокрема — онлайн-мостами з Європою.
📌 Терміни впровадження: У більшості європейських країн медіаграмотність почала розвиватися значно раніше, ніж в Україні.
📌 Підходи: В Україні основна увага зосереджена на критичному мисленні та протидії дезінформації. У Європі акцент робиться на відповідальності за поширення контенту, розвиток культури діалогу та формування навичок цифрової етики.
📌 Смисли та цінності: Для України медіаграмотність — це інструмент боротьби з фейками та пропагандою, елемент інформаційної оборони та постколоніального переосмислення. У Європі — це питання цифрової гігієни, екології дискусій, культури комунікації й формування медіаспільнот.
📌 Цільові аудиторії: В Україні, особливо в умовах війни, медіаграмотність орієнтована на всі вікові групи. Європейські програми більше спрямовані на молодь і підлітків.
📌 Методи навчання: В Україні активно впроваджуються інтерактивні методики, цифрові платформи та сучасні освітні підходи. У європейських країнах частіше використовуються класичні лекції та уроки. Україна має чим поділитися зі світом у цьому напрямі.
📌 Формат впровадження: Спільним є включення медіаграмотності до навчальних програм — через інтеграцію в шкільні та позашкільні предмети.
📌 Погляд у майбутнє: У Європі медіаосвіта вже інтегрована в сталі освітні системи та цінності. В Україні ж цей процес має відновлювальний характер. Медіаграмотність для нас — це не лише навичка, а стратегічний ресурс для відновлення країни після війни, для формування свідомого, стійкого і відповідального інформаційного суспільства.
Академія української преси щиро дякує директорці Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка Тетяні Букач за запрошення, а всім учасникам — за змістовний, відвертий і цінний обмін думками.