ПІБ автора(ки) *:Кузьменко Наталія Ярославівна
Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*:СЗШ 77м. Львова з поглибленим вивченням економіки та управлінської діяльності
Ваша посада*: вчитель музичного мистецтва, мистецтва
Короткий опис вправи, анотація*:Вправа для учнів 9-10 класів, щоб підтримати і долучитися до процесу, що покликаний переосмислити неправильне визначення українського мистецтва та української спадщини, її тотального маркування як російської, зміни в підписах стін до картин в музеях світу.
Мета вправи/заняття*:
Розвивати уміння:
-користуватися ULR адресами, інформацією з джерел декількох інтернет сайтів та видань;
-сприймати та аналізувати твори мистецтва;
-мислити критично, щоб не стати жертвою або навіть джерелом неправдивих новин;
-вирізняти маніпулятивну квазімистецьку інформацію, запобігати негативним інформаційно-технологічним впливам на власний культурний розвиток;
-виявляти відповідальність щодо дотримання авторського права в процесі художньої комунікації;
-добирати й опрацьовувати художню інформацію (зображення, текст, аудіо, відео) для пізнання, творення мистецтва, у пошуково-дослідницькій і соціокультурній діяльності;
-використовувати інформаційні технології для здобуття мистецької інформації;
-використовувати інформаційні технології для формування власного мистецького простору.
Необхідне обладнання/матеріали*: : підключення до мережі Інтернет, смартфон, роздруковані картки з картинами (1.І.Айвазовського «Очерет на Дніпрі біля містечка Олешки», 2.А.Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі», 3.І.Рєпін «Корабель при місячному сяйві», 4. К.Малевич «Містичний супрематизм», 5. Е.Дега
«Українські танцівниці») і завданням до кожної. Посилання на сайти, які можуть бути корисними в пошуку.
1.Тест І.Айвазовський
2.Тест А.Куїнджі
3.Тест І.Рєпін
4.Тест К.Малевич
ЗАВДАННЯ:
I група –І.Айвазовський
-користуючись посилання дослідити життєвий шлях (місце народження, національність) http://ounb.km.ua/vistavki/ayvazov/index.php
-дослідити історію м. Феодосії з 1800р.
-дослідити як підписують в текстах стін (країна) І.Айвазовського в музеях світу;
-вказати джерела, в яких згадуєтся про зміни в підписах стін до картин в музеях світу.
II група -А.Куїнджі
- користуючись посилання дослідити життєвий шлях(місце народження, національність) https://shotam.info/kuindzhi-ne-nash-tak-vin-zhe-z-donechchyny-chas-diznatysia-komu-naspravdi-nalezhyt-heniy-zhyvopysu-test/
-пройти тест;
-поділитися інформацією, про яку дізналися з тесту;
-дослідити історію м.Маріуполь з 1800р(ким було засноване місто);
-дослідити який музей визнав А.Куїнджі українцем(як саме це проявилося).
III група- І.Рєпін
-користуючись посилання дослідити життєвий шлях художника (місце народження, національність)
-пройти тест;
-дослідити який музей визнав І.Рєпина українцем (як саме це проявилося).
IV група- К.Малевич
- користуючись посилання дослідити життєвий шлях (місце народження, національність) https://shotam.info/vkradenyy-malevych-yak-ukrainskyy-heniy-avanhardu-otrymav-rosiysku-propysku-test/
-пройти тест;
-користуючись посиланням дослідити факт знання і володіння українською мовою, українських народних пісень, відображення в творчості подій 1922р.в Україні(назвати ці події) і роботи.
-вибрати цитати К.Малевича з автобіографічних заміток, де художник виділяє, що він українець;
-дослідити який музей визнав К.Малевича україцем ( на підставі чого).
Вказати джерело , зробити скрін зміненого підпису на стіні в музеї.
V.група- Е.Дега
-користуючись посиланням
дослідити в яких національних костюмах якої країни (України чи іншої)зображені танцівниці ;
-дослідити українське народне вбрання (зробити скрін), порівняти костюми з зображенням на полотні;
-дослідити місце і період написання твору художником;
-який музей змінив назву картини Е.Дега (як саме-зробити скрін).
Детальний опис вправи/уроку*:
Вчитель. Скільки українських художників і досі вважаються російськими у світових музеях?
Дослідження онлайн-колекцій європейських та американських культурних інституцій показало: десятиліттями РФ успішно привласнювала українське мистецтво і паразитувала на ньому, вибудовуючи міф про «велику російську культуру». Чимало картин потрапили до світових музеїв від російських колекціонерів, тому часто їх і підписували як російські. Хоча насправді ці роботи могли бути придбані чи вивезені з українських музеїв.
Народжені в Україні митці, які свого часу емігрували до США, на зразок Луїзи Невельсон, Тодроса Геллера чи Джона Д. Грехема, можуть мати абсолютні різні підписи у кількох музеях однієї країни. Десь їх називатимуть українськими, ще десь — американсько-українськими, а в деяких культурних інституціях взагалі будуть згадки лише про Росію.
Нас сприймають через культуру. Якщо загуглити російських та українських художників, то сайт MoMA, наприклад, видасть 300+ митців за пошуком Russian і 30-40 за словом Ukrainian. Хтось може помилково подумати про "велику російську культуру", хоча вона просто привласнила собі митців з України чи інших колишніх радянських республік і є нічим іншим, як міфом", —Смітсонівському музеї та Museum of Modern Art (MoMA) "російськими" називали 40 українських художників, у Філадельфійському — близько 20, а в Бруклінському — 5.
Про “повернення” Україні цих художників говорять не перший рік, але війна привернула увагу до української культури. Привласнення Росією культурних надбань і визначних постатей інших країн має кілька наслідків.
Перший — розмиття кордонів. Якщо іноземці вважають Івана Айвазовського, народженого у Феодосії, російським художником, а потім дізнаються, що РФ у 2014 році анексувала Крим, у них виникає цілком логічне запитання: "А що не так?"
Другий наслідок — це формування міфу про "велику російську культуру", яка насправді привласнила собі здобутки й постаті інших країн, намагаючись затінити цією "величчю" численні воєнні злочини РФ. Ця "велика російська культура" сформована з того, що експропріювали або вкрали в інших народів. Йдеться про всесвітньо відомих митців, яких привласнила РФ. Без Рєпіна, Айвазовського чи Малевича вся їхня культура розсиплеться. До лав "російських" митців зараховують навіть тих, хто ніколи не жив у Росії чи вказував в автобіографії іншу національну приналежність. Наприклад, художника єврейського походження Абрама Маневича, який був одним зі співзасновників Української академії мистецтв і в 1921 році емігрував у США. Або Давида Бурлюка, який кілька років жив у Росії, але в автобіографіях та листах називав себе українцем, представником козацького роду.
Ще один приклад — художниця Олександра Екстер, про яку російські дослідники написали чимало монографій та статей. Низка світових музеїв і досі залишають в описах її робіт слово Russian, хоча Екстер пробула у Москві усього чотири роки. Натомість понад 30 років активної роботи художниці з українським мистецтвом називають "київським періодом".
« Через всю цю культурну пропаганду росіянам довіряли, навіть не перевіряючи їхніх тверджень. Іноземні музеї бачили величезний стос текстів і досліджень, в яких йшлося, що Екстер — російська художниця. І на противагу їм — кілька праць українських дослідників, що вона насправді наша. Зрештою, вибір часто робили на користь перших, без перевірки архівів чи наукових підтверджень», — пояснює українка, історикиня мистецтва Оксана Семенік.
До того ж активно працюють російські кафедри в європейських та американських інституціях. Нерідко їхні дослідження охоплюють не лише Росію, але й мову та культуру України, Білорусі чи інших пострадянських країн, немовби поглинаючи їх.
У дослідженнях мистецтва колишніх радянських республік або країн Східної Європи на першому місці майже завжди Росія. Наприклад, Zimmerli Art Museum торік вперше влаштував виставку грузинського мистецтва, хоча ця колекція в них була і наповнювалася понад 40 років. Те саме з українським мистецтвом — окремо його представляли на виставках два-три рази, хоча робіт там дійсно багато.
Російська пропаганда невтомно називає митців І.Рєпіна, І,Айвазовського, К.Малевича, А.Куїнджі «своїми», уникаючи згадок про їх місце народження.
Реалізація.
Для того, щоб дати відповідь на питання «Як світові музеї повертають відомих митців Україні?» працюватимемо над:
- досліження біографії митців( місця народження і проживання);
- дослідження підписів авторів на картинах;
- аналізом назви творів;
- аналізом зображеного на плотні.
Клас об’єднується в групи. Для цього вчитель проводить розрахунок по номерах(1-2-3-4-5),діти об’єднуються по схожих номерах, обирають картки з завданням, працюють над джерелами(використовуючи власні гаджети).
По завершення кожна група на великому екрані використовуючи проектор (інтерактивну панель, дошку) презентує власне дослідження та його обгрунтування..
Вчитель підводить підсумок:
Веб-сайт(медійна компанія Art news) Met описує Куїнджі як українця, кажучи, що це місце в його роботі
«Червоний захід» (1905-08) було «визначено як одну з улюблених тем Куїнджі, річка, яка називається Дніпро українською (російською, Дніпро; білоруською, Дняпро), яка проходить на південь через три країни до Чорного моря». https://www.theartnewspaper.com/2023/03/01/russian-or-ukrainian-museums-update-kazimir-malevichs-nationality
Після тиску в мережі Метрополітен-музей у Нью-Йорку змінив текст на стіні щонайменше для трьох художників, яких раніше називали росіянами. Зараз цих художників зараховують до українців, а в текст на стіні однієї з їхніх робіт було внесено зміни щодо знищення культурних цінностей країни російськими військами.
Три художники — Іван Айвазовський ( він точно не росіянин; він був вірменином і все життя прожив у Криму, в Україні»), Архип Куїнджі та Ілля Рєпін — діяли в XIX столітті. Залежно від закладу їх позначали як росіян або українців, враховуючи їхні переміщення протягом кар’єри та перекроювання кордонів обох країн. У тексті також міститься нова інформація: «У березні 2022 року Художній музей імені Куїнджі в Маріуполі, Україна, було знищено внаслідок російського авіаудару». Айвазовський і Рєпін також названі українцями на сайті.
джерело https://www.artnews.com/contact-us/ ( редакції ARTnews New York)
Офіційні особи амстердамського музею Stedelijk перекласифікували художника ХХ ст.Казимира Малевича як українського. Малевич, провідна фігура супрематичного мистецького руху, раніше був названий музеєм росіянином. Представник музею Стеделійк каже, що «ми зараз спілкуємося [щодо Малевича]: народився в Україні від батьків польського походження». Ця інформація вже була змінена в текстах стін і на сторінках веб-сайтів і буде включена в майбутні повідомлення, додає він. Малевич народився в столиці України Києві в 1879 році, коли місто входило до складу Російської імперії.
Навесні 2022 року свого Дега перейменувала Лондонська національна галерея. Назва “Українські танцівниці” з’явилася завдяки зусиллям культурологині Маріам Найєм. Метрополітен музей тоді запит про перейменування проігнорував. Як відомо, імперська росія піддавала колонізовані території жорсткій росіянізації, пригнічуючи розвиток місцевих культур. Дозволялись лише «невинні» для імперії національні прояви, до яких відносились народні пісні й танці.Наприкінці ХІХ століття у складі російських балетних труп у паризьких вар'єте виступали й українки в національному одязі. Саме там їх і міг побачити художник, мало знайомий з особливостями політичного устрою російської імперії. Українські танцівниці в яскравому вбранні, у вінках з квітами й стрічками стали для нього ідеальними моделями. Художник називав цю серію своїх робіт "оргіями кольору".
Один з найбільш відвідуваних музеїв світу Метрополітен у Нью-Йорку на цьому тижні(15/02/2023) змінив підписи трьох відомих художників – Іллі Рєпіна, Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі. Тепер біля їхніх робіт вказано – український художник.
Також музей змінив підпис відомої картини французького художника Дега – “Російські танцівниці” стали “Танцівницями в українському одязі”.
Національна галерея в Лондоні каже, що «Рєпін був провідним художником російського реалізму кінця 19 століття. Він народився в Україні, починав як іконописець».
Метрополитен сказав ARTnews : «Мет постійно досліджує та перевіряє об’єкти у своїй колекції, щоб визначити найбільш відповідний і точний спосіб їх каталогізації та представлення. Каталогізацію цих робіт було оновлено після досліджень, проведених у співпраці з науковцями в цій галузі».
Цих змін впродовж тривалого часу добивалися українські митці, представники музеїв та дипломати.
Коректне написання імені чи місця народження художника важливе для відвідувачів культурних інституцій, та не менш значущу роль відіграє боротьба з російською пропагандою.
Очікувані результати*:
Оволодіння навичками:
-вміння знаходити кілька способів рішень проблемної ситуації, визначати найбільш раціональний варіант;
-обгрунтовувати свій вибір;
-критично та логічно мислити;
-працювати в команді;
-аналізувати судження і припущення різних авторів;
-робити висновки на основі інформації з різних джерел;
-відповідально сприймати та застосовувати інформацію;
- пізнавати свою культуру і цінувати її;
- привернути увагу до некоректних підписів чи відвертого привласнення росією українського мистецтва.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*:
Кожен учень, по черзі, закінчує фразу: «Я не знав, що…, а тепер знаю…»
Використані джерела*:
