Підвищення медіа- та інформаційної грамотності в Естонії. Презентація досвіду: Марія Мурома-Менґель

Підвищення медіа- та інформаційної грамотності в Естонії

Презентація досвіду: короткий зміст виступу Марії Мурумаа-Менгель під час Онлайн-мосту АУП з Естонією.  27 січня 2025, 15:00

Марія Мурумаа-Менгель — асоційована професорка кафедри медіадосліджень в Інституті соціальних досліджень Тартуського університету. Вона спеціалізується на дослідженні використання соціальних мереж молоддю. Марія також була керівницею програми "Айрекс" із медіаграмотності в країнах Балтії у 2020–2023 роках. Крім того, вона — лауреатка Національної премії "Викладач року 2020" у категорії "Вища освіта". Вона має багаторічний досвід у розвитку медіаграмотності серед різних соціальних груп. Її виступ вражає обсягом охоплених тем та натхненням, яке може знайти кожен слухач.

Основні аспекти виступу

Комплексний підхід до медіаграмотності

Марія наголошує, що в Естонії медіаграмотність та цифрова грамотність є ключовими складовими інформаційної стійкості. Вони спрямовані на подолання інформаційного хаосу й дезінформації. У своїй роботі вона підкреслює, що ці навички необхідно розвивати серед усіх вікових і соціальних груп: молоді, викладачів, дорослих і літніх людей. У цьому контексті важливо:

1. Формувати психологічну стійкість громадян до дезінформації.
2. Спиратися на медіа як центральну концепцію побудови інформаційної спроможності.

Виклики маленької країни

Естонія, порівняно з Україною, є маленькою країною — її населення становить лише 1,3 мільйона осіб. Проте цей факт відкриває нові можливості, оскільки невелике населення сприяє швидшій взаємодії між людьми та організаціями. Цей досвід, за словами Марії, може бути корисним навіть для великих країн, але на рівні окремих регіонів чи громад.

Стратегії протидії дезінформації

Шість ключових сфер

Естонський підхід до дезінформації базується на шести ключових сферах:

1. Законодавче регулювання: контроль за інформаційними маніпуляціями через закони.
2. Якісна журналістика: підтримка професійних медіа, здатних викривати неправдиві історії.
3. Освіта: розвиток критичного мислення в рамках шкільної, університетської та позашкільної освіти.
4. Громадські організації: робота зі спільнотами для аналізу та викриття фейків.
5. Інституційна готовність: забезпечення стабільності через роботу державних установ.
6. Спільні цінності: обговорення та поширення основних принципів, що об’єднують суспільство.

Важливість міжнародного співробітництва

Марія підкреслює, що жодна країна не може впоратися з дезінформацією самотужки. Важливо обмінюватися знаннями та досвідом із партнерами, включно з Україною, адже багато викликів є спільними.

Освітні ініціативи

Медіаграмотність у школах

1. Інтеграція в навчальні програми: медіаграмотність впроваджується як наскрізна тема. Наприклад, у 11 класі вивчається обов’язковий курс "Мова та переконання", що включає аналіз медіатекстів.
2. Методична підтримка: викладачі мають доступ до матеріалів через спеціальну платформу media.ut.ee, яка пропонує:
   • Ідеї для уроків.
   • Методичні рекомендації.
   • Матеріали для критичного аналізу медіаконтенту.

Вища освіта

Університети в Естонії пропонують курси, спрямовані на вивчення медіапсихології, інформаційної стійкості й аналізу дезінформації. Марія зазначає, що студентам надається свобода у створенні проєктів, таких як:

• Квест-кімнати.
• Освітні TikTok-відео.
• Настільні ігри для дітей.

Позашкільна освіта

1. Робота громадських організацій: ініціативи "Тиждень медіа", створення коміксів для дітей, лекції та воркшопи.
2. Роль бізнесу: компанії, наприклад, у сфері телекомунікацій, підтримують цифрову грамотність серед літніх людей.
3. Підтримка поліції: поліцейські активно працюють у соцмережах, відповідаючи на запитання громадян та допомагаючи протидіяти кіберзагрозам.

Інноваційні підходи

"Інокуляція" проти дезінформації

Естонія впроваджує концепцію "інокуляції": громадянам надають "дози" неправдивої інформації, щоб навчити їх розпізнавати маніпуляції. Цей підхід формує критичне мислення й підвищує обізнаність про те, як працюють інформаційні загрози.

Висновки

Марія Мурумаа-Менгель підкреслює: інформаційна стійкість — це відповідальність кожного. Кожен може зробити внесок, підтримуючи якісний контент і поширюючи правдиву інформацію. Міжнародне співробітництво й обмін досвідом стають ключовими факторами у боротьбі з дезінформацією. Естонський досвід може надихнути країни, що стикаються з подібними викликами, і стати платформою для спільних рішень.