Розробка уроку з використанням технології критичного мислення
Очікувані результати
Після уроку учні зможуть:
Підручник Історія України (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. загал. серед. освіти / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018. – 240 с. : іл.); ноутбук та мультимедійний проєктор, презентація до уроку, роздавальний матеріал
Основні питання теми:
Регламент уроку
І. Вступна частина – до 8 хв.
ІІ. Основна частина – 25 – 28 хв.
ІІІ. Заключна частина – 10 – 12 хв.
Основні поняття і терміни
«Український національний визвольний рух», «Українська Повстанська Армія».
ХІД УРОКУ
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА (ВИКЛИК)
Для актуалізації наявних в учнів знань з теми учитель використовує метод «Асоціативний кущ».
Завдання 1. Стратегія «Асоціативний кущ»
Крок 1. Вчитель пише на дошці ключове слово теми – Українська Повстанська Армія.
Крок 2. Вчитель пропонує учням записати слова та фрази, які спадають на думку, коли вони чують це слово. Учитель просить учнів не обмірковувати, чому вам спало на думку те чи інше слово. Якщо слово прийшло у ваш мозок, значить для вас це якось пов’язано з темою.
Крок 3. Коли всі думки записані, учитель пропонує учням встановити зв'язки між словами. Вчитель має пам’ятати, що асоціації не бувають правильними чи неправильними. Асоціації мають суб’єктивний характер, вони у кожного свої, тому, якщо учень до слова УПА назвав незвичну асоціацію, попросіть його пояснити, як він міркував. Саме процес встановлення зв’язків між двома поняттями: ключовим словом і словом-асоціацією є найціннішим.
Орієнтовний варіант учнівських асоціацій:
| Галичина і Волинь | ← |
УПА |
→ | Бандера |
| ОУН | ← | → | Червоно-чорний прапор | |
| «Слава Україні!» | ← | → | 14 жовтня | |
| Криївка | ← | → | Війна на кілька фронтів | |
| Шухевич | ← | → | Похідні групи |
Далі з метою пробудження інтересу учнів до теми уроку й мотивації їхньої навчальної діяльності, учитель пропонує десятикласникам розглянути та проаналізувати листівку ОУН «За що борються українські повстанці?».
Завдання 2. Робота з візуальним історичним джерелом
Учні висловлюють припущення щодо мети та напрямків діяльності Організації українських націоналістів та Української повстанської армії в роки Другої світової війни.
Завдання 3. Таблиця «З – Х – Д».
Далі знання учнів учитель актуалізує за допомогою таблиці «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися». Учні мають пригадати, що їм відомо про Український національний визвольний рух у роки Другої світової війни, заповнити першу колонку таблиці, а потім занотувати запитання у другій колонці.
Наприкінці вступної частини учитель оголошує тему й очікувані результати уроку.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА (ОСМИСЛЕННЯ)
Учитель наголошує, що в роки Другої світової територія України стала ареною протистоянь двох тоталітарних режимів: нацистського і комуністичного. Обидва використовували Україну з її людьми лише як ресурс для боротьби за світове панування. Саме у цей час знайшлися ті, хто зміг кинути виклик одночасно двом нелюдським режимам – 14 жовтня 1942 року з ініціативи ОУН (Б) почалося формування Української повстанської армії (УПА). Українська самостійна соборна держава — такою була мета боротьби українських повстанців. Та сьогодні в умовах військової агресії Російська Федерація на всю потужність використовує фейки радянської пропаганди та надалі продукує антиукраїнські міфи довкола Другої світової війни, безпідставно звинувачуючи рух ОУН-УПА у співпраці з нацистами. Тому вкрай важливо навчитися розпізнавати та спростовувати історичні міфи та стереотипи.
Завдання 4. Робота в малих групах із дидактичними завданнями.
Група 1. На основі інфографіки від Українського інституту національної пам'яті та радянських архівних документів (додаток 1) дослідити боротьбу українських повстанців на антинімецькому фронті.
Група 2. Опрацювати документ і мапу (додаток 2) та з'ясувати масштаб діяльності оунівського підпілля на Сході України.
Група 3. Вивчити документи радянських спецслужб (додаток 3) та проаналізувати етнічний та регіональний склад підрозділів УПА.
Група 4. Дослідити причини, механізми та наслідки заходів радянської влади зі штучної компроментації українського визвольного руху (додаток 4)
Група 5. Проаналізувати інфографіку від Центру дослідження визвольного руху (додаток 5) та дізнатися про організаційну структуру Української повстанської армії.
По закінченню роботи в групах вчитель запрошує учнів представити свої результати. Представники інших груп занотовують необхідну інформацію до таблиці «З – Х – Д».
ІІІ. ПІДСУМКОВА ЧАСТИНА (РЕФЛЕКСІЯ)
Завдання 6. Таблиця «З –Х – Д». Учитель пропонує учням завершити роботу з таблицею «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися». Таблиця за темою уроку може мати такий вигляд:
| Знаємо про… | Хочемо дізнатися | Дізналися про… |
| ■ Український визвольний рух напередодні Другої світової війни мав два центри: УНР в екзилі та ОУН;
■ Розкол в ОУН на початку Другої світової війни через розбіжності у поглядах щодо стратегії подальшої боротьби – поява ОУН (М) та ОУН (Б); ■ Формування похідних груп ОУН (Б); ■ Проголошення у Львові Акту відновлення Української держави (30.06.1941 р.); ■ Діяльність «Поліської Січі» Тараса Бульби (Боровця). |
■ Як і коли виникла Українська Повстанська Армія?
■ Проти кого воювала УПА та як діяло підпілля ОУН? ■ Хто воював у лавах УПА? ■ Хто такі Степан Бандера та Роман Шухевич? ■ Чому російська пропаганда називає рухи ОУН та УПА «нацистськими посіпаками»? |
■ Початок формування Української Повстанської Армії 14 жовтня 1942 року;
■ Діяльність ОУН та боротьбу УПА на декілька фронтів (нацисти, більшовики, поляки); ■ Спроби радянської влади скомпрометувати в очах місцевого населення діяльність повстанців шляхом формування НКВС псевдозагонів УПА; ■ Серед вояків УПА були не лише «західники», але й уродженці багатьох регіонів України та представники інших національностей; ■ Підпілля ОУН активно діяло в багатьох куточках України (в тому числі на Донбасі), а не лише в Галичині та на Волині. ■ УПА вважала себе фундаментом збройних сил Української Самостійної Соборної Держави і тому мала чітку організаційну структуру (військова присяга, звання, нагороди) за зразком регулярних армій. |
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Чому розробники плакату наводять прізвища Мазепи, Петлюри та Бандери? Який зв′язок між цими історичними діячами? Хто такі «мазепинці», «петлюрівці», «бандерівці»?
2) Яка споруда зображена на плакаті? Чому автори обрали саме її?
3) Поміркуйте над назвою плакату та запропонуйте свій власний альтернативний варіант.
Відповіді оформити у вигляді есе.
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4
Додаток 5
Переглянути відеопрезентацію від автора