ПІБ автора(ки) *: Гусак Людмила Вікторівна
Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Слов’янський багатопрофільний регіональний центр професійної освіти імені П.Ф. Кривоноса
Ваша посада*:викладач історії
Короткий опис вправи, анотація*: Кейс-вправа надає можливість учням застосувати на практиці знання, уміння, навички. Алгоритм організації роботи: учні об'єднуються в групи, працюють з історичними джерелами та аналізують життя селян, міщан та окрему категорію повоєнного населення - репатріантів. У кожному кейсі містяться матеріали відповідно до підтеми та завдання для організації діяльності групи. Викладач ділить клас на 3 групи та знайомить з вмістом кейсів.
Мета вправи/заняття*: поглибити знання з історії українського суспільства в повоєнні роки шляхом знайомства з подробицями повсякденного життя громадян однієї країни
Необхідне обладнання/матеріали*: ноутбук, мультимедійне обладнання, робочий аркуш, мотиватор, історичні джерела, роздатковий матеріал, дошка Jamboard.
Детальний опис вправи/уроку*:
Практичне заняття «Війна пішла, а горе залишилося…» повсякденне життя повоєнних років.
Мета заняття:
Крок 1. Мотивація освітньої діяльності.
Робота з мотиватором (https://www.imgonline.com.ua/photo-collage.php)
Методичний прийом «Мозкова атака»
(індивідуальна робота)
Блок запитань для обговорення:
Крок 2. Основна частина
Мета: поглибити знання з історії українського суспільства в повоєнні роки шляхом знайомства з подробицями повсякденного життя громадян однієї країни
Метод "Кейс-вправа
Алгоритм організації роботи: учні об'єднуються в групи, працюють з історичними джерелами та аналізують життя селян, міщан та окрему категорію повоєнного населення - репатріантів. У кожному кейсі містяться матеріали відповідно до підтеми та завдання для організації діяльності групи. Викладач ділить клас на 3 групи та знайомить з вмістом кейсів.
1 Група:
Повсякденне життя в повоєнному селі.
Методичний прийом «Читаємо та обмірковуємо»
| Запитання на здобуття знань | Які економічні та політичні процеси спостерігалися в повоєнному селі? |
| Запитання на аналіз | Як вплинули ці процеси на повсякденне життя сільського населення, згаданої родини?Чи вдалося їй подолати труднощі? |
| Запитання на оцінювання | Яким би було ваше ставлення до описаних подій, якби ви опинились на місці одного з члена цієї родини? |
Історичне джерело №1 Спогади Йосипа Гриба, Олександра Гриба «Голгофа».
Залишили на Холмщині хату, землю, луку, ліс - небагато, по кілька гектарів, а привезли нас в с. Заможне, біля Великого Токмака, бувшу німецьку колонію Великий Мунталь - зруйноване під час боїв поселення в Запорізькій області. Жити було ніде. Ночами на згарищі зі зруйнованого будинку складали хату. З одноосібного господарства попали прямо в колгосп. Допомоги ніякої. Правда, видали 6 тис. допомоги, яка виявилася позичкою. Через 3-4 роки батькові при безгрошів’ї, хворій мамі та двох дітях довелось віддавати вдвоє більше. При 20 коп. за трудодень та 200 г зерна - спробуй поверни!
Робота батька - на прицепі біля трактора у степу, начиненому мінами. Батько став Героєм соціалістичної праці. Материна - в огородній бригаді, а потім - в цеху по вирощуванню шовкопряда (мати стала передовою ланковою). А заробіток - біля мішка ячменю за рік!
Ми будем довго пам’ятати дерев’яний тапчан із соломою, мерзлу минулорічну картоплю, свинюху (лободу), гриби-піддубники, які того 1947 року рясно вродили. Того часу діяв закон про три колоски. Піднявши їх у полі, люди автоматично отримували 5 років ув’язнення, а на станції Запоріжжя під дощем мокли вагони кукурудзи.
Окрім голоду, ще одна біда: мама захворіла малярією. Потай, вночі, минаючи пости, пішки дійшли до станції П’ятихатки і почали добиратися на Волинь. Мало того, що нас ніхто не чекав, у бабусі із сердака на станції Фастів вирізали гроші, виручені за корову. А тут - знову заганяють у колгосп. Батько сказав: «Я недавно повернувся з колгоспу на Запоріжжі. Поки з мене хватить!». Старший батькові: «Пішли, ставай з малим під стіну. Рахуй до трьох: Раз! Два! Три!».
І дістав пістолет: «Пишись! Не запишешся - застрелю. - Раз! Два!». У батька дрижить рука, що тримає мою руку: «Пишись!». Десь спалили хату, побили людей. Все ж колгосп організували. По 0,2 кг зерна на день і 15-20 коп. І так протягом двадцяти років - концтабір без охорони.
Хоча хто вмів - прилаштовувався: по ночах гнали самогон з колгоспного буряку... Хто вмів - ловив рибу в Горині (її в той час було багато). Але боялись: вдень боялись владу, вночі вояків УПА, бо не завжди дійсність відповідала офіційній політиці. Паспорти отримали десь у 1955-1958 рр.».
ІІ. група: Повсякденне життя в повоєнному місті.
Методичний прийом «6W» (Чому)
Знайти сутність проблеми (її дослідження), спираючись на історичне джерело.
Харчуємося всі в їдальні тричі на день. Для стахановців і ударників є окрема зала. Крім триразового гарячого, вони додатково отримують сало, цукор і додаткові м’ясні харчі...
Фрагмент інтерв’ю «Нас харчують тут добре» у газеті «Вільне життя» (8 квітня 1945р.).
2. Харчі хороші. Крім усього, що одержуємо за картками у крамниці, нам дають додаткове харчування: 2 кг масла, 3 кг м’яса й інші продукти.
Фрагмент інтерв’ю із статті «Приїжджайте в Донбас!» у газеті «Радянська Україна» (3 січня 1947 р.).
3. «...Хліба інколи по 2-3 дні немає...»; «...люди вже попухли, а місцеві жителі виїздять хто куди. Проте їх ловлять і віддають під суд...»; «...хоч люди систематично недоїдали, все ж норму виробітку з них вимагали. Якщо вона не виконувалася, то весь робочий день не оплачувався...»; «Робота моя важка, а харчування дуже погане. Йдеш з роботи, а в очах темно, як було у полоні»; «Зараз я працюю в м. Сталіно на шахті, живемо як вільні, але така воля гірше неволі...»; «Важко переносити цей час і невідомо, коли ж буде нормальне життя...»; «Просив розрахунку - відмовили, тепер не знаю, яким чином вирватися звідси».
Фрагменти з листів робітників важкої промисловості рідним (1945 – 1947 рр.
ІІІ група: Становище репатріантів у повоєнному суспільстві
Методичний прийом «Метаплан»
Історичне джерело №3 Спогади репатріантів.
Ганна Грищенко (1923, уродженка с. Мелені Житомирської обл.): «Після повернення нами нехтували. Кого забирали на Донбас, а мене разом з багатьма односельчанами вислали на лісовирубку».
Василь Кравцов (1926, уродженець с. Нова Водолага Харківської обл.): «Після звільнення американці пропонували нам їхати з ними, але Батьківщина була наймиліша. І повезли нас на Батьківщину, але не додому. До батьківського дому я так і не доїхав, повезли нас прямо на Урал, у Челябінську область на відкриті вугільні шахти. До біографії добавилася ще одна неволя, додому листів писати не дозволяли, аж через шість років вдалося зв’язатися із сім’єю, написати листа та поїхати у відпустку... Лише в 1953 році зміг повернутися знову в Нову Водолагу».
Леонід Бойко (1936, уродженець с. Фастівець Київської обл.): «31 грудня 1945 року ми приїхали в рідне село Фастівець. Там були одні згарища, землянки і де-не-де хатинка... Після повернення додому життя наше було не набагато легшим, ніж у Німеччині. Батько повернувся з фронту тяжко пораненим і в 1947 році помер. Житла не було, п’ятеро малих дітей і одна мама. Коли ж вона пішла до голови сільради просити допомоги, то він їй відмовив і сказав: “Якщо ще раз прийдеш, то будеш на Соловках жити зі своїми фашистами”. Над нами змилувався голова колгоспу і дав кімнату у корівнику, а мати мусила тяжко працювати задарма дояркою... І таким страшним, голодним, із зневагою та утисками життям ми жили, доки не повиростали, до того часу, коли ми, діти, почали працювати».
Галина Шусть (1931, уродженка с. Євминка Чернігівської обл., перебувала разом з батьками на примусових роботах у Німеччині): «У рідне село моя родина повернулась у жовтні 1945 року. Після закінчення школи мене нікуди не приймали вчитися, тому що була в Німеччині, - значить, зрадник Батьківщини. Я після школи пішла працювати».
Крок 3. Узагальнення й систематизація знань, формування вмінь та навичок учнів.
Презентація учнями міні-кейсів.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*:
Учні записують (на дошці Jamboard) те, що вони здобули під час уроку: знання, вміння та навички.
Використані джерела*:: Даниленко В. Історія України : рівень стандарту : підруч. для 11-го кл. закл. заг. серед. освіти / Віктор Даниленко, Мирослава Смольніцька. – Київ : Генеза, 2019. – 224 с.
