Медіаграмотність як пріоритетний напрямок розвитку інформаційної компетентності у суспільства

Автори статті: Людмила Іваненко – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського

Наталія Баришовець – методист відділу керівних кадрів та координації діяльності методичних кабінетів (центрів), Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського

У науковій статті розглянуто та проаналізовано медіаграмотність як сучасний світовий феномен, який в сьогоднішньому швидкоплинному інформаційному просторі важливо застосовувати суспільству на практиці в повсякденному житті. Подано трактування поняття медіаграмотності та зазначено її основні завдання. Визначено принципи застосування медіаграмотності у сучасних умовах. Зазначені українські проекти з медіаграмотності для самоосвіти та навчання.

Ключові слова: інформація, критичне мислення, медіаграмотність, медіаосвіта, компетентність.


Постановка проблеми та її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями. ХХІ століття сьогодні можна охарактеризувати як епоху інформаційного буму. Сучасне суспільство увірвалося у медіапростір та активно поширює будь-яку інформацію за допомогою популярних соціальних мереж таких як «Facebook», «Instagram» та інших; завантажують відео на «YouTube» і згодом вся ця інформація транслюється у ЗМІ. Тобто раніше суспільство виглядало більше як споживач інформації, а сьогодні суспільство постає у вигляді постачальника інформації. Все це визначається тим, що суспільство на разі перетворилося на інформаційне і більшість людей сьогодні чимало свого часу проводять у віртуальному просторі, де зосереджена велика кількість інформаційного потоку, який створює вплив на користувача віртуального простору; і тому – важливо і потрібно аналізувати одержану інформацію – таку здібність медіаграмотності. Тож сучасний світ активно вивчає культуру правильного споживання інформації – медіаграмотність.

Аналіз великого числа наукових публікацій вітчизняних та зарубіжних учених, вивчення міжнародних документів, що регулюють медіаграмотність, аналіз тенденцій формування та розвитку в Україні і світі медіаграмотності засвідчує актуальність досліджень сутності та ролі медіаграмотності в сучасному житті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам медіаосвіти та медіаграмотності присвячена велика кількість наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених, які розглядають моделі і методи, систему формування медіаграмотності та медіаосвіти, серед них відомі роботи таких вчених: Л. Баженової, О. Баранова, О. Волошенюк, Н. Габор, Л. Зазнобіної, В. Іванова, Л. Мастермана, В. Монастирського, Н. Найдьонової, С. Пензіна, Г. Поличко, О. Спічкіна, Ю. Усова, О. Федорова, Н. Хилько, І. Челишева, О. Шарикова та ін.

Метою дослідження є аналіз медіаграмотності як важливої умови розвитку сучасного суспільства в умовах інформаційного буму. Відповідно до зазначеної мети були поставлені такі завдання: проаналізувати сучасний стан формування та розвитку медіаграмотності в Україні та визначити основні можливості та перспективи становлення медіаграмотності як пріоритетного напрямку розвитку інформаційної компетентності у суспільства.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сьогодні сучасне суспільство зіштовхнулось з проблемою дезінформації, оскільки віртуальний простір, ЗМІ поширюють як правдиву, так і неправдиву інформацію. Все це привело до появи такого поняття як медіаграмотність. Згідно з останніми подіями в Україні, а саме: анексією Криму та воєнним конфліктом з Росією, що відбувається на півдні України, особливо актуально та навіть затребувано використання медіаграмотності серед суспільства, що опинилося під масовим інформаційним тиском. Гостро постала потреба в покращенні навичок критичного мислення, необхідності вміння виявляти пропаганду та вміння не потрапити під маніпуляцію, розуміти та виявляти фейки тощо, тобто фільтрувати інформацію. Медіаграмотність зараз розглядається як напрямок розвитку інформаційної компетентності серед суспільства.

Увесь світ залучений в єдину інформаційну систему, яка функціонує в режимі реального часу. Процес отримання й аналізу інформації є невід’ємним складником нашого життя. Проблеми медіаграмотністі та медіаосвіти набирають популярності в Україні з початку 2010-х років. Навчальна програма «Медіаосвіта (медіаграмотність)», яка висвітлена на сайті «Академії української преси», пропонує наступне трактування поняття: «Медіаграмотність – комплекс знань, мотивів, певних умінь і наявність можливостей (головною з яких є критичне мислення), що здатні сприяти до добирання, використання, створення та передавання медіатекстів різноманітних видів, а також медіаграмотність нерозривно пов’язана з аналізом функціонування медіа як складного процесу в суспільстві» [2].

MediaSapiens – проект громадської організації «Детектор медіа» (раніше – «Телекритика»), створений 2010 року за підтримки Internews Network надає таке трактування поняття: «Медіаграмотність – це сукупність компетентностей, що необхідні для безпосередньої участі у життєдіяльності медійного суспільства з урахуванням умови усвідомлення своїх дій. Сьогоднішнє медіасуспільство – це і є суспільство» [1].

Відомий блогер Д. Плахта у газеті «День» наголошує «Основу медіаграмотності складає модель, що змушує суспільство замислитись та проаналізувати ту інформацію, яку вони отримують у повсякденному житті при перегляді новин по телевізору, при прослуховуванні новин по радіо тощо.

Основна мета медіаграмотності – трансформація медіаспоживчого процесу в стадію критичного мислення, таким чином суспільство здатне виявити потенційні маніпуляції та усвідомити сутність та основні задачі ЗМІ, що формують громадську думку» [4]. Користувачі віртуального простору повинні більш критично реагувати на інформаційний потік від ЗМІ та обов’язково перевіряти її у декількох джерелах задля уникнення впливу від недостовірної інформації.

«Стати медіаграмотним» – цей процес не визначається тільки проходженням спеціальних курсів, отриманням певних знань та отриманням сертифікату, і на цьому все. Медіаграмотність визначається практичними навичками та є особливістю життєвого стилю. Медіаграмотна людина повинна володіти компетентнісними навичками медіаграмотності та повинна мати здатність відчути дезінформацію і критично її сприймати», – наголошує Д. Плахта [3]. В епоху інформаційного буму постає важлива задача перед суспільством щодо критичного мислення в процесі аналізу та обробки інформації.

Важливу роль у формуванні та розвитку медіаграмотності відіграла міжнародна організація UNESCO. UNESCO [5] зазначила 5 принципів медійної та інформаційної грамотності. Згідно цих принципів суспільство повинно сприймати інформацію від бібліотек, медіа, інтернету, радіо критично при цьому наголошуючи, що всі вони рівні між собою за статусом і немає одного головного джерела інформації. Суспільство повинно перевіряти отриману інформацію у різних джерелах та не зосереджувати свою увагу на першоджерелі. Суспільство повинно оточувати себе різними джерелами інформації та не віддавати перевагу якомусь певному інформаційному джерелу, що здатне спотворити сприйняття реальної інформації. Необхідно систематизувати інформацію з різних джерел, навіть якщо певний вид інформаційного джерела є для вас неприйнятним. При застосуванні цих принципів UNESCO наголошує на можливості залишатися об’єктивним.

Сьогодні у сучасному світі зосереджено велику кількість дезінформації, хайпу, зокрема в українському інформаційному просторі важливо бути медіаграмотним серед жорстоких реалій. Медіаграмотність виступає у вигляді необхідного інструменту для кожної людини у суспільстві. Проте медіаграмотність вимагає певних зусиль та постійної роботи над собою [8, 9]. Нижче в таблиці 1 зазначені декілька популярних українських проєктів, що навчають медіаграмотності.

Таблиця 1

Українські проекти з медіаграмотності для самоосвіти та навчання

Вид проекту Назва проекту Характеристика проекту
ОНЛАЙН-КУРСИ Проект «Програма медіаграмотності для громадян». Створений IREX у партнерстві з Академією української преси та StopFake. Навчальну програму було створено для дорослої аудиторії, яка дає змогу ознайомитись суспільству із найбільш поширеними видами пропаганди і маніпуляцій, а також навчає базовим навичкам для перевірки інформації та критичного мислення. Проект було розпочато у листопаді 2017 року.
Онлайн-курс «Новинна грамотність» від Детектор Медіа. Просвітницький проект орієнтований на поширення медіаграмотності серед суспільства в умовах воєнного конфлікту та розрахований на різний вік та спеціалізацію споживачів. Складається курс із 10 модулів, які розкривають широкий спектр питань: від створення новин до того як соціальні мережі змінюють сприйняття інформації. Проект було розпочато у вересні 2017 року.
Дистанційний курс «Верифікація в Інтернеті». Не дивлячись на те, що курс орієнтований на журналістів і редакторів пострадянського простору, навчання може бути цікавим також медіа-активістам і всім, для кого соціальні мережі стали «середовищем існування». Дистанційний курс «Верифікація в Інтернеті» було розпочато у листопаді 2016 року.
Освітній проект «OSINT Academy» від Інституту постінформаційного суспільства. Освітній проект надає знання щодо базових інструментів розвідки з відкритих інформаційних джерел і орієнтований на блогерів, журналістів, представників прес-служб і громадських активістів, тобто на тих, ким створюється та поширюється контент щодо важливих питань для українського суспільства. Проект було розпочато у березні 2016 року.
Дистанційний курс «Як розуміти соціальні мережі». Курс зацікавить тих, хто не уявляє своє життя без Інтернету. Лекції створені щоб зрозуміти природу онлайн-спілкування та надати навички для ефективної роботи в соціальних мережах. Проект було розпочато у лютому 2017 року.
ІГРИ Гра «Медіаграмотна місія» від IREX. Проект надає змогу в ігровій формі дорослому суспільству перевірити свій багаж знань та навичок з медіаграмотності та критичного мислення, а також покращити їх. Проект було розпочато у 2019 році.
Навчальна гра «Медіазнайко» від Академії української преси. В цікавій ігровій формі діти шкільного віку мають змогу дістати знання про інформаційне (медійне) поле та стати «медіазнайком». Проект було розпочато у травні 2014 року.
ПОСІБНИКИ Мультимедійний онлайн-посібник «МедіаДрайвер» від Детектор Медіа. Онлайн-посібник розкриває не тільки те, як виявити маніпуляції, фейки та дати їм відсіч, а і ознайомлює зі світом медіа (посібник складається не тільки з текстової інформації, а і великої кількості інфографіки, відео та навіть мультиків). Посібник орієнтований на молодь, але дорослі також зможуть відкрити для себе багато нового та корисного. Проект було розпочато у листопаді 2016 року.
«Информационный обман. Как не попасть впросак?» від Інтерньюз-Україна. Посібник просто та доступно подає інформацію, щоб користувачі змогли навчитись критичного аналізу інформації, здобули навичок розпізнати пропаганду, розгледіти цензуру в ЗМІ тощо. Видання орієнтоване на широкий спектр суспільства та буде корисним всім тим, хто бажає краще розуміти роботу ЗМІ та вміти виявляти дезінформацію в медіа. Проект було розпочато у 2014 році.
Видання «Як розпізнати фейк?» від Міністерства інформаційної політики України, розроблене та реалізоване спільно з проектом ЄС «Association4U». Посібник містить у собі ряд базових правил, які дозволяють суспільству дати відсіч фейкам і дезінформації. Проект було розпочато у 2017 році.
Видання «Довіряй, але первіряй. Медіаграмотність в українському суспільстві» від клубу ілюстраторів Pictoric. Видання містить ілюстрації з медіаграмотності в поєднанні з текстами журналістів, що розкривають наступні теми: цензура, свобода слова, фейкові новини, пропаганда, інформаційні війни, критичний аналіз медіа-повідомлень, зв’язок влади із медіа, соціальними мережами і суспільним телебаченням. Проект було розпочато у 2017 році.
Практичний посібник «Медіакомпас: путівник професійного журналіста» від Інституту масової інформації. Цей посібник стане у пригоді журналістам-початківцям, студентам, так і для вже практикуючим медійникам, які прагнуть освіжити свої знання щодо стандартів та інших особливостей у професійній діяльності.
НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ
ТА МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ
Ряд програм Академії української преси НП розрахована на 2-4 класи «Сходинки до медіаграмотності»; НП розрахована на 8-9 класи з основ медіаграмотності 2013р. і 2017 р.; НП розрахована на 10-11 класи з основ медіаграмотності; НП розрахована на студентів вищих навчальних педагогічних закладів, педагогічних та науково-педагогічних працівників «Медіаосвіта (медіаграмотність)»; НП розрахована на вищі навчальні заклади «Медіаграмотність у запитаннях та відповідях»; НП розрахована на слухачів курсів підвищення кваліфікації для педагогічних і науково-педагогічних працівників «Медіаосвіта (медіаграмотність)».
Збірка інноваційно-методичних розробок з медіаграмотності для педагогів була видана Донецьким прес-клубом. Збірка інноваційно-методичних розробок розкриває питання споживання медіапродукту, протистояння маніпуляціям у ЗМІ, боротьбу із пропагандою та має основну мету – сформувати навичку критично мислити.

Орієнтуватися у сучасному інформаційному просторі може навчити також відомий вчений з медіаосвіти Л. Мастерман. У своїх наукових працях він зазначав, що медіаосвіта продовжується все життя людини і має на меті не просто критичне розуміння, але й критичну автономію [6, 7].

Сьогодні важливо знайомитись з усіма інструментами критичного аналізу інформації, отримувати нові знання та не зупинятись у саморозвитку, зазначені вище проєкти можуть допомогти орієнтуватись в інформаційному просторі.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Сьогодні у сучасному світі надзвичайно важливим стало уміння сприймати інформацію критично, вирізняти дезінформацію та хайп – саме ці навички є одними із основних компетентностей в медіаграмотності, які наразі необхідні суспільству. Серед освітянської спільноти медіаграмотність зараз має велике значення. Отже, медіаграмотність із впевненістю можна вважати сучасною потребою в інформаційному суспільстві, адже зараз головна цінність суспільства – інформація. Інформації виникла велика кількість, що суспільство просто не встигає її аналізувати. Серед невпинно діючого інформаційного потоку часто зустрічаються дезінформація, різні маніпуляційні та пропагандистські дії. Сучасний навик – медіаграмотність, покликаний навчити суспільство критично сприймати та аналізувати інформацію. У ХХІ столітті медіа грамотність – це пріоритетний напрямок розвитку інформаційної компетентності у суспільстві.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Бути медіаграмотним: 10 необхідних компетентностей. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/mediaosvita/buti_mediagramotnim_ desyat_neobkhidnikh_kompetentnostey/

2. Портал «Медіаосвіта і медіаграмотність» [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://medialiteracy.org.ua/

3. Плахта Д. Медіаосвітня вакцинація. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/blog/polityka/mediaosvitnya-vakcynaciya

4. Плахта Д. Чому важливо бути медіаграмотним або Як виробляти у собі інформаційну «імунну систему». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/blog/suspilstvo/chomu-vazhlyvo-buty-mediagramotnym

5. ЮНЕСКО опублікувала п’ять принципів медійної та інформаційної грамотності. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/mediaosvita/yunesko_opublikuvala_ pyat_printsipiv_mediynoi_ta_informatsiynoi_gramotnosti/

6. Masterman L. A Rational for Media Education // Media Literacy in the Information Age. – New Brunswick ; London : Transaction Publishers, 1997. – Р. 15–68. 20.

7. Masterman L. Teaching the Media / L. Masterman. – London : Comedia Press, 1988. — 341 p.

8. Potter, W.J. Media Literacy. — Thousand Oaks – London: Sage Publication, 2001. — 423 p.

9. Recommendations Addressed to the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization UNESCO // Education for the Media and the Digital Age. – Vienna: UNESCO, 1999. – Р. 273-274. Reprint in: Outlooks on Children and Media [Електроннийресурс]. – Goteborg: UNESCO & NORDICOM, 2001. – Р. 152. – URL: http://edu.of.ru/medialibrary/. 2

In the scientific article, media literacy is considered and analyzed as a modern world phenomenon, which in today’s transient information space is important to apply to society in practice in everyday life. The interpretation of the concept of media literacy is presented and its main tasks are stated. The principles of applying media literacy in modern conditions are defined. The Ukrainian projects on media literacy for self-education and training are considered.

Keywords: information, critical thinking, media literacy, media education, competence.


Партнери конференції

Міністерство освіти і науки України головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

«Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України. 

Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації.  З 2015 року в Україні  IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.


Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту»>>>

Титульне фото: https://ru.freepik.com/free-photos-vectors/business, Business вектор создан(а) pikisuperstar – ru.freepik.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *