27 жовтня 2016 року представники Громадського фонду «Центр підтримки ЗМІ» (Киргизстан), які вже третій день поспіль знайомляться з особливостями впровадження медіаосвіти в Україні, разом з редактором порталу «Медіаосвіта та медіаграмотність» Юлією Гузою відвідали урок з медіаграмотності у Спеціалізованій школі I-III ступенів №148 імені Івана Багряного.
Отож, сьогодні о 9:15 ми зустрілися з директором цього навчального закладу Сергієм Горбачовим, який і викладає медіаграмотність для учнів школи. Раніше Сергій Іванович працював у галузі журналістики («Комерсант-Україна») та не зі слів знає яка-то медійна кухня. Вважає, що розвиток професійних медіа неможливий без формування у громадян критичного мислення. Познайомившись та поспілкувавшись декілька хвилин ми попрямували до класу, де на нас чекали одинадцятикласники. На 45 хвилин ми ніби перенеслися у минуле та сіли за шкільні парти разом з учнями. Ми були не просто спостерігачами та слухачами того, що відбувалося, а виконували аналіз сюжету теленовин українського каналу разом з усіма. До обговорення та аналізу вчитель обрав сюжет телеканалу Інтер про інцидент в аеропорту «Бориспіль» з адвокатом Олександра Онищенка. Один з перших пунктів аналізу – хто власник телеканалу. Так як старшокласники вже протягом року вчаться медіаграмотності, то вони дуже швидко відповіли на це запитання. Також вони звертали увагу на наявність «мови ворожнечі», балансу думок, актуальність, оперативність, повноту інформації та інші критерії, що дозволяють оцінити, наскільки дотримані стандарти подання інформації журналістом та чи можна вживати цей «продукт».
Саме так вважає Сергій Іванович, інформація – це продукт, який кожен з нас обирає до споживання самостійно. Інформація, як і кожен товар, має свої критерії оцінки якості. Також директор школи наголосив: «Є небезпека, що медіаосвітою ми вб’ємо довіру до медіа взагалі. Тому я намагаюся під час роботи з учнями давати можливість порівнювати, беручи до прикладу професійно виконані журналістські роботи та ті, що не відповідають стандартам журналістики».
Після захопливого уроку ми повернулися до кабінету директора та поцікавилися моментами педагогічної роботи, поставили запитання та обмінялися досвідом життя України та Киргизстану. Сергій Іванович розповів, що у цьому навчальному закладі курс «Медіаграмотність» читається учням 8 та 9 класу та курс «Медіакультура» для 10 та 11 класів. Окрім уроків у школі функціонує гурток, де є можливість навчитися не лише розрізняти якісний та неякісний журналістський продукт, а й створювати його.
«Важливо зробити перший крок, якому так часто недостатньо приділяють уваги, – говорить директор. – У якості першого кроку я використовую «метод зубної щітки». Я заходжу до класу та запитую чи чистять учні зуби, звісно, що всі дають ствердну відповідь. Тоді прошу їх намалювати на папері ту кількість зубної пасти, яку вони використовують для цієї процедури. Зазвичай, пасти на малюнку багато. Далі запитую чи знають вони яку кількість зубної пасти радять використовувати стоматологи, а я знаю, що це дорівнює розміру горошини. Починають замислюватися над моїми словами… Далі запитую, що вони бачать на тюбику зубної пасти, коли заходять до ванної кімнати. Зазвичай це щітка та багато пасти. Навіщо ж зображена така кількість, якщо для ефективного чищення порожнини рота достатньо горошинки засобу? Бо це інформаційний вплив реклами, яка каже вам що робити, щоб ви споживали більш ніж достатню кількість певного продукту з метою підвищення рівня його реалізації». Ось таким екскурсом у маркетингову кампанію зубної пасти можна зацікавити учнів та й будь-кого взагалі перевіряти інформацію та вчитися сприймати її критично.
Академія української преси та колеги з Киргизстану висловлюють щиру подяку Спеціалізованій школі I-III ступенів №148 імені Івана Багряного та її директору Сергію Івановичу Горбачову за надану можливість відвідати урок з медіаграмотності.
