Медіаосвіта: практики впровадження в аспекті формули нової школи

Автор статті: Ірина Земелько – заступник директора з навчально-виховної роботи, Комунальний заклад «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 28».

Визначено нові аспекти медіаосвітніх завстосувань в умовах нової школи відповідно до законодавчих змін. Представлено основні форми впровадження медіаосвіти різних категорій учасників освітнього процесу закладу. Проаналізовано впрвадження медіаосвіти в закладі, співпрацю учасників освітнього процесу щодо формування медіаосвітнього простору в закладі, місті.

Ключові слова: медіаосвіта, академічна доброчесність, форми медіаосвіти, критичне мислення, компетентності.


Закон України «Про освіту» для Нової української школи визначає 10 ключових компетентностей, які є однаково важливими, розвиваються на різних уроках впродовж всього періоду навчання. Відзначимо, що спільними для всіх компетентностей є вміння читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критично мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, уміння вирішувати проблеми, конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, здатність співпрацювати в команді [1].

В аспекті впровадження медіаосвіти виділяємо інформаційно-цифрову компетентність, яка передбачає впевнене, критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією в публічному просторі та приватному спілкуванні [2, стаття 12]. Це актуалізує завдання сучасної школи – не лише підготувати дитину до життя в умовах сучасного інформаційного суспільства, але й навчити розуміти й усвідомлювати наслідки впливу медіа на психіку людини, навчити її захищатися від сприйняття негативної інформації.

Вчителі КЗ «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 28» активно підвищують свій фаховий рівень для реалізації визначених суспільством і законодавством завдань. Зокрема, навчання на семінарах, тренінгах, які проводять фахівці Центру практичної психології та кафедри менеджменту освіти ПОІППО ім. М. Остроградського. Таке навчання протягом навчального року пройшли 3 вчителі в форматі тематичних семінарів, 11 – в форматі вивчення тем на курсах підвищення при ПОІППО. Активніше беруть участь у вебінарах, програми яких також містять елементи медіаосвіти, критичного мислення-5 вчителів. Окремо відзначимо участь закладу в роботі Всеукраїнської соціальної платформи «Інтегрована медіаосвіта як засіб формування соціальної і громадянської компетентності учнів» в м. Кременчук [3]. Збільшується кількість вчителів, які використовують онлайн ресурси для підвищення кваліфікації. Зокрема платформи «На урок», «Всеосвіта», Prometheus, EdEra, результативною є участь в EdCamp, (Не)конференції для професійного зростання шкільних педагогів. Актавізувалась робота з розміщення вчителями власного доробку на електронних платформах, зокрема, й на зазначених вище. В форматі формули Нової школи вчителі також створюють блоги.

Важливим джерелом в роботі залишаються матеріали, підготовлені фахівцями – «Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін: Посібник для вчителя», «Медіаграмотність та критичне мислення на уроках суспільствознавства: посібник для вчителя». Як зазначили автори, у вчителів суспільних дисциплін мають бути сформовані специфічні навички роботи з медіатекстами: критично аналізувати джерело історичної інформації (характеризувати авторство джерела, час, обставини і мету його створення); аналізувати інформацію, подану в різних знакових системах (текст, карту, таблицю, схему, аудіовізуальний ряд); розрізняти в медіаінформації факти і думки, історичні маніпуляції та історичні пояснення; брати участь у дискусіях з історичних проблем, пов’язаних з висвітленням в медіа, формулювати власну позицію з обговорюваних питань, використовуючи для аргументації історичні відомості [4].

В КЗ «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 28» медіаосвіта представлена в форматі вивчення модуля «Інформація та масмедіа» курсу «Громадянська освіта» в 10 класі, варіативного курсу «Основи медіаграмотності» в трьох 8-х класах, інтегровано на уроках історії, основ правознавства, біології, хімії, зарубіжної літератури, інформатики, а також в позаурочній роботі. Впроваджують елементи медіа грамотності вчителі початкових класів. Зокрема, вчителька початкових класів Власенко Н. М. після участі в тренінгу «Фейкові новини та маніпуляції», який відбувся на базі ПОІППО в січні 2019 р., долучилась до інтегрованого впровадження медіаграмотності. Проводить з учнями заняття «Інформація: отримуємо й шукаємо», «Я-споживач якісної інформації», на яких учні вчаться розрізняти факти й судження, переглядають навчальне відео про фейкові новини. Вчитель проводить й відповідні інформування на батьківських зборах. Слухачі отримали пам’ятки споживача якісної інформації та чек-листи питань для верифікації новинної інформації. Вчителька стала учасницею у складі шкільної команди у роботі Всеукраїнської платформи «Інтегрована медіаосвіта як засіб формування соціальної та громадянської компетентності учнів» в жовтні 2019 р., що сприяло новим тематичним інформуванням учнів на тему безпеки в соцмережах, залученню до участі в конкурсі «Основи кібербезпеки» на платформі «Всеосвіта».

Важливим стало залучення закладу до нового медійного проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність». В рамках участі в проєкті директор закладу Заворотюк І. В., вчителі української мови та літератури, історії та мистецтва – Тягун І. І., Булава О. Ю., Ржеко Л. В. – пройшли навчання на тренінгах проекту, який здійснює IREX (Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів) спільно з Академією української преси та StopFake за підтримки Посольств США та Великої Британії в Україні. Програма «Вивчай та розрізняй » (L2D-S) має на меті інтеграцію елементів медіаграмотності та критичного сприйняття інформації у вибрані шкільні предмети, тим самим формуючи в учнів середніх шкіл України навички медіаграмотності, критичного мислення та вміння відрізняти факти від дезінформації [5]. Відповідно меті програми навчання й надіслані матеріали сприяють тому, що на уроках історії пояснюють, як можуть маніпулювати різного роду наративами та історичними подіями. На уроках української мови та літератури під час роботи з текстами учні вчаться розрізняти стиль, аналізувати тези, визначати лінгвістичні маніпуляції. Уроки мистецтва більше сконцентровані на візуальному контенті: маніпуляція емоціями, за рахунок зміни ракурсу висвітлення подій, використання музики [6].

Знайомство з медіаосвітою в нашому закладі розпочалось в 2011 р., а викладання курсу «Медіакультура» з 2012-2013 н.р. для учнів тодішнього 10 класу. За період викладання курсу з 2013р. можна зробити певні порівняння, зокрема, про зміни в обізнаності учнів 10 класу в 2012-2013 н.р. та учнів 8 класів в 2019-2020 н.р. Тепер учні більш обізнані в таких темах, як, «Створення образу людини за допомогою фотографії», «Засоби комунікації у мережі Інтернет», «Безпека в мережі Інтернет». При аналізі медіатекстів учні швидше знаходять фейкову інформацію. За 6 років життя з поняттям «медіаосвіта» можна констатувати не тільки швидкий розвиток інформаційного суспільства, а й зміни, які ми спостерігаємо в учнях, що відбулися за цей невеликий проміжок часу. Відзначимо обізнаність сьогоднішних 8-класників у знанні медійної термінології; їхнє знання доступу до різних програм і платформ у мережі Інтернет; активне використання соціальних мереж не лише як засобу комунікації, а й як засобу комерції. Насамперед, це купівля-продаж товарів через соцмережі, все самостійно, лише за батьківської згоди. До таких висновків прийшла вчителька Булава О. Ю., яка в цьому навчальному році викладає варіативний курс «Основи медіаграмотності». Вона відзначає зацікавленість учнів предметом: «Адже говоримо про теми, в яких вони «живуть»: інтернет, соцмережі, відеоігри, кіно, музика тощо. Предмет дає можливість учням розповісти про свої уподобання, висловити думку з тем, які їх цікавить». Окремо слід відзначити й те , що, по-перше, учні які не мають високих результатів з інших предметів, на цих заняттях розкривають свої здібності перед однокласниками; по-друге, учні з особливими освітніми потребами мають можливість не приховувати своїх знань, а відкрито ділитися ним. Наприклад учень N може значно краще розповісти про свій улюблений фільм ніж урочний матеріал, поділивши свою розповідь на логічні пункти; учень F доступно для всіх може поділитися інформацією про відеоігри, адже це є сфера його інтересів. Підвищився рівень обізнаності учнів в питанні розпізнавання фейків та як і за допомогою чого можна розпізнати, що оригінальний текст чи фото зробили неправдивим. Аналізуючи, відзначили такі моменти: аналіз статей інтернет-видань, періодики, фото та відео ЗМІ – один з найкращих методів формування критичного мислення; навички роботи з текстами дуже необхідні як при написанні наукових робіт та статей школярами, так і в повсякденному житті загалом, адже наш сучасний світ перенасичений інформацією.

Розпочинаючи вивчення курсу з новим класом, проводимо соцопитування серед учнів школи та класу. Так цьогоріч в рамках вивчення курсу учнями 8-х класів вчителька Булава Ольга Юріївна організувала наступні соцопитування: «Чи є ЗНО ефективним методом оцінювання якості знань? (серед учнів 10-11 класів), «Скільки часу на день ти проводиш в інтернеті?» (7-8 класи), «Сайти, на яких ти проводиш час найчастіше» (8-А та 8-Б класи). Останнє соцопитування показало, що учні 8-х класів 50 % часу проводять в соцмережах, 30 % – відео та онлайн-ігри, 10% – навчальна інформація, кіно онлайн – 5%, інше – 5 %. Серед опитаних найбільше часу проводять в соцмережах дівчата, серед хлопців-більший відсоток тих, хто грає в онлайн-ігри. Після проведеного співставлення відмічаємо, що за переіод викладання курсу простежується збільшення часу , який учні витрачають на соцмережі, онлайн-ігри, збільшилась кількість тих, хто використовує Instagram, зменшилась роль Facebook.

Окрема увага приділяється засвоєнню учнями алгоритму, спрямованого на розвиток критичного мислення засобами виконання учнями спеціальних завдань, які запропоновані в робочих зошитах [7; 42], зокрема, визначення медіаприйомів, що застосовуються у теленовинах:

Назва «ефекту»: сутність «ефекту»:

Ми використовуємо з учнями розроблений науковцями, авторами Робочого зошита – Л. А. Найдьонова, О. Т. Баришполець, О. Є. Голубєва – алгоритм дослідження візуальних медіатекстів.

Вчителі продовжують використовувати корисні допоміжні матеріали, такі як навчальна онлайн-гра «Медіазнайко», використання інформації з платформи «МедіаДрайвер», екскурсії на Полтавське телебачення (PTV).

На думку вчительки української мови та літератури Тягун І. І., медіапростір – сприятливе середовище для вчителя, засіб професійного росту і розвитку. Зокрема, на уроці української мови у 8 класі «РМ. Інтерв’ю в публіцистичному стилі», вона здійснює підбір ілюстративних матеріалів, як от опитування відомої людини, політика чи актора на телебаченні під час ток-шоу чи випуску новин. При цьому такий матеріал має відповідати вимогам правдивості, актуальності й містити інформацію не «шкідливу» чи надміру незрозумілу для здобувачів освіти. На уроці з української літератури у 9 класі «Тарас Шевченко «Сон»,вона знайомить учнів з поняттям «авторського права», розглядаючи тексти художніх творів у сучасній обробці аудіо чи відео. Ілюструє учням працю журналістки Яніни Соколової, яка упорядкувала книжку «Шевченко на кожен день: з Яніною Соколовою», тлумачить поняття «плагіат», «авторське майнове/немайнове право», «піратська копія». Молода вчителька(закінчила педагогічний університет 2017 р.)продовжує навчання через освітні платформи і ресурси, які надають просвітницькі послуги. Зокрема, онлайн-курси на сайтах Prometheus («Критичне мислення для освітян»), EdEra та ін. Педагог черпає нові форми і методи роботи з учнями на уроці (інтерв’ю, дискусія, вірю/не вірю, спростування/доведення, ретроспектива за прикладом, довіряй, але перевіряй та ін.). Ірина Іванівна, виступаючи на педагогічній раді зазначила, що « навчаючи учнів, вчитель опрацьовує безліч матеріалів дедалі більше занурюючись у глибини медіаосвіти. Як наслідок, формує власне критичне мислення, розвиває його у школярів, стає «провідником» для учнів у медійному просторі».

Ржеко Л. В., вчителька музики в 1-8 класах, курсу «мистецтво» в 10 класі, взяла участь у тренінгу «Медіаграмотність для громадян» (16год), «Викладання інфо-медійної грамотності на уроках мистецтва» (18год), у роботі Всеукраїнської соціальної платформи «Інтегрована медіаосвіта як засіб формування соціальної і громадянської компетентності учнів» в м. Кременчук. Використовує в своїй діяльності методичні поради з тренінгу проекту «Вивчай та розрізняй». Вчителька зазначає, що учні вчаться розрізняти факти й судження, розуміють вплив заголовків та відеоряду на формування думки, дізнаються про підробки в мистецтві, про специфіку сучасного медіависвітлення культури різних стилей та епох, за допомогою інтерактивних методів вчаться аналізувати архітектурні особливості різних стилів, значення оригіналу роботи та сутності копій і тиражування в сучасній масовій культурі, розглядають поняття цензури та її місце в мистецтві, виконують вправи на розвиток критичного мислення, дізнаються про форми власності та фінансування телеканалів, їх вплив та можливість маніпуляції, вчаться аналізувати контент телеканалів, мати критичне ставлення до інформації, правильно шукати та перевіряти інформацію в інтернеті.

Всі зазначені прийоми, форми роботи вчителі представляють колегам, діляться досвідом.

Активно використовуємо елементи на уроках історії , працюючи з медіатекстами, з фото – та історичними документами. Для такої роботи використовуємо матеріали посібників «Медіаграмотність та критичне мислення на уроках суспільствознавства», посібник для вчителя, підготовлений авторським колективом у складі Т. Бакка, О. Волошенюк, Р. Євтушенко, Т. Мелещенко; «Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін», Посібник для вчителя за редакцією В. Іванова, О. Волошенюк, матеріали з ресурсів, розміщених на сайті АУП.З окрема , для роботи з фотодокументами такі завдання: 1.Опишіть, що зображено на фото. 2. Хто зображений? 3. Що зображено? 4. Як подано розуміння історичного процесу? [8]. На уроках історії в 10-11 класах, опрацьовуючи розміщені в підручниках медіатексти-плакати, репродукції картин, фрагменти документів, учні вчаться формулювати власне ставлення до історичних подій: пошук аргументів, коректне обґрунтування власної точки зору на підставі аналізу ,визначення власної позиції. На уроках основ правознавства, громадянської освіти для виконання завдань учні працюють з новинами з різних ЗМІ, слідкують за подіями, які відбуваються в місті, країні, світі, співставляють інформацію різних агенцій. Учні підбирають новину, яка відображає матеріали теми, яку вивчаємо на уроці: склад правовідносини, органи державної влади, місцеве самоврядування, тощо. На уроках громадянської освіти в 10 класі, модуль «Інформація та масмедіа» учні виконують завдання аналізу новинних програм різних каналів, розпізнають маніпуляційні прийомии в ЗМК. Тож учні працюють з новинною інформацією, долучаються до життя держави, формується громадянська компетентність.

Зміни в законодавстві з питань освіти розширюють коло питань актуальних в аспекті медіаосвіти. Так, запровадження Закону України «Про освіту» передбачає запровадження аудиту ЗЗСО. Один із аспектів аудиту – академічна доброчесність. Інституційний аудит закладів містить таку складову як ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти, що передбачає визначення педагогічних працівників, які створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації професійної тематики та оприлюднені методичні розробки; педагогічних працівників, які застосовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі [9, 128].

Удосконалення правових механізмів реалізації конституційного права громадян на рівний доступ до якісної освіти на всіх рівнях передбачає і таку складову як академічна доброчесність, яка закріплена в ст. 42 Закону України «Про освіту» [2]. Зміст поняття відображає й складові, які є предметом медіакультури, зокрема, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей; дотримання норм законодавства про авторське право;надання достовірної інформації про результати досліджень та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність. Учасники освітнього процесу опановують неправомірність дій, які вважаються порушенням академічної доброчесності: академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; фабрикація – фальсифікація результатів досліджень, посилань, або будь-яких інших даних, що стосуються освітнього процесу; списування – використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації під час оцінювання результатів навчання [9, 143].

Важливим залишається в медіаосвітньому просторі міста і області запровадження медіаосвіти в Полтавському національному педагогічному університеті ім. В. Г. Короленка. Освітньо-науковою програмою підготовки магістра спеціальності «Журналістика» передбачено вивчення обов’язкової дисципліни «Медіаосвіта» (180 годин). Також запропоновано вибіркову дисципліну «Методика викладання медіаосвіти в навчальних закладах різних типів» (90 годин). Підготовка магістрантів спеціальності «Журналістика» передбачає проходження медіаосвітньої практики В 2017-2019рр. практику в нашому закладі проходили 4 студентки. Значну підготовчу роботу провела професор кафедри журналістики Світлана Василівна Семенко.

Учителі, фахівці ПОІППО, батьки, кафедра журналістики ПНПУ ім. В. Г. Короленка, учні – учасники формування медіаосвітнього простору КЗ «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 28». Впровадження медіаосвіти сприяє адаптації учнівської особистості в умовах інформаційного суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Перелік ключових компетентностей НУШ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://nus.org.ua

2. Закон України «Про освіту». Режим доступу – https://zakon.rada.gov.ua/

3. Всеукраїнська соціальна платформа «Інтегрована медіаосвіта» як засіб формування соціальної та громадянської компетентності учнів[Електронний ресурс]. – Режим доступу http://mediaosvita.org.ua

4. Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін: Посібник для вчите – вчителя; За редакцією В. Іванова, О. Волошенюк.— К.: Центр вільної преси,. 2013.-202 с.

5. Учні шкіл отримують навички критичного мислення. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.aup.com.ua

6. Вивчай та розрізняй. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ms.detector

7. Практикум «Медіакультура»: Робочий зошит курсу за вибором для учнів 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Л. А. Найдьонова, О. Т. Баришполець, О. Є. Голубєва та ін.; наук. ред. Л. А. Найдьонова ; Ін-т соц. та політ. психології НАПН України. – К., 2013. – 100 с.

8. Медіаграмотність та критичне мислення на уроках суспільствознавства : посібник для вчителя / Т. Бакка, О. Бурім, О. Волошенюк, Р. Євтушенко, Т. Мелещенко, О. Мокрогуз ; За ред. В. Іванова, О. Волошенюк. – Київ : ЦВП, АУП, 2016. – 243 с.

9. Абетка для директора: Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (К., 2020) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sqe.gov.ua

The main forms of introduction of media education of different categories of participants of educational process of the institution are presented. New aspects of mediaeducational uses in the new school environment accoding to legislative changes ave identified. The introduction of mediaeducation in the institution, the cooperation of participants of the educational process for the formation of media education space in the institution, the city are analyzed.

Keywords: media education, academic virtue, forms of mediaeducation, critical thinking, competences.


Партнери конференції

Міністерство освіти і науки України головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

«Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України. 

Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації.  З 2015 року в Україні  IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.


Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту»>>>

Титульне фото: https://ru.freepik.com/free-photos-vectors/background. Background вектор создан(а) freepik – ru.freepik.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *