“Медыяадукацыя” - додаток білоруською мовою
Другий день у Літньому таборі з медіаграмотності розпочався із знайомства з неперевершеним і казковим учителем початкової школи Ларсом-Ериком Халем, колишнім консультантом навчального сайту «Mediekompass» («Медіакомпас»), людиною з величезним досвідом (почав працювати у школі з 1974 р.), який розповів нам про формування медіаграмотності в молодших класах.
У Швеції початкова школа шестирічна. Навчальні досягнення учнів починають оцінюватися лише з 6-го класу. Після завершення навчання в початковій школі учні можуть обрати поглиблене вивчення медіаосвіти.
У кожному класі початкової школи працює 3 педагоги: учитель гуманітарних предметів, учитель технічних предметів, один із яких є основним класним керівником, і вчитель праці. Взагалі в кожному класі 2 класних керівники. Крім того, є ще й педагоги з розвитку дитини.
Основний документ для школи – Навчальний план, єдиний для усіх, проте він адаптується під індивідуальні потреби кожної дитини, оскільки в першу чергу формулюється мета, чого саме має досягти учень у школі. У Плані подаються загальні твердження щодо формування медіаграмотності школярів, а вчитель сам конкретизує їх, зазначаючи над чим саме він буде працювати.
Медіа як об’єкт вивчення з’явилися в Навчальному плані 2011 року, зокрема є глави, присвячені інформації та комунікації, розкриттю інформації, рекламі, створенню певної думки в суспільстві через медіа. Особлива увага приділяється тому як медіа передають сексуальність та гендерні питання.
Бажано, щоб дітям пропонувалася не просто суха теорія, а вони на практиці спробували відчути всі медійні аспекти: навчалися розпізнавати автора, хто інформує, що за меседж посилає людина, у якої беруть інтерв’ю, проаналізувати джерела інформації тощо.
Наскрізно через усі класи проходить предмет «Суспільствознавство», одним із завдань якого є формування медіа та інформаційної грамотності школярів. Крім того, частина змісту предмета присвячена правам і обов’язкам (існуюче законодавство, злочин і кара, наслідки скоєння злочину для індивіда, його родини, суспільства).
Важливо, що в Навчальному плані є формулювання щодо виховання, знайомства з системою цінностей кожної людини, демократією, демократичним суспільством. Ці питання активно починають обговорюватися в обов’язковій дев’ятирічній середній школі, зокрема на уроках «Основи релігії». Особлива увага приділяється питанню, як ми повинні жити один з одним. Проводяться дискусії на тему моралі, як ці питання висвітлюються в мас-медіа.
При роботі з інформацією у шведській школі часто застосовується ЕРА-модель. Ця модель розшифровується таким чином:
Е – треба спочатку дати дитині приблизно 1 хвилину, щоб вона мала змогу подумати над питанням;
Р – потім запропонувати в парах обговорити, що вони думають з цього приводу;
А – далі надай можливість тим, хто бажає, виступити з цього питання. Якщо дитина не може дати відповідь, то говорить «пас» і передає питання іншій.
Застосування ЕРА-моделі – це приклад організації роботи в класі: спочатку озвучуємо факт, потім пропонуємо пояснити: «Чому?», після чого разом шукаємо відповідь. В основі всіх завдань лежить підручник.
Навчання читанню відбувається через письмо на комп’ютері. Чим старшими стають учні, тим частіше вони застосовують під час навчання комп’ютери.
Щоденна преса – чудове джерело інформації. Саме робота з газетами, зокрема з «Газетою для школи», допомагає реалізувати завдання Навчального плану.
Ураховуючи те, що спорт є важливою частиною життя більшості школярів, Ларс-Ерик використовує це своїй роботі. Він зазначає, що гарну статтю з гарною графікою доречно використати для роботи. Наприклад, статтю «Гра в двох особах» про олімпіаду в Сочі було розтиражовано та роздано кожному учневі. Перше питання, що було поставлено дітям, яке посилання ми отримали від журналіста, прочитавши назву статті. З’ясувалося, що не було жодного прихованого змісту: у статті йшла розповідь про два види спорту: хокей і слалом.
Для розширення кругозору дітям пропонується скористатися Google-maps, щоб відшукати місце, де відбуваються події, або веб-камерами on-line для перегляду подій.
Можна запропонувати написати листа герою статті. Ларс-Ерік привів приклад, коли його учні написали листа член Олімпійської збірної Швеції, відомим спортсменам. Затим із листів учнів створили 2 брошури.
Ще одне завдання, що передбачає роботу з друкованим виданням: необхідно здійснити пошук інформації, наприклад, кримінального характеру.
У цьому випадку 1 група має зробити добірку статей у дорожньо-транспортній сфері (перевищення швидкості, водіння у нетверезому стані і т.ін.), 2 група – про злочини, пов’язані із крадіжками, 3 група – займалася злочинами, що не потрапили до інтересів перших двох груп.
Під час роботи в дітей виникло питання: «Скільки насилля навколо?», «Чи є ризик того, що я стану жертвою насилля?»
Коли групи закінчують роботу, то разом з вчителем обговорюють питання, починаючи з малого: з себе, з родини, міста, а потім переходить до більших масштабів – країна, світ. Чим більше аспектів може висвітлити учень під час відповіді, чим більше аргументів він наводить, тим вище його оцінка.
Результати роботи можна представити в інтернеті, проте обов’язково треба взяти дозвіл у батьків та дітей, для використання фотографій з учнями з метою представлення освітнього досвіду.
Важливим аспектом навчання учнів у початковій школі є бесіди на тему, як себе поводити в інтернеті, як поводити себе з фотографіями, не ображати інших людей. Адже зараз «цькування» перемістилася зі шкільного двору в мережу і впливає на стосунки у школі.
Крім того, у школі вчать і дітей, і їхніх батьків, як реагувати у випадку, якщо щось не так відбувається в мережі.
Обговорення новин – ще одна форма роботи. Бажано, щоб воно відбувалося мінімум 1 раз на тиждень. Для цього використовують спеціальну програму громадського телебачення «Маленька актуальна школа» (Lilla Atuellt Skola: SVT.se), яка виходить по п’ятницях. Крім того, можна використовувати архів програм. Після перегляду програми дітям пропонується розв’язати кросворд за матеріалами програмами, що дозволяє перевірити засвоєння ними новин. Це можна зробити і у формі фронтальної бесіди, а також запропонувати, скориставшись пошуковими системами, відшукати відповідь на питання, на яке не змогли дати правильну відповідь.
Можна використати прийом «Новина тижня». Учням пропонується переглядати 1-ші шпальти газет протягом тижня, вирізати (або переписати) статтю, де, на їхню думку, подано найцікавіше і найважливіше. Це потрібно робити щодня. Коли тиждень минає, то вся стіна виявляється заклеєною вирізками з газет. По тому слід звернути увагу на заголовки, сам текст, ілюстрації, і з’ясувати, яка з цих новин може бути новиною тижня. Далі учень пише власний текст про найважливішу, на його думку, новину власними словами і робить власний малюнок до неї. Після цього на уроці зачитує свій текст для однокласників, які коментують його.
Наш викладач акцентував увагу на тому, що з учнями з формування новинної грамотності працюють включно по 6-й клас. Чим старші діти, тим складніші питання доречно пропонувати їм для розв’язання.
Постулується твердження: «Свобода слова важливіша за все».
Роль учителя – озвучити аргументи і «за», і «проти», а діти мають самі зробити умовиводи.
Ще однією формою роботи є «Штука дня» (щось цікаве, що відбулося саме сьогодні). Смисл у тому, що проводиться міні-лекція: щось і десь відбулося – на карті це місце позначається і подія обговорюється протягом дня.
Корисним, на думку вчителя, буде й такий метод навчання, як «Час думати – і не піднімати руку». Нам він добре знайомий, як «Правило непіднятої руки». Саме його застосування дозволяє стимулювати тих, хто найчастіше відсиджується під час відповіді на запитання.
Важливо, що дітей вчать розрізняти статті, де подані судження, а де – факти.
Потрібно, щоб школярі зрозуміли, наскільки важливою є роль мас-медіа у суспільстві, зокрема у Швеції.
Щодо матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу в початковій школі. За словами Ларса-Ерика Халя, типове приміщення (кабінет) обов’язково обладнано інтерактивною дошкою, що дозволяє забезпечити повну демонстрацію з екрана, комп’ютер, підключений до мережі, мультимедійний проектор, відео- (фото-) камера для документування роботи, щоб потім мати змогу вивести результати діяльності на екран для здійснення роботи над помилками.
У кожному кабінеті є вільний доступ учнів до цифрових допоміжних інструментів. Комп’ютери з 1-го класу стають засобом для учнів. Вони використовують IPad, які надає школа ( у його школі для 180 учнів початкової школи є 40 IPad, що переносяться із класу в клас, а також 24 ноутбуки з навушниками; їх привозять до класу, де вони потрібні, на візку). Проте є індивідуально виділені комп’ютери для конкретної дитини.
Пан Халь окреслив показники свободи слова, на які він звертає увагу учнів під час аналізу медійних текстів, а саме:
Наприкінці зустрічі досвідчений педагог дав корисні поради щодо організації роботи з учнями з матеріалами мас-медіа:
Я по-доброму позаздрила учням Ларса-Ерика і мені закортіло, хоча би на хвильку, стати його ученицею.
У статті використані фото Юрася Колосовського (Білорусь)
