ПІБ автора(ки) *: Кисленко Світлана Адольфівна
Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Виноградівський ліцей Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області
Ваша посада*: вчитель української мови і літератури
Короткий опис вправи, анотація*: Вправа може бути інтегрована в один із предметів базової середньої освіти мовно-літературної галузі, зокрема, на уроці української літератури у 9 класі.
Тема, на якій можна застосувати – Лірика Тараса Шевченка періоду арешту й заслання. Цикл поезій «В казематі».
Орієнтовний час для виконання вправи – 20-25 хвилин.
Мета вправи/заняття*: Ознайомити учнів із визначенням «фактчекінг», формувати розуміння історичного та художнього контексту медіаповідомлень, сприяти розвитку творчої ініціативи, розвивати мотиваційні можливості дев’ятикласників та вміння вирізняти плагіат, фейки й інструменти маніпуляцій, формувати критичне мислення, свідому громадянську позицію, виховувати високі літературні смаки.
Необхідне обладнання/матеріали*: Ноутбук, проєктор, смартфони, доступ до інтернету,
Тарас Шевченко. Твори у 5-ти томах. Том 1, том 2, Київ : Дніпро, 1970.
Детальний опис вправи/уроку*:
У наш складний час пророче слово Тараса Шевченка – відомого національного поета – є як ніколи актуальним. Проте, на жаль, у соціальних мережах та відеохостингах зустрічається чимало фейкових повідомлень щодо творчості Великого Кобзаря.
Запитання до учнів:
Ознайомлення із основним поняттям
Фактчекінг – це перевірка фактів, яка спрямована на те, щоб виявити невідповідність між сумнівними фактами та дійсністю.
Останнім часом у медіапросторі ми натрапляємо на повідомлення, що містять цитати із творів Тараса Шевченка, які спроєктовані на сьогодення.
Звернімося до інтернет-ресурсів:
Експериментальний практикум:
(від Курил до Кремля, вживання дієслів середнього роду, іменники із суфіксами згрубілості, у текстах присутні граматичні та пунктуаційні помилки, відсутнє першоджерело).
Звернімося до фактів із біографії Тараса Шевченка.
Історична довідка
Нам відомо, що 5 квітня 1947 року Тараса Григоровича було заарештовано й в супроводі жандармів відправлено до каземату міста Петербурга. Саме тут поетом написано відомий цикл поезій «В казематі», що датується 1847 роком. Після вироку Шевченка відправлено в Оренбург.
Невдовзі засланому поетові всміхнулася крихта куцого щастя: у 1848 році його взяли художником у наукову експедицію під керівництвом О. Бутакова для вивчення й опису Аральського моря. Повернувшись до Оренбурга, Шевченко завдяки доброзичливому ставленню начальства відчуває відносну свободу. Проте так було недовго.
За доносом одного із офіцерів у поета було вчинено обшук і переведено до Новопетрівського укріплення на півострові Мангишлак. Це було у жовтні 1850 року. Умови тут були жахливими. Навколо пустеля, пісок і солона вода. Клімат такий шкідливий, що солдатів змінювали через два роки. У цій мертвій глухомані поет перебував сім! років. Важкі умови життя, муштра й солдатчина підкосили здоров’я Тараса, тому написаних творів цього періоду практично не було.
Підтвердження того, що вірші «Кацап», «Тихо плаче Україна» є фейковими, знаходимо за посиланням:
Зверніть увагу! У повному зібрання творів Тараса Шевченка у 5-ти томах, а саме – у 1 та 2 томах, де зібрана поезія з 1837 до 1861 років, таких рядків не знаходимо.
Приклади власне Шевченкових рядків:
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
ЇЇ, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.
* * *
Смирітеся, молітесь богу
І згадуйте один другого.
Свою Україну любіть.
Любіть її… Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї господа моліть.
* * *
Любітеся, брати мої,
Украйну любіте.
І за неї, безталанну,
Господа моліте. (Тарас Шевченко. Твори у 5-ти томах. Том 2. С. 7, 9, 17)
Очікувані результати*:
Формування предметних компетентностей:
Формування ключових компетентностей:
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*:
Формулювання висновків
Ще раз перечитавши поезію Великого Кобзаря, ми пересвідчилися: не варто довіряти всьому, що бачимо і читаємо в медіапросторі. Критично сприймати інформацію, уміти її перевірити, бути пильними – важлива й необхідна умова медіаграмотності.
Використані джерела*:
