Сучасні технології ШІ стають дедалі більш поширеними в освітньому процесі та сфері журналістики. Але наскільки їм можна довіряти? Чи є вони безпомилковими у визначенні авторства текстів? Академічна доброчесність та контроль за використанням ШІ – це ті виклики, які постають перед викладачами та дослідниками.
Науковці кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету провели цікавий експеримент, результати якого викликають серйозні питання щодо надійності сучасних детекторів ШІ-контенту. Дослідження полягало у перевірці автентичності текстів за допомогою популярних онлайн-ресурсів:
Для аналізу були використані три варіанти тексту:
Результати перевірки виявилися неочікуваними: ❌ Жоден із сервісів не зміг правильно визначити авторство текстів. 🤯 Оригінальний текст 2019 року був помилково ідентифікований як 100% ШІ-генерований. 🤷♀️ А повністю створений штучним інтелектом текст, навпаки, розпізнали як авторський або лише частково згенерований (37%).
Ці висновки підкреслюють важливість критичного підходу до використання автоматичних інструментів у викладанні та перевірці робіт. "Викладачі та журналісти мають не лише контролювати ШІ, а й розуміти його можливості та обмеження", – переконана Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.
Академія української преси запрошує всіх, хто цікавиться темою штучного інтелекту, на серію вебінарів, які відбудуться у березні за підтримки Friedrich-Naumann-Stiftung für die Freiheit. Разом із провідними експертами ми поговоримо про виклики та можливості ШІ у журналістиці та освіті.
🚀 Не пропустіть реєстрацію та долучайтеся до професійної дискусії!
А які ви використовуєте ресурси для перевірки автентичності текстів? Поділіться своїм досвідом у коментарях!
