На уроці розвитку мовленнєвого розвитку зі створення письмового твору-опису предмета за світлинами з використанням слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності, передбачена робота з текстами в науковому та художньому стилях, з електронними словниками, зі світлинами предметів меблів і домашнього вжитку, яка сприяє розвитку вмінь співставляти словесну та візуальну інформацію, виділяти індивідуальні особливості описуваних предметів, якими вони різняться від собі подібних, здійснювати аналіз, декодування та інтерпретацію візуальної інформації (зображень), перевіряти фото на оригінальність за допомогою інтернет-ресурсів, критично сприймати інформацію, описувати предмети.
мультимедійне оснащення (інтерактивна дошка), презентація для супроводу уроку, учнівські ґаджети, роздавальний матеріал (світлини із зображеннями предметів, аркуші із роздрукованими словами, які допоможуть учням/ученицям якомога точніше описати предмет).
Привітання. Вступ. Оголошення мети й теми уроку.
– Шановні учні й учениці, хотілося у вас спитати, чи є вас вдома, у квартирі, предмет домашнього вжитку, який вам здається найкрасивішим чи подобається більше за інших? Чи є у вас улюблений предмет меблів або домашнього вжитку? Як ви могли б описати цей предмет одним словом?
– Сьогодні ми з вами будемо вчитися створювати опис предмета. Його назву зашифровано в загадці:
Одяг у собі збирає,
По поличках розкладає.
Є стандартна, є висока,
Є вузька, а є глибока.
(шафа)
– Чи є у вас вдома шафа чи шафи? Які?
– Що означає описати предмет?
– Нагадайте, будь ласка, у яких стилях можна описати предмет? (У художньому і науковому).
Мозковий штурм.
На дошці/фліпчарті/на електронній дошці вчитель/вчителька записує думки дітей, які дають відповіді на питання:
– Для чого потрібен художній опис?
– А яка мета наукового опису?
Орієнтовний вигляд записів
|
Науковий опис |
Художній опис |
| назва предмета;
призначення предмета; зовнішній вигляд предмета (форма, колір, розмір, фактура); де розташований |
загальне враження від предмета;
чому виникло таке враження; з чим (ким) можна порівняти предмета; образна, емоційна характеристика предмета; образний опис зовнішнього вигляду предмета (форма, колір, розмір, фактура); особисте ставлення до предмета |
– Ця характеристика допоможе визначити стилі текстів, у яких подано опис шаф.
Завдання:
– Прочитати тексти (роздруковані/спроєктовані на дошку).
P.S. Робота може здійснюватися індивідуально або в групах.
Шафу можна вважати результатом еволюції скрині. Відтоді як винайшли шафу, вона швидко поширилася завдяки своїй зручності, адже речі в ній, на відміну від скрині, можна розміщувати по поличках. Тоді ці речі легше і дістати, і знайти. Шафи розрізняють за призначенням і типом. Є кілька типів шаф: звичайні, багатодверні, відкриті (без дверей), шафи-купе, також бувають шафи з антресолями. Окремим видом можна вважати тумбочку – зменшений різновид шафи, переважно однодверний, висотою до 1,3 метра.
(За Вікіпедією)
Під час переїздів уміст шафи неодноразово розпихався десь по ящиках. Навряд чи тепер хтось його відтворить.
А от широченну, на всю довжину шафи, різьблену шухляду не чіпали. Вона-бо замикалась, але мама загубила ключа, тато ж не хотів псувати старовинного замочка. Довелося тітоньці Сніжані поорудувати своєю легкою рукою, потицяти невидимкою… Шухляда відчинилась, і замок уцілів!
<…>
Стара шухляда неохоче, з басовитим рипом вилізла на світ Божий.
"Комедія! Прорипіла щось, ніби кор-р-ралі. Хитрюща, знає, що шукатиму", – подумала Софійка.
В очі порснуло пилюкою. Дуже зворушлива спадщина! <…>
Одяг виявився ще пра-пра-пра…
<…>
Фотографії та газети – різних власників, різних часів …
<…>
– А шафа ця таки загадкова! – бубоніла Софійка, запихаючи до шухляди старі папери.
(За Мариною Павленко, «Русалонька із 7-В,
або Прокляття роду Кулаківських»)
(Льюїс Клайв Степлз, «Лев, Чаклунка і стара шафа»)
(За матеріалами сайту Home Comfort)
Характеристики та опис
Основні
Країна виробник Україна
Габаритні розміри
Матеріал виготовлення
Колір: Білий, Венге темний, Дуб Сонома, Дуб Сонома-Білий
Вага: 18,1 кг
Товщина стінки: 16 мм
(За матеріалами: https://prom.ua/ua/Navesnye-shkafy-dlya-kuhni.html?category=15030304)
(Флобер Г. «Пані Боварі»)
(Флобер Г. «Пані Боварі»)
Евристична бесіда.
Дайте відповіді на питання:
– Звідки ми можемо дізнатися про походження слова «шафа»? (Зі словників)
– Візьміть свої ґаджети та за допомогою електронного етимологічного словника української мови відшукайте, звідки до нас прийшло слово «шафа».
– Дійсно, українське слово шафа (обласне – «скахва») походить від пол. Szafa < сер.-в.-нім. Schaf («діжка», «шафа») < schaffen («творити», «формувати»). Цікаво, що від дієслова schaffen також походить слово Schaffer («боярин на весіллі», «дружко», «шафер»). Зміна граматичного роду з чоловічого на жіночий відбулася ще у польській мові під впливом слів almaria («шафа») та skrzynia («скриня»).
– У яких стилях були написані тексти з описами шаф, які ви прочитали? (перший, п’ятий – у науковому, решта – в художньому.)
– Який із цих описів вам найбільше запам’ятався і чому?
– Чи всі слова в прочитаних текстах були зрозумілими?
– Назвіть, які саме слова допомогли описати шафи.
– Шафи бувають різних видів: буфети, мисники / су́дники, гардероби, шафи для передпокою, шафи-купе, книжкові шафи тощо. Про які види шаф говорилося в текстах, що ви прочитали?
Дослідження-зіставлення.
Встановіть відповідність між назвою шафи та її зображенням.
| 1. Буфет | 2. Мисник / су́дник | 3. Гардероб | 4. Шафа для передпокою | 5. Шафа-купе | 6. Книжкова шафа | 7. Сервант |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Є |
Відповідь: 1Є, 2 Г, 3 Ґ, 4 Д, 5, 6 А, 7В.
Скористайтесь своїми ґаджетами і дізнайтеся про призначення цих шаф з електронних тлумачного словника чи словника української мови.
Перевірте, чи правильно ви виконали завдання.
Довідка
Розрізняють такі види шаф:
Вправа «Працюємо з фото»
Фронтальна робота з аналізу світлин.
Зараз триває страшна війна. Багато людей залишилось без домівок, зруйнованих агресором. Ми почали звикати до фото зруйнованих будинків, які роздирають серце кожного українця. Але одна зі світлин привернула особливу увагу. Фото, зроблене Єлизаветою Серватинською, фотокореспонденткою «Суспільного», та опубліковане у Twitter встигло облетіти всі соціальні мережі. Пізніше цю світлину підхопили як українські, так і зарубіжні ЗМІ.
– Пропоную вам уважно роздивитися світлину і сказати, що саме, на вашу думку, привернуло увагу кореспондентки?
Ви праві. Ось, що саме розповіла авторка цієї світлини: «Це було 5 чи 6 квітня, минуло менше тижня, як російські війська вийшли із Київської області. Ми приїхали з прес-туром до Бородянки. Ми робили фото, ходили дворами зруйнованих будівель, бачили всі ці завали, які ще не були розібрані на той момент. І в одному з дворів я побачила цю поличку. І я на неї подивилася і спочатку не зрозуміла, як це взагалі сталося, що вона вціліла. Потім я подумала обійти з іншого боку, щоб вибрати кращий ракурс. І тут до мене підходить мій колега, який не є фотографом, і каже: «Ти бачила ту поличку? Це взагалі як вона вціліла? Це якесь диво». І тоді я зрозуміла, що поличку точно треба сфотографувати».
Евристична бесіда за фото:
– Що зображено на цьому фото? (На стіні вщент розбомбленої багатоповерхівки – дивом вціліла кухонна шафа. На кадрі видно, що від квартири нічого не залишилося: лише вхідні двері та кухонна шафа. Полички міцно тримаються над «урвищем», а на шафі зверху стоїть глиняний глечик у формі півня – куманець.)
– Чи бачили ви цю світлини раніше?
– З чим асоціюється у вас ця шафка?
– Як би ви прокоментували цю світлину?
А от у соцмережах цей пост читачі коментують по-різному: «На совість закріплено. Міцно», «Україна, як ця поличка. Тримаємося незважаючи ні на що», «Цю націю ніщо не зломить», «Цей півник – тепер мій кумир», «Шафа – то Україна, а посуд – українці», «Якби мені сказали показати предмет, щоб охарактеризувати українців, я б показала це фото!». Бачите, ваші думки збігаються з думками інших людей.
– А як же можна дізнатися, де оригінальне фото, а де сфабриковане, фейкове (фотошоп, редагування фото тощо), наприклад, обрізане фото? Спробуємо з вами провести невеличке дослідження.
Дослідження-пошук.
2. Прочитайте новину, що була опублікована 7 квітня 2022 на сайті м. Тернополя і яка супроводжується світлиною, яку ви щойно розглянули.
3. Індивідуальна робота з перевірки фото на оригінальність
Отже, перед нами зображення шафки в інтернеті. Допоможе нам перевірити його оригінальність браузер Google Chrome, адже в ньому вже вбудовано пошуковик Google.
Вам потрібно клікнути по нашому фото правою кнопкою миші (якщо ж ви читаєте новину з телефона, достатньо натиснути на зображення пальцем) і вибрати пункт «Знайти це зображення в Google»:
Уважно роздивіться, яких тем стосувалося це фото, які дати у тих новин, де воно публікувалося вперше, а також чи відповідає раніше опубліковане фото тому зображенню, яке ви піддали сумніву. Зважайте на те, що навіть якщо фото публікувалося раніше, воно необов’язково є фотофейком.
Фронтальна робота з опису світлини.
Просто і точно опишіть, що ви бачите на фотографії. Не прагніть будувати припущення про те, що ви бачите.
Дайте відповіді на запитання:
Хочу сказати, що шафка з Бородянки спровокувала появу свілин з іншими шафками. 17 квітня «відгукнулася» шафка з Горенки, у якій навіть посуд рівненько стоїть, 22 квітня шафці з Бородянки передала привіт і шафка з передпокою на стіні з Салтівки (є такий район у Харкові) із вцілілими дзеркалом та тремпелем, який став символом стійкості Першої столиці.
P.S. Тут доречно запропонувати дітям дізнатися етимологію слова «тремпель», дібрати до нього слова-синоніми (вішак, плечики).
 |
 |
|
Шафка з Горенки |
Шафка на стіні по-харківськи |
Ми можемо говорити і про меблі, і про предмети домашнього вжитку на цих світлинах.
 |
 |
| Чайник з Великої Писарівки на Сумщини |
Півник із Бородянки |
Цей перелік можна продовжувати. І розповідати про півника на шафці з Бородянки, про тремпель на шафці по-харківськи. До речі, і шафка, і запилений, але не знищений півник, і кішка Шафа, яку врятували в тій же Бородянці, і харківський тремпель, і світильник, що залишився висіти на стелі зруйнованої кухні в Городянці, настінний годинник, посуд, дзеркало, чайничок, замочок… Вони стають героями не тільки новин, а й мемів.
– Чому ці предмети стали знаменитими?
Завдання.
Розгляньте меми. Скажіть, що їх об’єднує?
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Дійсно, всі герої цих мемів проявили небачену міць. Вони – тримаються! І ми маємо теж триматися!
Можна поговорити і про шкільні дошки, адже скільки шкіл зруйнували нелюди!
 |
 |
 |
| Харківський регіональний інститут Національної академії державного управління при Президентові України | Одна з харківських шкіл |
Школа в Новгород-Сіверському |
Уцілілі меблі, предмети домашнього вжитку чи інтер’єру стали сьогодні символами незламності і стійкості в нестерпних умовах війни.
Перейдемо до їхнього опису. Кожен із вам може вибрати для опису той предмет, який найбільше вам до душі або історія якого найбільше вас вразила.
Для того щоб написати вдалий текст-опис, не проґавивши нічого, але й не додати зайвого, необхідно продумати послідовність тексту, тобто скласти план.
Мозковий штурм. Спробуймо скласти план опису будь-якого предмета.
Орієнтовний план опису предмета
P.S. Зверніть увагу на те, що в разі потреби якусь, на вашу думку, важливу ознаку предмета можна описати докладніше, яскравіше.
– Щоб вам було легше описувати обраний вами предмет, проведемо словникову роботу.
Мозковий штурм. Доберемо слова, за допомогою яких ми якомога точніше зможемо описати наші предмети.
Словникова робота
Фасад – це дверцята шаф і полиць, зовнішні панелі столів і тумбочок, тобто видима частина меблів.
Матеріали для виготовлення фасадів меблів:
Матеріал, з якого виготовлено шкільні дошки
Матеріал, з якого вироблено предмети домашнього вжитку (глечик, чайник, тремпель тощо):
Фактура – це характер поверхні: гладкість, шорсткість, рельєфність, тобто варто звернути увагу на особливості побудови та оздоблення поверхні предмета.
Габаритні розміри: ширина, глибина, висота.
Колір: білий, темний, брунатний, світло-сірій, кольору кави з молоком, зелений, темний.
Вигляд: пошкоджений, запилений, самотній, яскравий, зіпсований, зруйнований, стійкий, привабливий, глянцевий, блискучий, тьмяний.
Щоб текст вийшов зв’язним, закінченим, цікавим, необхідно подумати про предмет, який ви хочете описати. Можна дізнатися або згадати цікаву історію, пов’язану з цим предметом. За можливістю необхідно створити такий опис, який допоміг тим, хто буде його читати, максимально яскраво, точно і докладно уявити річ, що описується.
Робота в групах.
Кожна група обирає зі столу світлину, яка лежить зворотнім боком догори, (або в умовах дистанційного навчання діти працюють в різних віртуальних кабінетах) створює колективний усний опис у художньому стилі того предмета, який зображений на світлині.
P.S. На допомогу учням на кожному столі як роздавальний матеріал лежить аркуш із роздрукованими словами, які допоможуть учням/ученицям якомога точніше описати предмет.
– Презентація учнями/ученицями описів.
Домашнє завдання:
Українська мова
Учень/учениця
- визначає основні порушені в тексті/медіатексті проблеми, пов’язуючи їх із життєвим досвідом [6 МОВ 2.2.1];
- формулює тему та основну думку тексту [6 МОВ 2.2.2-3];
- розпізнає в тексті/медіатексті основні виражальні засоби [6 МОВ 2.2.6-2];
- аналізує й удосконалює зміст написаного, доповнює окремі його частини відповідно до теми й мети висловлення [6 МОВ 3.3.2];
- перетворює тексти (художні тексти, медіатексти тощо) словесно (переказ, мету й адресата, спираючись на власний життєвий досвід; описання й аналіз емоційного стану інших осіб або літературних персонажів, їхніх учинків і/або висловлень; створення власних текстів (опис); логічне структурування власного тексту; удосконалення змісту тощо) тощо) [6 МОВ 2.6.1];
- створює опис предмета за світлинами;
- робить висновки на основі почутої/прочитаної/самостійно дібраної інформації тощо.
Інфомедійна грамотність
Учень/учениця
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»
Я знаю…
Я вмію…
Новим для мене на уроці було…
Я навчився/навчилася…
Я усвідомив/усвідомила…
Отже, для того щоб скласти вдалий опис предмета, потрібно підмітити його основні ознаки, саме ті, якими він відрізняється від решти предметів, навіть собі подібних, дізнатися його історію, виразити своє ставлення до описуваного предмета, тим паче, коли цей предмет став символом незламності і стійкості українців в часи жахливого лихоліття.
