Предмети: Історія
Застосування: На уроці, Поза уроком
Вік/клас: 10 клас
Методи: Аналіз медіатекстів, Групова робота, Декодування, Дискусія, Індивідуальна робота, Кейси, Критичне мисленння, Мозговий штурм, Проєктна робота
Теми медіаграмотності: Громадянські права і свободи, Критичне мислення, Маніпуляція, Пошук і збір інформації

ПІБ автора(ки) *: Таранич Олена Вікторівна

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Березотіцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області

Ваша посада*: вчитель історії

Короткий опис вправи, анотація*: Мудборд – один з інструментів, який використовують у своїй роботі графічні дизайнери, фотографи, архітектори, організатори свят, письменники, психологи, арттерапевти тощо. Мудборд (від англ. mood board – дошка настрою) – добірка світлин, ілюстрацій, листівок, кольорів, слів, шрифтів, текстур, цитат, висловів, що пов’язані між собою спільною концепцією. Застосування цього інструменту допомагає дітям візуалізувати ідеї та враження, сприяє творчому та креативному мисленню, розвиває навички командної роботи. Використання дошки настрою або дошки візуалізації на уроках історії дозволить проводити узагальнення та систематизацію знань з показовою наочністю або стане у нагоді під час створення проєктів чи як формат фіксації ідей в ході брейнстормінгу.

Мета вправи/заняття*: навчитися узагальнювати та конкретизувати засвоєні знання з вивченої теми; вдосконалити вміння працювати в команді; формувати інформаційну та медійну грамотність на уроці історії; вдосконалити вміння працювати з великим обсягом інформації.

Необхідне обладнання/матеріали*: мультимедійний проектор та комп’ютер або інтерактивна дошка.

Детальний опис вправи/уроку*: 

Застосування вправи «Історичний мудборд» на уроці узагальнення знань з теми: «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.)»

На початку уроку узагальнення учням на екрані представлено дошку візуалізації, складові частини якої об’єднані спільною ідеєю, кольоровою гаммою та доцільною наочністю, що дозволяє визначити тему уроку ‒ Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.).

            Алгоритм роботи з мудбордом:

1. Попросіть учнів дати відповіді на запитання:
2. Яка ідея об'єднує всі зображення? 
3. Чому мудборд створено саме в такій кольоровій гаммі?
4. Уважно розглянувши мудборд, учні визначають складові частини візуальної дошки в логічній та хронологічній послідовностях. До кожного елементу мудборду є завдання, яке дозволяє здійснювати послідовний перехід від одного компоненту до іншого. Під час роботи з мудбордом можна використовувати як індивідуальний так і груповий метод роботи. Спершу діти повинні визначити домінанту – ключовий об'єкт, до якого будуть добиратися деталі.

Складові частини мудборду:

1. перший елемент ‒ домінант ‒ надпис «Рік великого перелому».

Завдання: аргументуйте свій вибір домінанти, та дайте пояснення цитаті.

Прогнозована відповідь: «Рік великого перелому» ‒ це назва статті Й. Сталіна, яка вийшла друком 7 листопада 1929 р. у газеті «Правда». Сам термін характеризує три напрямки радянської модернізації: форсовану індустріалізацію, примусову колективізацію та «культурну революцію». 

Після того, як буде пояснена використана термінологія, учні починають добирати деталі до домінанти, використовуючи при цьому хронологічну послідовність.

• другим елементом мудборду є  політичний плакат «Перша п’ятирічка» з гаслом «П’ятирічка – за чотири роки!».

Завдання для роботи з плакатом. Дати відповіді на запитання:

• З якою метою був створений плакат?
• Що таке п’ятирічка?
• Чим було вигідне соціалістичне змагання для радянської влади? 
• Чи виникло б таке саме гасло у США?

Аналізуючи попередні відповіді ставимо перехідне запитання ‒ чим відзначилася перша пятирічка?

Прогнозована відповідь: на фоні світової економічної кризи СРСР прагнув створити ілюзію успіху, розпочавши масове будівництво промислових об’єктів у руслі першої п’ятирічки. Така надіндустріалізація не підкріплювалася реальними можливостями. Окремі галузі економіки розвивалися з випередженням, інші відставали. Унаслідок цього на новобудовах не вистачало коштів, кваліфікованих кадрів, устаткування. Проблему вирішили, завдяки тому що зосередили увагу країни на будівництві заводів-гігантів. Одним з таких став Криворізький металургійний завод. 

• третій елементом мудборду ‒ фотографія, яка ілюструє будівництво домни на Криворіжсталі.

Прискорений розвиток промисловості виявив три проблеми: нестача коштів, сировини і робочих рук.

Завдання: визначте і перерахуйте основні джерела фінансування форсованої індустріалізації? 

Учні дають відповідь, визначаючи із попереднього переліку головне ‒  «перекачування» коштів із села в місто. Брак коштів за відсутності зовнішніх джерел (кредитів, технологій) можна було вирішити лише за допомогою селянства, що становило більшість населення. Однак селянин-власник був незручною і небажаною фігурою для партійно-державного апарату. Маючи певний мінімум засобів виробництва, він мало залежав від державних структур. Сталінський план колективізації ‒ це не лише зручний засіб забезпечити населення міст та армії продовольством, а промисловість ‒ сировиною і робочою силою, але й шлях до повного одержавлення економіки.

• четвертий елемент мудборду – пропагандиський плакат «Чом же ти ще й досі не в колгоспі?».

Завдання для роботи з плакатом: виявити ознаки пропаганди в творі образотворчого мистецтва, давши відповіді на запитання:

• з якою метою та для якого кола аудиторії партійно-державне керівництво УСРР наприкінці 1920-х рр. розповсюджувало зображений плакат?
• на що вказують образи-маркери?
• які художні засоби для пропаганди колективізації використав автор?
• наскільки дієвим був плакат?
• які думки та почуття він викликає у вас зараз?

Для того щоб перейти до розгляду наступної світлини, формулюємо питання: які наслідки мала кампанія насильницької колективізації? Очікувано, що учні головним наслідком називають Голодомор 1932-1933 рр. 

• п’ятий елемент дошки візуалізації ‒ фотознімок скульптури «Гірка пам’ять дитинства» з Меморіального комплексу пам'яті жерт Голодомору в Україні.

Завдання 1: виходячи з назви та композиції скульптури – визначте символічне значення постаменту.

Прогнозована відповідь: дана скульптура є  символом пам'яті про дітей, убитих голодом під час геноциду української нації у 1932-1933 роках, а також тих, хто вижив, але не мав дитинства. Дівчинка тримає в руках 5 колосків, які нагадують про злочинну постанову від 7 серпня 1932 року «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», названу в народі «Закон про п'ять колосків».

Завдання 2: дати аргументовані відповіді на проблемне запитання – чому невинний намір більшовиків працювати у колективі перетворився на одну з найтрагічніших сторінок в історії українського народу?

За тоталітарного режиму важливим елементом контролю над суспільством є страх. Його досягали поширенням масового терору проти явних і уявних противників сталінського режиму. Найефективніша опозиція проти діяльності комуністичної влади була з боку української інтелігенції. Втрати в літературі й мистецтві України 1930-х рр. були настільки масштабними, що письменники української діаспори назвали цей період добою «розстріляного відродження».

• шостий елемент мудборду – зображення плеяди представників «розстріляного відродження».

Завдання: назвати досягнення представників літературно-мистецького покоління, яке знищив тоталітарний сталінський режим. 

• сьомий елемент мудборду ‒ політична карикатура «Трубка Сталіна» (автор Дені В. 1930 р.)

Головне завдання для роботи з карикатурою – це її правильна інтерпретація. 

Алгоритм інтерпретації політичної карикатури:

1. Чи впізнаєте ви персонажів, зображених на карикатурі? Назвіть їх та вкажіть, яке місце вони посідали у суспільстві?
2. Якій події присвячено карикатуру? 
3. Що ви знаєте про події та осіб, зображених на карикатурі?
4. Вкажіть засоби та символи, які використав художник задля досягнення потрібного ефекту. Чи вдалося йому це зробити?
5. Яке ставлення художника до змісту карикатури: позитивне чи негативне? Чому ви так вирішили?
6. Чи погоджуєтесь ви з позицією художника?  Чому?
7. Чи маєте ви власну інтерпретацію події, якої стосується карикатура?

Підводячи підсумки, варто наголосити, що заходи сталінського терору не змогли зламати силу духу українського народу та знищити нашу українську ідентичність.

Примітка: вправу «Історичний мудборд» можна використовувати при створення проєктів з історії на різну тематику або для творчої роботи під час виконання домашнього завдання.

Очікувані результати*: 1) встановити причинно-наслідкові зв’язки та побачити загальну картину історичниx подій; 2) характеризувати та критично ставитися до візуальних джерел; 3) висловлювати власне ставлення до подій, що вивчають; 4) давати оцінку політичним діячам тієї доби.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*: Після закінчення вправи «Історичний мудборд» запропонуйте дітям створити хмару «тегів», які необхідно доповнити. Наприклад, на інтерактивній дошці можна вивести слайд, де вказані варіанти:

• сьогодні я дізнався…
• було важко…
• я зрозумів, що…
• я навчився…
• я зміг…
• було цікаво дізнатися, що…
• мене здивувало…
• мені захотілося… і т. д.

Кожен учень вибирає по 1-2 речення і закінчує. Проводити таку рефлексію можна усно, а можна і письмово (на листочках або прямо в зошити).

Використані джерела*: 

1. Безкоштовний онлайн інструмент для графічного дизайну CANVA - https://www.canva.com

2. Платформа Освіта Нова https://osvitanova.com.ua/posts/5602-mudbord-abo-doshka-vizualizatsii-iak-vykorystovuvaty-u-navchanni?fbclid=IwAR2WSCxU2iXXAIFKSOfQdQAFt6i9eVOd_GJRY3JHSJhs9868vnn3zkSA-qk

3. Історія України (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. загал. серед. освіти / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. ‒ Харків: Вид-во «Ранок», 2018. ‒ 240 с.: іл.