Предмети: Англійська мова, Історія, Медіаграмотність в умовах війни, Правознавство
Застосування: На уроці, Поза уроком, Поза школою
Вік/клас: 10 клас, 9 клас
Методи: Групова робота, Дискусія
Теми медіаграмотності: Критичне мислення, Новинна грамотність, Пошук і збір інформації

ПІБ автора(ки) *:Луцовят Юлія Валеріївна

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Орлівський ліцей Березнівської міської ради Рівненської області

Ваша посада*: вчитель англійської мови

Короткий опис вправи, анотація*: 

У занятті "Fake News: Spotting and Stopping Them" учні зіграють роль журналістів, які здійснюють розслідування фейкових новин. Вони дізнаються про характеристики фейкових новин та навчаться розрізняти їх від справжніх новин. Учні також вивчатимуть, як фейкові новини впливають на громадську думку та яким чином їх можна поширити у соціальних мережах.

У ході рольової гри, учні матимуть можливість працювати в команді та взаємодіяти між собою. Вони також будуть розвивати навички критичного мислення та аналітичної роботи з текстами, щоб визначати правдивість інформації. Завершенням заняття буде дискусія про важливість медіаграмотності та розвиток навичок відповідального сприйняття інформації в сучасному світі.

Мета вправи/заняття*: Мета: Розвиток навичок медіаграмотності учнів, зокрема, навичок розрізнення правдивої інформації від фейкових новин та збільшення їх усвідомлення про важливість перевірки джерел.

Необхідне обладнання/матеріали*: Матеріали: Картки з різними заголовками новин, плакати з порадами щодо перевірки джерел, папір та олівці,картки з новинами, відео.

Детальний опис вправи/уроку*: Хід заняття:

1. Введення (5 хв.): Почніть з пояснення термінів "фейкові новини" та "медіаграмотність". Поясніть учням, що фейкові новини - це неправдиві чи маніпулятивні новини, які можуть бути поширені через соціальні медіа та інші джерела інформації. Поясніть, що медіаграмотність означає здатність критично мислити про те, що ми читаємо, дивимося та слухаємо в медіа.
2. Рольова гра (30 хв.): Розділіть клас на групи по 4-5 осіб. Кожній групі дайте картки з заголовками новин, які можуть бути або правдивими, або фейковими. Наприклад, "Міністр охорони здоров'я заявив, що щеплення від COVID-19 не ефективні" або "Кішки насправді контролюють світову економіку". Кожній групі потрібно дослідити свій заголовок і вирішити, чи є ця новина правдивою чи фейковою. Дайте групам деякий час, щоб вони змогли перевірити джерела та зн айти аргументи, що підтверджують або спростовують цю новину. Потім групи повинні по черзі представити свій заголовок та дати аргументи щодо того, чому вони вирішили, що це правдива або фейкова новина.

3. Дискусія (15 хв.): Після того, як всі групи представили свої новини, почніть дискусію про те, як можна відрізнити правдиві новини від фейкових. Покажіть плакати з порадами щодо перевірки джерел та обговоріть з учнями, як вони можуть використовувати ці поради для того, щоб перевіряти новини, які вони читають.
4. Підсумок (10 хв.): Підсумуйте заняття, наголосивши на тому, що медіаграмотність - це важлива навичка, яку потрібно розвивати, щоб бути критичними читачами та не вірити у фейкові новини. Попросіть учнів поділитися своїми враженнями та відчуттями про заняття та запропонуйте їм виконати завдання вдома, щоб вони могли застосувати свої навички медіаграмотності в реальному житті.

Очікувані результати*: 

1. Очікуваний результат: Після уроку учні матимуть краще розуміння медіаграмотності, зможуть визначати фейк-новини та розрізняти їх від правдивих новин, а також знаходити корисні ресурси для вивчення англійської мови та медіаграмотності.

2. Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*: Підсумок (10 хв.): Підсумуйте заняття, наголосивши на тому, що медіаграмотність - це важлива навичка, яку потрібно розвивати, щоб бути критичними читачами та не вірити у фейкові новини. Попросіть учнів поділитися своїми враженнями та відчуттями про заняття та запропонуйте їм виконати завдання вдома, щоб вони могли застосувати свої навички медіаграмотності в реальному житті.

1. Використані джерела*: *: Hobbs, R. (2010). Digital and media literacy: A plan of action. Aspen Institute Communications and Society Program.
2. Jenkins, H., Purushotma, R., Weigel, M., Clinton, K., & Robison, A. J. (2009). Confronting the challenges of participatory culture: Media education for the 21st century. MIT Press.
3. Koltay, T. (2011). The media and the literacies: Media literacy, information literacy, digital literacy. Media, Culture & Society, 33(2), 211-221.
4. Livingstone, S. (2004). Media literacy and the challenge of new information and communication technologies. The Communication Review, 7(1), 3-14.
5. National Association for Media Literacy Education. (2018). Core principles of media literacy education in the United States.
6. Potter, W. J. (2014). Media literacy. Sage Publications.
7. UNESCO. (2013). Media and information literacy for knowledge societies: A unesco overview.
8. Vasquez, V., Harste, J. C., & Albers, P. (2010). Critical media literacy: Expanding teacher education pedagogies. Journal of Teacher Education, 61(1-2), 97-109.
9. Van den Beemt, A., Akkerman, S., & Simons, P. R. J. (2018). Teaching media literacy in the age of fake news: An experimental study of a method for developing critical reading skills. Journal of Educational Psychology, 110(3), 409-422.
10. Warschauer, M. (2006). Laptops and literacy: Learning in the wireless classroom. Teachers College Press.