info@aup.com.ua
+380 67 372 2733

Звіт з експертного опитування представників аудиторії Академії української преси  «Досвід співпраці з АУП та обізнаність у тематиці медіаграмотності (ступінь залученості до медіаосвітнього руху в Україні

Представляємо вам Звіт з експертного опитування представників аудиторії Академії української преси  «Досвід співпраці з АУП та обізнаність у тематиці медіаграмотності (ступінь залученості до медіаосвітнього руху в Україні)», який підготувала кандидат кандидат соціологічяних наук Ольга Совенко.

Аналізуючи ступінь зацікавленості різних представників аудиторії АУП у тематиці МО-спрямування, а також – досвід і ефективність їх взаємодії з АУП за довгий період часу (2012-2020), можна констатувати, що:

  1. Закладена у дане дослідження гіпотеза підтвердилась. А саме - ми отримали факти того, що на відвіданих учасниками даного дослідження МО-заходах АУП досягнуто їх мету – учасники, незалежно від віку та свого статусу, отримали доступні роз’яснення змісту та важливості медіаосвітнього напрямку, започаткували інтерес до цього напрямку, сформували уявлення про всі можливі шляхи долучення до МО-руху та необхідні ресурси для подальшої самоосвіти та самовдосконалення у бік підвищення свідомості медіаспоживання, медіаграмотності.
  2. Вільно та невимушено висловлюючись, експерти підтвердили те, що АУП виступає одразу і важливою ланкою, і платформою, і ресурсом, на який зацікавлені особи можуть розраховувати, формуючи власні стратегії споживання та розповсюдження інформації, знань медіаосвітнього спрямування.
  3. Уявлення про зміст МО-напрямку в експертів виявляються кардинально різними – і суто теоретичними, і прикладними, і повсякденними. Від тлумачень МО як одної з засад та принципів розбудови національної ідеї та запровадження національної єдності, – до МО як методу засвоєння повсякденного набору правил поведінки у медіапросторі.
  4. Превалює практичне сприйняття поняття медіаграмотності – вона визначається через конкретні навички повсякденної взаємодії з інформацією, тобто, визначення є більш інструментальними, аніж загальними. На другому місці за частотою контекстуальних звернень є аспект безпечності – безпека споживання інформації, безпечне розповсюдження правдивої інформації тощо. Тут згадуються і військові конфлікти, в яких одним із способів дії є інформаційна атака тощо.
  5. Наші респонденти вважають себе порівняно медіаграмотними (умовно – від 25% до 75%), розуміючи, що їм є, до чого прагнути в цій сфері. І головне – вони мають бажання розвиватися в даному напрямку.
  6. Більшість із експертів згадують відкриті лекції, семінари, тренінги АУП як найважливіший і найперший етап знайомства з тематикою МО та опанування її поняттями. Сам факт такої «першої зустрічі» з «медіаграмотністю» викликав у них і подив, і захоплення, і натхнення на подальшу роботу.
  7. На сьогоднішній день 8 з 10 респондентів стверджують, що постійно працюють із тематикою медіаграмотності, при цьому шестеро – безпосередньо на робочому місці, а двоє – побічно використовують надбані знання та навички у своїй роботі та в приватному житті. Але стратегії та мета медіаосвітнього шляху в наших експертів виявляються дуже різними:

— четверо дотичні до стратегії «пересічна людина сучасності»,

— троє мають стратегію «людина-педагог»,

— троє слідують стратегії «медіаексперт».

  1. Відповідно до цих «стратегій», наші експерти відвідали від 5 до 20 (приблизно) різноманітних заходів, присвячених тематиці МО та МГ, запам’ятали (та можуть використовувати у своїй професійній діяльності) від 1 до 5 вправ із формування критичного мислення та інших навичок медіаграмотності і з задоволенням згадують своїх МО-тренерів (їх загальний перелік складає близько 20 осіб). Окрім цього, вони або нарощують коло ресурсів та знайомств із агентами МО-руху в Україні, або задовольняють свою цікавість самостійно, іншими шляхами, не вступаючи до реальних або онлайн-спільнот.
  2. Різні способи використання МО-знань та навичок нашими експертами надають нам ідею розділити їх на три групи: МО-реципієнти (2 особи), пасивні МО-агенти (4 особи), активні МО-агенти (4 особи), що є на нашу думку доволі гарним розподілом і результатом, зважаючи на випадковий добір експертів з деяким відносним квотуванням.
  3. Наші респонденти транслюють свої МО-знання на такі аудиторії: приватне, професійне оточення, школярі (та їх батьки), студенти, освітяни, журналісти, представники органів влади тощо. Кількісно вони оцінюють склад таких аудиторій за всі роки роботи з МО-тематикою від 15 до 500+ осіб, а передають знання загалом у 12 різних форматах.
  4. Серед наших експертів переважають спогади про персональне знайомство з Президентом або тренерами АУП на основі близькості професійних інтересів та участі у спільних заходах, – в тому числі – заходах АУП. При цьому старші експерти, за виключенням одного, всі вже мали налагоджену співпрацю з В.Ф. Івановим як професором Інституту журналістики, а після цього дізнались про АУП та зацікавились напрямками її роботи. А молодші – у школах та університетах відвідали лекції експертів АУП і «втягнулись» до цього напрямку через знайомство з іншими можливостями співпраці з АУП, - через використання її ресурсів, участь в інших заходах тощо.
  5. Окрім того, успішними та ефективними складовими знайомства з медіаосвітньою тематикою через АУП, за словами експертів, є:
    1. відкриті лекції та доступні для широкого загалу заходи АУП з даної тематики,
    2. жива, невимушена емоційна атмосфера заходів АУП,
    3. харизматичність тренерів АУП,
    4. пропонований АУП потенціал саморозвитку в напрямку МО та МГ,
    5. стрімко нарощувана ресурсна база та спектр просвітницької діяльності АУП,
    6. зручний у використанні та релевантно підібраний контент електронних ресурсів АУП,
    7. насичена, унікальна, доступна бібліотека АУП,
    8. концентрована інформаційна підтримка від АУП та супровід МО-діяльності,
    9. послідовність (завчасна спланованість) циклу заходів АУП на певний період часу та наявність сертифікації слухачів з дотриманням необхідних стандартів верифікації сертифікатів тощо.
  6. Експерти переконані, що Академія української преси – лідер у просуванні МГ в Україні, а серед інших МО-агентів називають у сукупності близько двох десятків організацій та угруповань різного підпорядкування (державні, громадські, приватні). Роль АУП у МО-русі в Україні експерти визначають як «активного і послідовного провідника» МО-тематики, який «багато чого робить і для шкіл, і для університетів», «завдяки своєму ресурсу та зусиллям створює і навчальний матеріал, і літературу, які будуть використовуватись».
  7. Дуже по-різному реципієнти МО-знань користуються ресурсами та можливостями АУП. Зокрема, якщо мова йдеться про експертів, які мають дуже тісні зв’язки з Академією, - то не всі з них використовують онлайн-ігри. Навіть не всі мають потребу використовувати видання АУП. І хоча всі опитані мають досвід участі у різноманітних заходах АУП, але далеко не в усіх є звичка (і потреба) відвідувати МО-портал АУП, - хоча деякі плутають, чи вони є відвідувачами сайту, чи саме порталу. Половина опитаних зазначають надзвичайну корисність та зручність бібліотеки АУП – але вони самі також не обов’язково використовують у повсякденній практиці ці видання, а радше – ознайомлюються з анотаціями, переглядають презентації нових видань, і радять їх більш зацікавленим колегам. Важливо, що є серед аудиторії АУП такі ініціативні люди, котрі мають звичку ділитися новинками АУП із колегами, яким це стане в нагоді для роботи, цим самим розширюючи коло МО-аудиторії АУП.
  8. Лише троє з десяти опитаних експертів мають позитивне враження про сьогоднішній стан речей у сфері медіаосвіти та медіапросвіти в Україні, ще троє – скептично, але не безнадійно оцінюють пройдений шлях, а решта четверо – або не мають чіткого уявлення про МО-рух, або розцінюють його нині як початкову стадію запровадження МО по країні, або так, що цей рух, хоча і має достатньо довгу історію, але ще не має конкретних результатів.
  9. Серед проблем запровадження МО у різних закладах та установах України згадуються:
  • некомпетентність вчителів МГ,
  • складність у викладанні МГ – непідготовленість аудиторії, згасання її інтересу, відсутність мотивації вивчати МО-тематику, скептицизм,
  • недосяжність деяких сегментів аудиторії,
  • невмотивованість адміністрацій навчальних закладів / відсутність переконання у необхідності МО,
  • проблема розподілу навантаження на дисципліну з циклу МО або інтеграцію МО-занять / недостатність «годин» для викладання МГ,
  • проблеми технічного характеру (слабкий інтернет-зв'язок) для проведення МО-занять або якісного споживання інформації,
  • відсутність координаційних органів запровадження МО та синергії зусиль між агентами МО в Україні,
  • відсутність належної підтримки з боку держави.
  1. Оптимальні методи та формати розповсюдження МО, на думку експертів, - це розширення аудиторії якомога більше та використання багатомільйонних каналів трансляції знань, в тому числі – запровадження коротких саркастичних ТВ-передач, ведення спеціальних блогів, використання топових соціальних мереж, таргет-реклами тощо.

Детальніше з результатами дослідження та методологією можна ознайомитися у форматі pdf.

Досвід співпраці з АУП та обізнаність у тематиці медіаграмотності (ступінь залученості до медіаосвітнього руху в Україні)»

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Академія української преси» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

tagclockmagnifiercrossmenuchevron-downarrow-leftarrow-right linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram