Анета Гонца розповідає АУП про ключі до медіаосвіти в Молдові та стратегії розвитку медіаграмотності

Академія української преси протягом кількох років запрошує міжнародних експертів презентувати свої практики, які можуть стати прикладним для України. Цей досвід актуальний для українських вчителів, особливо в контексті розвитку критичного мислення, важливості медіаграмотності у сучасному світі та боротьби з дезінформацією.

17 січня 2024 року гостею проєкту «Чужому навчаємося і свого не цураємося» стала — докторка філософії, дослідниця і викладачка медіаграмотності Технічного університету Молдови (Кишинів), консультантка базового посібника з медіаосвіти MIL (Media and Information Literacy) Анета Гонца.

«Щоб агресор не досяг своїх цілей, ми маємо бути медіаграмотними, щоб критично оцінювати політичну ситуацію. Ми мусимо бути пильними, щоб не стати жертвами кремлівської пропаганди. Ми разом боремося проти російської агресії та разом виборюємо шлях до свободи і право жити у вільній країні», — відзначила Тетяна Іванова, модераторка заходу, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.

У своїй розповіді пані Анета окреслила основні аспекти розвитку медіаграмотності в Республіці Молдова. Українські вчителі можуть перейняти або взяти на озброєння наступний досвід від молдавських колег при викладанні медіаграмотності:

1. Молдова інтегрувала медіаграмотність у шкільну програму на різних рівнях освіти. Експертка зазначає, що 2017 року країна активно впроваджує програми медіаграмотності у школах. Вона згадує про важливість цього курсу на різних рівнях, включаючи середні та старші класи. Також вона зазначає, що в цих програмах брали участь понад 16 тисяч студентів. Українські вчителі можуть використовувати подібний підхід, включаючи медіаграмотність як окремий предмет або інтегрувати її в інші предмети.
2. В Молдові було створено навчальні матеріали та посібники для викладання медіаграмотності. Анета підкреслює важливість оновлення навчальних матеріалів з медіаграмотності, щоб відповідати сучасним викликам і технологіям. Українські вчителі також можуть розробляти та використовувати спеціалізовані навчальні матеріали, що відповідають потребам учнів.
3. На постійній основі в Молдові організовуються тренінги для вчителів, щоб забезпечити їх знаннями та навичками для ефективного викладання медіаграмотності. Українські вчителі можуть також взяти участь у подібних тренінгах або організувати їх самостійно.
4. Молдова розробила платформу «Медіакритика МД» з іграми, вікторинами та посібниками.  Експертка розкриває інноваційні методи, такі як використання онлайн-платформ і ігрових елементів у навчанні медіаграмотності. Це показує, як сучасні технології можуть бути інтегровані в освіту для підвищення ефективності навчання.Українські вчителі можуть використовувати подібні онлайн-ресурси та платформи для залучення учнів та підвищення інтерактивності навчання. 
5. Молдова застосовує міждисциплінарний підхід: експериментує з інтеграцією медіаграмотності в інші курси. Експертка розповідає про пілотну програму з інтеграції медіаграмотності у курс румунської мови для шестикласників, що показує багатогранність підходів до викладання медіаграмотності. Це може надихнути українських вчителів на подібні інтеграційні експерименти в своїх школах.
6. Співпраця з Міжнародними Організаціями — важливий ключ для популяризації медіаосвіти. Молдова активно співпрацює з міжнародними організаціями для розвитку медіаграмотності. Українські вчителі також можуть шукати можливості для міжнародної підтримки та співпраці.

Окрім цього Анета окреслила свої думки для активного забезпечення медіаграмотності як важливої складової освіти та боротьби з дезінформацією. І головним пунктом у цьому списку — це є адаптація до зовнішніх викликів, особливо у контексті інформаційного впливу внаслідок війни в Україні. Експертка згадує про створення спеціальної комісії для надзвичайних ситуацій та законодавчі ініціативи для боротьби з неправдивою інформацією. На думку пані Анети — це є прикладом прогресивного підходу до кризового управління.

«Окрім цього важливо завжди робити наголос на медіаграмотності як ключовому елементі в освітній системі. Мати нові підходи до навчання, що охоплюють різні вікові групи і включають оновлення навчальних програм та матеріалів з використання ннноваційних методів», — відзначає Анета Гонца. 

Які зусилля Молдови у сфері медіа та інформаційної грамотності, спрямовані на протидію російській пропаганді та підвищення рівня освіченості населення щодо медіа? 

1. Медійні зміни в Молдові після 2022 року: реакція уряду на повномасштабну війну в Україні, включаючи створення спеціальної комісії для надзвичайних ситуацій. Заборона на розповсюдження політичних, військових новин та ток-шоу, що не були ратифіковані.
2. Законодавчі ініціативи: введення законів про аудіовізуальні послуги, спрямованих на боротьбу з неправдивою інформацією.
3. Блокування сайтів та телеканалів: уряд заблокував понад 50 сайтів і телеканалів за поширення дезінформації та російських наративів.
4. Розвиток медіаграмотності у освітній системі: впровадження програм з медіаграмотності в школах та навчання вчителів, з метою підготовки учнів до критичного сприйняття інформації.
5. Співпраця з громадянським суспільством: громадянське суспільство виступає ініціатором багатьох проектів з медіаграмотності.
6. Виклики та загрози: збереження російських наративів у деяких регіонах, зокрема в Гагаузії, і складність повного викорінення російської пропаганди.

Повний запис розмови АУП з Анетою Гонца можна переглянути за посиланням: https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=748801280198163