ПІБ автора(ки) *:
Ковтуцька Ірина Анатоліївна
Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*:
Чернятинська гімназія Северинівської сільської ради
Ваша посада*: Заступник директора з навчальної роботи, учителька біології
Короткий опис вправи, анотація*:
Дана вправа може бути використана на уроках біології у 9 класі при вивченні теми «Генетично модифіковані організми». Впровадження елементів медіаосвіти на уроці біології дозволяє інтегрувати медійну грамотність у шкільний курс біології через залучення учнів до різних форм роботи із медіаповідомленнями, які передбачають розвиток навичок пошуку, відбору, систематизації, ранжування, оцінки та декодування інформації біологічного змісту (фактів/суджень); розширення можливостей аналітичного та критичного мислення, формування навичок фактчекінгу та медіагігієни.
Мета вправи/заняття*:
Формування ключових компетентностей:
Ключові компетентності | Результати, яких досягають учні, виконуючи вправу | |
Уміння | Ставлення | |
1. Спілкування державною мовою | усно й письмово тлумачити біологічні поняття, факти та явища; описувати біологічні проблеми; обговорювати проблеми природничого змісту | усвідомлення значущості здобутків біологічної науки, зокрема пошанування досягнень українських учених;прагнення до розвитку української біологічної термінологічної лексики |
2. Спілкування іноземною мовою | тлумачити біологічну термінологію та зміст медіаповідомлень іноземною (англійською) мовою; розуміти значення слів іншомовного походження; використовувати іншомовні навчальні джерела (в т. ч. новинні сайти) для отримання інформації біологічного змісту | розуміння глобальності екологічних проблем і прагнення долучитися до їх вирішення, зокрема й за посередництвом іноземної мови; усвідомлення досягнень іноземних вчених для розвитку біологічної науки |
3. Математична | застосовувати математичні методи для розв’язання біологічних проблем, розуміти й використовувати математичні моделі, схеми природних явищ і процесів; вміння здійснювати статистичну та аналітичну обробку інформації з різних медіаджерел з метою відбору, систематизації та ранжування поданих фактів/суджень; формувати аналітичне мислення | усвідомлення значення математичних методів у розв’язанні біологічних проблем і задач при перетворенні текстової інформації (побудова таблиць, схем, створення інтерактивних робочих аркушів) |
4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях | пояснювати явища та процеси в живій природі, використовуючи наукове мислення;самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати й визначати проблеми довкілля;оцінювати значення розуміння біологічних проблемних питань для сталого розвитку | готовність до вирішення проблем, пов’язаних зі станом довкілля, використовуючи наукові факти та спростовуючи фейкову інформацію |
5. Інформаційно-цифрова компетентність | використовувати сучасні цифрові технології для спостереження та дослідження за об’єктами живої природи;створювати інформаційні продукти (мультимедійна презентація, Е – плакат, блог тощо) природничого спрямування;шукати, відбирати, обробляти та зберігати інформацію біологічного характеру, критично оцінюючи її. | дотримання авторського права, академічної доброчесності та етичних принципів поводження з інформацією, що використовується із різних джерел |
6. Уміння вчитися впродовж життя | організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність, зокрема роботу в групі; ставити перед собою цілі й досягати їх | допитливість, спостережливість, критичність сприйняття інформації біологічного змісту, ділитися набутим досвідом із однокласниками |
7. Інноваційність | володіти навичками толерантного переконання при обговоренні інформації; формувати навички медіагігієни, фактчекінгу для перевірки інформації; демонструвати відкритість до нових ідей | відчувати себе частиною групи, класного колективу, спільноти; брати участь у спільній справі, проявляти готовність до самостійної медіаосвітньої діяльності та інновацій |
8. Ініціативність і підприємливість | генерувати ідеї й ініціативи щодо проєктної, дослідницької та винахідницької діяльності;прогнозувати вплив медіаграмотності на розвиток біотехнологій;керувати групою (переконувати й залучати до діяльності, зокрема природоохоронної чи наукової) | відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, під час реалізації проєктів і дослідницьких завдань |
9. Соціальна і громадянська компетентності | працювати в команді під час виконання біологічних досліджень і проєктів, оцінювати переваги та можливі ризики використання ГМО для добробуту людини і безпеки довкілля | відстоювати власну думку щодо ухвалення рішень у питанні використання ГМО, позиціонуючи себе як медіаграмотну особистість; громадянська відповідальність за пошанування різноманітності думок і поглядів |
10. Обізнаність і самовираження у сфері культури | використовувати природні об’єкти краєзнавчого характеру при вивченні особливостей геномодифікованих продуктів та пояснювати теоретичне підґрунтя медіакультури з біологічної точки зору (фізіологія зору, слуху, смаку, нюху тощо) | усвідомлення причетності до національної та світової культури через вивчення біології; розуміння актуальності медіаграмотності в умовах сьогодення, усвідомлення гармонійної взаємодії людини й природи |
11. Екологічна грамотність і здорове життя | ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією екологічних проєктів, розв’язувати проблеми довкілля щодо потенційних можливостей та загроз ГМО, залучаючи ширше коло спільноти до систематизації та ранжування сприйнятої інформації;застосовувати набутий досвід задля збереження власного здоров’я та здоров’я інших. | усвідомлення екологічно доцільної та медіаграмотної поведінки, раціонального споживання інформаційних фейлів заради підвищення власної стресостійкості та захисту здоров’я. |
Формування предметних компетентностей:
учень/учениця:
Формування медіаосвітніх компетентностей:
учень/учениця:
Реалізація наскрізних ліній:
Екологічна безпека та сталий розвиток
Орієнтує на розуміння переваг сучасних біотехнологічних підходів; спрямовує на обговорення переваг та можливих ризиків використання ГМО; на прикладах продукції, яку отримують методами генної інженерії, демонструє важливість наукоємних технологій у сталому розвитку людства.
Громадянська відповідальність
Спрямовує на розуміння моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень в галузі генної інженерії, важливість профілактики упередженого ставлення до сучасних технологій.
Здоров’я і безпека
Орієнтує на розуміння можливих позитивних та негативних наслідків застосування генетично модифікованих організмів.
Підприємливість та фінансова грамота
Орієнтує на розуміння актуальності медіаграмотності у сучасному світі; значення для підприємницької діяльності сучасних наукоємних технологій, зокрема у використанні генетично модифікованих організмів та продукції, які отримують методами генної інженерії.
Необхідне обладнання/матеріали*:
Проектор, мультимедійна дошка, планшети, смартфони, поетапні інструкції для виконання дослідницьких завдань, підручники, робочі зошити, сигнальні картки зворотнього зв’язку, роздруковані медіаповідомлення, QR –коди, схеми для SWOT – аналізу, маркери.
Детальний опис вправи/уроку*:
Тип уроку – урок розвитку критичного мислення
Форми роботи: самостійна робота учнів вдома із випереджувальними завданнями, фронтальна робота у класі, робота у малих групах.
Методи та прийоми:
Пояснювально-ілюстративні (інформаційно-рецептивні): розповідь з елементами евристичної бесіди, повідомлення, обговорення проблемних ситуацій, основних правил роботи у групі.
Репродуктивні: робота з підручником, запропонованою презентацією, тематичними відеоматеріалами на вебсервісі GoogleClassroom та каналі YouTube.
Проблемно-пошукові: дослідження, презентація продуктів власної діяльності, інтерпретація результатів досліджень за допомогою інтерактивних онлайн – інструментів - Padlet, Canva, LearningApps, робота із візуалізованими Е – плакатами, пошук відповідей на проблемні запитання, використовуючи додаткові джерела інформації, QR –коди.
Методичні прийоми: «Обери емоцію», «Плакат знань», «Мозковий штурм», «Робота із картками зворотнього зв’язку»
Технології навчання:
Інноваційні технології: інтерактивні, інформаційно – комунікативні.
Технології проблемного навчання: виконання завдань дослідницького характеру, вирішення проблемних ситуацій.
Технологія перевернутого класу: самостійне вивчення нового матеріалу, розвиток нових умінь, навичок під час підготовчого етапу роботи, виконання практичних завдань під час уроку для закріплення вивченого.
Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: англійська мова, біологія, географія, інформатика, основи здоров’я.
Час виконання вправи:
Застосування вправи:
Завдання вправи:
Діяльність учителя/учительки: розкриття значущості теми для розуміння переваг сучасних біотехнологічних підходів, формування пізнавального інтересу та інформаційних потреб у здобувачів освіти для пояснення можливих позитивних та негативних наслідків застосування ГМО з позицій медійної грамотності.
Діяльність учнів/учениць: сприймання, осмислення, дослідження запропонованих навчальних матеріалів, пошук даних, інформації у цифрових середовищах, аналіз, тлумачення, перевірка надійності джерел інформації, формування вміння розрізняти фейки, біологічні нісенітниці, пропаганду та інші маніпулятивні техніки.
Опис вправи:
Вправу доцільно застосовувати під час основної частини уроку на етапі осмислення нового матеріалу. Робота із дослідницькими завданнями творчого характеру дає можливість здобувачам освіти не лише осмислити, але й закріпити раніше отримані знання із теми, що вивчається. Вправа буде корисною для педагогів закладів освіти, які займаються впровадженням медіаосвіти в освітній процес.
Вправа передбачає самостійну роботу учнів під час підготовчого етапу у позаурочний час та групову роботу учнів на уроці біології.
І. Підготовчий етап
(мотивація навчально – пізнавальної діяльності учнів)
Повідомлення учителя/учительки
Генетично модифіковані організми…
На перший погляд, нічого особливого. Майже кожного дня ми бачимо маркування «Без ГМО» на різних продуктах харчування у супермаркеті. Та чи замислювалися ви над тим, хто такі ГМО та «з чим їх їдять»? Чому не вщухають дискусії: які сорти картоплі краще вирощувати – генетично модифіковані, які не вражаються колорадським жуком взагалі, чи природні, обробивши їх декілька раз сільськогосподарськими отрутохімікатами перед тим, як вживати у їжу? Чи зможе людство залишити нащадків, споживаючи ГМО – харчі? Чи, випадково, не ГМО є причиною онкологічних захворювань? І таких запитань безліч…
Отже, пропоную вам спробувати навчитися визначати достовірність медіаматеріалів із всієї тієї ГМО – локшини, що нам пропонується.
Для дослідження, аналізу та систематизації отриманої інформації про трансгенні організми, враховуючи аспекти медіаграмотності, учителю/учительці необхідно об’єднати учнів класу у три дослідницьких групи, що сприятиме розвитку згуртованості дев’ятикласників.
ІІ. Робота дослідницьких груп у позаурочний час
Учні трьох груп отримують спільне домашнє завдання для того, щоб ознайомитися з різними інформаційними джерелами, що стосуються теми «Генетично модифіковані організми», яка буде вивчатися на уроці (Час виконання - 3 дні)
Після виконання спільного випереджувального завдання кожна дослідницька група отримує інструктивну картку для виконання індивідуальних завдань у групі.
Інструктивна картка для дослідницької групи «Медіатеоретики»
Завдання «Обізнаність = Озброєність»
Знайдіть достовірні аргументи про фартовість використання ГМО та спростуйте поширені «фейки» (англ. fake – підробка), якими дуже часто «лякають» українців масмедіа.
1.Для подальшої роботи перейдіть на інтерактивну дошку Padlet за поданим покликанням:
2.Відкрийте відеоповідомлення та прослухайте розповідь генетикині, старшої наукової співробітниці Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, Наталії ПІВЕНЬ про досягнення сучасної генної інженерії.
3. Опрацюйте запропоновані візуалізовані Е – плакати, які містять найбільш поширені запитання про ГМО.
4. Звіт про результати своєї діяльності оформіть у вигляді коментарів - тверджень на інтерактивній дошці Padlet(додаток 1).
Інструктивна картка для дослідницької групи «Медіапрактики»
Завдання «Генномодифікована казка»
Використовуючи запропоновані медіаматеріали та допоміжні запитання, висловіть судження про те,
яке ж яблуко небезпечніше: із світу модифікацій чи із світу казок?
Алгоритм роботи для визначення достовірності отриманої інформації:
1. Уважно розгляньте запропонований малюнок.
Перед вами праворуч яблуко сорту «Арктик», виведене канадськими фахівцями, яке зовні нічим не відрізняється від природнього сорту яблука «Ґолден Делішес» (ліворуч), окрім того, що не темніє на зрізі.
2. Детальнішу інформацію дізнавайтеся тут:
3. Знайдіть відповіді на допоміжні запитання (додаток 2):
Узагальнення отриманої інформації та формулювання судження:
4. Звіт про результати своєї діяльності оформіть у вигляді таблиці (додаток 3).
Інструктивна картка для дослідницької групи «Медіа - аналітики»
Завдання «Обери позицію»
Журналісткою ЗМІ «Радіо Свобода» Марічкою Набока було проведено інтерв’ювання українців з приводу таких питань:
Ознайомтеся із відповідями респондентів, їх обізнаністю щодо ГМО.
1.Підтвердьте або спростуйте думки пересічних українців. Відповіді обґрунтуйте в усній формі.
2.Використовуючи отримані знання та QR –код, виконайте інтерактивну вправу
«Генетично модифіковані організми: правда чи фейк».
3. Звіт про результати своєї діяльності оформіть у вигляді скриншотів, виконаної інтерактивної вправи на онлайн – сервісі LearningApps.
Для узагальнення і систематизації отриманої інформації учасники усіх груп працюють над виконанням спільного завдання «Парад порад».
Інструктивна картка, спільна для усіх дослідницьких груп
Завдання «Парад порад»
Сформулюйте практичні поради з позицій медійної грамотності щодо захисту від фейкової інформації про генетично модифіковані організми для учнів та батьків.
1.Використовуючи QR –код, зайдіть на онлайн – платформу для графічного дизайну «Canva».
2. Ознайомтесь із створеним робочим аркушем «Як вберегти свої вуха від інформаційної ГМО - локшини».
3.За поданим зразком редагуйте інтерактивний робочий аркуш, доповнивши його власними практичними порадами з приводу медіаграмотності щодо використання ГМО у сучасному світі.
4. Звіт про результати своєї діяльності оформіть у вигляді практичних порад «Як вберегти свої вуха від інформаційної ГМО - локшини» на онлайн – сервісі «Canva» (додаток 5).
ІІІ. Робота учнів у класі під час уроку
(обговорення, аналіз, узагальнення та систематизація отриманої інформації; презентація результатів діяльності кожної дослідницької групи)
Використання вправи на уроці з розвитку критичного мислення
Етап уроку, тривалість | Форми роботи учителя/учительки, технології навчання та методичні прийоми, засоби їх реалізації | Очікувані результати діяльності учнів |
1.Вступна частина(Виклик)7 хв- Психологічна розминка -Актуалізація опорних знань учнів | Привітання, емоційне налаштування, побажання здоров’я, успіхів, задоволення від роботи на уроці Методичний прийом «Обери емоцію»(створення умов для гармонізації психофізичного стану) Методичний прийом «Плакат знань» (додаток 6) | Визначають та демонструють свій емоційний стан за допомогою обраних та зафіксованих на полях робочих зошитів смайликів; налаштовуються на позитивний робочий настрій та продуктивну діяльність. Пригадують наявні знання, уявлення, вміння з теми при поясненні ключових термінів та понять, які згруповані у вигляді візуалізованих позначок та символів на останньому слайді опрацьованої вдома презентації; висловлюють власні думки |
-Мотивація навчально – пізнавальної діяльності 2.Основна частина(Осмислення)28 хв | Розповідь з елементами евристичної бесідиПитання шкідливості харчових продуктів із ГМО, небезпеки від «трансгенних рослин» та «тварин - мутантів» є досить актуальними та популярними; жваво обговорюються, всіляко «мусуються» у інформаційному світі журналістики та на просторах всесвітньої мережі Інтернет.Ми читаємо, чуємо та переглядаємо багато інформації про здорове харчування і небезпечну їжу. А чи вся та інформація, яку сприймає людина, є достовірною? Методичний прийом «Мозковий штурм»Чому споживати інформацію про продукти харчування потрібно не менш прискіпливо, аніж споживати самі продукти? Так, дійсно, деякі публікації можуть бути набагато небезпечнішими для нашого здоров’я, аніж яблука із Канади, соя із США чи кукурудза з Китаю. Виконуючи домашнє завдання, ви мали змогу детальніше дізнатися про генно модифіковані організми, які оповиті чималою кількістю таємниць. Через недостатню обізнаність сучасний медіаконтент часто пропонує нам інформацію, яка містить біологічні помилки, некоректні формулювання, плутанину або ж брехню («фейки») про використання ГМО.Тому сьогодні наш урок присвячений не лише темі трансгенних організмів, але й проблемі раціонального споживання інформаційних фейлів, якими нас систематично «підживлюють» різні види масмедіа. Бажаю вам позитивних вражень, міцних знань влучних відповідей, продуктивних міркувань, логічних суджень та плідної співпраці на уроці! Педагогічні технології, що використовуються: «Перевернутий клас» (англ. flipped classroom), «Інноваційні технології» «Проблемне навчання»Нагадування про правила роботи у групі, пояснення послідовності презентацій результатів пошуково – дослідницької діяльності учнів у складі малих груп. Організація активної самостійної роботи учнів у малих групах. | Визначають тему уроку, проявляють зацікавленість у її вивченні, усвідомлюють власні цілі. Зосереджують увагу на проблемі Обмінюються думками, обговорюють продукти власної діяльності під час виконання завдань у групі, розвивають просторову уяву, увагу, біологічне мислення, пізнавальний інтерес, формують навички медіаграмотності та дослідницькі компетенції. Співпрацюють між собою, самооцінюють, взаємооцінюють свою діяльність. |
Презентація результатів діяльності дослідницьких груп(час виступу кожної групидо 6 хвилин) 1. Дослідницька група «Медіатеоретики» | Працюють із запропонованою інформацією, осмислюють теоретичні ідеї, порівнюють свої очікування з тим, що їм реально пропонують вивчити, спостерігають, досліджують, вивчають досягнення сучасної генної інженерії, формують навички аналітичного мислення при роботі із медіаматеріалами, пояснюють особливості та переваги використання ГМО, коментують візуалізовані Е – плакати, заповнюючи інтерактивну дошку Padlet з використанням відповідного застосунку у смартфонах, розкривають біологічні помилки, розвивають навички медіаграмотності, декодують некоректне формулювання інформації про трансгенні організми з боку ЗМІ. | |
2. Дослідницька група «Медіапрактики» | Визначають достовірність отриманої інформації із інтернет - джерел, досліджують теоретичні засади медіаповідомлень про генетично модифіковані продукти харчування, розвивають навички відбору та пошуку інформації, застосовують отримані знання, набуті вміння для формування навичок оцінки поданої інформації, порівнюють результати класичних методів селекції та сучасних біотехнологій, систематизують та творчо переосмислюють інформацію про генномодифіковані продукти при заповненні таблиці, обговорюють переваги та можливі ризики використання ГМО не із медійно - інформаційної, а з біологічної точки зору, висловлюють судження щодо можливості використання трансгенних продуктів харчування,формують навички медіагігієни. | |
3. Дослідницька група «Медіа - аналітики» | Аналізують інформацію джерел масмедіа із позицій респондентів, усвідомлюють актуальність медіаграмотності, розвивають навички критичного споживання інформації, застосовують отримані знання для оцінки та декодування інформації, визначають та спростовують фейки щодо ГМО, відстежують хід власних думок, роблять висновки, виконуючи інтерактивну вправу сервісу Learning apps, з використанням відповідного застосунку або сканеру QR –кодів у смартфонах. | |
3.Підсумкова частина -Узагальнення та систематизація знань, умінь, навичок учнів 5 хв -Рефлексія 3 хв | Організація роботи з інтерактивними робочими аркушами, формулювання практичних порад «Як вберегти свої вуха від інформаційної ГМО - локшини» (час виступу для кожної групи - 1 хвилина)Виявлення та корекція хибних уявлень учнів у вивченій темі (за потребою) Організація роботи учнів із сигнальними картками зворотнього зв’язку.(додаток 7) Чи змінився ваш настрій наприкінці уроку? Чому? | Цілісно осмислюють та узагальнюють основні ідеї уроку, усвідомлюють принципи академічної доброчесності, закріплюють навички фактчекінгу та перевірки інформації, оцінюють рівень отриманих знань та набутих умінь, формулюють узагальнюючі висновки, створюючи інтерактивні робочі аркуші на онлайн – платформі «Canva» з використанням сканеру QR –кодів у смартфонах. Самооцінюють власну діяльність, висловлюють особистеставлення до завдань, які ставили перед собою. Оцінюють урок, висловлюють свій емоційний стан |
Повідомлення домашнього завдання 2 хв | Використовуючи інформацію § 65, набуті знання та отримані уміння під час уроку, скласти SWOT – аналіз до теми«Використання ГМО» за поданою схемою-матрицею.(додаток 8) | Розуміють логічний зміст уроку, повторюють і закріплюють вивчене, ставлять перед собою додаткові завдання |
Додаток 1
Звіт про результати діяльності дослідницької групи «Медіатеоретики»
Додаток 2
Роздаткові матеріали для дослідницької групи «Медіапрактики»
Додаток 3
Додаток 4
Звіт про результати діяльності дослідницької групи «Медіа - аналітики»
Додаток 5
Звіт про результати діяльності дослідницьких груп
Додаток 6
Матеріал для методичного прийому критичного мислення
«Плакат думок»
Додаток 7
Сигнальні картки зворотнього зв’язку
Додаток 8
Схема SWOT – аналізу до теми «Використання ГМО»
Очікувані результати*:
учень/учениця:
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*:
Рефлексія є обов’язковим елементом логічно завершеного уроку.
І. Після проведення вправи «Дослідницький медіапрактикум «Використання ГМО: фейл чи лайк?» здійснюється усна та емоційна рефлексія змісту матеріалу з використанням сигнальних карток зворотнього зв’язку (додаток 7), набір яких отримують дослідницькі групи. Таким чином, кожен (-на) учень/учениця може осмислити, які нові знання, уміння та навички вони отримали уроці; оцінити свій стан і настрій. Поміркувати над тим, що вони не зовсім зрозуміли і що ще потрібно переглянути, осмислити, вивчити. Використання карток зворотнього зв’язку дає можливість оцінити не лише свою роботу на уроці, але й роботу однокласників.
ІІ. Доречним буде повернутися до методичного прийому «Обери емоцію», яким розпочинався урок і запитати учнів/учениць: «Чи змінився ваш настрій наприкінці уроку? Чому?». Це дасть змогу учителю/учительці відстежити динаміку емоційного стану здобувачів освіти, пов’язаного із результативністю їх розумової та пізнавальної діяльності впродовж уроку.
Сигнальні картки є дієвим фідбеком до проведеного уроку (заняття, вправи) для педагогів, адже допомагають швидко зрозуміти настрій класу і проблеми, з якими зіштовхнулися учні/учениці під час уроку, а також спланувати подальші цілі на наступний урок.
Використані джерела*:
Використані джерела інформації:
Короткий опис вправи, анотація*:
Дана вправа може бути використана на уроках біології у 9 класі при вивченні теми «Генетично модифіковані організми». Впровадження елементів медіаосвіти на уроці біології дозволяє інтегрувати медійну грамотність у шкільний курс біології через залучення учнів до різних форм роботи із медіаповідомленнями, які передбачають розвиток навичок пошуку, відбору, систематизації, ранжування, оцінки та декодування інформації біологічного змісту (фактів/суджень); розширення можливостей аналітичного та критичного мислення, формування навичок фактчекінгу та медіагігієни.
Мета вправи/заняття*:
Формування ключових компетентностей:
Ключові компетентності | Результати, яких досягають учні, виконуючи вправу | |
Уміння | Ставлення | |
1. Спілкування державною мовою | усно й письмово тлумачити біологічні поняття, факти та явища; описувати біологічні проблеми; обговорювати проблеми природничого змісту | усвідомлення значущості здобутків біологічної науки, зокрема пошанування досягнень українських учених;прагнення до розвитку української біологічної термінологічної лексики |
2. Спілкування іноземною мовою | тлумачити біологічну термінологію та зміст медіаповідомлень іноземною (англійською) мовою; розуміти значення слів іншомовного походження; використовувати іншомовні навчальні джерела (в т. ч. новинні сайти) для отримання інформації біологічного змісту | розуміння глобальності екологічних проблем і прагнення долучитися до їх вирішення, зокрема й за посередництвом іноземної мови; усвідомлення досягнень іноземних вчених для розвитку біологічної науки |
3. Математична | застосовувати математичні методи для розв’язання біологічних проблем, розуміти й використовувати математичні моделі, схеми природних явищ і процесів; вміння здійснювати статистичну та аналітичну обробку інформації з різних медіаджерел з метою відбору, систематизації та ранжування поданих фактів/суджень; формувати аналітичне мислення | усвідомлення значення математичних методів у розв’язанні біологічних проблем і задач при перетворенні текстової інформації (побудова таблиць, схем, створення інтерактивних робочих аркушів) |
4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях | пояснювати явища та процеси в живій природі, використовуючи наукове мислення;самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати й визначати проблеми довкілля;оцінювати значення розуміння біологічних проблемних питань для сталого розвитку | готовність до вирішення проблем, пов’язаних зі станом довкілля, використовуючи наукові факти та спростовуючи фейкову інформацію |
5. Інформаційно-цифрова компетентність | використовувати сучасні цифрові технології для спостереження та дослідження за об’єктами живої природи;створювати інформаційні продукти (мультимедійна презентація, Е – плакат, блог тощо) природничого спрямування;шукати, відбирати, обробляти та зберігати інформацію біологічного характеру, критично оцінюючи її. | дотримання авторського права, академічної доброчесності та етичних принципів поводження з інформацією, що використовується із різних джерел |
6. Уміння вчитися впродовж життя | організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність, зокрема роботу в групі; ставити перед собою цілі й досягати їх | допитливість, спостережливість, критичність сприйняття інформації біологічного змісту, ділитися набутим досвідом із однокласниками |
7. Інноваційність | володіти навичками толерантного переконання при обговоренні інформації; формувати навички медіагігієни, фактчекінгу для перевірки інформації; демонструвати відкритість до нових ідей | відчувати себе частиною групи, класного колективу, спільноти; брати участь у спільній справі, проявляти готовність до самостійної медіаосвітньої діяльності та інновацій |
8. Ініціативність і підприємливість | генерувати ідеї й ініціативи щодо проєктної, дослідницької та винахідницької діяльності;прогнозувати вплив медіаграмотності на розвиток біотехнологій;керувати групою (переконувати й залучати до діяльності, зокрема природоохоронної чи наукової) | відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, під час реалізації проєктів і дослідницьких завдань |
9. Соціальна і громадянська компетентності | працювати в команді під час виконання біологічних досліджень і проєктів, оцінювати переваги та можливі ризики використання ГМО для добробуту людини і безпеки довкілля | відстоювати власну думку щодо ухвалення рішень у питанні використання ГМО, позиціонуючи себе як медіаграмотну особистість; громадянська відповідальність за пошанування різноманітності думок і поглядів |
10. Обізнаність і самовираження у сфері культури | використовувати природні об’єкти краєзнавчого характеру при вивченні особливостей геномодифікованих продуктів та пояснювати теоретичне підґрунтя медіакультури з біологічної точки зору (фізіологія зору, слуху, смаку, нюху тощо) | усвідомлення причетності до національної та світової культури через вивчення біології; розуміння актуальності медіаграмотності в умовах сьогодення, усвідомлення гармонійної взаємодії людини й природи |
11. Екологічна грамотність і здорове життя | ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією екологічних проєктів, розв’язувати проблеми довкілля щодо потенційних можливостей та загроз ГМО, залучаючи ширше коло спільноти до систематизації та ранжування сприйнятої інформації;застосовувати набутий досвід задля збереження власного здоров’я та здоров’я інших. | усвідомлення екологічно доцільної та медіаграмотної поведінки, раціонального споживання інформаційних фейлів заради підвищення власної стресостійкості та захисту здоров’я. |
Формування предметних компетентностей:
учень/учениця:
Формування медіаосвітніх компетентностей:
учень/учениця:
Реалізація наскрізних ліній:
Екологічна безпека та сталий розвиток
Орієнтує на розуміння переваг сучасних біотехнологічних підходів; спрямовує на обговорення переваг та можливих ризиків використання ГМО; на прикладах продукції, яку отримують методами генної інженерії, демонструє важливість наукоємних технологій у сталому розвитку людства.
Громадянська відповідальність
Спрямовує на розуміння моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень в галузі генної інженерії, важливість профілактики упередженого ставлення до сучасних технологій.
Здоров’я і безпека
Орієнтує на розуміння можливих позитивних та негативних наслідків застосування генетично модифікованих організмів.
Підприємливість та фінансова грамота
Орієнтує на розуміння актуальності медіаграмотності у сучасному світі; значення для підприємницької діяльності сучасних наукоємних технологій, зокрема у використанні генетично модифікованих організмів та продукції, які отримують методами генної інженерії.
Необхідне обладнання/матеріали*:
Проектор, мультимедійна дошка, планшети, смартфони, поетапні інструкції для виконання дослідницьких завдань, підручники, робочі зошити, сигнальні картки зворотнього зв’язку, роздруковані медіаповідомлення, QR –коди, схеми для SWOT – аналізу, маркери.
Детальний опис вправи/уроку*:
Тип уроку – урок розвитку критичного мислення
Форми роботи: самостійна робота учнів вдома із випереджувальними завданнями, фронтальна робота у класі, робота у малих групах.
Методи та прийоми:
Пояснювально-ілюстративні (інформаційно-рецептивні): розповідь з елементами евристичної бесіди, повідомлення, обговорення проблемних ситуацій, основних правил роботи у групі.
Репродуктивні: робота з підручником, запропонованою презентацією, тематичними відеоматеріалами на вебсервісі GoogleClassroom та каналі YouTube.
Проблемно-пошукові: дослідження, презентація продуктів власної діяльності, інтерпретація результатів досліджень за допомогою інтерактивних онлайн – інструментів - Padlet, Canva, LearningApps, робота із візуалізованими Е – плакатами, пошук відповідей на проблемні запитання, використовуючи додаткові джерела інформації, QR –коди.
Методичні прийоми: «Обери емоцію», «Плакат знань», «Мозковий штурм», «Робота із картками зворотнього зв’язку»
Технології навчання:
Інноваційні технології: інтерактивні, інформаційно – комунікативні.
Технології проблемного навчання: виконання завдань дослідницького характеру, вирішення проблемних ситуацій.
Технологія перевернутого класу: самостійне вивчення нового матеріалу, розвиток нових умінь, навичок під час підготовчого етапу роботи, виконання практичних завдань під час уроку для закріплення вивченого.
Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: англійська мова, біологія, географія, інформатика, основи здоров’я.
Час виконання вправи:
Застосування вправи:
Завдання вправи:
Діяльність учителя/учительки: розкриття значущості теми для розуміння переваг сучасних біотехнологічних підходів, формування пізнавального інтересу та інформаційних потреб у здобувачів освіти для пояснення можливих позитивних та негативних наслідків застосування ГМО з позицій медійної грамотності.
Діяльність учнів/учениць: сприймання, осмислення, дослідження запропонованих навчальних матеріалів, пошук даних, інформації у цифрових середовищах, аналіз, тлумачення, перевірка надійності джерел інформації, формування вміння розрізняти фейки, біологічні нісенітниці, пропаганду та інші маніпулятивні техніки.
Опис вправи:
Вправу доцільно застосовувати під час основної частини уроку на етапі осмислення нового матеріалу. Робота із дослідницькими завданнями творчого характеру дає можливість здобувачам освіти не лише осмислити, але й закріпити раніше отримані знання із теми, що вивчається. Вправа буде корисною для педагогів закладів освіти, які займаються впровадженням медіаосвіти в освітній процес.
Вправа передбачає самостійну роботу учнів під час підготовчого етапу у позаурочний час та групову роботу учнів на уроці біології.
І. Підготовчий етап
(мотивація навчально – пізнавальної діяльності учнів)
Повідомлення учителя/учительки
Генетично модифіковані організми…
На перший погляд, нічого особливого. Майже кожного дня ми бачимо маркування «Без ГМО» на різних продуктах харчування у супермаркеті. Та чи замислювалися ви над тим, хто такі ГМО та «з чим їх їдять»? Чому не вщухають дискусії: які сорти картоплі краще вирощувати – генетично модифіковані, які не вражаються колорадським жуком взагалі, чи природні, обробивши їх декілька раз сільськогосподарськими отрутохімікатами перед тим, як вживати у їжу? Чи зможе людство залишити нащадків, споживаючи ГМО – харчі? Чи, випадково, не ГМО є причиною онкологічних захворювань? І таких запитань безліч…
Отже, пропоную вам спробувати навчитися визначати достовірність медіаматеріалів із всієї тієї ГМО – локшини, що нам пропонується.
Для дослідження, аналізу та систематизації отриманої інформації про трансгенні організми, враховуючи аспекти медіаграмотності, учителю/учительці необхідно об’єднати учнів класу у три дослідницьких групи, що сприятиме розвитку згуртованості дев’ятикласників.
ІІ. Робота дослідницьких груп у позаурочний час
Учні трьох груп отримують спільне домашнє завдання для того, щоб ознайомитися з різними інформаційними джерелами, що стосуються теми «Генетично модифіковані організми», яка буде вивчатися на уроці (Час виконання - 3 дні)
Після виконання спільного випереджувального завдання кожна дослідницька група отримує інструктивну картку для виконання індивідуальних завдань у групі.
Інструктивна картка для дослідницької групи «Медіатеоретики»
Завдання «Обізнаність = Озброєність»
Знайдіть достовірні аргументи про фартовість використання ГМО та спростуйте поширені «фейки» (англ. fake – підробка), якими дуже часто «лякають» українців масмедіа.
1.Для подальшої роботи перейдіть на інтерактивну дошку Padlet за поданим покликанням:
2.Відкрийте відеоповідомлення та прослухайте розповідь генетикині, старшої наукової співробітниці Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, Наталії ПІВЕНЬ про досягнення сучасної генної інженерії.
3. Опрацюйте запропоновані візуалізовані Е – плакати, які містять найбільш поширені запитання про ГМО.
4. Звіт про результати своєї діяльності оформіть у вигляді коментарів - тверджень на інтерактивній дошці Padlet(додаток 1).
Інструктивна картка для дослідницької групи «Медіапрактики»
Завдання «Генномодифікована казка»
Використовуючи запропоновані медіаматеріали та допоміжні запитання, висловіть судження про те,
яке ж яблуко небезпечніше: із світу модифікацій чи із світу казок?
Алгоритм роботи для визначення достовірності отриманої інформації:
1. Уважно розгляньте запропонований малюнок.
Перед вами праворуч яблуко сорту «Арктик», виведене канадськими фахівцями, яке зовні нічим не відрізняється від природнього сорту яблука «Ґолден Делішес» (ліворуч), окрім того, що не темніє на зрізі.
2. Детальнішу інформацію дізнавайтеся тут:
3. Знайдіть відповіді на допоміжні запитання (додаток 2):
Узагальнення отриманої інформації та формулювання судження:
4. Звіт про результати своєї діяльності оформіть у вигляді таблиці (додаток 3).
Інструктивна картка для дослідницької групи «Медіа - аналітики»
Завдання «Обери позицію»
Журналісткою ЗМІ «Радіо Свобода» Марічкою Набока було проведено інтерв’ювання українців з приводу таких питань:
Ознайомтеся із відповідями респондентів, їх обізнаністю щодо ГМО.
1.Підтвердьте або спростуйте думки пересічних українців. Відповіді обґрунтуйте в усній формі.
2.Використовуючи отримані знання та QR –код, виконайте інтерактивну вправу
«Генетично модифіковані організми: правда чи фейк».
3. Звіт про результати своєї діяльності оформіть у вигляді скриншотів, виконаної інтерактивної вправи на онлайн – сервісі LearningApps.
Для узагальнення і систематизації отриманої інформації учасники усіх груп працюють над виконанням спільного завдання «Парад порад».
Інструктивна картка, спільна для усіх дослідницьких груп
Завдання «Парад порад»
Сформулюйте практичні поради з позицій медійної грамотності щодо захисту від фейкової інформації про генетично модифіковані організми для учнів та батьків.
1.Використовуючи QR –код, зайдіть на онлайн – платформу для графічного дизайну «Canva».
2. Ознайомтесь із створеним робочим аркушем «Як вберегти свої вуха від інформаційної ГМО - локшини».
3.За поданим зразком редагуйте інтерактивний робочий аркуш, доповнивши його власними практичними порадами з приводу медіаграмотності щодо використання ГМО у сучасному світі.
4. Звіт про результати своєї діяльності оформіть у вигляді практичних порад «Як вберегти свої вуха від інформаційної ГМО - локшини» на онлайн – сервісі «Canva» (додаток 5).
ІІІ. Робота учнів у класі під час уроку
(обговорення, аналіз, узагальнення та систематизація отриманої інформації; презентація результатів діяльності кожної дослідницької групи)
Використання вправи на уроці з розвитку критичного мислення
Етап уроку, тривалість | Форми роботи учителя/учительки, технології навчання та методичні прийоми, засоби їх реалізації | Очікувані результати діяльності учнів |
1.Вступна частина(Виклик)7 хв- Психологічна розминка -Актуалізація опорних знань учнів | Привітання, емоційне налаштування, побажання здоров’я, успіхів, задоволення від роботи на уроці Методичний прийом «Обери емоцію»(створення умов для гармонізації психофізичного стану) Методичний прийом «Плакат знань» (додаток 6) | Визначають та демонструють свій емоційний стан за допомогою обраних та зафіксованих на полях робочих зошитів смайликів; налаштовуються на позитивний робочий настрій та продуктивну діяльність. Пригадують наявні знання, уявлення, вміння з теми при поясненні ключових термінів та понять, які згруповані у вигляді візуалізованих позначок та символів на останньому слайді опрацьованої вдома презентації; висловлюють власні думки |
-Мотивація навчально – пізнавальної діяльності 2.Основна частина(Осмислення)28 хв | Розповідь з елементами евристичної бесідиПитання шкідливості харчових продуктів із ГМО, небезпеки від «трансгенних рослин» та «тварин - мутантів» є досить актуальними та популярними; жваво обговорюються, всіляко «мусуються» у інформаційному світі журналістики та на просторах всесвітньої мережі Інтернет.Ми читаємо, чуємо та переглядаємо багато інформації про здорове харчування і небезпечну їжу. А чи вся та інформація, яку сприймає людина, є достовірною? Методичний прийом «Мозковий штурм»Чому споживати інформацію про продукти харчування потрібно не менш прискіпливо, аніж споживати самі продукти? Так, дійсно, деякі публікації можуть бути набагато небезпечнішими для нашого здоров’я, аніж яблука із Канади, соя із США чи кукурудза з Китаю. Виконуючи домашнє завдання, ви мали змогу детальніше дізнатися про генно модифіковані організми, які оповиті чималою кількістю таємниць. Через недостатню обізнаність сучасний медіаконтент часто пропонує нам інформацію, яка містить біологічні помилки, некоректні формулювання, плутанину або ж брехню («фейки») про використання ГМО.Тому сьогодні наш урок присвячений не лише темі трансгенних організмів, але й проблемі раціонального споживання інформаційних фейлів, якими нас систематично «підживлюють» різні види масмедіа. Бажаю вам позитивних вражень, міцних знань влучних відповідей, продуктивних міркувань, логічних суджень та плідної співпраці на уроці! Педагогічні технології, що використовуються: «Перевернутий клас» (англ. flipped classroom), «Інноваційні технології» «Проблемне навчання»Нагадування про правила роботи у групі, пояснення послідовності презентацій результатів пошуково – дослідницької діяльності учнів у складі малих груп. Організація активної самостійної роботи учнів у малих групах. | Визначають тему уроку, проявляють зацікавленість у її вивченні, усвідомлюють власні цілі. Зосереджують увагу на проблемі Обмінюються думками, обговорюють продукти власної діяльності під час виконання завдань у групі, розвивають просторову уяву, увагу, біологічне мислення, пізнавальний інтерес, формують навички медіаграмотності та дослідницькі компетенції. Співпрацюють між собою, самооцінюють, взаємооцінюють свою діяльність. |
Презентація результатів діяльності дослідницьких груп(час виступу кожної групидо 6 хвилин) 1. Дослідницька група «Медіатеоретики» | Працюють із запропонованою інформацією, осмислюють теоретичні ідеї, порівнюють свої очікування з тим, що їм реально пропонують вивчити, спостерігають, досліджують, вивчають досягнення сучасної генної інженерії, формують навички аналітичного мислення при роботі із медіаматеріалами, пояснюють особливості та переваги використання ГМО, коментують візуалізовані Е – плакати, заповнюючи інтерактивну дошку Padlet з використанням відповідного застосунку у смартфонах, розкривають біологічні помилки, розвивають навички медіаграмотності, декодують некоректне формулювання інформації про трансгенні організми з боку ЗМІ. | |
2. Дослідницька група «Медіапрактики» | Визначають достовірність отриманої інформації із інтернет - джерел, досліджують теоретичні засади медіаповідомлень про генетично модифіковані продукти харчування, розвивають навички відбору та пошуку інформації, застосовують отримані знання, набуті вміння для формування навичок оцінки поданої інформації, порівнюють результати класичних методів селекції та сучасних біотехнологій, систематизують та творчо переосмислюють інформацію про генномодифіковані продукти при заповненні таблиці, обговорюють переваги та можливі ризики використання ГМО не із медійно - інформаційної, а з біологічної точки зору, висловлюють судження щодо можливості використання трансгенних продуктів харчування,формують навички медіагігієни. | |
3. Дослідницька група «Медіа - аналітики» | Аналізують інформацію джерел масмедіа із позицій респондентів, усвідомлюють актуальність медіаграмотності, розвивають навички критичного споживання інформації, застосовують отримані знання для оцінки та декодування інформації, визначають та спростовують фейки щодо ГМО, відстежують хід власних думок, роблять висновки, виконуючи інтерактивну вправу сервісу Learning apps, з використанням відповідного застосунку або сканеру QR –кодів у смартфонах. | |
3.Підсумкова частина -Узагальнення та систематизація знань, умінь, навичок учнів 5 хв -Рефлексія 3 хв | Організація роботи з інтерактивними робочими аркушами, формулювання практичних порад «Як вберегти свої вуха від інформаційної ГМО - локшини» (час виступу для кожної групи - 1 хвилина)Виявлення та корекція хибних уявлень учнів у вивченій темі (за потребою) Організація роботи учнів із сигнальними картками зворотнього зв’язку.(додаток 7) Чи змінився ваш настрій наприкінці уроку? Чому? | Цілісно осмислюють та узагальнюють основні ідеї уроку, усвідомлюють принципи академічної доброчесності, закріплюють навички фактчекінгу та перевірки інформації, оцінюють рівень отриманих знань та набутих умінь, формулюють узагальнюючі висновки, створюючи інтерактивні робочі аркуші на онлайн – платформі «Canva» з використанням сканеру QR –кодів у смартфонах. Самооцінюють власну діяльність, висловлюють особистеставлення до завдань, які ставили перед собою. Оцінюють урок, висловлюють свій емоційний стан |
Повідомлення домашнього завдання 2 хв | Використовуючи інформацію § 65, набуті знання та отримані уміння під час уроку, скласти SWOT – аналіз до теми«Використання ГМО» за поданою схемою-матрицею.(додаток 8) | Розуміють логічний зміст уроку, повторюють і закріплюють вивчене, ставлять перед собою додаткові завдання |
Додаток 1
Звіт про результати діяльності дослідницької групи «Медіатеоретики»
Додаток 2
Роздаткові матеріали для дослідницької групи «Медіапрактики»
Додаток 3
Додаток 4
Звіт про результати діяльності дослідницької групи «Медіа - аналітики»
Додаток 5
Звіт про результати діяльності дослідницьких груп
Додаток 6
Матеріал для методичного прийому критичного мислення
«Плакат думок»
Додаток 7
Сигнальні картки зворотнього зв’язку
Додаток 8
Схема SWOT – аналізу до теми «Використання ГМО»
Очікувані результати*:
учень/учениця:
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*:
Рефлексія є обов’язковим елементом логічно завершеного уроку.
І. Після проведення вправи «Дослідницький медіапрактикум «Використання ГМО: фейл чи лайк?» здійснюється усна та емоційна рефлексія змісту матеріалу з використанням сигнальних карток зворотнього зв’язку (додаток 7), набір яких отримують дослідницькі групи. Таким чином, кожен (-на) учень/учениця може осмислити, які нові знання, уміння та навички вони отримали уроці; оцінити свій стан і настрій. Поміркувати над тим, що вони не зовсім зрозуміли і що ще потрібно переглянути, осмислити, вивчити. Використання карток зворотнього зв’язку дає можливість оцінити не лише свою роботу на уроці, але й роботу однокласників.
ІІ. Доречним буде повернутися до методичного прийому «Обери емоцію», яким розпочинався урок і запитати учнів/учениць: «Чи змінився ваш настрій наприкінці уроку? Чому?». Це дасть змогу учителю/учительці відстежити динаміку емоційного стану здобувачів освіти, пов’язаного із результативністю їх розумової та пізнавальної діяльності впродовж уроку.
Сигнальні картки є дієвим фідбеком до проведеного уроку (заняття, вправи) для педагогів, адже допомагають швидко зрозуміти настрій класу і проблеми, з якими зіштовхнулися учні/учениці під час уроку, а також спланувати подальші цілі на наступний урок.
Використані джерела*:
Використані джерела інформації:
8. Громадське радіо. Слухайте. Думайте. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://hromadske.radio/
9. Медіаграмотність на заняттях з біології. Методичний посібник для вчителя. / М. С. Каліберда, Р. В. Шаламов [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
10. Медіаграмотність. З чого почати. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://nus.org.ua/articles/mediagramotnist-z-chogo-pochaty
11. Педагогічна технологія «Перевернутий клас»: опис, методика, застосування. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
12. Фейк: нова бавовна забезпечить планету білком і заразом стерилізує населення [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
13. Яблука ГМО не темніють на зрізі. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://landlord.ua/news/yabluka-z-gmo-ne-temniyut-na-zrizi/