Мовна творчість притаманна українському народу, вона – ознака того, що українське слово не заскніло у припалих пилом старих словниках, а активно живе серед українців у повсякденному вжитку.
Антон Печерський
– 24 лютого 2022 року різко змінило наше життя. Повномасштабна війна рф проти українського народу вплинула не тільки на нього, а і на нашу мову, яка напрочуд чутлива до суспільних змін. За останній рік військового протистояння нам вдалося збагатити українську мову військовою субстандартною лексикою: в ужитку з’явилася ціла купа нових слів, а деякі із загальновживаних набули нового лексичного значення.
Мозковий штурм «Якими же словами під час війни з країною-агресоркою ми збагатили українську мову?»
P.S. В умовах дистанційного навчання доречно використати віртуальну дошку Jamdoard, де свої ідеї учні можуть записати на кольорових стікерах та розмістити на спільному фреймі. Наприклад:
Якщо ж заняття проводиться офлайн, то слова записуються учителем на дошці або фліпчарті.
Орієнтовний перелік слів:
макронити
шойгувати
забайрактарити
чорнобаїти
відукраїнити
рашизм
рашист
бандеромобіль
бавовнятко
задвохсотити
затрᴎ́дніти
чмоня
ЗСУіст
ЗСУістка
наволонтерити
відхаймарсити
барайктарити
ерефія
аналоговнєт
тікток-війська
– Нагадайте, будь ласка, як такі слова називаються. (Неологізми.)
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь, говорячи про неологізми, зазначає, що вони «характеризуються абсолютною новизною як щодо форми, так і змісту. Вони найменують нові реалії й поняття, людей та їх чесноти. Кожне слово відображає те, що знайоме всім українцям. Крім того, вони підкреслюють особливу характеристику їх авторів: образність мислення, здатність переосмислення дійсності та велике почуття гумору, з якими безперервно виникають нові метафори чи метонімії, звужуються чи розширюються попередні значення слів тощо» [7].
– Як ми бачимо, війна поповнила наші словники численними неологізмами. Деякі з них очевидні, як, наприклад, «джавелінувати», а інші мають відразу декілька коренів, а тому без пояснення тут не обійтися. Що вони означають?
Відповіді учнів.
– Такі слова, як джавелінити, барайктарити, відхаймарсити походять від назв воєнної техніки, означають – боротися з ворогом, застосовуючи відповідну техніку. До них можна віднести і слово «бандеромобіль» – будь-який автомобіль української армії.
Вправа «Критично мислимо. Що змінилося?»
В умовах повномасштабної війни добре знайомі нам слова почали вживатися в невластивому їм значенні. Наприклад, Чорнобаївка – назва населеного пункту, а тепер – це слово використовують на позначення чорної діри, гиблого місця, воно стало синонімом до слова дежавю.
– Назвіть добре знайомі слова, значення яких після 24 лютого 2022 року змінилося та поясніть їх нове тлумачення.
P.S. В умовах дистанційного навчання доречно використати віртуальну дошку Jamdoard, де свої ідеї учні можуть записати на кольорових стікерах та розмістити на спільному фреймі, або чат, а потім запропонувати учням озвучити нові тлумачення слів.
Орієнтовний перелік слів:
спецоперація – війна
дискотека – бойові дії, перестрілка з ворогом, асоціація зі спалахами від снарядів
бавовна – вибух на російській чи тимчасово окупованій території
приліт – влучання ворожої ракети у цивільну чи військову споруду
хлопок – вибух у росії, білорусі чи на території, яку тимчасово контролюють окупанти
селітра – пропагандистська брехня, споріднене з «бавовною»
Мордор – росія
Бандерівське смузі – українізована версія саморобної запалювальної суміші «Коктейль Молотова»
орки – російські солдати, істоти нелюдської подоби, нелюди
Презентація учнями напрацювань.
Евристична бесіда «Новомова як приклад уживання слів у невластивому значенні»
– Чому добре знайомі слова в умовах війни набувають нового значення?
– Поясніть, чому ЗМІ використовують таку лексику, де лунає «спецоперація» замість слова «війна», «хлопок» замість «вибух», «перегрупування» замість «відступу», «жест доброї волі» замість «втрата контролю над островом Зміїний»?
Відбувається дезінформація населення. Російські пропагандистські медіа використовують ці та багато інших слів і словосполучень для контролю і регулювання настроїв суспільства, а також для того, щоб впливати не лише на свою внутрішню аудиторію, а й на зарубіжну, і українців у тому числі. Логіка в тому, що виключення з мови певних слів або відтінків їх значень рано чи пізно приходить до того, що саме поняття стає для людей чимось нереальним.
Такі слова називають евфемізмами.
– Візьміть свої ґаджети та відшукайте відповідь на питання: Що таке евфемізми?
Евфемі́зм (грец. εὐϕημισμός – пом’якшений вислів) – слово або вислів, які вживають для непрямого, прихованого, пом’якшеного чи ввічливого позначення певних предметів, явищ, дій замість їх прямої назви, вже наявної при перейменуванні або логічно найбільш умотивованої при первинному найменуванні [6].
– Чому використовують евфемізми на позначення надзвичайних подій і негативних тенденцій? Це частина пропаганди чи щось інше?
– Як ви гадаєте, чи варто рашистів називати орками?
– Прочитайте фрагмент інтерв’ю Андрія Куликова – українського журналіста, радіоведучого, голови правління Громадського радіо, очільника Комісії з журналістської етики, викладача Маріупольського державного університету, під час якого він висловив думку щодо того, які слова варто добирати, пишучи про війну.
Висловте свою точку зору на підняту проблему одним складнопідрядним реченням, наводячи 2-3 аргументи.
– З 2014 року в Україні почав формуватися новий словник: це слова, які використовують для позначення умовно «своїх» та «чужих», але дуже часто ці слова нібито надто абстрактні і не позначають реальних людей. Наприклад, раніше активно використовували слово «ватники», зараз – «орки» замість «російських солдат» або навіть «орчиня», коли мається на увазі дружина російського солдата. Чи не здається вам, що таким чином ми все ж ніби відходимо від того, аби називати речі своїми іменами?
– Подібні явища – неминучі під час війни, адже для того, щоб вбивати, потрібно знелюднити, знеособити ворога. Саме тому в 2014 році з нашого боку з’явилися такі слова як «колоради», «ватники», «вата» – тут взагалі нічого не тільки людського, а ще й живого немає.
Інший приклад – це коли ворог придумав поняття «кіборги», щоб таким чином позначити, нібито в українських військових немає нічого людського. Але завдяки тому, як Україна тоді сприймала цю трагедію і героїзм кіборгів, нам вдалося дати нове значення цьому терміну.
Так само відбувається і зараз. Проте «орки», на мою думку, – невдалий приклад. Орки – це казкові істоти з видатного роману Толкіна. Але це – казка. Тому, мені здається, це дещо замасковує реальність. Проти нас коять злочини не міфічні істоти, а абсолютно реальні люди.
Якщо ж звернутися до історії, можна згадати таке: в СРСР по відношенню до німецьких солдатів використовували слова «ганси» і «фріци». Це – не така ступінь знеособлення, як у випадку з «орками», але все ж таки. З іншого ж боку, німці назвали бійців Червоної армії «іванами». Подібне ж було в англійській мові, коли союзники називали німецьких солдатів jerry, що є співзвучним з german, але одночасно це – ім’я.
Я не знаю, як називають зараз українських військових росіяни. Те, що постійно зустрічаю, це «націоналісти», «нацисти», наприклад. Таким чином вони хоч і не знеособлюють українців, але постійно брешуть, приписуючи відповідні погляди, які можна ненавидіти – це у випадку з «нацистами». Термін «націоналізм» взагалі трактують інакше, ніж він на те заслуговує.
Вони часто вкладають у правильні назви зовсім інакший зміст. Ми ж із цим ради дати не можемо і починаємо виправдовуватися, замість того, аби піти у наступ. Такі речі працюють дуже потужно на рівні образів, але вони ж можуть відправити нас у якийсь фантасмагоричний світ, тоді як зло – ось воно, поруч, навпроти тебе, і має цілком конкретне вираження.
Я дотримуюся думки, що треба називати речі своїми іменами. Не якісь міфічні «орки», не якась «імперія зла» веде з нами боротьбу, а конкретно російські загарбники, російські окупанти. Правда має бути прив’язана до конкретики.
(Горчинська Олександра. «Не міфічні орки, а російські окупанти».
Журналіст Андрій Куликов – про роботу медіа під час війни
та протидію російській пропаганді. 6 червня 2022.)
Волонтери благодійної організації Future for Ukriane створили ілюстрації на основі нового досвіду, який набули українці [3]. Ось деякі з них :
Малюнки: https://www.facebook.com/FutureForUkraine/posts/pfbid02YxH5SGt7PH9QLJUJiezGDE7EJn5PiGtgrsz9WjVHaBdHY5ZsnucXHENxJGMLwGXul
– Пропоную створити свої візуальні образи до 1-2 евфемізмів на власний розсуд.
– Чи доводилося вам чути таке поняття, як новомова, і чи знаєте його походження?
Пояснення вчителя.
Викривлення сенсів понять називають «новомовою», основні цілі якої – розмити реальність та приховати правду.
Новомова вперше з’явилася в утопічному світі роману «1984» Джорджа Орвелла, який ви будете вивчати в 11 класі, – це штучна офіційна мова, яку тоталітарний режим створив для опису фальшивої реальності в інтересах режиму, тобто для ідеологічно правильного мовлення, формування в населення конкретного сприйняття світу, а як наслідок і мислення.
Цікаво те, що Орвелл не вигадував концепцію новомови з нуля. Натхненням йому слугувала офіційна мова двох тоталітарних держав: Третього Рейху та Радянського Союзу сталінського періоду. Це не окремі мови, а скоріше певні етапи та набори лексики, що насаджується державою.
Медіа тоталітарних держав користуються новомовою, адже так хоче режим. Якщо керівництву потрібно, щоб табори смерті називали «концтаборами» чи «евакуаційними таборами», то такі ЗМІ не будуть ставити під сумнів вимогу верхівки. Причини цього прості: або журналісти теж піддаються впливу ідеології, або залежать від режиму і не можуть піти проти нього, або обидва варіанти. Навіть так звані опозиційні російські медіа «Дождь» та «Медуза», які працюють за межами Росії, використовують новомову у своїх публікаціях.
Як бачимо, сучасна російська прокремлівська пропаганда створила власний аналог Орвеллівської «новомови».
Найтиповіший і найвідоміший приклад викривлених формулювань у росзмі – це те, що вторгнення і російсько-українську війну в Росії вперто називають терміном «спецоперація». Логіка використання дуже проста. Розв’язувати війни – це погано, а проводити спецоперації – це місія великої та потужної держави, якою є росія. Те, що її цілі надумані, трансформуються залежно від ситуації та закінчуються недекларованою окупацією, – то таке. Головне – заборонити називати це війною. (За [8], [10], [14]).
– Розгляньте інфографіку та прокоментуйте подані в ній дані щодо використання евфемізму «спеціальна військова операція» (СВО) та слова «війна» у телеграм-каналах російських пропагандистів.
P.S. Пропонуємо коментар щодо поданої інфографіки [11]:
До 4 березня, тобто до ухвалення Держдумою РФ так званого закону про покарання за дискредитацію ЗС РФ, термін «війна» ще вживали, однак опісля його замінило «СВО». Винятками було кілька днів довкола дат «9 травня» та «22 червня», коли окупанти згадували «Велику Вітчизняну війну». Вони вживали термін «ВВВ» і згадки про тодішні події, щоб просувати класичні російські наративи про спільне радянське минуле та перемогу над фашистами (нацистами), а також паразитувати на пам’яті про загиблих у війні з гітлерівською коаліцією.
Також яскравим винятком була середина квітня – тоді ми зафіксували близько 80 згадок у повідомленнях слова «війна» – у ці дні російські медіа почали писати по потоплення Україною крейсера «Москва». Тобто коли Україна досягає успіхів на воєнному й дипломатичному фронтах, пропагандисти змушені говорити відкрито про війну.
(Сергій Міхальков Новомова окупації. Як ворожа пропаганда
придумує штучну мову для опису своєї фальшивої реальності)
Втечу російських військових у результаті успішного контрнаступу ЗСУ в районі Ізюма в російських медіа називають «перегрупуванням». Якщо російські ЗМІ й використовують слово «контрнаступ», то лише в лапках, у такий спосіб намагаючись показати його начебто несправжність. Так, контрнаступ ЗСУ російські пропагандисти називають «спробою прориву». Передусім це пов’язане з бажанням пропагандистів зменшити соціальну напругу, до якої призводять дії влади й, відповідно, негативне ставлення суспільства до цих дій. [10].
А слово «вибух» у російських ЗМІ замінили на нейтральніше – «хлопок».
Фахівчиня з комунікацій у сфері безпеки та оборони Ксенія Ілюк пояснює, чому медіа використовують новомову. За її словами, перша причина полягає в нерозумінні журналістів, що вони роблять внесок у російську пропаганду. Це стосується не лише російських так званих ліберальних ЗМІ, а й навіть західних видань, які позиціонуються як пристойні засоби масової інформації. Вона зазначає: «Медіа використовують оце слово «хлопок», бо здається, що в цьому немає нічого поганого. Його часто вживають різні видання, щоб привабити читачів, але виходить, що вони також несвідомо поширюють новомову» [8]. Друга причина поширення новомови у ЗМІ різного типу полягає в тому, що навіть нібито не підконтрольні Росії медіа є частиною пропагандистського апарату. Кремлівські видання намагаються всіма правдами й неправдами, за допомогою експертів, коментаторів та вживання новомови поширювати пропаганду як певний дискурс. І ті, на кого навішують ярлики новомови, тобто українці, змушені тримати інформаційну оборону [8].
В інтерв’ю «Детектору медіа» Ксенія Ілюк сказала: «Тоді ми втрачаємо позицію того, хто диктує правила у грі, а стаємо гравцями у чиїйсь із уже сформованими правилами. Так Росія намагається створити собі перевагу» [8]. Гадаю, що ви всі зрозуміли, що новомову треба використовувати усвідомлено, чітко визначаючи мету її застосування.
Медіаекспертка Юлія Дукач зауважує, що «Медіа не лише інформує, але й передає свої цінності та наративи» [18], тому так важливо усвідомлювати та враховувати, що новомову створює режим, однак поширенням цього лексикону займаються пропагандистські ЗМІ та люди, які підхоплюють тенденцію, а отже, треба бути пильними та не потрапляти на гачок мовних маніпуляцій з боку медіа.
Нові мовні утворення в інституті соціальної та політичної психології об’єднують у групи за вжитком, наприклад: опис зброї, опис ворога, його характеристики, його дії, характеристики українців, географічні об’єкти, пов’язані з війною.
Робота в групах. Пропоную об’єднатися у 3 групи / розійтися по
3-х віртуальних залах (у зумі) в розподілити воєнні неологізми за походженням у 3 стовпчики. І група має впорядкувати власне неологізми – слова, яких раніше НЕ було, ІІІ група – слова, які вже були в українській мові, але набули НОВИХ значень. Найскладніше завдання у ІІ групи. До цієї групи запрошую тих, кого не лякають труднощі. Вам треба буде виокремити нові фразеологізми-словосполучення – сталі вирази, наприклад, Йти за російським кораблем.
P.S. Можна для кожного виду неологізмів створити окремий фрейм на віртуальній дошці Jamboard.
І група | ІІ група | ІІІ група |
Власне неологізми – слова, яких раніше НЕ було | Фразеологізми-словосполучення – сталі вирази | Слова, які вже були в українській мові, але набули НОВИХ значень |
Приклад часткового заповнення таблиці:
І група | ІІ група | ІІІ група |
Власне неологізми – слова, яких раніше НЕ було | Фразеологізми-словосполучення – сталі вирази | Слова, які вже були в українській мові, але набули НОВИХ значень |
аналоговнєт | Привід Києва | Чорнобаївка |
чорнобаїти | Доброго вечора, ми з України | хлопок |
відукраїнити | Тракторні війська | орки |
… | Чорнобаївський трикутник | мордор |
На нулі | … | |
Кієв за трі дня | ||
Знову невдало покурили | ||
Концерт Кобзона | ||
Завести трактор | ||
За поребриком | ||
… | ||
Мінідослідження «Українські неологізми часів війни в лексичному складі інших мов».
Хочу звернути вашу увагу ще на один вислів Антона Печерського, а саме на те, що «словотворення є важливим індикатором-покажчиком вітальності-життєспроможності мови, воно засвідчує таку кількість креативно-творчих мовних носіїв, спроможних як витворити нове слово, так і зробити його популярним і поширеним» [15].
Підтвердженням цієї думки є те, що менш ніж через місяць після повномасштабного вторгнення росії – 20 березня 2022 року – в надзвичайно популярному онлайновому словнику сленгових слів і фраз англомовного світу Urban Dictionary з’явилося слово Chornobaivka як синонім до сталого вислову Spawn kill, зміст якого можна передати таким чином: «самовбитися об стіну». Себто той, хто говорить, що «russians went to sleep in Chornobaivka… again» (дослівно – «росіяни пішли спати в Чорнобаївку… знову»), насправді має на увазі, що росіяни вкотре «самовбилися об стіну», причому вже не обов’язково саме під Чорнобаївкою.
Скрин: https://www.urbandictionary.com/define.php?term=Chornobaivka
З часом там же додалося і дієслово Chornobaites – «чорнобаїти», що має зневажливий відтінок.
– Що ж воно означає? (Дієслово «чорнобаїти» – це зневажливе слово на позначення дій людей, які вперто повторюють одну і ту саму помилку, отримуючи той самий негативний результат.)
– Доберіть найближчий фольклорний український відповідник до цього неологізму. (Вислів «наступати на (ті самі) граблі».)
8 травня 2022 року у тому ж словнику слів та фраз англомовного сленгу Urban Dictionary з’явилося нове слово Bledina (українською «блєдіна», «бледина»), що означає російські ракетні атаки, через які оголошують повітряну тривогу, а англійською слово тлумачать як «смертельно потворну сучку» [1].
Скрин: https://www.urbandictionary.com/define.php?term=bledina
21 червня 2022 року американська медіаорганізація в галузі політичної журналістики Politico зафіксувала слово Chornobaites в англомовному посібнику з нового українського сленгу війни (An English-language guide to Ukrainian slang).
– Перекладіть з англійської пояснення слів Chornobaites і Bledina.
(На допомогу вчителю – переклад:
1. Слово «блєдіна» – іменник, який українці використовують для визначення російської ракети. Спеціально використовувався під час авіанальотів, щоб попередити цивільних про ракети, що летять по країні. Приблизно можна перекласти як «смертельно потворна довбана сука».
Спочатку використовувався як термін для опису повітряних нальотів у харківській групі в Telegram «Хуевый Харьков», хоча російською мовою пишеться як блядина, оскільки це російськомовна група (Харків – це переважно російськомовне місто), хоча зараз багато хто намагається це там забути).
Літає блєдіна, сидіть в укриттях.
2. Слово «Чорнобаїти» походить від назви українського села Чорнобаївка на Херсонщині, яке російські війська намагалися неодноразово і щоразу безуспішно захопити.)
– Мабуть, наймиліший візуальний образ у новоствореного слова Бавовнятко (Bavovnyatko), яке з’явилося завдяки нашому Міністерству оборони. Що ж це таке?
(Бавовнятко – міфічна істота, яка бавиться з вогнем на складах та аеродромах окупантів.)
Малюнок: twitter.com/UKRINFORM
Отже, ми можемо говорити про українізми в лексичному складі інших мов.
Самоперевірка. Для самоконтролю набутих знань пропоную пройти невеличке тестування на тему: «Нові слова та звороти, що ввійшли в ужиток з початком війни» [13] за покликанням: https://vseosvita.ua/news/novi-slova-ta-zvoroty-shcho-vviishly-v-uzhytok-z-pochatkom-viiny-73926.html або QR-кодом:
Очікувані результати: Українська мова Учень/учениця застосовує різні види критичного читання текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів); коментує та обґрунтовує актуальність порушених в одному чи кількох текстах (зокрема художніх текстах, медіатекстах) проблем з урахуванням власного досвіду та культурно-історичного контексту; характеризує взаємозумовленість елементів змісту, структури та мовного оформлення текстів, зважаючи на культурно-історичний контекст, естетичний та ціннісний потенціал; робить аргументовані висновки про наявність у тексті (зокрема медіатексті) ознак маніпулятивного впливу, доречно цитуючи відповідні фрагменти; визначає функції та роль мовних засобів у тексті (зокрема медіатексту); представляє текстову інформацію з одного або кількох джерел (зокрема медіатекстів), комбінуючи різні способи і засоби візуалізації змісту; аналізує графічні джерела інформації, аналізуючи, порівнюючи, систематизуючи, узагальнюючи та оцінюючи інформацію; на основі опрацьованої інформації створює власний медійний продукт; створює та презентує тексти (зокрема медіатексти) різних типів, стилів і жанрів на актуальну самостійно визначену тематику; оформлює власне висловлення з дотриманням принципів академічної доброчесності; бере участь в обговоренні суспільно важливих проблем під час онлайн-дискусій; досліджує мовні явища в усному мовленні, текстах (зокрема художніх текстах, медіатекстах) і робить висновки щодо функціонування та доцільності використання певних мовних одиниць. Інфомедійна грамотність Учень/учениця критично ставиться до інформації; уміє аналізувати мовні одиниці медіатексту та інтерпретувати її значення; визначає мету інформації; добирає відповідно до поставленого завдання або самостійно визначених цілей інформацію з одного чи кількох джерел; знаходить, опрацьовує і зберігає інформацію; аналізує її зміст; усвідомлює вплив лексики медіатексту на емоції; розпізнає маніпулятивні технології та протистоїть їм, зокрема добирає способи уникнення маніпулятивного впливу лексики.