Авторка: Тетяна Іванова
Інформаційна бульбашка — це персоналізоване інформаційне середовище, яке алгоритми соцмереж формують на основі наших переглядів, реакцій і підписок. Для освітян, медіатренерів та громад України вміння помічати таку алгоритмічну ізоляцію є складовою медіаграмотності й інформаційної стійкості. Авторська вправа, апробована під час тренерської лабораторії АУП, показує на прикладах із Запоріжжя, як розширювати коло джерел, перевіряти контент і свідомо керувати власною інформаційною дієтою.
Як алгоритми соцмереж формують нашу картину світу і чому важливо свідомо керувати власним інформаційним середовищем? Відповісти на ці запитання допомагає авторська вправа «Інформаційна бульбашка», представлена під час тренерської лабораторії Академії української преси.
Проєкт «Фільтруй інформацію — створюй зміни: тренерська лабораторія. Хакатон практик» від початку був задуманий не лише як простір навчання, а й як майданчик для обміну професійним досвідом між поколіннями медіатренерів. Академія української преси вже понад п’ятнадцять років розвиває медіаграмотність в Україні та підготувала понад 1100 тренерів.
У межах тренерської лабораторії було важливо не тільки ознайомити нове покоління тренерів із сучасними викликами, а й представити методичні напрацювання колег, які багато років співпрацюють з АУП і розвивають тренерство з медіаграмотності. Тренери презентували авторські вправи, а учасники разом аналізували їх, обговорювали, адаптували до різних аудиторій і проводили спільний дебрифінг. Такий підхід дозволив не просто продемонструвати вправу, а фактично протестувати її у професійному середовищі та отримати фаховий зворотний зв’язок.
Цикл охопив п’ять дводенних онлайн-тренінгів, у яких взяли участь 109 тренерів із медіаграмотності. Докладніше про результати навчання читайте у матеріалі «109 тренерів із медіаграмотності: АУП завершила цикл онлайн-тренінгів для тренерів».
Ми розпочинаємо детальніше знайомити колег із вправами, представленими в лабораторії, та аналізувати їхній потенціал для роботи з різними цільовими групами. Першою представляємо вправу «Інформаційна бульбашка». Її авторка — Світлана Богдзієвич, учителька української мови, літератури та медіакультури Запорізького академічного ліцею № 93 Запорізької міської ради.
Світлана Богдзієвич також є консультанткою комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Запорізької міської ради та тренеркою з медіаграмотності Академії української преси. Із 2018 року вона впроваджує медіаграмотність серед різних груп населення.
Світлана Богдзієвич представила цю тренерську розробку під час проєкту «Фільтруй інформацію — створюй зміни» у форматі тренерської лабораторії. У межах циклу відбулося п’ять тренінгів для різних груп учасників і аудиторій із різними запитами. Загалом понад сто учасників ознайомилися з розробкою та високо оцінили її потенціал.
Вправа допомагає учасникам усвідомити, що інформаційне середовище, у якому живе людина, не є нейтральним або випадковим. Воно формується під впливом наших уподобань, реакцій, вибору джерел, підписок і цифрових звичок, а також алгоритмів платформ, які добирають контент відповідно до вже помічених інтересів.
Актуальність вправи особливо висока в умовах інформаційної війни. Ворог вивчає наші інформаційні вподобання, емоційні реакції та вразливості, а алгоритмічні механізми можуть сприяти поширенню контенту, який найсильніше зачіпає, тривожить або поляризує.
Саме тому, підкреслювала Світлана Богдзієвич під час проведення вправи, критично важливо не лише вміти розпізнавати фейки, а й розуміти, чому певна інформація потрапляє до нас, як вона формує картину світу і як через це може здійснюватися вплив.
Сильна сторона вправи полягає в її послідовній логіці. Вона не просто пояснює поняття «інформаційна бульбашка», а проводить учасників шляхом від особистого досвіду до критичного осмислення механізму її формування.
Перший етап допомагає учасникам побачити, що інформаційне поле кожної людини складається не хаотично, а формується навколо тем, джерел і повідомлень, із якими вона взаємодіє найчастіше.
Наступний етап переводить розмову в площину причин: чому ця бульбашка склалася саме так; яку роль у цьому відіграють наші дії; як платформи, рекомендаційні системи й алгоритми підсилюють уже знайомі наративи, теми та емоції.
Далі учасники аналізують, що відбувається, коли людина тривалий час перебуває у замкненому інформаційному середовищі: як це впливає на сприйняття реальності, ставлення до інших думок, рівень тривоги й готовність критично осмислювати інформацію.
Завершальні етапи ведуть не лише до розуміння проблеми, а й до пошуку способів дії: як очищувати власне інформаційне середовище, урізноманітнювати джерела та свідомо формувати здоровішу інформаційну гігієну.
Під час спільного аналізу вправи тренери запропонували кілька рекомендацій щодо її посилення.
Спочатку учасникам варто простежити, як формується інформаційна бульбашка: що до неї потрапляє, чому це відбувається і які цифрові дії запускають цей процес.
На другому кроці доцільно перейти до умовної ролі «інформаційного дієтолога»: обговорити, як очищувати свою бульбашку, перевіряти контент, розширювати коло джерел і наповнювати інформаційний простір якіснішими та збалансованішими новинами.
Такий підхід переводить вправу від діагностики проблеми до практичної медіагігієни.
Учасники також порадили додати окремий диспут, який допоможе глибше усвідомити, чому і в який спосіб алгоритми пропонують саме той контент, що формує бульбашку.
Цей етап дозволяє перейти від побутового сприйняття соцмереж до розуміння ширших механізмів цифрового впливу. Йдеться не лише про стрічку новин, а й про увагу, поведінку, емоції та можливості маніпулювання.
Учасники тренінгу дійшли висновку, що вправа Світлани Богдзієвич «Інформаційна бульбашка» є надзвичайно актуальною для сучасної України. Вона допомагає пояснити, як працюють алгоритмічні механізми впливу, чому людина не завжди бачить повну картину реальності та як ворог може використовувати наші інформаційні вподобання для подальшого впливу.
Водночас тренери звернули увагу ще на один важливий вимір вправи — психотерапевтичний. Вона показує, що навіть у часи великої напруги, війни й постійного негативного інформаційного фону людина має простір вибору. Ми не завжди можемо повністю контролювати зовнішній потік інформації, але можемо усвідомлювати його природу й відповідально формувати власне інформаційне середовище.
Чи хочемо ми жити у постійному страху й негативі, чи можемо шукати в собі сили жити, зберігати стійкість і перемагати? Саме це ми доводимо щодня.
Тому «Інформаційна бульбашка» — це не лише вправа про алгоритми. Це вправа про свободу вибору, інформаційну стійкість і внутрішню силу людини.
Тетяна Іванова
тренерка проєкту «Фільтруй інформацію — створюй зміни: тренерська лабораторія. Хакатон практик», 2026 рік.
FreeMind Ukraine: молодь і громади проти маніпуляцій реалізує Академія української преси у партнерстві з Центром медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина). Проєкт спрямований на розвиток критичного мислення та медіаграмотності серед молоді й представників територіальних громад України.
Програма проєкту передбачає онлайн-тренінги для лідерів думок і представників територіальних громад, менторську підтримку для реалізації ініціатив із медіаграмотності, підтримку мультиплікаційних заходів у громадах, навчання молоді та розвиток онлайн-спільноти FreeMind Community.
Партнером АУП у втіленні проєкту є Центр медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна.
* CeMIL володіє сучасною експертизою у сфері медіаграмотності та має багаторічний досвід проведення тренінгів і досліджень із журналістами й науковцями з питань комунікації у країнах Східної Європи. Центр також успішно реалізовував проєкти в межах попередніх раундів Східноєвропейських програм партнерства.
