Без сумніву, разом з поширенням пандемії коронавірусу в наш лексикон потрапили нові слова та вирази, що допомагають у різний спосіб зрозуміти нові реалії, в яких опинився світ. Серед цілої низки нових термінів все частіше вживається «інфодемія» на позначення неправдивої інформації або дезінформації щодо поширення COVID-19.
Авторка цього матеріалу займається фаховою діяльністю в трьох практичних напрямах, а саме: медіаграмотністю, бібліотечною справою та онлайн навчанням. Кожен з цих видів діяльності безпосередньо пов’язаний з поширенням інформації, однак проникнення дезінформації останнім часом викликає неабияку стурбованість. Тому проведення вебінарів на тему інфодемії стало наразі популярним феноменом в усіх трьох напрямах.
Перші вебінари були організовані 8 травня Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій (IFLA), 11 травня Європейською мережею дистанційного та онлайн навчання (EDEN) та 20 травня Ініціативою розвитку медіа та інформаційної грамотності Юнеско (MILCLICKS).
Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій (IFLA)
Вебінар на тему «Як знайти корисні новини в цифрову епоху»
модерувався доктором Шантану Ґанґулі (Shantanu Ganguly) за участі чотирьох учасників панельної дискусії
Д-р Ґанґулі дав визначення поняттю «інфодемії» як симбіозу інформації та епідемії на початку 21 століття, що зумовлює появу надмірної інформації про певну проблему, яка потребує вирішення. Він порівняв поширення фейкових новин з вірусом та як приклад згадав Індію, яка за останніми дослідженнями посіла останнє місце в рейтингу з 22 країн, оскільки виявилося, що 64% її громадян споживали неправдиву інформацію. Індія - найбільша країна світу за кількістю користувачів соцмереж, зокрема 300 мільйонів на Facebook, 200 мільйонів на Whatsapp, 250 мільйонів на YouTube та понад 88 мільйонів користувачів на Tik Tok, причому ці показники постійно зростають.
Член наглядової ради IFLA д-р Санджай Бігані (Sanjay Bihani) розглянув проблеми інформаційної грамотності та поширення неправдивої інформації, а також можливості реагування бібліотек на виклики сучасної інфодемії. Окремі бібліотеки почали регулярно використовувати оновлені та перевірені джерела інформації. Вони поширюють адаптовані до сучасних умов інформаційні ресурси про те, як розпізнати фейкові новини про COVID-19 та інше з метою розвитку інформаційної грамотності читачів. Д-р Бігані наголосив на необхідності забезпечити особисту відповідальність за перевірку правдивості інформації до її поширення та нагадав про широкий вибір достовірних джерел на веб-сторінці IFLA.
Професор Майкл Сідл (Michael Seadle) представляв Берлінський університет імені Гумбольдта і говорив на тему поширення неправдивої інформації, яка стала надзвичайно актуальною для Німеччини під час пандемії COVID-19. За його словами, поширення правдивої та неправдивої інформації повинно розглядатися крізь градієнтну призму від «чорного» (абсолютна неправда) до «білого» (абсолютна правда) з широким спектром «сірих» відтінків між ними в тих випадках, коли складно надати однозначну оцінку. Він також зауважив, що на сьогодні міжнародна преса постає найбільшим джерелом неправдивої інформації, та розкритикував останні матеріали, в яких йдеться про те, що хлорохин, яким лікують малярію, може бути дієвим засобом при лікуванні COVID-19. Звичайно, деякі з цих аргументів містились у медичних наукових виданнях, однак там йшлося про це в зовсім іншому контексті. Тому подібну інформацію можна віднести до «сірого» спектру за шкалою оцінювання правдивості інформації.
Доповідач вважає, що соціальні мережі контролювати важче, оскільки люди завжди поширюють чутки про прості рішення та методи лікування, які є насправді недієвими. Крім того, праворадикальна пропаганда постійно використовує соцмережі з метою поширення брехні про іноземців, зокрема про вихідців з Китаю. Втім, позитивним є те, що уряд Німеччини має високий рівень довіри та разом з громадянами докладає зусиль до боротьби проти поширення COVID-19. Рівень смертності в Німеччині є одним з найменших у Європі завдяки вчасному реагуванню. У своєму висновку до презентації проф. Сідл закликав бібліотеки брати активну участь у використанні цифрових технологій.
Д-р П.Н. Васанті (P. N. Vasanti), директорка Центру медіа студій та фахівчиня в галузі політики медіамовлення і моделей споживання медіаконтенту, окреслила питання поширення дезінформації та неправдивої інформації в соцмережах під час пандемії. Вигаданої та неправдивої інформації стає все більше в час, коли панує страх та невизначеність. Д-р Васанті також поділилася інфографікою, в якій пояснюється різниця між неправдивою інформацією, дезінформацією та сфабрикованою інформацією.
Вона запропонувала результати свого останнього дослідження з типології фейкових новин. Виявилося, що користувачі довіряли більше фейковим репортажам у форматі відео, ніж коли мали справу з аудіофайлами чи статтею та охоче ділилися фейковим відео з родиною. Ми схильні довіряти, коли бачимо щось на власні очі, тому зображення, меми та відео становлять більшу небезпеку, ніж аудіо чи текст. На завершення презентації доповідачка зауважила, що проблема полягає не у використанні технологій, а в соціальній та поведінковій сферах життєдіяльності, тому бібліотеки відіграють важливу роль в цій екосистемі.
На завершення Ґуруджіт Сінґх (Gurujit Singh), професор юридичного факультету в Університеті Індрапрастхи Ґуру Ґобінда Сінґха, окреслив правові аспекти щодо поширення неправдивої інформації. Спершу він процитував генерального директора Всесвітньої організації охорони здоров’я: «Ми ведемо боротьбу не лише з епідемією, але й з інфодемією. Фейкові новини поширюються швидше та більш безперешкодно, ніж сам вірус, і це становить не меншу небезпеку».
Фейкові новини можуть призвести до певних наслідків у довгостроковій перспективі, таких як підрив демократії, соціальні заворушення, загроза мирному виборчому процесу, заклики до повстання та диффамація. Технічні рішення щодо протидії фейковим новинам можуть зупинити їх поширення, однак deepfake (див. https://uk.wikipedia.org/wiki/Deepfake) становить загрозу навіть за умов прогресивного розвитку технологій безпеки. Професор зазначив, що з метою контролю поширення фейкових новин використовуються регуляторні механізми, такі як цензура, ідентифікація та судове переслідування, штрафи та локалізація даних. З-поміж позитивних ініціатив відмічається запуск інформаційного центру WhatsApp з протидії коронавірусній інфекції COVID-19, що стало відчутним кроком. Доповідач уважає, що найбільшою правовою колізією є механізм визначення фейкових новин та неправдивої інформації, а також обґрунтування висновків щодо умисного чи неумисного характеру поширення цієї інформації. У вебінарі IFLA взяли участь понад 2 700 учасників з 31 країн світу
Європейська мережа дистанційного та онлайн навчання (EDEN)
Вебінар: «Як зупинити поширення неправдивої інформації
та фейкових новин під час інфодемії»
Модератор: Антонелла Поче (Antonella Poce), доцент кафедри педагогіки, Університет Риму. Співдоповідачем був Ірвін Кац (Irvin Katz), керівник наукових досліджень Принстонського університету та студент аспірантури Третього університету Риму.
Серед основних тез головний акцент було зроблено на навчанні викладачами студентів розвитку критичного мислення, інформаційних ресурсах, які можуть знизити вплив інфодемії, а також на стратегіях дистанційного навчання з метою формування навичок критичного мислення та цифрової грамотності.
Пан Кац підкреслив, що цифрова грамотність охоплює широкий спектр умінь. Окрім використання технологій, що також безперечно входить до цієї галузі знань, не менш важливою є когнітивна складова. На його думку, цифрову грамотність потрібно вивчати в комплексі, а не лише як окремий набір навичок.
Був запропонований перелік завдань, що допоможе учням зрозуміти як оцінювати інформацію, зокрема пошук доступу до баз даних з достовірною інформацією та класифікація вебсайтів за рівнем довіри та об’єктивністю. Онлайн завдання дозволяють тим, хто навчається, об'єднувати великі обсяги інформації з різних джерел в одне, наприклад, синтезувати контент з веб-сторінки лише в один Твіт. Пан Кац запропонував багато інших навчальних прикладів та завдань з оцінювання та правильного донесення інформації.
На завершення він зауважив про важливість комунікації, оскільки люди не лише споживають, а ще й створюють інформацію. Тому потрібно не тільки знати, як створити контент на веб-сторінках у TikTok або в Твіттері, але й розуміти найбільш оптимальні шляхи передачі повідомлень.
Франческа Амендуй (Francesca Amendui) розпочала свою презентацію із запитання про те, що таке інфодемія і які «антитіла» можливо використати для її подолання. На її думку, найкращими «антитілами» є критичне мислення та цифрова грамотність. Були представлені деякі інноваційні методи формування цих навичок. Пані Амендуй говорила про реакцію Всесвітньої організації охорони здоров’я на виклики інфодемії: «Незважаючи на зусилля Всесвітньої організації охорони здоров’я та соцмереж щодо подолання інфодемії, сотні тисяч людей переглядали недостовірну інформацію про коронавірус. Цей феномен став настільки потужним, що епідеміологи світу вже намагаються виміряти вплив динаміки інформування людей про пандемію для того, щоб передбачити поширення вірусу в майбутньому. Доповідачка також прокоментувала результати останніх досліджень інфодемії. На її думку, критичне мислення та цифрова грамотність постають ключовими факторами у боротьбі проти поширення неправдивої інформації. Також були запропоновані практичні завдання для оцінки навичок учнів орієнтуватися у віртуальному середовищі.
Ініціатива розвитку медіа та інформаційної грамотності Юнеско (MILCLICKS)
Вебінар: «Залучення молоді до боротьби
з поширенням неправдивої інформації про COVID-19»
Троє експертів з молодіжного розвитку та освіти поділилися власним баченням оптимального залучення молоді до вирішення кризи в нових реаліях сьогодення. Ними були Ева Рейна (Eva Reina), директорка Європейської агенції з інформування та консультування молоді (ERYICA), Мохаммед Фобоі (Mohammed Foboi) та Беатріс Бонамі (Beatrice Bonami), амбасадори молоді від Африки та Латинської Америки і Карибських островів Всесвітнього об’єднання за партнерство в медіа та інформаційній грамотності (GAPMIL).
Беатріс, амбасадорка молоді GAPMIL, працювала в проектах із залучення молоді в Латинській Америці з того часу, коли їй було всього 8 років! На її думку, молоді люди не обов’язково повинні йти за іншими, натомість вони можуть стати беззаперечними лідерами і «рушіями світу». Вона вважає, що віра та енергійність молодих людей може змінити баланс сил у боротьбі з дезінформацією.
Мохаммед, також амбасадор молоді GAPMIL, палко говорив про вибух захворювання у його рідній Ліберії на початку березня. У співпраці з урядом та державними стейкхолдерами його мережа ініціювала впровадження Плану боротьби з COVID-19 у громадах. Вони систематизували надійні інформаційні джерела, провели тренінги для молоді, яка в свою чергу почала поширювати достовірну інформацію. Вони також створили громадське радіо, яке мовить для молоді в західній Африці.
У підсумку Ева нагадала про стратегії та діяльність із залучення молоді в Європі. Наприклад, молодь Шотландії брала участь у прямому ефірі запитань і відповідей з Першим Міністром на Youtube. Молоді люди також працювали медіаволонтерами для поширення інформації про те, як залишатися в безпеці під час карантину. По всій Європі були застосовані інструменти розповсюдження інформації в соцмережах та організовувалися спеціалізовані вебінари для молоді. На Мальті провели інформаційну кампанію в соціальних мережах для молоді з метою поширення досвіду повсякденного життя під час пандемії. У разі навчання молодих людей основам протидії неправдивій інформації, вони можуть стати прикладом для суспільства і брати участь в заходах зі спільного обміну знаннями та досвідом.
У кожному регіоні світу є певні труднощі із залученням молоді під час кризи. Однак одним із спільних викликів є відсутність «дружньої для молоді» інформації. Крім того, зумовлений кризою тиск в цілому негативно вплинув на можливість залучення молоді. Життя в умовах ізоляції, хвороби, обмежені можливості взаємодії підірвали мотивацію та загальний стан психічного здоров’я молоді. Але комунікація та побудова міжнародних зв’язків можуть стати вирішенням проблеми залучення молоді та розширенням її потенційних можливостей.
Ініціатива розвитку медіа та інформаційної грамотності Юнеско (MILCLICKS) пропонує пройти тренінги з медіа та інформаційної грамотності, а також ознайомитись з інформаційними ресурсами як для освітян, так і для молодих людей на веб-сторінці організації: https://en.unesco.org/MILCLICKS
Про авторку:
Ізабел Кортні (Isabelle Courtney) працює бібліотекаркою, фахівчинею в галузі роботи з інформацією, викладачкою та фріланс журналісткою зі значними досягненнями в науковій діяльності та бізнесі. Вона викладає курс управління документацією та права на доступ до інформації в рамках бібліотечної справи та інформаційного менеджменту в Бізнес школі Дубліна.
Переклад: Артем Пономаревський
