ВІН знову повертається: єдиний у своєму роді – контент-аналіз українських медіа

Академія української преси за участю вчених Інституту соціології НАН України та за підтримки «Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні та Білорусі провела дослідження методом контент-аналізу новин прайм-тайму (19:00-23:00) семи провідних українських телеканалів – «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, UA:Перший та 5 канал.

У другій половині 2019 року майже повністю оновився політичний ландшафт країни: інші партії, фракції, депутати ВР, виконавча влада і персоналії у публічному просторі.

Інакше структурована ВР: монобільшість (Слуга народу), демократична опозиція (Батьківщина, Європейська Солідарність, Голос), опозиція (ОПЗЖ), депутатські групи і позафракційні, які голосують за ситуацією.

Порівняно з лютим 2019 новини стали більш україноцентричними: на 11% − з 34% до 45% – в новинному потоці збільшилася частка усіх інших новин про Україну.

У півтора рази – з 13% до 19% – зросла частка повідомлень про здоров’я. Нові сюжети, пов’язані з COVID-19, в сумі складають 24%. Тема реформ в Україні практично не обговорювалась. Увага до теми корупції зменшилася у 2 рази (у 4 рази порівняно з березнем 2019).

Зменшилася (8% проти 12%) увага до ЗСУ серед учасників війни на Донбасі.

Пропорції уваги до політичних партій, персон та інститутів змінилися несуттєво: 1:2.4:5 у 2021 році та 1:2.1:3.9 у лютому 2019.

Відмінність у політичних преференціях новинних програм каналів й в тематиці повідомлень стабільно відтворюється.

В новинному потоці третього тижня лютого 45% в середньому – це не політичні новини про Україну. Найбільше їх на каналі 1+1 – 62%. Політичних новин про Україну найбільше на 5-му – 56%, а міжнародних – на Інтері (27%).

Основні джерела інформації власні кореспонденти – 54% (у березні 2019 – 51%, у лютому 2018 – 57%) та офіційні джерела – 45% (у березні 2019 – 40%, у лютому 2018 – 42%). Частка повідомлень з посиланням на Facebook і Twitter склала 11% (8% у березні 2019, 9% у лютому 2018).

Внутрішня державна політика, діяльність органів влади 13% (у лютому 2019 року 10%), злочинність – 11% (15% у лютому 2019 року) і соціальна сфера (10%, у лютому 2019 – 11%) – найчастіше згадувані головні теми повідомлень. Частка репортажів про здоров’я як головна і додаткові теми зросла з 13% у лютому 2019 до 19% у лютому 2021. Увага до теми боротьби з корупцією зменшилася з 13% у березні 2019 року (у лютому 2019 – 6%) до 3% у лютому поточного року. Тема реформ в Україні практично не згадується. Тема злочинності як головної найчастіше представлені на СТБ (16%) та 1+1 (13%), частка теми війни як головної найбільша на 5-му каналі та ICTV (16%, 14%), а тема боротьби з корупцією – на Інтері та 5-му каналі (6%, 5% як головна та додаткова).

Тема вакцинації населення (головна і додаткова) в середньому згадується у 7% повідомлень. Найчастіше на каналах Перший (10%), Інтер та 5-й (9%). Тональність повідомлень про неї як головну – переважно конфліктна (58%). А в сюжетах щодо динаміки захворюваності найбільша частка (28%) негативного контексту обговорення.

Серед вакцин згадуються переважно Pfizer/BioNTech та AstraZeneca (3%). Вони ж частіше оцінюються позитивно (5% та 8%), але остання і сумнівно. Російська Sputnik V згадується одинично.

Уряд і міністри – головні відповідальні за поставки вакцини і згадуються найчастіше – 3%. Інші суб’єкти вакцинації на периферії уваги. Позитив присутній в оцінках програми допомоги у поставці вакцин Covax (12%). В оцінках уряду і міністрів значна частка сумнівних і негативних оцінок (38%), це стосується і компаній, відповідальних за доставку вакцин в Україну (25%).

Серед конкретних подій у новинах тижня найчастіше повідомлялось про кримінал, ДТП, пожежі – 13%, наслідки снігових заметів – 10%, роковини подій на Майдані, війну на Сході та статистику захворювань на коронавірус – по 9%.

Серед українських учасників війни на Донбасі найбільша увага до держави та її органів – 20%, до ЗСУ – 8% (12% у лютому 2019). З боку іншої сторони – до Росії та її керівних органів – 10% (12% у лютому 2019). На Першому і 5-му частіше говорилося про біженців, поранених і загиблих.

