ПІБ автора(ки) *: Мендусь Тетяна Петрівна
Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*:
Ліцей №7 міста Гайсин Гайсинської міської ради
Ваша посада*: вчитель української мови, літератури та зарубіжної літератури
Вивчення української в 10-му класі посідає особливе місце через невпинне наближення ЗНО наприкінці навчання. Власне, вправа покликана на усвідомлене ставлення до мови та правил її функціонування в розрізі щоденного впливу на громадян технологій інформаційного суспільства.
Значну частину життя старшокласників займає перегляд соціальних мереж, не секрет, що останнім часом вони містять значну кількість суперечливої інформації. Завдання допоможуть учням не тільки звертати увагу на грамотність дописів у соцмережах, а й покращити вміння розрізняти різноманітні маніпулятивні впливи: фейки, маніпуляції фактами, пропаганду, клікбейт - уникати їх поширення в інтернеті навіть заради жарту.
Мета вправи/заняття*:
Критично сприймати інформаційні матеріали; розвивати усвідомлене читання, уміння працювати з медіатекстом, навички робити висновки з прочитаного, добирати аргументи для спростування чи підтвердження інформації; виділяти маніпуляції в медіатексті: фейки, дезінформацію, пропаганду, виділяти їх ознаки;
розрізняти морфологічні норми, пов’язані з особливостями класифікування, словозміни, вживання й поєднання різних частин мови в усному мовленні й на письмі; застосовувати знання про норми вживання самостійних та службових частин мови в усному та писемному мовленні; виявляти й аналізувати порушення морфологічних норм.
Необхідне обладнання/матеріали*:
Інструменти для презентації (телевізор, мультимедійна дошка), роздатковий матеріал, підручник.
Детальний опис вправи/уроку*:
Учні повторюють відомості про морфологічну норму, особливості граматичного значення різних частин мови, їх сполучуваності. (Робота з підручником: Авраменко О. Українська мова (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко. — К. : Грамота, 2018. — с. 152-153)
Після обговорення опрацьованого матеріалу здобувачі освіти об’єднуються в групи й отримують по чотири скріншоти дописів із соціальних мереж для аналізу їх на наявність порушень морфологічної норми з можливим подальшим виправленням недоліків.
1.
Очікувана відповідь: текст отриманий від автоматичного перекладу з російської мови, українською виглядатиме так: «Зеленський, пів країни без електроенергії!!! Немає сил терпіти ці страждання».
2.
Очікувана відповідь: морфологічну норму не порушено, але повідомлення містить неправдиву інформацію: поляки не мають авіаносця з такою назвою, бо це ім’я персонажа комедійного фільму, а в Україні Рівне не має виходу до моря.
3.
Очікувана відповідь: Повідомлення потребує редагування «для людей, які раніше не вигравали», «Дякуємо за увагу, але нехай виграє ще хтось інший», у рекламі не вживають вигук «Геть!»
4.
Очікувана відповідь: З огляду на морфологічні норми повідомлення має містити «у мережу», «подій у Бєлгороді».
Підсумок етапу:
Очікувана відповідь: Повідомлення в соціальних мережах, які містять помилки в сполучуваності слів, мають насторожувати читачів, адже можуть бути утворені завдяки автоматичному перекладу.
Узагальнивши виконане завдання, педагог пропонує учасникам увідповіднити інформаційні повідомлення з пам’яткою «Маніпуляції в медіа» та пояснити свою думку.
Очікувана відповідь: Повідомлення 1: маніпуляція фактами; повідомлення 2: фейк, повідомлення 3: клікбейт, повідомлення 4: пропаганда.
Підсумок етапу:
Очікувана відповідь: наявність недоліків морфологічної норми, сенсаційність та емоційність повідомлень є маркерами маніпулятивного впливу на аудиторію.
На підсумковому етапі вправи вчитель ставить проблемні питання: «Чому не варто подібні дописи вважати жартом? Що спільного та відмінного між маніпуляцією та гумором? Чи варто поширювати такі повідомлення задля висміювання?»
Очікувані результати*:
Учні критично сприймають інформацію, яку зустрічають у соціальних мережах, не поширюють її бездумно; розрізняють види маніпуляцій у медіа, протидіють їх розповсюдженню;
читають медіатекст вдумливо та реагують на помилки в ньому, надмірну емоційність та сенсаційність як на маркери маніпулятивного впливу.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*:
Прийом «Незакінчене речення»
Очікувані відповіді: Учні розмірковують про важливість протидії маніпулятивним впливам на громадян через соціальні мережі, значення критичного сприйняття інформації, отримують внутрішню мотивацію до вивчення української мови через зв’язок знань з реальними життєвими ситуаціями тощо.
Використані джерела*:
Скріншоти дописів соціальної мережі «Фейсбук»
Тулодзєцький Ґ., Герціґ Б., Ґрафе С. Медіаосвіта в школі та на уроці: Основи і приклади / За загал. ред. В.Ф. Іванова; Пер. з нім.В. Климченка. — К. : Академія української преси, Центр вільної преси, 2020. — 405 с.
Постер «Маніпуляції в медіа» https://drive.google.com/drive/folders/19QpEZbVUPw-vVlhQkjiJZuXaP41nWMUT (від проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»)
