Психологічне здоров’я сучасної особистості

Автор статті: Вікторія Вронська – старший викладач, Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

В статті висвітлено актуальність проблеми психологічного здоров’я проаналізовані аспекти питання психологічного здоров’я. З’ясовано складові цього поняття. З’ясовано, що вплив на особистість, з боку фахівців, може мати як позитивні, так і негативні наслідки – залежно від змісту інформації. І це, зрештою, може призвести до різних психічних станів, як задоволення, так і страждання. Наведено результати відповідей, щодо стану психологічного здоров’я. «Ознаки психологічно здорового ставлення до себе» продемонстровано у вигляді Хмарини слів.

Ключові слова: психологічне здоров’я; стани; адаптивні можливості; домінуючі принципи в інформаційному суспільстві; стрес; життєстійкість; простір.


Людина істота соціальна, а в соціумі постійно відбувається обмін інформацією, енергією. Тому, треба жити в гармонії, адже, на стан здоров’ я впливає не лише природне, а і соціальне середовище.

Повертаючись до того, що психологія вивчає процеси активного відображення людиною об’єктивної реальності у формі відчуттів, сприйняттів, пам’яті, мислення, свідомості, почуттів і інших психічних явищ, можна стверджувати , що „психіка” людини напряму пов’язана з її внутрішнім, суб’єктивним досвідом. Ось чому, звернувшись до свого власного „внутрішнього світу”, кожна людина здатна виділити властиві лише їй суб’єктивні психічні явища власного життя і усвідомити їх роль в своєму бутті, в своїй життєдіяльності.

Існує багато форм прояву „психіки”. В їх числі можна назвати факти поведінки людини, факти регуляції діяльністю, недостатньо усвідомлювані психічні процеси, психосоматичні явища, творіння людини, які представлені як результати матеріальної і духовної культури. У всіх вищезазначених явищах, фактах, „психіка” людини не лише виявляється, але і проявляється особливим чином.

Все сказане дозволяє стверджувати, що тіло і дорослої людини , і дитини не є ізольованою системою. Думки людини, „внутрішній світ”, емоційні реакції певним чином завжди впливають на її фізичне здоров’я, її самопочуття і стан. Тому, надзвичайно актуальним є дослідження питання психологічного здоров’я особистості.

Проблема психологічного здоров’я висвітлюється і з позиції сучасного гуманітарного пізнання так і з позиції християнської духовної традиції.

У наш час спостерігається орієнтація на гуманістичні ідеали, адже з’явилися нові потреби. Гуманізм – це принцип світогляду і моралі, в основі якого лежить упевненість у безмежності можливостей людини. Етика розглядає гуманізм як визнання людини найвищою цінністю, передбачає захист щастя і гідності її, свободи і розвитку. Гуманізація, що проявляється в різних сферах та інституціях суспільної практики, не може не торкатися безпосередньо аспектів психологічного благополуччя як складової суб’єктивного благополуччя особистості . Саме тому принципи гуманізму і етики є домінуючими в інформаційному суспільстві.

Постановка завдань дослідження. Метою статті є висвітлення актуальності проблеми психологічного здоров’я, ознак психологічно здорового ставлення до інших, ознаки власного психологічного здоров’я.

Питання психологічного здоров’я вцілому досліджували ще вітчизняні вчені (В. Ананьєв, В. Бехтерев, Б. Братусь, І. Гурвіч, Б. Карвасарський, В. Мясищев). Зарубіжні психотерапевти і психіатри (А. Адлер, Р. Ассаджіолі, С. Гроф, Е. Еріксон, А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл, З. Фрейд, Е. Фром, К. Хорні, К-Г. Юнг). Багатовимірний показник особистого та психологічного здоров’я вже були предметом чисельних зарубіжних досліджень (Е. Дінер, Д. Канеман, М. Селігман, К. Ріфф). Психологічні закономірності розвитку моральних переконань (А. Гуркіна, Т. Рубцова). Засвоєння моральних норм особистістю (І. Підберезін, Ю. Приходько).

Іще лікарі Стародавньої Індії вважали, що негативні емоції – це першим поштовхом до початку будь-якої хвороби. Індійське вчення йога також базується на тісному взаємозв’язку мозку і тіла. Давньогрецькі вчені розглядали людину як єдине ціле. Ще Гіппократ наголошував на тому, що «здоров’я людини безпосередньо пов’язане з її морально-етичним розвитком” [4; с. 37]. Також, Гіппократ звертав увагу на захворілу особу: «Важливіше знати, яка людина хвора, ніж знати, на що хвора людина»[4; с. 37]. Римський лікар Клавдій Гален доводив залежність відчуттів від збереженості нервів і мозку. Медична наука, базується на працях вітчизняних вчених I. Сеченова, I. Павлова, А. Ухтомського, В. Бехтерєва та їх учнів, підтвердила єдність соматичного i психічного в людині. Справжнє наукове пояснення психосоматичних взаємозв’язків дав І. Павлов, зазначивши, що …не можна відмежовувати психічне від соматичного, треба завжди іти шляхом фізіологічного обґрунтування реакцій цілісного організму. Нейрофізіолог П. Анохін розробив біологічну теорію функціональних систем – концепцію організації процесів у цілісному організмі, який взаємодіє з середовищем. Ця теорія ґрунтується на уявленні про функцію як досягнення організмом пристосувального результату у взаємодіях з середовищем. У психічній діяльності протилежними реакціями є збудження i гальмування Одна з цих реакцій у необхідний момент підсилюється або послаблюється залежно від ситуації, коли необхідно відповісти на певні впливи середовища. В наслідок цього організм досягає рівноваги з середовищем, здійснюючи свою діяльність. Ця рівновага динамічна: вона залежить від середовищних змін.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Вперше термін «психологічне здоров’я» запропонувала І. А. Дубровіна у 1991р.

Психологічне здоров’я пояснюють сукупністю таких психічних властивостей, завдяки яким

– присутня гармонія особистості і гармонія між людьми і суспільством;

– позитивне самовідчуття;

– високий рівень розвитку рефлексії;

– успішне проходження вікових криз;

– адаптація до соціуму;

– критичне мислення.

Проаналізуємо нейропсихологічні особливості. «Вищий прояв організуючої ролі ЦНС полягає у діяльності людського мозку, який визначає можливість для людини не тільки пристосовуватися до умов зовнішнього середовища, але й компенсувати його несприятливі впливи своєю активною діяльністю» [6; с. 1]. Мозок складається із двох півкуль. «Ліва півкуля мозку любить порядок і підтримує його. Вона логічна, літерна, лінгвістична (любить слова) та лінійна (створює послідовність або порядок). Також їй подобаються списки й таблиці. Права – навпаки. Емоційна, невербальна,експериментальна і відповідає за спогади…» [1; с. 26]. Також, права півкуля демонструє використання невербальної комунікації (вираз обличчя, контакт очей, тон голосу, пози, жести). «Права півкуля не зосереджується на деталях, не встановлює порядок, а замість цього дбає про загальну картину сприйняття – значення та відчуття пережитого досвіду – і зосереджується на образах, емоціях, і особистих спогадах. Ми відчуваємо «нутром» або «серцем»…права півкуля інтуїтивна та емоційна»[1; с. 26].

«Права півкуля хвилюється про дух закону, емоції та переживання у взаєминах. Ліва півкуля зосереджується на тексті, а права – на контексті»[1; с. 28].

«Вкрай важлива взаємодія між двома півкулями головного мозку. Цьому сприяє структура мозку. Мозолисте тіло, це пучок волокон – з’єднує праву півкулю з лівою і завдяки зв’язкам, що утворилися. Півкулі тісно взаємодіють між собою. Не забуваємо і про лімбічну систему з ретикулярною формацією, яка забезпечує прояв емоцій (почуттів). Видалення або ушкодження окремих ділянок лімбічної системи призводить до вияву емоцій гніву, страху, чи навпаки, задоволення i т.д. » [6; с. 1]. Емоції і їх вплив на особистість є значимим, тому детальніше проаналізуємо їх психофізіологічні особливості. «Емоції народжуються в центральних областях мозку, дуже важлива роль у цьому процесі належить гіпоталамусу, відсутність цієї ділянки головного мозку, чи сильне його ураження призводитиме до зникнення емоційних переживань. Люди з пошкодженим гіпоталамусом стають жорстокими, втрачають інтерес до їжі, моральні принципи і їм важко отримати задоволення від будь-чого» [5; с. 12]. Лімбічна система пов’язана з центрами вегетативної регуляції i має двосторонній зв’язок з корою головного мозку. «Крім подразнень від периферичної нервової системи, в ЦНС надходить велика кількість подразнень з боку внутрішніх органів організму. Це здійснюється вегетативною нервовою системою, яка поділяється на симпатичний i парасимпатичний відділи. Через вегетативну систему відбувається регуляція процесів клітинного обміну, серцево-судинної i дихальної діяльності, функції травного апарату i сечостатевої системи. Від неї головним чином залежить життєдіяльність тканин i органів. Нервова система виступає регулятором, який забезпечує взаємопов’язану реакцію морфологічних i фізіологічних систем організму у відповідь на зовнішні впливи i зміни у функціонуванні окремих органів» [6; с. 1]. Таким чином, завдяки нервовій системі, забезпечується спільна діяльність 12 органів і систем організму, а також взаємодія з навколишнім середовищем.

У результаті соціального розвитку в людини сформувався вищій рівень психіки – свідомість. На відміну від тварин, людина здатна сприймати мову як умовний подразник. (Завдяки другій сигнальній системі реалізується принцип моделювання дійсності за допомогою мови). Принциповою відмінністю свідомості від психіки тварин є те, що людині властиве абстрактне логічне мислення, пізнання світу i самопізнання, а також здійснення «соціального наслідування» – передача досвіду людства окремими особистостями в процесі становлення і розвитку. Однак, так як і усвідомлені дії, особистості властива і рефлекторна, інстинктивна поведінка, яка, на жаль, інколи є не контрольованою. Адже, свідомість не завжди її контролює, тому особистість повинна докладати вольові зусилля, щоб її подолати. Не упустимо ми і емоції, адже вони мають велике значення для підтримання психологічного здоров’я особистості. Думки і емоційні реакції впливають і на фізичне здоров’я.

Однак за останні роки у стані здоров’я населення України спостерігається стійка тенденція до погіршення.

Дорослі, які займаються вихованням дітей раннього віку повинні розуміти особливості розвитку дитини і які наслідки неправильного ставлення до дитини, ігнорування її звичайних потреб у сприйнятті, опікуванні і підтримці. Привертає увагу також загальна емоційна обстановка в сім’ї (чи в будинку дитини сімейного типу, або колективі, що заміняє сім’ю), в якій дитина особливо чутлива. Сімейні конфлікти і сварки в дитячому оточенні, демонстрація взаємної неприязні в сімейному колі породжують у дитини відчуття загрози, неблагополуччя, недостатньої захищеності, не говорячи вже про те, що емоції, настрій дорослих буде відбиватися і на їх відношеннях до дитини. Ці чинники в комплексі призводять до формувань дитячих психотравм, які, іноді, на десятиліття випереджають виникнення невротичних і психосоматичних розладів. Яке цьому пояснення: переживши психотравмуючу ситуацію в ранньому віці, дитина ще не здатна до активно-пошукового її переборення, це закріплюється у своїй вихідній тенденції до пасивно-оборонного реагування, замість того щоб перебороти цю тенденцію поступово, „ перехворіти” нею. Якщо конфліктна чи стресова ситуація з’явилася уже в дорослому стані і зачіпає значимі емоційні ставлення особистості, перетворюється при цьому в удар по слабкій ланці: з одного боку, вона провокує закріплений дитячий стереотип пасивно-оборонної поведінки в будь-якій складній обстановці, і викликає відмову від активного пошуку способів вирішення конфлікту. З іншого – вона деякими своїми сторонами нагадує ту конкретну ситуацію з дитинства, яка була психотравмуючою, і завдяки зафарбовуванню, пригадуванню тієї ситуації – відтворює і дитячий тип реагування, а не демонструє критичного мислення. Так, страхи у дошкільному віці є віковим симптомом, тому що вони в певній мірі характерні і здоровій дитині цього віку”. Представляється, що подібні спостереження призвели до висновків З. Фрейда про місце дитячих психотравм в розвитку захворювань у дорослих і про те, що в основі неврозів і психосоматичних захворювань лежить регресивна поведінка.

Відомо, що сильні емоційні стани – страх перед чимось, гнів, ярість, горе, сум та ін., особливо в тих ситуаціях, коли вони подавляються, витісняються, можуть стати причиною психосоматичних захворювань людини.

Спеціалісти виявили ряд факторів, що впливають на виникнення психосоматичних захворювань людини. Так, для прикладу, коли людина стикається із загрозою, реальною чи уявлюваною, то в один із підкіркових відділів мозку (диенцефалон) зразу ж поступає сильне повідомлення. В результаті чого ніби автоматично „запускається” особливий психофізіологічний процес, сформований в ході еволюції. Це призводить до того, що в людини зразу ж частішає пульс, підвищується кров’яний тиск і рівень цукру в крові. М’язи напружуються, з’являється гусяча шкірка, відчуваються часті позиви на сечовипускання, зникає відчуття голоду. Все це є ні що інше, ніж мобілізація механізмів, що готують організм до захисту від небезпеки, завдяки чому людина може зберегти себе як біологічний вид.

Зазначено в експериментах вчених, що якщо людина не вступає в боротьбу (або не рятується втечею від виниклої небезпеки), то її тіло на тривалий час залишається в стані напруження. В результаті цього можуть виникнути хворобливі стани: високий кров’яний тиск, порушення діяльності нирок, хвороби серця, виразка шлунку та ін. Це, за даними Ганса Сельє, є ніщо інше, ніж форми розплати за тривалий стрес у відповідності з його теорією психосоматичних захворювань.

За експериментальними даними Т. У. Симонса, посилення хворобливих симптомів людини відбувається в результаті неправильного „прочитання” свідомою частиною мозку нормальних тілесних реакцій на стрес. Встановлено, що кора головного мозку чому завгодно може приписувати значення симптома хвороби і починати турбуватися з цього приводу. Виникнувши тривога передається в підкірку, де диенцефалон реєструє „сигнал небезпеки” і в той же час не породжує той самий симптом, який спочатку викликав у людини тривогу. Т. У. Симонс наводить приклад одного цілком здорового чоловіка, що відчув гострий приступ порушення травлення після якогось випадку, що викликав у нього відчуття гніву і страху. Не усвідомивши свої істинні емоції, даний чоловік вважав, що причиною порушення травлення виявилися нещодавно з’їджені вишні. Це призвело до того, що коли він їв всякий раз вишні, його кора вже була напоготові, ніби попереджала: ”Не їж багато, ти про це пошкодуєш!”. Страх передався у підкірку, яка передала „призив про допомогу” в залози, що виділяють шлункові соки, в результаті чого клапан „приватника „шлунку закрився, що викликало приступ шлункової болі. Спостереження за цим чоловіком показали, що нові емоційні хвилювання викликали щоразу болі в шлунку.

Ці приклади дозволяють стверджувати, що здоров’я людини напряму пов’язане з його психікою.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямку. Наведемо відповіді, на запитання, щодо стану психологічного здоров’я дітей дошкільного віку:

психологічне здоров’я

– Більш-менш на середньому рівні через те, що несприятлива психологічна обстановка в сім’ї;

– Погіршилося, через те, що позбавлені повноцінного спілкування діти з батьками;

– Погіршилося психологічне здоров’я через те і адаптація дітей у ДНЗ триває довше, у декого щорічно, починаючи „з нової сторінки”;

– Погіршилося через те, що батьки мають низький рівень педагогічної і психологічної культури, не ведуть здоровий спосіб життя, не привчають до цього дітей;

– Останнім часом здоров’я дітей потребує сильної уваги через те, що багато дітей мало рухаються, довго дивляться телевізор, а це впливає на психічний стан дошкільника;

– Погіршується здоров’я через те, що бракує знань про особливості психологічного розвитку дитини у батьків та дорослих;

– Погіршується через стреси;

– Соціальні негаразди породжують психологічні проблеми в окремих сім’ях, а це впливає на психічне здоров’я дітей;

– Соціальні негаразди в окремих сім’ях, призводять до погіршення мікроклімату в сім’ї і психологічна атмосфера напружена – це і відбивається на дитині.

На жаль, з часом ці проблеми дітей не вирішуються.. У шкільному віці також, частина може справитися з неочікуваними проблемами. Варто звернути увагу і на настрої в соціумі, зокрема і журналістів, які підбурюють, провокують на непередбачувані вчинки. В інших випадках, навпаки, безвідповідальні за подальшу долю особистості, яку або висвітлили в негативному світлі, або показали такі подробиці, яких не варто було розкривати.

Хмарина слів. Ознаки психологічно здорового ставлення до себе

Висновок. Сучасний світ дуже змінився. В наш час існує безліч загроз для особистості, що пов’язані з різними проблемами, в тому числі і з негативними чинниками, які виникають в результаті втручання в особистісний простір. Не варто забувати, що багато людей є вразливими, ранимими, які не знають дієвих механізмів збереження, зміцнення i відновлення психічного здоров’я в умовах постійних фізичних та інтелектуальних перевантажень, стресів, соціальних негараздів. Тому, фахівці, які займаються професійною діяльністю типу «людина-людина» (вчителі, лікарі, журналісти), повинні пам’ятати про те, якими результати їхньої взаємодії з іншими учасниками. Професія має свої особливості, скажімо, втомлива, напружена робота перед об’єктивами відеокамер тележурналістів, а також обмеженість ефірного часу – їм, в свою чергу, варто оволодіти техніками роботи зі станами. Проте, вони повинні бути відповідальними і за наслідки діяльності, а особистість учасників передач, шоу після ефіру мало кого цікавить. (Цей вплив на особистість може мати як позитивні, так і негативні наслідки – залежно від змісту інформації. І це, зрештою, може призвести до різних психічних станів, як задоволення, так і страждання). Насправді ці учасники часто залишаються схвильованими, збентеженими, незахищеними, невпевненими – це призводить до зниження їх життєстійкості, погіршує самопочуття, знижує психологічне здоров’я. Вкрай рідко висвітлюються проблеми захисту особистості від зайвої, негативно забарвленої інформації, а цей захист, в свою чергу, сприяв би збереженню психологічного і психічного здоров’я особистості. Усім варто пам’ятати про формування психологічного здоров’я. Адже психологічно здорова особистість не відчуває страхів, коли для цього немає реальних підстав; не боїться брати на себе відповідальність; мислить самостійно і критично.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Деніел С., Брайсон Т. Секрети мозку: 12 стратегій розвитку дитини / С. Деніел, Т. Брайсо; пер. з англ. Ірина Борщ. – Київ : Наш формат, 2017. – 102 с.

2. Болтівець С. І. Сучасний стан розробленості педагогічної психогігієни / С. І. Болтівець // Практична психологія та соц. робота. – 2004. – №2. – С. 54-66.

3. Завгородня О. Проблема психологічного здоров’я: спроба теоретичного аналізу /// Практична психологія та соціальна робота №1, 2007. – С.55-60.

4. Магазаник Н. А. Искусство общения с больными. / Норберт Александрович Магазаник. М. Мед, 1991. – 110с.

5. Вронська В. М. Значення музикотерапії у психологічній підготовці медичних сестер дошкільних навчальних закладів / В. М. Вронська // Вісник кафедри корекційної освіти. – 2009. – №5. – С. 11-17.

6. Єгорова О. Лікбез психологічного здоров’я. https://foundationdv.com/ua/articles/mental-health-101

The article deals with the urgency of the problem of psychological health and analyzes aspects of the issue of psychological health. The components of this concept have been clarified. It has been found that influence on the personality, by experts, can have both positive and negative consequences, depending on the content of information. And this, in the end, can lead to different mental states, both pleasure and suffering. The results of the answers concerning the state of psychological health are given. «Signs of a psychologically healthy attitude to self» is demonstrated in the form of the Word Cloud.

Keywords: psychological health; get up; adaptive capabilities; the dominant principles in the information society; stress; viability; space.


Партнери конференції

Міністерство освіти і науки України головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

«Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України. 

Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації.  З 2015 року в Україні  IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.


Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту»>>>

Титульне зображення: https://ru.freepik.com/vectors/design, Design вектор создан(а) freepik – ru.freepik.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.