Мінські угоди згадувалися у 2% повідомлень, (5% у лютому 2019 року), Нормандський формат практично не згадувався (0.3%, у лютому 2019 – 0.4%).

12% повідомлень в цілому про політичні події були з декількома точками зору (у лютому 2019 – 20%). Найбільше їх на 5-му – 16% та 1+1 – 15% (у лютому 2019-го на Першому − 33%), а найменше на «Україні» – 9% (у лютому 2019 – 10%).

У презентації скандальних чи неоднозначних подій частка повідомлень з декількома точками зору помітно зростає; наприклад, «Розмитнення авто з єврономерами» – 67%, «Про обслуговування українською мовою» – 67%, «Ситуація на енергоринку України» – 50%.

Увага до політичних партій, політичних персон, політичних інститутів склала відповідно 15%, 36%, 75% (у лютому 2019-го – 20%, 41%, 78%). Серед політичних інститутів найчастіше згадуються силові відомства – 37% (у лютому 2019 – 34%), Міністерства – 14% (у лютому 2019 – 11%), місцеві органи влади – 16% (у лютому 2019 року – 13%). Сумнівні та негативні оцінки найчастіше адресовані Національному банку – 40% (у лютому 2019 – 9%) та Конституційному суду – 38% (у лютому 2019 – 50%). Політичні інститути найкритичніше оцінювалися в новинах Інтера – 22% (у лютому 2019-го також 22%).

Лідерами уваги до політичних організацій у новинних програмах лютого є ОПЗЖ– 4%, Слуга народу – 4%, Європейська Солідарність – 3%, Голос – 3%, Батьківщина – 2%. ОПЗЖ оцінювалася і найбільш позитивно – 4% і найчастіше негативно – 1%.

Серед політиків найбільша увага до В.Зеленського – 7%, М.Степанова – 5%, В.Ляшко – 3%, Д.Шмигаля – 3%, В.Медведчука, П.Порошенко, Д.Разумкова, О.Данилова, І.Венедіктової – по 2%. Позитивно найчастіше оцінювалася І.Венедіктова – 9%. Тільки іронічно і негативно повідомлялося про Н.Лавренюк, а також про Т.Козака – 78% таких оцінок, В.Януковича – 81%, В.Медведчука – 67%.

У новинах лютого найбільша частка синхрону у О.Данилова – 9%, В.Ляшко – 6%, Д.Шмигаля, М.Степанова, Д.Гетманцева – 5%. Весь синхрон Ю.Бойко (107 сек. – на каналі Інтер.

Увага до елементів політичної конфігурації влади в новинах склалася так: монобільшість – 46%, демократична опозиція – 15%, опозиція – 7%, за ситуацією – 1%, інші – 31% (у лютому 2019 року: правляча коаліція – 43%, демократична опозиція – 25%, опозиція – 10%, інші – 22%). Найбільша увага до демократичної опозиції на ICTV – 21%, до опозиції на 5-му – 12%. Синхрон розподілений наступним чином: монобільшість – 45%, демократична опозиція – 18%, опозиція – 5%, за ситуацією – 1%, інші – 31% (у лютому 2019: правляча коаліція – 40%, демократична опозиція – 24%, опозиція – 22%, інші – 14%. Найбільша частка синхрону демократичної опозиції на каналі СТБ – 31%, а опозиції на каналі Інтер – 19%.

Серед політичних партій найвища увага до працівників центральних органів влади – 40%, Президента і Слуги народу – 17%, Європейської Солідарності та ОПЗЖ – по 7%.

Найбільша частка синхрону у працівників центральних органів влади – 45%, Президента і Слуги народу – 16%, регіональної влади, Європейської Солідарності та Голосу – по 7%, ОПЗЖ – 5%. Канали стійко сегментовані за своїми стратегіями розподіляти прямий ефір між представниками різних політичних сил.

 

ВІДЕО презентації результатів дослідження можна переглянути ТУТ.

Щаб завантажити ПРЕС-РЕЛІЗ дослідження натисніть ТУТ.

Щоб завантажити КОРОТКУ версію презентації дослідження натисніть ТУТ.

Щоб завантажити ПОВНУ версію результатів дослідження натисніть ТУТ.

 

Здійснення даного дослідження стало можливим завдяки фінансовій підтримці

Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні та Білорусі

в рамках проєкту «Моніторинг політичних новин», який виконує Академія української преси

 

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland

 

За підтримки Федеративної Республіки Німеччина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.