«Школа медіаграмотності» для шкільних бібліотекарів, або мультиплікація медіаосвіти бібліотечними засобами

Автор статті: Ірина Срібна – завідувачка відділу бібліотечного прогнозування та інновацій Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки

Стаття презентує досвід медіаосвітньої діяльності Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки, що здійснюється у співпраці з управлінням освіти та бібліотеками закладів загальної середньої освіти міста Херсона. Акцент зроблено на тренінговому курсі «Школа медіаграмотності», запровадженому в 2019-2020 навчальному році, в рамках системи підвищення кваліфікацій шкільних бібліотекарів.

Ключові слова: медіаосвітня діяльність бібліотек, мультиплікація медіаосвіти, бібліотечні медіауроки, шкільні бібліотеки.


У сучасній парадигмі розвитку українського суспільства в цілому і реформи освітньої системи зокрема перед бібліотеками постають нові виклики. Завдання включення в систему медіаінформаційної освіти – як з точки зору формування медійної грамотності своїх користувачів, так і з точки зору власної медіакомпетентності бібліотечних працівників.

Зокрема, бібліотеки для дітей, як і шкільні бібліотеки, трансформують систему своїх ключових задач і функцій, зміщуючи акценти на необхідність розвитку у своїх користувачів різних видів грамотності: читацької, інформаційної, інформаційно-комунікаційної, медійної, мультикультурної, грамотності [6, 6].

Сучасні бібліотеки надають доступ до широкого спектру медіапродуктів, створених людською цивілізацією, до будь-яких інформаційних джерел у друкованих та електронних форматах. Тож необхідність підготовки дитини до ефективної взаємодії з інформаційним середовищем є, поза всяким сумнівом, ключовим інституційним завданням бібліотек. Закономірно, що «Концепція впровадження медіаосвіти в Україні» відносить до числа медіапедагогів також і бібліотечного працівника.

Херсонською обласною бібліотекою для дітей імені Дніпрової Чайки, в рамках співпраці з управлінням освіти та мережею бібліотек закладів середньої освіти Херсонської міської ради, протягом останнього десятиліття було розроблено та реалізовано низку курсів неформального професійного навчання з метою підвищення компетентності шкільного бібліотекаря як медіапедагога. Починаючи з 2009 року було організовано ряд щорічних навчально-тренінгових курсів для практичного освоєння інформаційно-комунікаційних навичок, як от: «Основи ІКТ: медіамайстерня», «Школа бібліотечного блогера». Випускники цих курсів успішно використовують набуті знання для створення власних медіапродуктів, насичують медіакомпонентами заходи з популяризації книги, створили і ведуть веб-ресурси своїх бібліотек, розміщують публікації у колективному блозі «Шкільні бібліотеки Херсона».

Навички створення медіапродуктів активно застосовувались бібліотекарями під час роботи у проєкті «Основи медіаосвіти: бібліотечна складова», який реалізується з 2013 року. Результатом спільної роботи шкільних і дитячих бібліотекарів став корпоративний ресурс «Бібліотечні медіауроки», на якому представлені розробки програм та уроків для учнів 1-9 класів, ресурси, призначені для формування медіаінформаційної культури школярів (http://gorodmedia.blogspot.com/).

З нагоди завершення креативної частини проєкту 19 квітня 2018 у бібліотеці для дітей ім. Дніпрової Чайки відбулась науково-практична конференція «Шкільні й дитячі бібліотеки на допомогу медіаосвіті», організована бібліотекою спільно з управлінням освіти Херсонської міської ради. Під час конференції були підбиті основні підсумки проєкту та визначені завдання подальшої спільної роботи херсонських книгозбірень – дитячих і шкільних – щодо практичного застосування створених розробок і продуктів.

Значна увага була приділена також необхідності формування бібліотекарями власної медійної культури, виробленню навичок та звички критично оцінювати інформацію і перевіряти факти й джерела. Цьому завданню була присвячена головним чином наступна науково-методична конференція «Школа і бібліотека: інтеграція медіаосвітніх практик», яку організували і провели Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки, навчально-виховний комплекс «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради та управління освіти Херсонської міської ради 17-18 квітня 2019 року. Учасниками конференції стали заступники директорів з виховної роботи закладів загальної середньої освіти міста Херсона, працівники шкільних бібліотек міста, дитячих і публічних бібліотек Херсонської області, що обслуговують дітей, а також – у ролі спікерів – провідні фахівці Національної бібліотеки України для дітей і Миколаївської обласної бібліотеки для дітей імені В. Лягіна.

Основні теми, розкриті у виступах основних спікерів пленарної частини конференції: «Медійна компетентність сучасного бібліотекаря: вчимося і працюємо разом»; «Медіаграмотність в Україні: розвиток та перспективи»; «Формування медіа-простору сучасної бібліотеки: огляд інноватики»; ключовими темами секційних засідань стали «Створення позитивного іміджу закладу загальної середньої освіти шляхом колективної медіатворчості» та «Бібліотеки у медіасередовищі: навчання, навігація, контент». Тези виступів учасників науково-методичної конференції увійшли до збірника «Школа і бібліотека: інтеграція медіа освітніх практик» [5].

Програма конференції включала також тренінгову програму, учасниками якої стали дитячі і шкільні бібліотекарі не тільки з Херсона, а і з області. Автор цієї статті провела кілька тренінгів, присвячених ролі медійної грамотності під час виборів, основним маркерам розпізнавання медійних фейків та маніпуляцій.

За підсумками науково-методичної конференції перед автором цієї статті було поставлене завдання створити новий продукт – гру з медіагамотності для молодих виборців. Так було створено гру-імітацію «Вибори до парламенту Фентезі», прем’єрна презентація якої відбулась 26 серпня 2019 року на Рівненщині – під час Першої літньої школи медіаосвіти та медіаграмотності для бібліотекарів. В подальшому ця гра увійшла до посібника «Практична медіаграмотність для бібліотек», виданого Академією української преси [4, 39-61].

Адресна аудиторія посібника – бібліотекарі, які впроваджують медіаосвітнє навчання та заняття з медіаграмотності. Розробки занять та вправ призначені для використання під час бібліотечних медіауроків, занять медіаклубів, гуртків юних журналістів тощо.

Зокрема згадана вже гра-імітація пропонує створити максимально реалістичну подію (вибори) та занурити учасників у виборчу кампанію і безпосередньо у виборчий процес. Літературна основа гри-імітації – твори Дж. Р. Р. Толкіна «Гобіт» і «Володар перснів». Мета гри – розвивати в її учасників уміння працювати в групі, навички критичного мислення, аналізу інформації, уміння розпізнавати фейки, джинсу, пропаганду, дезінформацію та маніпуляції в медіа. Цілі гри-імітації – сприяти формуванню цілісного уявлення про сутність, місце і роль інформації та її вплив на суспільну свідомість; сприяти розвиткові критичного мислення, формуванню навичок добору та аналізу достовірності інформації; сформувати в учасників проєкту поглиблене розуміння ролі інформації в сучасних умовах, значення засобів мас-медіа та інформаційних технологій у керуванні масовою свідомістю, зокрема на прикладі виборчої кампанії.

Відеододатки та робочий варіант презентації до медіагри «Вибори до парламента Фентезі» знаходяться у вільному доступі на Google-диску за посиланням: https://cutt.ly/kr0x70m. Автор розробки сподівається, що цей продукт буде актуальним не лише для підготовки до участі у виборах, але й стане гарним прикладом гри для різноманітних медіатренінгів.

У поточному навчальному році в Херсонській обласній бібліотеці для дітей імені Дніпрової Чайки розпочала свою роботу «Школа медіаграмотності» для бібліотекарів закладів загальної середньої освіти м. Херсон, як неформальне професійне навчання в рамках системи підвищення кваліфікації. Заняття почергово проводять два сертифікованих медіа-тренера. Програма кожного з них включає теоретичну і практичну частини. Формат проведення занять – тренінги. Учасників навчання для кращого засвоєння матеріалу об’єднано у дві групи – по 15-20 осіб у кожній.

Теми занять підбирали відповідно до запитів і потреб бібліотекарів, актуальних проблем сучасного контенту, з урахуванням ситуації зовнішньої інформаційної агресії та змін у світових тенденціях медіаінформаційної грамотності.

Програма курсу «Школа медіаграмотності» розрахована на 8 занять, по дві академічні години кожне. Кожне заняття включає блок практичних вправ, аналіз статей – публікацій у електронних і друкованих ЗМІ, відеосюжетів, створення власних медіапродуктів і т.д. Вже проведено 10 тренінгів, інформацію про які можна знайти на сайті Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки та у блозі «Бібліотечні медіа уроки» за посиланням: https://cutt.ly/gr0vzT0.

Завершити «Школу медіаграмотності» плануємо заліком у формі розробленої і апробованої нами гри-імітації «Вибори до парламенту Фентезі», під час якої учасники зможуть проявити свої знання на практиці.

В подальшому плануємо розширювати тематику занять нашої «Школи медіаграмотності» та активно доповнювати практичні медіа компоненти.

«Сучасна бібліотека – це не тільки зібрання книжкових колекцій, але й величезний світ соціальних комунікацій для людей, об`єднаних пошуком знань. Реальне майбутнє за тими бібліотеками, які поєднують традиційну культуру спілкування з книгою та нові інформаційні технології. Це – стратегічний напрям на шляху модернізації української бібліотечної системи й перспективи зміцнення партнерських відносин зі світовим бібліотечним, інформаційним і культурним співтовариством», – стверджують автори посібника для бібліотекарів «Практична медіаграмотність» (2015) [5].

Сучасний бібліотекар – це людина, яка вміє багато: бути фахівцем з інформаційних технологій, блогером, журналістом, культурологом, піар-технологом, медіатренером і т.д. Як мультиплікатори медіаосвіти бібліотекарі опановують нові знання та передають їх своїм користувачам – учням, студентам, батькам, вчителям. Навчаючись самі, вони опановують нові форми роботи, удосконалюють навички та привносять власні інноваційні ідеї.

Сучасний медійно грамотний користувач бібліотечних послуг і ресурсів має усвідомлювати, наскільки важливо, працюючи з інформацією, знаходити релевантну, зберігати її, систематизувати і передавати, а найголовніше – критично оцінювати та відрізняти від пропаганди та маніпулятивної брехні. Тож саме на бібліотекаря покладається завдання володіти технологіями роботи з інформацією та медіа і сприяти формуванню медійної грамотності своїх користувачів.

Сучасний бібліотекар і сучасна бібліотека постійно змінюються. Ми в постійному пошуку відповідей на питання: ким ми бачимо себе в безмежному інформаційному світі? Чого очікують від нас наші користувачі? Чи готові ми до змін і впровадження інновацій? Чи підготовлені не лише надавати цікаву змістовну інформацію з метою вироблення інтересу до бібліотеки та читання, але й оцінити її ефективність та затребуваність? Відповідаючи на ці питання, приходимо до розуміння важливості партнерської міжгалузевої співпраці – адже медіаосвітня діяльність – наше спільне завдання, і вирішувати його слід разом, об’єднавши наші зусилля і можливості. А сучасні бібліотеки можуть і повинні віднайти своє місце в медіаосвітньому просторі.

Сподіваємося, що наші напрацювання в царині медіаосвіти стануть важливою складовою загального «медіаосвітнього кейсу» та будуть активно використовуватись колегами і спеціалістами різних галузей, насамперед – освітньої, у медіаосвітніх практиках.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Бібліотечні медіа уроки [Електронний ресурс] : спільний проєкт Херсонської ОБД ім. Дніпрової Чайки, ЦДБ м. Херсон та бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів міста. – Режим доступу: http://gorodmedia.blogspot.com/. – Дата звернення: 21.02.2020.

2. Давида О. В. Корпоративний проєкт «Основи медіаосвіти: бібліотечна складова» / Ольга Давида // Школа и библиотека: креативные проекты, инновационные программы : сб. статей и материалов. – Херсон, 2014. – С.11-12.

3. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) [Електронний ресурс] // Media Sapiens. – Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya_mediaosviti_v_ukraini_nova_redaktsiya/.– Дата звернення: 21.02.2020.

4. Практична медіаграмотність для бібліотек / Власюк О.В, Потапова В.І., Срібна І. ; за ред. Волошенюк О.В., Іванова В.Ф. – Київ : АУП, ЦВП, 2019. – 61 с.

5. Практична медіаграмотність [Електронний ресурс] : посібник для бібліотекарів // Академія української преси. – Режим доступу: http://aup.com.ua/books/mbm/#r3. – Дата звернення: 21.02.2020.

6. Школа і бібліотека: інтеграція медіа освітніх практик : збірник матеріалів науково-методичної конференції / КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки» Херсонської обласної ради, НВК «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради, управління освіти Херсонської міськради; уклад. Н. Попова. – Херсон, 2019. – 48 с.

This article describes the experience and education of world media that libraries in the Kherson region utilize. The activities in the Library for children, are held in partnership with librarians from neighboring schools and institutions from the Kherson community. Emphasis is placed on the program “Media Literacy School,” introduced in the 2019-2020 academic year, as part of the school librarians’ training system.

Keywords: media educational activity of libraries, animation of media education, library media lessons, “Media Literacy School”, school libraries.


Партнери конференції

Міністерство освіти і науки України головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

«Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України. 

Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації.  З 2015 року в Україні  IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.


Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту»>>>

Титульне фото: https://ru.freepik.com/free-photos-vectors/school, School вектор создан(а) macrovector – ru.freepik.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *