info@aup.com.ua
+380 67 372 2733
Предмети: Громадянська освіта, Історія
Застосування: На уроці
Вік/клас: 10 клас, 8 клас, 9 клас
Методи: Аналіз медіатекстів, Групова робота, Дебати, Дискусія, Ігрова діяльність, Критичне мисленння, Мозговий штурм
Теми медіаграмотності: Інфобезпека, Критичне мислення, Маніпуляція, Медіаспоживання (психологія сприйняття медіа), Новинна грамотність, Пошук і збір інформації, Стереотипи

ПІБ автора(ки) *: Біляєва Ганна Олександрівна, Жинжер Марина Олександрівна 

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Запорізька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 100, Дніпровського району міста Запоріжжя

Ваша посада*: Вчитель історії та правознавства 

Короткий опис вправи, анотація*: Роль особи в історії – гетьман Іван Мазепа – Зрадник чи патріот України.

Мета вправи/заняття*: Навчити учнів критично мислити та формувати власну думку спираючись лише на факти, навчити інфо-медійній грамотності, вміти протистояти пропаганді.

Необхідне обладнання/матеріали*: Відео-фотоматеріали, підручники та документальні джерела, а також інтернет ресурси та інтерв’ю з представниками волонтерських організацій. 

Детальний опис вправи/уроку*:

Вправа для уроку з історії України для 8 класу

Тема: «Гетьманщина за часів Івана Мазепи»

Розраховано на 1 чи 2 уроки.

Вступ.

Актуалізація знань:

Гетьман Мазепа був великим будівничим Незалежної Української держави й тому став найбільшим ворогом Російської імперії. Понад 300 років Москва «затирає» та «випікає» найменший слід, найменшу згадку.

«Нет, не было, и быть не может» - писав Євген Маланюк.

Скільки б років не було Український Незалежності, але пошанування чи зневага пам’яті великого гетьмана завжди буде показником повноти та змісту цієї незалежності. 

У своєму останньому опусі на тему української історії, путін не проминув нагоди назвати Мазепу зрадником. 

Цю заїжджену фразу російської ідеології можна прокоментувати словами доктора історії Ярослава Дашкевича: «Якщо сьогодні, у хвилину нових небезпек, що нависли над Україною, яку хочуть ще раз позбавити незалежності, за чимось шкодувати, то хіба за тим, що Мазепині мрії майже три століття тому не здійснилися та що вірних України державних мужів – і нібито «зрадників росії» - в українській історії було так мало».

Нагальна потреба в умовах військової агресії рф, актуалізувати героїчний чин наших воїнів-предків, велетів української духовності чия діяльність в усі віки наповнювала українців високою моральністю та вірою; привернути увагу суспільства до постатей, чия віра, сила і талант можуть стати взірцем для наслідування молоддю у цей складний час. 

Хід уроку:

  1. Екскурс в історію того часу. 

Вчитель, спираючись на отриманні учнями знання з попередніх уроків, згадує разом з ними, що військо Запорізьке – Гетьманщина 1654 року за Березневими статтями отримує протекторат від російського царства, але з іншого боку має все своє – адміністративний розклад, власну армію, судову систему, на землях Гетьманщини немає кріпацтва тощо.

Вчитель разом з учнями згадую про тактику Петра І «спаленної землі» під час Північної війни 1700-1721 років. Про відмову з боку царської росії в військовій допомозі.  За правилами міжнародної тенденції Україна має всі права спростувати договір з Петром І та підписати договір з Карлом ХІІ для захисту інтересів Гетьманщини, що і було зроблено у 1708 році Іваном Мазепою. Петро І зреагував на це рішення Івана Мазепи своїм наказом про знищення столиці Гетьманщини – Батурина, що й відбулося 2 листопада 1708 року. 

Проблемна тема: Чи стала Україна «розмінною монетою» в планах Петра І? Доцільність та логічність політики Івана Мазепи? 

А) Гетьманщина та її адміністративно-політичне положення згідно Березневих статей 1654 року;

Б) Російсько-Шведська Північна війна 1700-1721 років та роль України в ній;

В) Батуринська трагедія (листопад 1708 року).

Робота учнів в групах по техніці «Кубика-Блума».

«Кубик-Блума» – один з ефективний прийомів навчання сучасних школярів. Один з популярних технологій критичного мислення був розроблений американським вченим та психологом Бенджаміном Блумом. Метою цього прийому є те, що дитині не пропонують готові рішення, а тільки проблему.

Учень має самостійно використовуючи свій досвід та знання знайти шляхи вирішення цієї проблеми. На боках кубика інформація що зачіпає всі сторони заданої теми. Кубик-Блума допомагає розвивати навички критичного мислення, та в активній та цікавій формі перевіряти знання учнів. Він є ефективним засобом в інфо-медійній грамотності школярів відкидаючи думки та судження від дійсних фактів. 

Ознайомлення з уривками відео-матеріалу розміщених з боків «Кубика-Блума». 

На сторонах «Кубика-Блума» розміщено:

  • Посилання на відео з назвою «Мазепа та Петро І – хто кого зрадив» лекцію читаю Владлен Мораєв, кандидат історичних наук. https://youtu.be/wJOvAB3xYpw
  • Посилення на відео з назвою «Як Петро І зрадив Мазепу. Реальна історія з Акімом Галімовим» - лекцію веде Акім Галімов, український режисер. https://youtu.be/uubwRGFl9PU
  • Посилання на відео з назвою «Батуринська трагедія. Робимо висновки» - документальний фільм невідомого автора. https://youtu.be/aAvoE6C6sxY
  • Посилання на відео з назвою «Імперські фальсифікації: березневі статті» - документальний фільм, невідомого автора. https://youtu.be/jQaFsveXS8E

Висновки:

Учні ознайомлюються з матеріалом. Складають своє враження від «сторін» кубика та розробляють свої висновки щодо проблемного питання. І хоча у двобію з московським царем український гетьман програв, його ім’я у боротьбі з імперією стало для подальших поколінь величним символом прагнення незалежності. Сучасна історія цьому підтвердження. Битва з режимом імперії продовжується сьогодні та в цій важкій битві українці стоять не лише за територіальну цілісність своєї держави, відбувається принципова світоглядна битва за Україну Європейську – саме такою її бачив Іван Мазепа – проти України Азійської, якою хотів її зробити цар Петро І, і за яку сьогодні так завзято змагаються адепти «руського мира»

Вправа для уроку з історії України для 9 класу

Тема: «Модернізація сільського господарства у другій половині 19 століття земель України які входили до російської імперії»

Розраховано на 1 урок.

Хід уроку:

Учитель ставить учням 4 основний запитання: 

  1. Знайдіть на мапі географічні назви, котрі трапляються у запропонованих історичних джерелах, як візуальних, так і текстових. Поміркуйте, про що свідчить географічне розташування об’єктів, згаданих у запропонованих історичних джерелах.
  2. На основі інформації з текстових і візуальних джерел складіть перелік ключових слів, чи словосполучень, які, на ваш погляд, відображають стан сільського господарства на українських землях.
  3. Поясніть, які з цих ключових слів і словосполучень відображають саме явище модернізації в сільському господарстві України. Чому? Якої інформації бракує для повного розуміння ситуації в сільському господарстві на українських землях?
  4. Запропонуйте для уявного підручника з історії три найкрасномовніші джерела, які, на вашу думку, свідчать про модернізацій ні зміни в сільському господарстві України у другій половині XIX століття. Поясніть свій вибір.

Наочний матеріал:

 Учитель  пропонує різні джерела інформації:

  1. Погляд дослідника
  2. Історичне фото
  • Історичну довідку
  • Рекламні плакати
  • Свідчення дослідника
  • Поштові листівки

Учні, застосовують уміння та навички з інфо-медійної грамотності відповідають на запропоновані запитання.

Висновки:

Данна вправа, завдяки методам інфомедійної грамотності, спрямована на розвиток комптентностей у учнів а саме таких як:

А) вміння читати та розуміти прочитане;

Б) вміння висловлювати думку усно та письмово;

В) критичне мислення;

Г) здатність логічно обгрунтовувати позицію;

Д) вміння вирішувати проблему; 

Е) здатність працювати в команді;Ж) і як висновок будувати та  висловлювати свою думку спираючись лише на факти.

