Веб-квест "Розумій та аналізуй". | Портал Медіаосвіти і Медіаграмотності

Предмети: Медіаграмотність в умовах війни
Застосування: На уроці, Поза уроком
Вік/клас: Навчання впродовж життя
Методи: Аналіз медіатекстів, Декодування, Ігрова діяльність, Індивідуальна робота, Критичне мисленння
Теми медіаграмотності: Відеоігри, Критичне мислення, Медіаринок, Медіаспоживання (психологія сприйняття медіа), Новинна грамотність, Пошук і збір інформації
П.І.Б. автора: Кузьменко Наталія Ярославівна
Короткий опис вправи, анотація:

Веб-квест дослівно перекладається як “інтернет-вікторина”. Це поєднання завдання, що містить проблему, і своєрідною рольовою грою. Освітній веб-квест – це сторінка в інтернеті, на якому розписаний детальний план виконання завдання для учасників

Веб-квест "Розумій та аналізуй" - тренування відповідального сприйняття, осмислення та застосування інформації, яку ми споживаємо.

Мета вправи/заняття:

Розвивати вміння:

-користуватися QR кодом, , інформацією з джерел декількох інтернет сайтів та видань;

- сприймати та аналізувати тексти;

-розрізняти сайти-одноденки для поширення даних, які були комусь ситуативно вигідні;

-мислити критично, щоб не стати жертвою або навіть джерелом неправдивих новин.

Необхідне обладнання/матеріали:

Гаджет -ПК, планшет,мобільний телефон. Посилання ( QR код) на веб квест " Розумій та аналізуй" сайту "Всеосвіта".

Використані об'єкти в вебквесті: Himars, ЗСУ, прапор, трактор, танк, Патрон, мак, соняшник, джміль, сонечко, гусак, Bayraktar, дрон, літак, дуло танка(вихід з гри).

Хмара слів з зашифрованим висловом "Відповідально сприймай, осмислюй та застосовуй інформацію, яку споживаєш".

Вчитель.

Слово «фейк» міцно увійшло в наше повсякденне життя: у 2020 р. вже 77% українців знали про існування дезінформації в медіа. Проте 58% з них не вважали це серйозною проблемою, а 62% були переконані у власній здатності розпізнати неправдиву новину. Ця впевненість не підтвердилася практичним тестом, який проводили соціологи. Результати показали, що у 2020 р. лише 3% українців спроможні безпомилково відрізнити фейк від достовірного повідомлення (у 2019 р. таких було 11%). За умов потужної інформаційної війни Росії проти України, такі дані є особливо загрозливими.

Інші країни східної Європи також перебувають під постійним прицілом кремлівської машини пропаганди. Так, у Польщі проросійські вкиди спекулюють на темах вакцин, ЛГБТ, біженців та українських мігрантів. У Вірменії активність кремлівської пропаганди різко зросла у зв'язку з пандемією COVID-19 та війною у Карабаху.

Навчитись медіаграмотності — важливо, але лише невелика кількість людей сама буде шукати відповіді чи перевіряти факти на спеціалізованих ресурсах. Як можна впорядкувати інформаційний хаос навколо себе? Лише за допомогою критичного мислення та медіаграмотності — тобто відповідального сприйняття, осмислення та застосування інформації, яку ми споживаємо.

Вчитель: відкрийте( завантажте ) на смартфонах зчитувач QR кодів і зайдіть за цим посиланням - https://vseosvita.ua/webquest/start?id=10597&id_user=196954&hash=514