Розвиток навичок критичного мислення, інформаційної безпеки та протидії маніпуляції в рамках підвищення кваліфікації вчителів, що викладають курс «Громадянська освіта»

Автор статті: Марія Астахова - доцент кафедри соціально-гуманітарної освіти, кандидат педагогічних наук, Комунальний вищий навчальний заклад «Харківська академія неперервної освіти»

У статті представлено теоретичний та практичний підходи до викладання розділу «Світ інформації та мас-медіа» інтегрованого курсу «Громадянська освіта» в умовах підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Розкрито специфіку понять «інфо-медійна грамотність» та «інформаційна безпека особистості», проаналізовано загрози інформаційного простору.

Ключові слова: критичне мислення, інфо-медійна грамотність, інформаційна безпека особистості, загрози інформаційного простору медіапродукція, медіаконтент, свідомість, медіаосвіта, протидія маніпуляціям мас-медіа.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства саме якість отриманої інформації учнем найчастіше визначає їх вибір і наступні дії, що включають здатність користуватися фундаментальними свободою і правом на самовизначення і розвиток, знаходження власного місця відповідно до існуючих умов цього суспільства.

В умовах запровадження в 2018/2019 навчальному році інтегрованого навчального курсу «Громадянська освіта» для учнів 10-х класів перед фахівцями системи післядипломної педагогічної освіти постала проблема в теоретичному та практичному наповненні додаткового короткотривалого курсу для вчителів, що викладають предмет «Громадянська освіта». Саме важливість громадянської освіти школярів та якісне викладання даного курсу зумовлені новими соціально-політичними реаліями українського суспільства, необхідність розвитку інфо-медійної компетентності молодшого покоління з розвиненим медіаімунітетом та критичним мисленням через якісне формування громадянської позиції, вміння шукати та аналізувати інформацію, розпізнавати пропаганду, маніпуляцію та сучасні загрози інформаційного світу.

Аналіз сучасних вітчизняних та зарубіжних наукових джерел засвідчує, що проблеми медіаграмотності висвітлюються у працях Л. Баженової, О. Баранова, О. Волошенюк, Н. Габор, В. Іванова та ін. Також накопичено певний досвід щодо впровадження медіаосвіти в післядипломну педагогічну освіту, що висвітлюється у працях Г. Дегтярьової, О. Дем`яненко, О. Городецької, О. Мокрогуза та ін.

Актуальність інформаційної безпеки особистості визначається роботами багатьох науковців, а саме В. Абакумова, І. Бачило, В. Гурковського, О. Золотар, Б. Кормича, Т. Костецької, Г. Красноступ, В. Ліпкана, Ю. Максименко, А. Марущака, О. Мельник, О. Микитенко, І. Сопілко, О. Ткаля, П. Фролова, О. Цимбалюка, О. Шевчука та ін.

Мета статті – розкрити теоретичний та практичний підходи до викладання розділу «Світ інформації та мас-медіа» інтегрованого курсу «Громадянська освіта» в умовах підвищення кваліфікації педагогічних працівників у системі післядипломної педагогічної освіти.

В умовах формування інформаційного простору й переходу до інформаційного суспільства підвищуються вимоги до рівня інфо-медійної грамотності сучасного громадянина. Це є однією з ключових позицій викладання розділу «Світ інформації та мас-медіа» інтегрованого курсу «Громадянська освіта». В умовах стрімкого збільшення потоку інформації, її швидкого морального старіння педагоги мусять щодня приймати рішення щодо відбору фактологічної складової змісту освіти в межах кожної навчальної теми курсу «Громадянська освіта», мають навчити учнів критично ставитися до інформації, що є доступною та безмежною. Крім того, за рекомендаціями ЮНЕСКО, сучасні педагоги повинні знати й розуміти, як розвивалися медіа та інші інформаційні служби; розвивати навички застосування доступних технологій: від друкованих видань до видань на цифрових носіях; використовувати різні медіа та джерела інформації для розвитку критичного мислення та здатності до самостійного вирішення завдань і передавати ці знання своїм учням; володіти навичками, необхідними для використання медіа та технологій доступу до інформації та захисту від її негативного впливу, тобто мати відповідний рівень сформованості інфо-медійної грамотності [5].

Під інфо-медійною грамотністю розуміють сукупність знань, умінь, особистісних навичок, що «надають громадянам можливість отримувати доступ, здобувати, розуміти, оцінювати та критично, етично та ефективно використовувати, створювати та обмінюватися інформацією та медіа-контентом різного формату із використанням різних засобів (інструментів) під час здійснення особистісної, професійної та суспільної діяльностей» [11, 29]. Одним із результатів викладання інтегрованого курсу «Громадянська освіта» є медіаграмотність. Медіаграмотність – це здатність використовувати, аналізувати й оцінювати медійну продукцію [8, 165]. Медіаграмотність – найважливіший комплекс навичок і знань, необхідних людині в сучасному інформаційному суспільстві: як знаходити потрібну інформацію і переконуватися в її достовірності, як відокремлювати пропаганду від фактів і фільтрувати інформацію в ситуаціях конфлікту; що таке інформаційна безпека і чим вона відрізняється від цензури, як розпізнавати маніпуляцію.

Так, інформаційна грамотність підкреслює важливість доступу до інформації, її оцінювання і етичного використання, а медійна – робить акцент на здатності розуміти функції медіа, оцінювати якість виконання цих функцій і вступати в раціональну взаємодію з медіа.

В рамках підвищення кваліфікації вчителів. що викладають курс «Громадянська освіта», ми спираємося на зміст громадянської освіти, що передбачає інтеграцію соціально-гуманітарних знань із різних навчальних предметів та орієнтацію на розв’язання практичних проблем. Формування цілісного світогляду учнівської молоді та набуття нею інтегративних громадянознавчих знань включає такі напрями: інформаційно-медійний: розвиток поінформованості здобувачів освіти, розвиток здатності шукати, обробляти, використовувати та перевіряти інформацію, вміння критичного аналізу різнобічної інформації та створення власних медіаповідомлень.

Навчання громадянській освіті спрямоване на формування й розвиток уміння критично мислити, визначати проблему та бачити шляхи її розв’язання, аналізувати різні джерела інформації та аргументувати власну думку.

Реалізація завдань медіаосвіти розкривається через наступну тематику: «Комунікація, інформація, медіа», «Медіа і демократія. Свобода, етика і відповідальність», «Маніпулятивний вплив медіа», «Критичне сприйняття та протидія маніпуляціям мас-медіа», «Інтернет». У навчальній програмі з громадянської освіти визначено очікувані результати освітньої діяльності учнів з медіаосвіти. Так, мають бути сформовані такі знання і розуміння: свобода слова, інформація, мас-медіа, медіатекст, суспільне мовлення, пропаганда, реклама, соціальні мережі, фейк, реклама, маніпуляція, джерела інформації, факт, судження, «мова ворожнечі». Учень має вміти характеризувати функції медіа та наводити приклади їхнього впливу на прийняття рішень; аналізувати різницю між реальною подією та її відображенням у медіатексті, пояснювати як медіа впливають на формування громадської думки; описувати ознаки замовних матеріалів в медіа; пояснити базові стандарти подання інформації в медіа; знатиме можливості Інтернету та усвідомлюватиме небезпеку, пов’язані з його використанням. Окрім того, мають бути сформовані наступні вміння та навички: аналіз впливу інформації на суспільне і громадське життя, усвідомлення різниці між реальною подією та її відображенням у медіатексті, використання базових технологій запобігання впливу маніпулятивних та пропагандистських медіаповідомлень, розуміння ознак «мови ворожнечі» і здатність її розпізнати, вміння перевіряти достовірність джерел інформації, володіння базовими технологіями критичного аналізу медіатекстів, обізнаність про Інтернет-небезпеки та вміння їм протидіяти [2].

В рамках підвищення кваліфікації ми спираємося на практичний компонент таких онлайн ігор, як «Медіа драйвер. Твій навігатор у світі медіа», «Новинна грамотність» (ГО «Детектор медіа»), «Медіазнайко» (Академія української преси), та змістовне наповнення відповідних сайтів.

Для опрацювання сучасних загроз інформаційного середовища спираємося на діяльність Кіберполіції та організуємо роботу з сайтом цієї установи (cybercrime.gov.ua).

Оскільки маніпуляція в медіа – це техніка цілеспрямованого викривлення інформації заради формування певного погляду, ставлення до тієї або іншої проблеми/особи/явища, тому доцільно зупинятися на аналізі маніпулятивних маркерів: надання неповної та/або навмисне приховування певного аспекту інформації, зміщення акцентів у повідомленні, не відповідність контексту тощо.

Важливим аспектом змістовного наповнення підвищення кваліфікації є опора на ключові положення інформаційної безпеки особистості, на стан і перспективи розвитку якої мають безпосередній вплив зовнішні і внутрішні чинники: політична ситуація в світі, наявність потенційних зовнішніх і внутрішніх загроз, стан і рівень інформаційно-комунікаційного розвитку країни, внутрішньополітична ситуація в державі [7].

На рівні особистості, інформаційна безпека – це захист комплексу інформаційних прав особистості (право на інформацію; на освіту, на безпечне інформаційне середовище і т. ін.); забезпечення комплексу прав людини, що пов’язаний із підтриманням або поновленням статусу особистості в комунікаційних процесах (захист персональних даних, честі й гідності особи, забезпечення конфіденційності, приватності та недоторканності, включаючи онлайн-недоторканість); здійснення обмежень у реалізації права на інформацію (захист від потенційних інформаційних ризиків, що можуть негативно вплинути на життя, здоров’я, фізичний, психологічний, духовний розвиток особистості; дія таємниці, в тому числі державної, банківської, медичної, таємниці усиновлення тощо); профілактика або припинення правопорушень, вчинених неповнолітніми і пов’язаних з інформацією або об’єктами інформаційної інфраструктури (завідомо неправдивий виклик неповнолітнім спеціальних служб; неправдиві повідомлення правоохоронних органів про можливі теракти, захоплення заручників; порушення авторських прав; заклики до непокори представникам органів державної влади; цькування одноліток (булінг, у тому числі кібербулінг), самовільне втручання до телекомунікаційних мереж; руйнація апаратного чи програмного забезпечення, розповсюдження комп’ютерних вірусів тощо). На рівні суспільства – це створення належних умов для розбудови в Україні інформаційного суспільства з перспективою його переростання у суспільство знань; стимулювання безпечної та відповідальної інформаційної правової поведінки членів суспільства, що впливає на формування особистісної картини світу неповнолітньої особи, її моральні устої; підвищення авторитету та ролі батьків та педагогів у здійсненні належного контролю за поведінкою неповнолітніх в інформаційному просторі, відповідальності у разі вчинення їхніми дітьми інформаційних правопорушень [10].

Яскравим прикладом маніпулятивних технологій є фейки. На цьому етапі підвищення кваліфікації вчителям пропонується аналізувати приклади фотофейків або медіаповідомлень, що постійно з’являються в мережі. Здобувачі освіти здійснюють їх аналіз через критичне сприйняття інформації та з використанням відповідного програмного забезпечення (браузер Google Chrome для перевірки фото, вбудоване вікно ютюбу та перевірка оригіналу, аанліз метаданих Jeffrey’sExifViewer (http://regex.info/exif.cgi) та фотошопу (сервіс Fotoforensics (http://fotoforensics.com/), визначення геолокації (географічного розташування об’єкта) на фото або відео – ресурс GoogleEarth (https://www.google.com/earth/), який надає доступ до супутникових знімків з усього світу).

Критично аналізуючи небезпеки соціальних мереж, ми спираємося на такі негативні явища: кібербулінг – залякування, переслідування, знущання, глузування й інші дії, що можуть налякати, принизити та інакше негативно впливати на людину в мережі; фішинг – вид шахрайства, метою якого є виманювання у довірливих або неуважних користувачів мережі персональних даних клієнтів Інтернет-магазинів; кардінг – вид шахрайства, при якому проводиться операція з використанням банківської картки або її реквізитів, не ініційована або не підтверджена її власником; грумінг – входження в довіру до дитини з метою її схилення до будь-якого брутального поводження тощо [3, 28-29].

