Під час активної фази українсько-російської війни аферисти знайшли ще й додаткові способи «вилучення коштів». Це пов’язано з тим, що значна частина населення України опинилася в скрутному становищі - окупації, евакуації, обстрілах, втратою роботи і відсутності джерел існування. Емоції страху, жалю, співпереживань, постійної тривоги охоплюють кожного з нас. В такому стані користувачі часто не вдаються до ретельної перевірки постів та в новинній стрічці і стають легкими жертвами фінансових махінаторів. Заняття може бути проведене, як для учнівства під час курсу фінграмотності, так і для батьків та освітян. Заняття 2 зосереджено як уберегтися коли фінансова допомога з фішингом та як навчитися виявляти фейкові повідомлення про «легкі гроші».
Сформувати навички виявлення і запобігання фінансовому шахрайства, ознайомити з основними правилами фінансової гігієни в умовах воєнного часу
мультимедійне обладнання
Фінансові шахраї вже давно використовують інтернет для виманювання грошей довірливих українців, постійно вдосконалюючи методи психологічного впливу. Значна частина населення України опинилася в скрутному становищі - окупації, евакуації, обстрілах, втратою роботи і відсутності джерел існування. Емоції, страх, жал, співпереживання, постійні тривоги охоплюють кожного з нас. В такому стані користувачі часто не вдаються до ретельної перевірки постів та в новинній стрічці і стають легкими жертвами фінансових махінаторів.
Кейс 1. Фінансова допомога з фішингом
Фішинг (від англ. Phishing — видобування) — це вид інтернет-шахрайства, який полягає в крадіжці конфіденційних даних користувачів. Простіше кажучи, зловмисники «розводять» користувачів на те, щоб вони самі розкрили свої особисті дані:
- номери фінансових телефонів,
- номери та секретні коди банківських карт,
- логіни та паролі електронної пошти;
- логіни і паролі облікових записів в соціальних мережах;
- логіни і паролі реєстрації клієнта на сайтах різних інтернет-магазинів, платіжних додатків та сервісів.
Для збору такої інформації зловмисники створюють фішинговий сайт – це сайт, який повністю копіюється з оригінального, але не є таким. Коли користувач за посиланням в електронному листі або в повідомленні в соцмережах переходить на такий сайт, він бачить перед собою звичний для себе портал свого банку, платформи OLX, магазину Розетка чи департаменту державної установи. Користувач вже реєструвався на оригінальних сайтах і має для них власні логіни та паролі для входу. Фішинговий сайт саме й має на меті отримати ці відомості прямо з рук самого нічого не підозрюючого користувача, а потім використати їх для зняття ваших грошей з рахунку.
Підроблені сайти дуже схожі на оригінальні і часто їх пересічний користувач не може розрізнити.
Фішингові сайти мають низку ознак, за якими їх можна розпізнати:
Для того, щоб заманити користувача на фішинговий сайт, махінатори в первинному повідомлення оголошують дуже привабливі фінансові пропозиції: про виграш вами в лотерею чи про компенсації за ПДВ, отримання винагороди за проходження опитування, що ніби здійснюються міжнародними організаціями. Під час війни вони скористалися очікуваннями українських громадян і пропонують одержання допомоги від ООН, нарахування на вашу банківську картку виплат переселенцям чи компенсації за зруйноване житло тощо. При цьому часто використовують світлини відомих всім особистостей – ведучих телеканалів, президента, або вказівками на те, що це інформація таємна, й приховується від загалу.
Ознаки шахрайського оголошення:
коментарі під повідомленнями схвальні, а в реакціях під повідомленням є емодзі.
При натисканні кнопки під повідомленням «Дізнатися більше» користувачу пропонується перевірити скільки саме йому нараховано коштів і терміново перейти на фішинговий сайт або певного державного центру (установи), або банку, оскільки часу для виплат залишилося небагато. А далі для отримання пропонованих грошей слід або вводити свої персональні паролі в номери банківських карток, або перерахувати невеличку суму митного або державного збору. В першому випадку злочинці отримують доступ до ваших банківських рахунків чи в цілому до вашого персонального комп’ютера, а в другому додатково ще й видурюють певну суму грошей.
Як уберегтися?
Завдання. Як навчитися виявляти фейкові повідомлення про «легкі гроші»
Продемонструйте аудиторії приклади повідомлень, що були розповсюджені в соціальній мережі Фейсбук в травні 2022 року:
https://www.facebook.com/107575988616553/posts/107578571949628/?sfnsn=mo
https://www.facebook.com/116668651033002/posts/116688007697733/?sfnsn=mo
https://www.facebook.com/100684792623570/posts/107528111939238/?sfnsn=mo
2 Гуманітарна допомога
https://www.facebook.com/101467529238836/posts/101469839238605/?sfnsn=mo
3.Опитування
https://www.facebook.com/102569189076845/posts/115679354432495/?sfnsn=mo
Попросіть слухачів дати відповіді на наступні питання:
Сформовано навички виявлення і запобігання фінансовому шахрайства, ознайомлено з основними правилами фінансової гігієни в умовах воєнного часу
Самостійно відшукати в новинах випадки фінансового шахрайства.
1.«Пройшов опитування щодо „допомоги українцям від ООН“ — і втратив усі свої гроші!»: знайомимо з ноу-хау шахраїв. [Електронний ресурс. Режим доступу:
https://fakty.ua/401422-proshel-opros-po-povodu-pomocshi-ukraincam-ot-oon---i-poteryal-vse-svoi-dengi-znakomim-s-nou-hau-moshennikov ]
2. Як розпізнати фішинговий сайт (інфографіка) [Електронний ресурс. Режим доступу:https://news.finance.ua/ua/news/-/395173/yak-rozpiznaty-fishyngovyj-sajt-infografika ]
3. Житель Львівщини "заробив" пів мільйона гривень, продаючи неіснуючу військову амуніцію [Електронний ресурс. Режим доступу: https://zahid.espreso.tv/zhitel-lvivshchini-zarobiv-piv-milyona-griven-prodayuchi-neisnuyuchu-viyskovu-amunitsiyu ]
4. Кіберполіція викрила зловмисника на псевдопродажі військової амуніції (відео) [Електронний ресурс. Режим доступу: https://pravdatutnews.com/emergency/2022/05/20/16401-kiberpoliciya-vykryla-zlovmysnyka-na-psevdoprodazhi-viyskovoyi ]