Вправа для 10 класу з курсу Громадянська освіта

Тема: Критичне сприйняття та протидія маніпуляціям мас-медіа

Розраховано на 1 урок

  1. Мета: ознайомити учнів зі способами і методами критичного сприйняття інформації та розвити навички протидії маніпуляціям, на практиці застосувати набуті знання, відпрацювати навички критичного мислення, розвивати вміння висловлювати власну точку зору
  2. Тип уроку: практичне заняття (формування вмінь та застосування знань на практиці)
  3. Основні поняття:  мас-медіа, комунікація, маніпуляція, фейк, джинса, реклама
  4. Список використаних джерел: Гісем О.О., Мартинюк О.О. “Громадянська освіта” (іінтегрований курс, рівень стандарту), підручник для 10 класу - Ранок 2018 – 340 с., аудіо та фотоматеріали

Хід уроку

  1. Організація класу
  2. Оголошення теми та мети уроку
  3. Мотивація навчальної діяльності та актуалізація опорних знань
  4. Формування вмінь та застосування знань на практиці

Вступне слово вчителів

  1. Будь яка інформація є невід’ємною частиною нашого з вами життя. Величезний вплив на людей мають мас-медіа, особливо в умовах повномаштабного вторгнення росії в Україну. Ми бачимо та чуємо багато різної інформації яка впливає на наші особисті погляди і в цьому різноманітті неможна втрачати вміння критично мислити та аналізувати інформацію. Критичність розуму це вміння людини оцінювати свої думки, та думки інших людей, вміння перевіряти та роботи висновки на підставі висунутих думок маємо показати, що думка та висновки зроблені особисто, можуть бути невірними або суперечливими. Критичне мислення дозволяє розвивати культуру діалогу у спільній діяльності, а також зв’язати набуті компетентності між предметами, а саме: мовна компетенція та соціокультурна та ін.

Методичний коментар: 

  • Вчитель пропонує учням прослухати власне інтерв’ю з представниками різних волонтерських організацій м.Запоріжжя (аудіо додається)
  • Поділившись на групи критично оцініти дане інтерв’ю
  • Капітаном команд зробити і записати висновки на основі поданого матеріалу
  • Наступна вправа “відкритий мікрофон”
  • Учні по черзі висловлюють своє критичне ставлення з питання “Чи багато фейкової інформації в українських новинах”
  • Наступна вправа “створюємо новину” (фото з тг.к. “Запоріжжя.Інфо”)
  • Ділимо клас на 3 групи
  • Перша група на підставі фото створює новину
  •  Друга група на підставі тих самих фото створює відверту фейкову новину
  • Третя група аналізує за допомогою критичного мислення дві новини

Підсумки уроку (діти діляться враженнями, та заключне слово вчителя)

Підсумкове слово вчителя

Шановні учні, ми живемо з вами у дуже складний час. Вже більше року наша країна знаходиться у стані війни зі страшним агресором (російською федерацією). Саме зараз, як ніколи ми повинні вмикати своє критичне мислення, робити самостійні висновки тільки за допомогою перевіреної інформації, цікавитися новинами нашої країни та світу і обов’язково перемога буде за нами! Слава Україні! Героям Слава!

Примітка:  фото з тг.к. “Запоріжжя.Інфо”:

Изображение выглядит как на открытом воздухе, небо, несколько

Автоматически созданное описание

фото з інтерв’ю:

Изображение выглядит как беспорядок, одежда, Трусы, разнообразие

Автоматически созданное описание
Изображение выглядит как текст, в помещении

Автоматически созданное описание
Изображение выглядит как пол, в помещении, человек, стоящий

Автоматически созданное описание
Изображение выглядит как текст

Автоматически созданное описание
Изображение выглядит как текст, снимок экрана, газета

Автоматически созданное описание

Аудіозапис:

https://drive.google.com/file/d/16eebqwRKLZygMGP5tMn34YLJsZ9DIZNz/view?usp=share_link

Очікувані результати*: результати навчання – високий рівень медіа грамотності учнів та можливість гідній протидії ворожій пропаганді.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*

Використані джерела**: Відео-фотоматеріали, підручники та документальні джерела, а також інтернет ресурси та інтерв’ю з представниками волонтерських організацій. 

magnifiercrossmenuchevron-down linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram