info@aup.com.ua
+380 67 372 2733
Предмети: Громадянська освіта, Історія, Медіаграмотність в умовах війни, Правознавство
Застосування: На уроці, Поза уроком, Поза школою
Вік/клас: 10 клас, 11 клас
Методи: Аналіз медіатекстів, Декодування, Кейси, Фронтальна робота
Теми медіаграмотності: Громадянські права і свободи, Інфобезпека, Маніпуляція, Медіаспоживання (психологія сприйняття медіа), Мова ненависті, Новинна грамотність
П.І.Б. автора: Валентина Потапова
Короткий опис вправи, анотація:

Конспект заняття містить актуальні матеріали до наступних  тем: інтегрованої навчальної програми «Історія України. Всесвітня історія. 10–11 класи» (розділ 6, «Творення нової України», «Окупація та анексія Криму Російською Федерацією. Агресія Росії проти України. Російсько-українська війна»); інтегрованої навчальної програми «Історія: Україна і світ» («Україна в сучасному світі», 11 кл., розділ 6, «Російська агресія проти України. Анексія Криму РФ»); курсу «Громадянська освіта» (10 кл., теми розділу 2, «Права і свободи людини»; розділ 5, «Світ інформації та масмедіа»: практичного заняття, присвяченого аналізові медіатексту);  курсу «Захист України» (теми  розділу III, «Міжнародне гуманітарне право (МГП) про захист цивільного населення»).


Мета вправи/заняття:

Сформувати уявлення про міжнародне гуманітарне право  як сукупність принципів і норм, що регулюють відносини між державами з приводу захисту прав людини й основних свобод для усіх, незалежно від раси, статі, мови і релігії як у мирний час, так і в період збройних конфліктів, на прикладах  роботи з джерелами інформації виявити які заборони, які накладає МГП,  стосовно цивільного населення, порушила РФ після повномасштабного вторгнення 


Необхідне обладнання/матеріали:

комп"ютер, проєктор


Лекція. Частина 2

Захист цивільного населення під час режиму військової окупації

МГП вимагає, щоб до цивільних осіб, коли вони опиняються під владою супротивної сторони, ставилися гуманно за будь-яких обставин. Вони мають право на повагу до своєї особи, до гідності, сімейних прав, релігійних переконань та обрядів, до своїх звичаїв[1]. Також вони повинні бути захищені від будь-яких дій чи загроз насильства, образ.

Коли цивільні особи опиняються під владою супротивної сторони, під заборону стосовно них підпадають:

  • насильство, що становить загрозу життю та здоров’ю, зокрема вбивства, тілесні покарання, фізичне або психічне насильство, катування та каліцтво;
  • пограбування та посягання на людську гідність;
  • жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження;
  • будь-яка форма сексуального насильства;
  • репресалії, захоплення заручників, колективне покарання, залякування чи тероризування.

Також заборонена будь-яка дискримінація на основі раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії чи переконань, політичних чи інших поглядів; національного, соціального походження чи іншого статусу, або будь-яких інших подібних критеріїв.

Серед спеціальних положень, що застосовуються саме до режиму військової окупації, належать:

  • заборона відмови від прав населення окупованої території;
  • заборона змушувати цивільне населення окупованих територій присягати на вірність державі-окупантові, служити в рядах її збройних сил або допоміжних сил, надавати інформацію про збройні сили або засоби захисту окупованої держави;
  • свідомо обмежувати можливості працевлаштування на окупованій території, для того щоб спонукати жителів до роботи на службі цієї держави;
  • заборона повністю або частково депортувати чи примусово переміщувати цивільне населення окупованої території, окрім випадків, коли цього вимагають безпека цивільного населення чи особливо вагомі причини військового характеру;
  • заборона депортувати або переміщувати частину цивільного населення держави-окупанта на окуповані нею території.

Порушення більшості цих заборон – серйозне недодержання міжнародного гуманітарного права та за складом становить воєнний злочин.

Завдання і питання учням:

  • Пригадайте режими окупації з історії Другої світової війни. Чи дотримувались окупанти норм МГП?
  • Які заборони щодо цивільного населення порушувалися під час окупації України в 1939–1944 роки?

Фото. Остарбайтери  перед виїздом до Німеччини

Історичний документ[2]

 
  • Які воєнні злочини проти людяності та геноцид ви знаєте? Про що свідчать фото?
  • Чи понесли держави-агресори відповідальність за воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид? Якщо так, то яку саме?
  • Розгляньте мапу з відсотками окупованих військами РФ територій адміністративних одиниць України станом на 7 травня 2022 року.
  • Чи знаєте ви, що відбувається на тимчасово окупованих територіях? На вашу думку, чи дотримується держава-агресор норм МГП?

Робота з джерелами інформації

Головне завдання – опрацювання інформації з відкритих джерел щодо дотримання або порушень норм МГП стосовно захисту цивільного населення під час режиму військової окупації.

Завдання для груп

Завдання 1

Заборона Опис Джерело
Колективні покарання, так само як і будь-які залякування чи терор, забороняються. Жодна особа, що перебуває під захистом, не може бути покарана за правопорушення, якого вона не вчинила особисто.    
Високі Договірні Сторони спеціально дають згоду на те, що їм забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення, медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільної, так і військової влади.    
Захоплення заручників забороняється.

 

   
Пограбування забороняються.    
Забороняється, незалежно від мотивів, вести примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб, що перебувають під захистом, з окупованої території на територію окупаційної держави або на територію будь-якої іншої держави, незалежно від того, окупована вона чи ні.    
Будь-яке знищення окупаційною державою рухомого чи нерухомого майна, що становить індивідуальну або колективну власність приватних осіб, держави або інших громадських установ, соціальних або кооперативних організацій, забороняється, за винятком випадків, коли це необхідно для проведення воєнних операцій.    
Заборона змушувати цивільне населення окупованих територій присягати на вірність державі-окупантові, служити в рядах її збройних сил або допоміжних сил, надавати інформацію про збройні сили або засоби захисту окупованої держави.    

 

Завдання 2

Доповідач з кожної групи презентує свої висновки. Водночас учитель на великому екрані/ мультимедійній дошці чи проєкторі показує всім учням матеріали, над якими працювала команда.

Завдання 3

Запитання  та завдання учням:

  • Яким чином можна зупинити воєнні злочини, які коїть держава РФ на окупованих територіях?
  • Скажіть чи є в історії України подібні випадки, коли величезні злочини проти цілого народу приховувалися?

(Орієнтовні відповіді учнів. Голодомор – геноцид проти українського

народу.  Геноцид проти кримських татар. Тощо)

  • Саме тому наступне завдання пов’язане з поширенням інформації щодо воєнних злочинів проти цивільного населення під час російсько-української війни 2014–2022 років.
  • Зайдіть у мобільний додаток «Канва» або в його комп’ютерну версію на планшеті чи ноутбуці. Додаток простий та інтуїтивний у використанні. Створіть, використовуючи здобуті сьогодні знання, інфографіку, допис чи обкладинку для фейсбуку, публікацію чи історію в інстаграмі із закликом припинити збройну агресію проти України та притягнути до відповідальності воєнних злочинців.

Очікувані результати:

уявлення про міжнародне гуманітарне право  як сукупність принципів і норм, що регулюють відносини між державами з приводу захисту прав людини й основних свобод для усіх, незалежно від раси, статі, мови і релігії як у мирний час, так і в період збройних конфліктів сформовано , на прикладах  роботи з джерелами інформації виявлено які заборони, які накладає МГП,  стосовно цивільного населення, порушила РФ після повномасштабного вторгнення 


Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:

Притягнення до відповідальності за воєнні злочини – це обов’язок держави. У разі, якщо держава не бажає або не може притягнути осіб, винних у порушенні МГП, до відповідальності на національному рівні, застосовується відповідальність індивідів на міжнародному рівні. У міжнародному праві існує система міжнародної кримінальної відповідальності індивідів, яка дозволяє притягати осіб, винних у скоєнні міжнародних злочинів.

У міжнародному праві існує чотири склади міжнародних злочинів. Це агресія, воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид.

З початку збройної агресії проти України РФ порушила майже всі норми МГП та має понести відповідальність. Тому міжнародне гуманітарне право лишається одним із найефективніших цивілізованих способів протидії російській агресії та майбутнього притягнення винних осіб до відповідальності.


Використані джерела:

[1] https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2021/09/MGP_4_3.pdf.

 

[2] https://uahistory.co/pidruchniki/history-ukraine-and-world-10-class-2018-mydrii/34.php.


    magnifiercrossmenuchevron-down linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram