Конспект заняття містить актуальні матеріали до наступних тем: інтегрованої навчальної програми «Історія України. Всесвітня історія. 10–11 класи» (розділ 6, «Творення нової України», «Окупація та анексія Криму Російською Федерацією. Агресія Росії проти України. Російсько-українська війна»); інтегрованої навчальної програми «Історія: Україна і світ» («Україна в сучасному світі», 11 кл., розділ 6, «Російська агресія проти України. Анексія Криму РФ»); курсу «Громадянська освіта» (10 кл., теми розділу 2, «Права і свободи людини»; розділ 5, «Світ інформації та масмедіа»: практичного заняття, присвяченого аналізові медіатексту); курсу «Захист України» (теми розділу III, «Міжнародне гуманітарне право (МГП) про захист цивільного населення»).
Сформувати уявлення про міжнародне гуманітарне право як сукупність принципів і норм, що регулюють відносини між державами з приводу захисту прав людини й основних свобод для усіх, незалежно від раси, статі, мови і релігії як у мирний час, так і в період збройних конфліктів, на прикладах роботи з джерелами інформації виявити які заборони, які накладає МГП, стосовно цивільного населення, порушила РФ після повномасштабного вторгнення
комп"ютер, проєктор
Лекція. Частина 2
Захист цивільного населення під час режиму військової окупації
МГП вимагає, щоб до цивільних осіб, коли вони опиняються під владою супротивної сторони, ставилися гуманно за будь-яких обставин. Вони мають право на повагу до своєї особи, до гідності, сімейних прав, релігійних переконань та обрядів, до своїх звичаїв[1]. Також вони повинні бути захищені від будь-яких дій чи загроз насильства, образ.
Коли цивільні особи опиняються під владою супротивної сторони, під заборону стосовно них підпадають:
Також заборонена будь-яка дискримінація на основі раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії чи переконань, політичних чи інших поглядів; національного, соціального походження чи іншого статусу, або будь-яких інших подібних критеріїв.
Серед спеціальних положень, що застосовуються саме до режиму військової окупації, належать:
Порушення більшості цих заборон – серйозне недодержання міжнародного гуманітарного права та за складом становить воєнний злочин.
Завдання і питання учням:
Фото. Остарбайтери перед виїздом до Німеччини
Історичний документ[2]
Робота з джерелами інформації
Головне завдання – опрацювання інформації з відкритих джерел щодо дотримання або порушень норм МГП стосовно захисту цивільного населення під час режиму військової окупації.
Завдання для груп
Завдання 1
| Заборона | Опис | Джерело |
| Колективні покарання, так само як і будь-які залякування чи терор, забороняються. Жодна особа, що перебуває під захистом, не може бути покарана за правопорушення, якого вона не вчинила особисто. | ||
| Високі Договірні Сторони спеціально дають згоду на те, що їм забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення, медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільної, так і військової влади. | ||
| Захоплення заручників забороняється.
|
||
| Пограбування забороняються. | ||
| Забороняється, незалежно від мотивів, вести примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб, що перебувають під захистом, з окупованої території на територію окупаційної держави або на територію будь-якої іншої держави, незалежно від того, окупована вона чи ні. | ||
| Будь-яке знищення окупаційною державою рухомого чи нерухомого майна, що становить індивідуальну або колективну власність приватних осіб, держави або інших громадських установ, соціальних або кооперативних організацій, забороняється, за винятком випадків, коли це необхідно для проведення воєнних операцій. | ||
| Заборона змушувати цивільне населення окупованих територій присягати на вірність державі-окупантові, служити в рядах її збройних сил або допоміжних сил, надавати інформацію про збройні сили або засоби захисту окупованої держави. |
Завдання 2
Доповідач з кожної групи презентує свої висновки. Водночас учитель на великому екрані/ мультимедійній дошці чи проєкторі показує всім учням матеріали, над якими працювала команда.
Завдання 3
Запитання та завдання учням:
(Орієнтовні відповіді учнів. Голодомор – геноцид проти українського
народу. Геноцид проти кримських татар. Тощо)
уявлення про міжнародне гуманітарне право як сукупність принципів і норм, що регулюють відносини між державами з приводу захисту прав людини й основних свобод для усіх, незалежно від раси, статі, мови і релігії як у мирний час, так і в період збройних конфліктів сформовано , на прикладах роботи з джерелами інформації виявлено які заборони, які накладає МГП, стосовно цивільного населення, порушила РФ після повномасштабного вторгнення
Притягнення до відповідальності за воєнні злочини – це обов’язок держави. У разі, якщо держава не бажає або не може притягнути осіб, винних у порушенні МГП, до відповідальності на національному рівні, застосовується відповідальність індивідів на міжнародному рівні. У міжнародному праві існує система міжнародної кримінальної відповідальності індивідів, яка дозволяє притягати осіб, винних у скоєнні міжнародних злочинів.
У міжнародному праві існує чотири склади міжнародних злочинів. Це агресія, воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид.
З початку збройної агресії проти України РФ порушила майже всі норми МГП та має понести відповідальність. Тому міжнародне гуманітарне право лишається одним із найефективніших цивілізованих способів протидії російській агресії та майбутнього притягнення винних осіб до відповідальності.
[1] https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2021/09/MGP_4_3.pdf.
[2] https://uahistory.co/pidruchniki/history-ukraine-and-world-10-class-2018-mydrii/34.php.
