ПІБ автора(ки) *: Коломієць Марина Олександрівна
Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Миколаївський юридичний ліцей Миколаївської міської ради Миколаївської області
Ваша посада*: учитель української мови та літератури, заступник директора з навчально-виховної роботи
Короткий опис вправи, анотація*: Вправа доцільна для використання під час вивчення теми «Поняття норми в сучасній українській літературній мові. Лексична норма». Учням пропонується на прикладах з існуючих заголовків ЗМІ проаналізувати нормативне і ненормативне мовлення, зробити висновок до чого призводить «мова ворожнечі» в ЗМІ.
Мета вправи/заняття*:
здобувачів освіти;
Необхідне обладнання/матеріали*: Презентація, проєктор.
Детальний опис вправи/уроку*:
І. Дискусія
Пригадаймо яка у нас буває лексика зі стилістичного погляду? (стилістично нейтральна (загальновживана, міжстильова) й стилістично забарвлена, яка обмежена певними сферами вживання та стилями).
Зрідка в мовленні вживаються вульгаризми – грубі або лайливі слова, що перебувають за межами літературної норми: рило, морда, пика замість обличчя; жерти замість їсти; патякати, ляпати замість говорити; дурило, хамло тощо. Чи відносяться вульгаризми до жорстокої лексики і чому ви так думаєте? (Відповіді учнів)
Чи завжди жорстока лексика це тільки грубі та лайливі слова? (Ні, навіть стилістично нейтральна лексика може бути образливою).
Слово має потужну силу, і саме це формує нашу реальність та наше програмування свого життя та впливу на життя оточення. Слово може стати причиною образи іншої людини, а ми іноді не задумуємось промовляючи слова.
Як ви розумієте поняття «мова ворожнечі»? (Відповіді учнів)
На сьогодні, українське законодавство сформувало такі ознаки мови ворожнечі, які диференціюються в Законі України «Про інформацію» як складова «неприпустимості зловживання правом на інформацію»:
1. Заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України.
2. Пропаганда війни, насильства, жорстокості.
3. Заклики до розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі.
4. Заклики до вчинення терористичних актів.
Чому мова ворожнечі не є свободою слова? (Орієнтовні відповіді, бо мова ворожнечі націлена образити іншу людину або групу людей, що призводить до булінгу, розпалювання ненависті і т.д. Мова ворожнечі не є свободою слова, оскільки вона зазвичай використовується для того, щоб образити або завдати шкоди іншій людині., тому вона повинна бути обмежена в тих випадках, коли вона порушує права та гідність інших людей. Крім того, така мова може створювати конфлікти та ненависть між людьми, що не сприяє побудові громадського діалогу та розвитку толерантності в суспільстві. Тому, хоча свобода слова є важливим принципом демократії, вона повинна використовуватися з відповідальністю та повагою до прав та гідності інших людей.)
Сутність мови ворожнечі визначає найважливіший чинник: вона ґрунтується на таких явищах, як соціальні стереотипи, упередження і дискримінація.
Словник:
Соціальний стереотип – те, що часто повторюється, стало звичайним, загальноприйнятим і чого дотримуються, в якому проявляється звичний (шаблонний) спосіб їх відношення до різних ситуацій.
Упередження – хибна думка, яка складається щодо кого-, чого-небудь наперед, без ознайомлення, та пов'язане з нею відповідне ставлення.
Дискримінація – обмеження або позбавлення прав певних категорій громадян за расовою або національною належністю, політичними і релігійними переконаннями.
(за Академічним тлумачним словником української мови)
Як соціальні мережі обмежують мову ворожнечі? (Соціальні мережі мають правила використання, які забороняють розміщення матеріалів, що містять мову ворожнечі та інші форми ненависті. Ці правила можуть бути дуже широкі та охоплювати багато різних видів висловлювань, які порушують стандарти мовлення та поведінки в соціальній мережі. Соціальні мережі використовують алгоритми фільтрації, які допомагають виявляти та видаляти матеріали, що містять мову ворожнечі та інші форми ненависті. )
Як ми, пересічні люди, можемо з цим боротися? (Не поширювати такий контент в мережі та скаржитися на мову ворожнечі позначаючи її в дописах).
Як держава регулює мову ворожнечі? (Відповіді учнів)
Використання не літературної лексики – просторіччя, діалектизмів, жаргонізмів тощо – у публіцистичних і PR-текстах має бути суворо регламентованим. А використання мови ворожнечі, дискримінації, сексизму – суворо заборонено міжнародними журналістськими стандартами.
ІІ. Практична робота. Спробуємо розпізнати та виправити мову ворожнечі в заголовках статей українських ЗМІ:
| № | Заголовок ЗМІ | Що не так? | Редагований варіант без мови ворожнечі |
| 1 | Фінансова «містика»: на Чернігівщині після візитів ромів у людей зникли гроші | (Розпалення національного стереотипу: роми – крадії. Кримінальні новини не вимагають згадки про національність) | |
| 2 | Мер Львова доручив водити до лазні бомжів, які відлякують туристів | (Медійники використали у своєму заголовку дискримінаційне слово щодо незахищеної групи – безхатьків. Можна просто розмістити офіційне рішення міського голови) | |
| 3 | Довгоногих журналісток запрошують обслужити імідж поліцейських | (Яскравий сексизм. Об’єктивізація жінок журналісток. Слово “обслужити” може трактуватися з сексуальним підтекстом) | |
| 4 | Краса нашого війська, нашіберегині: які вони, тернополянки-службовиці | (Сексизм, жінка тільки«краса» та «берегиня». В тексті йде мова про захисниць ЗСУ,а медійники звертають увагу лише на красу) | |
| 5 | Розпивають алкоголь та матюкаються до студентів: у Луцьку скандал із переселенцями | (Для цієї новини не важливо соціальний статус осіб, зміцнює вороже ставлення до цієї групи) |
Наскільки доречне використання таких лексичних елементів у ЗМІ? (Абсолютно недоречне, це порушення усіх журналістських стандартів та законів України)
Очікувані результати*:
-здобувачі освіти вміють застосовувати набуті знання;
- знають, розрізняють нормативне і ненормативне мовлення;
- вміють редагувати речення з лексичними помилками;
- розуміють вплив медіа на емоції. Розвиток емоційного інтелекту як протидія мові ворожнечі;
- розпізнають мову ворожнечі, стереотипи та дискримінацію, можуть їм протидіяти;
- мають навички пошуку інформації та розуміють важливість розвитку критичного мислення.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*: «Вершина успіху». Учні вказують, якими якостями успішної людини вони оволоділи за час навчання.
Використані джерела*:
