13-17 червня 2016 року в столиці Молдови Кишиневі, у рамках Міжнародної літньої школи організованої Академією «Дойче Велле», медіаосвіті та медіаграмотності навчалися учасники з України, Молдови, Грузії, Вірменії. Заняття проходили на базі гостинного Державного педагогічного університету імені Іона Крянге. Натхненниками і вчителями були висококласні експерти-професіонали: професор, президент Академії української преси Валерій Іванов, доктор педагогічних наук, професор, Тетяна Іванова, професор, президент Асоціації кіноосвіти і медіапедагогіки Росії, експерт програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх», Олександр Федоров. Учасники отримали п’ять днів спілкування, обміну досвідом, інтелектуального і професійного збагачення в сфері медіаосвіти. Програма навчання була добре спланованою і побудована за принципом поєднання теоретичного блоку з практичним.
Валерій Іванов спрямував слухачів на те, що медіаосвіта – це необхідність часу. Сучасне інформаційне суспільство – це суспільство медіа. Медіа формують картину світу, наше сприйняття та модель поведінки. «Все, що ми дізнаємося про світ – ми дізнаємося з медіа», тому в процесі сприйняття інформації надзвичайно важливо розрізняти фейки, маніпуляції, шукати першоджерела та критично мислити, тому медіаосвіта є життєво необхідною. В міру того як змінюється суспільство, постійного оновлення вимагають програми по медіаосвіті. Принциповим моментом медіаосвіти є аполітичність: незалежно від мови чи проблемних питань, ідеологій чи світогляду люди мають бути медіаграмотними. Медіаграмотність не пропагує ідеї, а вчить критично мислити!
Професор Іванов ознайомив учасників з системою медіаосвіти в Україні. Ми можемо похвалитися комплексною підготовкою фахівців через тренінги, семінари, літні школи, методичною та методологічною підтримкою, створенням 7 навчальних програм для різних вікових категорій. Досить ґрунтовним є ресурсне забезпечення, тішить співпраця з МОН України, яке сприяє інтеграції медіаосвіти в навчальний процес.
Сучасний авторитетний теоретик медіаосвіти на євразійському просторі, що відомий далеко за його межами – Олександр Федоров занурив нас у теорію та методологію медіаосвіти. Він переконливо зробив наголос на тому, що медіаграмотність – це життєво необхідне вміння сучасної людини і, що ми намагаємося розвинути особистість за допомогою медіа, а не ідеологізувати її. Серед імен основних теоретиків медіаосвіти звучали такі як Маршал Маклюен, Умберто Еко, Лен Мастерман, Роберт Кьюбі та інші. Цікавим став факт, що медіаосвіта найбільш розвинена в Канаді, Австралії та Новій Зеландії, де вона є обов’язковою і інтегрованою в різні предмети. Викликала здивування інформація про те, що такі крани сталої демократії як Велика Британія та США не зацікавлені в медіаосвіті. Наприклад, в Америці медійні агентства (це термін, яким означаються творці медійних повідомлень) не зацікавлені в медіакомпетентній аудиторії через те, що їх основний медіаконтент – розважальний, а якість такого продукту не завжди є високою. І якщо готувати публіку до аналізу і сприйняття контенту, то знизиться кількість споживачів, що напрям зашкодить бізнесу. А що стосується Британії, то там трохи інший ракурс, тут держава вкладає великі кошти в національний медійний продукт, тому медійні агентства зацікавлені в його попиті та безальтернативності і їх не зовсім влаштовує критично налаштована публіка.
Професор Федоров ознайомив слухачів з основними підходами до медіаосвіти: інтегрованим, факультативним і спеціальним. Також розкрив основні теорії медіаосвіти: ін’єкційну (захисну), ідеологічну, семіотичну, культурологічну, практичну, теорію медіаосвіти як джерела «задоволення потреб» аудиторії, теорію критичного мислення, естетичну та соціокультурну. Ми детально дізналися про методи і прийоми впливу на масову свідомість. Факторами маніпулятивного впливу є стандартизація, мозаїчність, серійність, повторюваність. Основні прийоми маніпуляції – оркестровка (психологічний тиск), селекція (підтасування), свідчення (посилання на авторитет), гра в простонародність (простота подання інформації, посилання на думку народу), наведення рум’янцю (прикрашення), наклеювання ярликів, трансфер (проекція певних характеристик на інше явище, людину). Людиною легко можна маніпулювати за допомогою неповної інформації, дегуманізації опонента, стереотипів та упереджень, нагнітання. Ідеальна аудиторія для маніпулювання – люди без критичного мислення. Щоб протистояти маніпуляція людина має вміти просіювати інформацію, критично оцінювати мету та інтереси джерела інформації. За словами М. Маклюена «Людина в світі медіа повинна бути медіаграмотною».
Також професор Федоров говорив про аудіовізуальну грамотність та силу медіа. Цікавим є приклад трансляції радіовистави «Він світів» в Америці 1938 р. за романом Геберта Уелса. Сюжет спектаклю полягає в тому, що Землю захопили марсіани. Слухачі, які включили радіо в процесі трансляції радіовистави і не почули, що події вигадані, повірили в те, що це правда. Вони почали барикадуватися в підвалах своїх будинків, штурмувати урядові установи вимагаючи захисту, тобто створилася паніка, були й постраждалі. Цей факт свідчить про силу впливу медіа та показує, до чого призводить некритичне споживання інформації.
Блискучою була практична частина – тренінгові заняття, що проводила професор Тетяна Іванова. Тренер майстерно подавала теорію тренінгових технологій і тут же показувала як її реалізувати на практиці. Професійно і харизматично пані Тетяна поділилася секретами роботи з різними аудиторіями, експериментальною методикою ігор-омнібусів, які мають гіпотетичний сценарій та специфікою прийомів зацікавлення аудиторії. Одним з дієвих прийомів є занурення учасника в стан незнання, щоб викликати усвідомлення незнання, потім сформувати розуміння, що лише майстерність забезпечить бездоганний результат, дієвим тут може стати і використання різних притч, легенд, афоризмів.
Виконуючи завдання професора Іванової: намалювати кита, шляпу і сигарету, ми переконалися, що людина сприймає інформацію так званими “гештальтами”, тобто інформацією, яка подається у логіці та в певній системі. Щоб залучити учасників у гру тренер розіграла ситуацію, запропонувавши вигідну пропозицію купити 5 лей за 1, що викликало різні емоції в аудиторії: недовіру, здивування, скепсис… після того як купюру було продано ми вдалися до аналізу мотивів і думок того хто придбав купюру і інших учасників які її не купили. В результаті кожен дізнався, «що він за птиця». Так ми познайомилися з експериментом Макса Базермана. Наступною вправою було створення соціологічного портрету медіаграмотності групи. Відкриттям стала крива інтелекту Едварда Бернейза, який висловив думку, що під впливом інформаційної пропаганди інтелект людей усереднюється.
Під час гри «Прес-конференція» учасники мали можливість виступити в ролі лісових журналістів (комарів, зайців, вовків) та прес-секретарів, які давали прес-конференцію. Ця гра показала, що різного роду публіка вимагає різної подачі інформації, різних аргументів переконання, різної емоційної поведінки. Також в цій грі було використано теорію «Число Моеллера» 5±2, що показую кількість аргументів які необхідні для переконання і обґрунтування певної позиції і які сприймаються.
В процесі роботи Тетяна Іванова розкрила нам зміст закону 1:10000, який показує, що ми сприймаємо інформацію усвідомлено і запам’ятовуємо лише 1 частинку з 10000, а вся інша інформація відкладається у підсвідомості. Але коли ми приймаємо певне рішення чи формуємо судження про щось, то ми керуємося всією кількістю інформації, тому те, що ми не усвідомлюємо керує нами, ми керуємо лише тим, що ми знаємо.
Ще один секрет – це алгоритм донесення інформації. Щоб інформацію донести до слухача, її треба подавати за схемою: «Як?, Хто?, Навіщо? Що?». Тоді інформація буде добре сприйматися якщо вона буде свіжою, якісною і передана з емоціями і почуттями. Лише так можна привернути увагу. А за словами Джека Траута «Самий головний ресурс ХХІ ст. – це людська увага».
Надзвичайно важливо нині є наявність, створення і передача якісної інформації. А сприяти цьому може розвинена медіакомпетентність, лише медіаграмотна людина може створити якісний медіапродукт і вберегти себе від маніпулювання. Тому нині бути медіаграмотним конче необхідно! Хочеться щиро подякувати організаторам, тренерам, учасникам міжнародної школи з медіаосвіти та медіаграмотності за можливість особистісного і професійного вдосконалення!
Автор: Тетяна Мелещенко, кандидат історичних наук, доцент кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
Відео: Андрій Єлькін, Запорізький НВК № 19