Розкриття змісту інформаційної безпеки та інфо-медійної грамотності через короткотривалий курс «Громадянська освіта» (в рамках підвищення кваліфікації) спрямовано на: грамотний і ефективний пошук інформації, вибір і критичну оцінку інформаційних джерел та інформації, уміння запобігти небезпекам в Інтернеті; здійснення контролю над інформацією, усвідомлення різниці між Інтернет-комунікацією й спілкуванням поза Інтернетом, активна участь у мережних соціальних спільнотах та забезпечення заходів безпеки [1, 367].

Висновки. Інформаційно-медійний простір, який постійно ускладнюється, породжує необхідність у появі нового розуміння грамотності, та передбачає об’єднання навичок комунікації та роботи з інформацією. Обидва види грамотності – інформаційна і медійна – є життєво важливими, оскільки ми живемо вже в поліінформаціоному світі, де головна проблема полягає не в отриманні інформації, а в її правильному відборі. У таких умовах усе актуальнішою стає здатність особистості орієнтуватися в інформаційних потоках, критично оцінювати медійний зміст, бути не тільки споживачем, а й творцем інформаційних повідомлень [5]. У контексті вищезазначеного та нормативного впровадження інтегрованого курсу «Громадянська освіта» набуває особливої актуальності розвиток навичок критичного мислення, інформаційної безпеки та протидії маніпуляції в рамках підвищення кваліфікації вчителів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Варивода К. С. Інформаційна безпека підлітків в Інтернет мережі [Електронний ресурс] / К. С. Варивода // Молодий вчений. – 2016. – №3 // Режим доступу : http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2016/3/85.pdf.

2. Громадянська освіта. Навчальна програма інтегрованого курсу для 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://osvita.ua/school/program/program-10-11/58875/.

3. Ільченко Н. В. Безпека при спілкуванні через Інтернет / Н. В. Ільченко // Безпека життєдіяльності. – 2016. – №11. – С. 28–29.

4. Інформаційна безпека людини:теорія і практика : монографія. – Київ : ТОВ «Видавничий дім «АртЕк», 2018 – С. 154.

5. Кутик О. Информационно-медийная грамотность как составляющая профессиональной компетентности учителя Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах file:///C:/Users/User/Downloads/Pfto_2014_36_37%20(1).pdf

6. Міхеєва О. Ю. Кібербулінг як соціально-педагогічна проблема / О. Ю. Міхеєва, М. М. Корнієнко // Молодий вчений. – №11(63). – 2018. [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2018/11/60.pdf

7. Морозов О. Л. Інформаційна безпека в умовах сучасного стану і перспектив розвитку державності. Віче. 2007. №12. С. 23-25.

8. Онкович Г. В. Медіаосвіта як інтелектуально-комунікативна мережа. Режим доступу : http://www.mediagram.ru/netcat_files/108/110/h_2966bfbf84c07057c4c9f2dda1787 b32

9. Підгорна Т. Деякі аспекти організації інформаційної безпеки учнів / Т. Підгорна, І. Берест // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2014. – №6. – С. 70-78.

10. Топчій О. Складові інформаційної безпеки неповнолітніх як об’єкти правового регулювання та правового впливу // Інформаційне право. – № 1 / 2019. – С . 143-144.

11. Шепенюк І. Медіаграмотність як необхідна складова професійної компетентності сучасного педагога // Збірник статей Шостої міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». – Київ. : Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2018. – С. 178-180.

12. Global Media and Information Literacy (MIL) Assessment Framework: Country Readiness and Competencies. Published in 2013 by United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO), 158 p. URL: http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002246/224655e.pdf#page=122.

The article presents theoretical and practical approaches to teaching the section «World of Information and Media» of the integrated course «Civic Education» in terms of professional development of pedagogical workers. The specifics of the concepts of «information-media literacy» and «information security of the individual» are revealed, threats to the information space are analyzed.

Keywords: critical thinking, information and media literacy, information security of the individual, threats to the media space, media production, media content, consciousness, media education, counteraction to manipulation of mass media.