Екологічна проблематика як привід для маніпуляції в медіа

Автор статті: Оксана Іванченко – доцент кафедри видавничої справи, редагування і теорії інформації, кандидат наук із соціальних комунікацій Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького.

Висвітлення проблем довкілля у ЗМІ набуло особливої актуальності останнім часом у зв’язку зі значним погіршенням екологічної ситуації на планеті. Під час сприймання матеріалу тема, яка є близькою і зрозумілою кожному читачеві, здатна формувати в реципієнтів різні, часом протилежні, погляди. Такі наслідки може викликати маніпуляція автора фактами.

Ключові слова: маніпуляція громадською думкою, провокативний журналістський текст, екологічна проблематика.


Постановка проблеми та її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями. Природні умови проживання людини на планеті в останні роки значно погіршилися. Збільшився розмір озонових дір, спостерігається глобальне потепління, змінюється клімат, катастрофічно швидко вичерпуються запаси корисних копалин, підвищується рівень океану внаслідок танення льодовиків, а сам океан забруднений відходами людської діяльності. Ці та подібні проблеми стали вже предметом щоденного висвітлення в ЗМІ, оскільки ситуація набула статусу екологічно катастрофи, а основною причиною її є сама людина.

Проте тема, яка, на перший погляд, може мати лише однозначну оцінку читача, набуває різного, часом протилежного, трактування. Акцентуючи увагу реципієнта на несподіваному другорядному факті, сумнівному дослідженні, винятковій позиції окремого науковця, політика чи громадського діяча, автор досягає поставленої мети – сформувати опозиційну думку до типового сприйняття проблеми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема медіаграмотності населення у зв’язку зі стрімким розвитком медіасфери останнім часом набула особливої актуальності. В Україні 2016 року прийнята вже нова редакція «Концепції впровадження медіаосвіти в Україні», головна ідея якої полягає у «підготовці дітей і молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формуванні у громадян медіаінформаційної грамотності і медіакультури відповідно до їхніх вікових, індивідуальних та інших особливостей» [9]. Дослідженням природи та наслідків впливу фейків і маніпуляцій займалось багато науковців, зокрема Н. Бондаровська, О. Волошенюк, В. Іванов, Ю. Казаков, О. Невмержицька, С. Пальчевський, С. Пензін, І. Пенчук, А. Федоров та ін.

Вивчаючи причини виникнення фейків, Г. Почепцов зауважує: «Фейки прийшли як відображення багатьох змін, що їх зазнає людська цивілізація. Під час цих трансформацій, які відбуваються на наших очах, по суті, і зникла правда, щоб потім відродитися у вигляді множинності фейків, де кожен може обрати правду до душі. І це вже зовсім інша прав¬да, оскільки вона створюється під споживача інформації, а не об’єктивно» [12].

О. Голуб звертає увагу, що останнім часом під час роботи журналісти стикаються не стільки з фейками, як із маніпуляціями, де інформація має цілком правдоподібний вигляд і тому не викликає зайвої підозри [5].

Незважаючи на численні напрацювання дослідників, проблема медіаграмотності потребує подальшого вивчення, що пов’язане із недостатнім практичним використанням медіапотенціалу у сфері освіти, особистісного розвитку з урахуванням стрімких змін інформаційного середовища та появи нових медіаінструментів. Це й обумовило необхідність детальнішого вивчення проблеми маніпуляцій у сучасних інформаційних каналах.

Постановка завдань дослідження. Метою роботи є виявлення можливості використання авторами медіатекстів на суспільно значущу і загалом однозначно трактовану тему маніпулятивних підходів для зміни громадської позиції читачів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Природозахисники вже давно звертають увагу світу на невиправдане жорстоке поводження з тваринами, яких люди використовують для задоволення своїх споживацьких потреб. Ідеї, викладені в численних документальних фільмах, статтях, акціях протесту нарешті почали знаходити розуміння і підтримку – спостерігаємо масштабну відмову країн Європи від вироблення хутра, проведення лабораторних дослідів на тваринах у косметології, вегетаріанство позиціонується як здоровий спосіб харчування. Уподобання споживачів почали змінюватися та викликати зміну виробництва. Значно збільшилася кількість закладів харчування, що спеціалізуються на рослинній їжі. Щороку зростає кількість людей, які відмовляються носити одяг із натурального хутра. Причому серед охочих замінити його штучним є багато відомих та впливових осіб, лідерів думок, що робить ідею поширенішою. Відомі світові бренди одягу виключили натуральне хутро зі своїх колекцій, поширюючи моду на штучне. Суспільство починає відповідальніше ставитися до забезпечення власних потреб, зважаючи і на природу.

Однак екологи зовсім не схвалюють такі зміни, аргументуючи свою позицію шкодою, яку завдасть природі штучне волокно під час розкладання. Адже дешевий синтетичний одяг через свою доступність буде мати переважно нетривале використання, отже, хоч і врятує життя тварин, та заподіє значно більшої шкоди довкіллю. Тож усе частіше натрапляємо на статті, у яких автори закликають відмовитися від штучного хутра на користь натурального [14]. І навіть вдумливому читачеві у цій ситуації протилежних аргументів буде складно прийняти зважене рішення. Адже обидві сторони висвітлюють проблему, переконливо використовуючи необхідні факти та замовчуючи інші.

Надзвичайно актуальною у зв’язку із забрудненням навколишнього середовища стала тема використання пластику в побуті. Поширені в медіа документальні зображення забруднених ділянок океану, мертвих та понівечених пластиковими відходами тварин, інфографіка про час розкладання різних матеріалів, серед яких пластик займає останні позиції, тощо сприяли відмові багатьох людей, торговельних мереж та цілих країн від використання пакетів, одноразового посуду, засобів гігієни та ін., виготовлених з поліетилену, і заміні їх продукцією природного походження. Відтак, медіамережі наповнилися текстами як авторів-прихильників, так і противників цієї ідеї. Останні аргументують свою позицію тим, що відмова від штучних матеріалів усе одно тягне за собою знищення природи– вирубування дерев, убивство тварин, видобування корисних копалин. Тож висновок читача значною мірою залежатиме від переконливіших та наполегливіших авторів.

Прикладом такої маніпуляції громадською думкою стало цьогорічне обговорення черкаської міської новорічної ялинки. Проблема, піднята регіональними інтернет-ЗМІ, полягала в тому, що міська влада заздалегідь планувала купити для міста штучну ялинку, про що департамент освіти та гуманітарної політики оголосив тендер. Очікувана вартість ялинки разом із фотозонами та вуличними прикрасами складала 2,5 мільйона гривень. Однак тендер був зупинений у зв’язку із оскарженням приватним підприємцем в Антимонопольному комітеті через порушення процедури закупівлі. Опитування ж черкасців у соціальних мережах, проведене тим же департаментом, показало, що більшість (84 відсотки) жителів підтримують ідею штучної ялинки. Однак під час опитування уже фігурують інші цифри – вартість можливої оренди, а не купівлі штучної ялинки, а це 145,5 тисячі. Журналісти швидко відреагували на подію публікаціями про користь штучної ялинки для екології, адже вона могла б бути використана кількаразово. При цьому живі дерева, на відміну від попередніх років, коли Черкаси прикрашали справжні лісові красуні, не були б вирубані. Хоча одночасно в текстах ішлося про те, що гарантійний термін служби таких прикрас – не більше року.

Проте екоактивісти, серед яких є й черкаські журналісти, спочатку в соціальних мережах коментують результати опитування, привертаючи увагу до тривалого розкладання полімерного виробу, зважаючи на неможливість в українських реаліях його безпечної утилізації. Невдовзі в ЗМІ вже з’являються аналітичні матеріали про небезпеку штучної ялинки для екології. Автори підкріплюють свою позицію думкою науковців та громадських діячів-екологів, які пропонують компромісний варіант – металевий каркас заповнити гілками чи спеціально вирощеними для вирубування молодими соснами [11]. Але громадської думки ці статті вже змінити не встигли. На центральній площі міста була встановлена полімерна ялинка, яка викликала схвалення більшості містян. Таким чином, неповне, однобічне, розкриття суті проблеми в медіа спричинило викривлене сприйняття її читацькою аудиторією.

Показовою щодо можливостей маніпулятивного використання екотематики є інформаційна кампанія, пов’язана зі шведською школяркою Гретою Тунберг. Із раннього дитинства дівчинка переймалася проблемами довкілля так, що в 11-річному віці на нервовому ґрунті впала в депресію та тяжко захворіла. Із 15 років щоп’ятниці влаштовувала під будівлею шведського парламенту акції протесту, аби привернути увагу влади до питання екології. У вересні 2019 року виступила на Генасамблеї ООН з промовою, яка спричинила в ЗМІ широкий розголос про екоактивістку та її акції.

Грета Тунберг за досить короткий час стала зіркою медіа з мільйонами підписників з усього світу в соціальних мережах, і, одночасно, об’єктом для дискусій політиків, екологів, журналістів, для створення значної кількості фейкових та маніпулятивних матеріалів.

Так, морська подорож Грети на саміт ООН в США мала досить широке і неоднозначне висвітлення в ЗМІ. Прихильники екологічних ідей, які пропагує школярка, зосередилися на шкоді, якої завдають літаки для навколишнього середовища, та підтримці Грети Тунберг у її складній подорожі яхтою. Однак деякі медіа звернули увагу на те, що для транспортування яхти назад в Європу звідти в США літаком вилетіли моряки. А екіпаж яхти, який супроводжував дівчинку до Америки, назад також повертався літаком, що ставить під сумнів екологічну доцільність усієї акції [6; 13].

Пропуски занять у школі, неоднозначна функція батьків, велика вартість проведених заходів, сумнівність оприлюднених Г. Тунберг фотографій, залучення до руху політиків тощо – залежно від поставлених авторами матеріалів акцентів сприйняття та висновки читачів будуть різними. Як наслідок, маємо й мільйони прихильників висловлених ідей, і скептиків, а часом і противників, які вбачають в екоактивістці чийсь фінансовий та політичний проєкт.
Сама Г. Тунберг на сторінці в інстаграмі заявляє, що її ім’я й екологічний рух часто використовують для маніпуляції задля власної вигоди політики, торгові марки – з метою збільшення продажу продукції, шахраї – для збору коштів [7].

Значний вплив на клімат планети, на думку екологів, можуть спричинити масштабні лісові пожежі, які вирували протягом 2019 року в Сибіру, Бразилії та на початку 2020 – в Австралії. Наслідком пожеж стало вигорання великих площ лісу, загибель тварин, людські жертви. Саме медіа стали потужним ретранслятором кожної найменшої зміни в ситуації, на появу якої чекала аудиторія. Завдяки ЗМІ увага населення була зосереджена на кількох аспектах трагедії, що й формувало неоднорідну громадську думку щодо події.

Найбільше емоційне потрясіння в читача викликали матеріали про страждання людей і тварин під час пожежі в Австралії. Тож візуальний контент став найдієвішим засобом інформування, а отже, і впливу. Документальні кадри з місця події дозволили кожному реципієнтові особисто зробити висновки про те, що відбувалося. Однак згодом з’ясувалося, що не всі оприлюднені фотографії мали коректний чи правдивий опис зображення. Наприклад, один із найбільш вражаючих, знімок австралійського материка, розжареного від пожежі, представлений як фото із космосу, виявився інфографікою, створеною на основі супутникових даних НАСА у вигляді 3D-візуалізації фотографом Ентоні Херсі. А популярне зображення австралійської дівчинки, яка тримає на руках врятовану коалу на тлі пожежі, насправді є наслідком поєднання кількох прошарків, поєднаних за допомогою фотошопу. Сіро-оранжеві хмари диму, наприклад, були сфотографовані під час виверження вулкану на Гаваях [1].

Неоднозначними виявилися і трактування самих пожеж. Залежно від факту, на якому автор акцентував увагу, читачі отримували підстави для різних, іноді цілком протилежних висновків. Так, окрім зосередження уваги на недостатніх чи взагалі відсутніх діях влади відповідних країн щодо ліквідації пожеж, навмисному підпалі лісу для зниження іміджу керівництва тощо, маємо інформацію про шкоду самих екологів, які, забороняючи робити санітарне очищення лісу від сухостою в Австралії, стали винуватцями пожежі [3].

Отже, сформувати опозиційну думку до типового сприйняття проблеми та, відповідно, спровокувати читача на вигідну собі чи своєму замовникові реакцію автор може досить легко, задіявши маніпулятивні прийоми –закцентувавши увагу реципієнта на несподіваному другорядному факті, сумнівному дослідженні, винятковій позиції окремого науковця, політика, громадського діяча тощо.

Висновки та перспективи подальших досліджень.Таким чином, використовуючи реальні факти, наукові аргументи, обґрунтовані твердження, автор може маніпулювати реципієнтом. І лише медіаграмотна читацька аудиторія здатна критично оцінювати зміст публікацій, виявляючи провокативний підтекст та маніпулятивні прийоми. Перспективи подальших розвідок вбачаємо у глибшому вивченні аферентної функції медіатекстів, зокрема тих, де застосовано маніпуляцію фактами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Австралия в огне: причины, фейки и прогнозы [Електронний ресурс]. URL: https://euroradio.fm/ru/avstraliya-v-ogne-prichiny-feyki-i-prognozy.

2. Банников П., Соколова Т. Мифы и правда о Грете Тунберг и ее высказываниях [Електронний ресурс]. URL: https://factcheck.kz/ecology/mify-i-pravda-o-grete-tunberg-i-eyo-vyskazyvaniyax/.

3. Бразильська Амазонія палає. Показуємо масштаби пожеж у мапах та графіках [Електронний ресурс]. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/ features-49454186.

4. Бути медіаграмотним: десять необхідних компетентностей [Електронний ресурс]. URL: https://ms.detector.media/ mediaprosvita/ mediaosvita/buti_ mediagramotnim_desyat_neobkhidnikh_ kompetentnostey/.

5. Голуб О. П. Медіакомпас: путівник професійного журналіста. Практичний посібник / Інститут масової інформації. К.: ТОВ «Софія–А». 2016.184с.

6. Грета Тунберг вернется в Европу из США на катамаране [Електронний ресурс]. URL: https://meduza.io/news/2019/11/13/greta-tunberg-vernetsya-v-evropu-iz-ssha-na-katamarane.

7. Грета Тунберг вирішила зробити своє ім’я товарним знаком [Електронний ресурс]. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2020/01/ 30/7238873/.

8. Иванов Н. Глобальное потепление оказалось фейком? [Електронний ресурс]. URL: https://mirnov.ru/politika/sobytija-v-mire/globalnoe-poteplenie-okazalos-feikom.html.

9. Коцепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) [Електронний ресурс]. URL: https://ms.detector.media/mediaprosvita/ mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya_mediaosviti_v_ukraini_nova_redaktsi ya/.

10. Медіаосвіта і медіаграмотність: підручник. – ред..-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; за наук.ред. В. В. Різуна. К.: Центр вільної преси. 2012. 352 с.

11. Пластикова ялинка на головній площі Черкас. Чи виграє місто від такого вибору [Електронний ресурс]. URL: https://hromadske. ck.ua/plastykova-yalynka/.

12. Почепцов Г. Фейки и потеря правды / Георгий Почепцов. «Media Sapiens», 2018 [Електронний ресурс]. URL: https://ms.detector. media/trends/1411978127/ feyki_i_poterya_pravdy/.

13. Севастьянов Д. Грета Тунберг – профессиональные фейк, фото и хорошая жизнь на вранье [Електронний ресурс]. URL: https://sevastianmos.livejournal.com/41595.html.

14. Цыбуляк А. «Экошуба — это скорее не о спасении животных, а об убийстве экологии» [Електронний ресурс]. URL: https://elle.ua/stil-zhizni/blog_stil_zhizni/ekoshuba–eto-ne-sovsem-o-spasenii-zhivotnih-a-o-ubiystve-ekologii/?fbclid=IwAR172nw_FNcFxcBvF4dOqurpnEKSuC_fkrRwIgq ADJ0r8Y0iVfSOX16F4Q.

Media coverage of environmental issues has become particularly relevant in the recent past, due to the significant environmental degradation on the planet. During the perception of the material, a topic that is close and understandable to each reader is able to form in the recipients different, sometimes opposite, views. Such consequences can be caused by the author’s manipulation of the facts.

Keywords: public opinion manipulation, provocative journalistic text, environmental issues.


Партнери конференції

Міністерство освіти і науки України головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

«Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України. 

Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації.  З 2015 року в Україні  IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.


Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту»>>>

Титульне фото: https://ru.freepik.com/free-photos-vectors/puzzle. Puzzle фото создан(а) freepik – ru.freepik.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *