30 жовтня 2014 року за ініціативи Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відбувся навчальний семінар для учителів, котрі викладають курс «Медіакультура». З 2014/2015 навчального року цей курс запроваджується факультативно у 45 школах Львівської області. До речі, це вже третя у цьому навчальному році така регіональна зустріч педагогів-медійників.
Цього разу семінар відбувся на базі Українського католицького університету, а проводили його викладач кафедри журналістики УКУ – Отар Довженко, асистент кафедри медіакомунікацій Марина Довженко та керівник магістерської програми з медіакомунікацій, кандидат культурології Вікторія Романюк.
На семінарі було розглянуто теми, що стосувалися насамперед методичного наповнення курсу, а також питань медійних маніпуляцій, впливів медіа, реклами та безпеки особистості. Отар Довженко, журналіст та медіаексперт, ведучий одного із занять семінару, переконаний, що поруч зі справжньою журналістикою, яка відповідає стандартам, існують завуальовані медіаманіпуляції, які переслідують або політичні, або економічні цілі. Боротися з цим явищем можуть і пересічні споживачі інформації. Журналісти повинні дотримуватися стандартів журналістики, передусім – це вичерпність інформації, баланс думок, відокремлення фактів від коментарів. А глядачі, читачі або слухачі мають навчитися розрізняти замовні матеріали (т.зв. «джинсу») від питомо журналістських робіт. А тому шкільний медіакурс є важливим починанням у царині медіапросвітництва загалом.
Марина Довженко, оглядач, медіааналітик, медіаексперт, викладач УКУ, зізналася, що якось на одній з пар зі студентами вчилася знаходити замовні матеріали в ЗМІ. А після заняття одна дівчина з гіркотою написала в соцмережі, що більше не може спокійно дивитись новини й читати газети – вона тепер розуміє, що нею намагаються маніпулювати. «Напевно, всі ми маємо пройти через таку гіркоту, щоби нарешті почати думати самостійно. Робити вибір самостійно. І відповідати потім за цей вибір. І неймовірно важливо, що тепер цього починають навчати у школі», – зазначила експерт.
Про сприйняття та оцінку сучасного медійного простору, завдання медійної освіти, рівень медіакультури учнівської молоді зокрема та суспільства загалом, про необхідність розвитку критичного мислення розповідала учасникам семінару Вікторія Романюк, керівник магістерської програми з медіакомунікацій Школи журналістики УКУ. «Що стосується медіаграмотності в цілому, то я переконана − медіавиховання має брати початок у ранньому дитинстві, коли ми починаємо навчати дитину добра та зла, й тривати все життя. Медіаграмотність як навчальна дисципліна необхідна, але її вивчення має починатися в школі, бо, як показало життя, прогресуюча медіанеобізнаність до 18 років може привести до згубних наслідків», – переконана експерт.
І справді, сьогодні ми є свідками й учасниками складного часу, і дискусії про роль і доцільність формування медіакультурної та медіакомпетентної особистості набувають нового сенсу. Від світу медій дитину не сховаєш і від його впливу не вбережеш. Та й чи варто? Очевидно, слід робити акцент на іншому – не забороняти, а виховувати такі етичні стандарти, норми, щоб дитина, а згодом і доросла людина навіть у медійному просторі залишалася насамперед Людиною.
Наталія Пастушенко, заступник директора інституту, координатор всеукраїнського експерименту із впровадження медіаосвіти у Львівській області, яка, до речі, є не тільки організатором навчальних зустрічей, але й активним їх учасником, зауважила, що вчителі-медійники мають стати партнерами для старшокласників у їх аналітичному, критичному сприйнятті сучасного інформаційного простору. Нагадаємо, що з 2010 року діє «Концепція впровадження медіаосвіти в Україні», а з 2011 року розпочався всеукраїнський експеримент з впровадження медіаосвіти у навчально-виховний процес у загальноосвітніх закладах України.
