План-конспект уроку природознавство/інтегрований курс «Я досліджую світ» у 2 класі “Ознаки весни у неживій природі”

План-конспект уроку є дипломантом ІІ ступеня Всеукраїнського конкурсу на кращий план-конспект уроків природничих дисциплін із елементами медіаграмотності для 1-11 класів у 2018/19 н.р. («Природознавство/інтегрований курс «Я досліджую світ»)


Природознавство

2 клас

Урок 39

Тема. Ознаки весни у неживій природі

Мета. Закріпити елементарні уявлення учнів про найхарактерніші ознаки весни у неживій природі, вчити спостерігати за погодою навесні, розвивати мислення, пам’ять, спостережливість, уміння робити висновки, працювати в команді, виховувати любов та дбайливе  ставлення до природи.

Очікувані результати:

  • учні знаходять і повідомляють інформацію про назви весняних місяців, цікаві факти,  народні прикмети, обряди зустрічі весни;
  • розв’язують кросворди;
  • утворюють прислів’я про весну;
  • розповідають вірші про весну, виконують веснянки;
  • називають найхарактерніші ознаки весни;
  • сприймають на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань;
  • складають інтелектуальну карту «ВЕСНА». (Інтелект-карта створюється поступово на дошці впродовж уроку із заздалегідь підготованих демонстраційних матеріалів)

Методично-дидактичне забезпечення уроку: підручник «Природзнавство.   2 клас» (автор Грущинська І. В.), мультимедійний проектор, презентація до уроку, ілюстративно-демонстраційний матеріал для інтелектуальної карти, макет дерева, роздатковий матеріал: картки оперативного контролю для роботи у групах та у парах, предметні малюнки весняних  квітів; музичний супровід: відеозапис з уривками п’єс «Березень», «Квітень», «Травень» із циклу «Пори року» П. І. Чайковського, пісня «Веснянка» муз. М. Ведмедери, сл. К. Перелісної.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: нестандартний інтегрований урок-казка.

Зінтегровано зміст предметів: природознавство, літературне читання, музичне мистецтво.

Орієнтовний план уроку:

І. Організаційний момент

1. Привітання

2. Психоформула

 

 

1 хв.

ІІ. Хвилинка синоптика 1 хв.

ІІІ. Оголошення теми уроку

ІV. Актуалізація опорних знань

1. Іструктаж.

2. Повторення правил роботи в групі.                  

 

 

 

1 хв.

3. Робота в групах 4 хв.
4. Презентація виконаної роботи. 1 хв.
V. Мотивація навчальної діяльності. 1 хв.

VІ. Узагальнення і систематизація знань учнів.

1.  Вправа «Інформаційне бюро»

 

2 хв.

2. Вправа «Плутанка» 3 хв.
 3. Вправа «Народний синоптик» 2 хв.
VІІ. Фізкультхвилинка 2 хв.

VІІІ. Опрацювання нового матеріалу.

1. Вправа «Термінологічний словничок»

2. Первинне закріплення.

2.1. Вправа «Знайди відповідність»

Колективна робота

 

 

 

 

4 хв.

2.2. Робота в парах.

2.3. Самоперевірка

 

4 хв.

3. Дослідницька робота. 1 хв.

4. Робота з підручником.

4.1. Самостійна робота.

 

2 хв.

4.2. Гра «Розвідники». 1 хв.

ІХ. Підсумок уроку.

1.Закріплення вивченого матеріалу.

1.1. Гра «Текстовий редактор»

 

 

2 хв.

1.2. Проблемна ситуація 1 хв.

2. Рефлексія.

3. Розвиток творчих здібностей.

3.1. Декламування віршів

 

 

2 хв.

3.2.Рольова гра. Телепередача «У світі цікавого» 2 хв.
3.3. Виконання веснянок. 2 хв.
4. Заключне дійство 1 хв.
                                                           Усього тривалість: 40 хв.

Хід уроку

І. Організаційний момент

  1. Привітання (діти стоять біля дошки)

Слайд 2

Любі діти!

Продзвенів уже дзвінок.

Починається урок.

Буде він у нас цікавий,

Тож гостей зібрав чимало.

Повернімося обличчям до гостей,

Усміхнімось і промовим:

«Добрий день!»

  1. Психоформула (у колі)

– Діти, щоб настрій у всіх був дуже гарний,  усміхніться до мене, поділіться гарним настроєм з товаришем, з гостями.

– За виразом обличчя я бачу, що все гаразд і ми можемо засвітити сонечко гарного настрою.

Слайд 3

– Я всім бажаю, щоб такий настрій зберігся до кінця уроку.

ІІ. Хвилинка синоптика

Заповнення календаря спостережень.

– А першою урок природознавства розпочинає хвилинка синоптика.

Слайд 4

(Черговий учень озвучує вслух дату та  спостереження за станом неба, температурою повітря, ймовірними опадами та силою вітру. Усі інші заповнюють власний календар спостережень.)

ІІІ. Оголошення теми уроку

Слайд 5

  • Отже, яка пора року настала сьогодні за календарем?

(На дошці виконується запис з розрізних букв «ВЕСНА». Додаток 1.)

  • На цьому уроці ми розглянемо найхарактерніші ознаки весни у неживій природі, продовжимо говорити про народні прикмети, прислів’я та приказки про  весну,  дізнаємося, коли і як зустрічали весну наші предки, будемо вчитися працювати в команді.

ІV. Актуалізація опорних знань.

  1. Іструктаж.
  • Ми з вами навмисно об’єднались у 3 групи, оскільки весна триває саме 3 місяці.
  • Весняні місяці називаються (всі хором): березень, квітень, травень.

(На дошці з’являються назви місяців. Додаток 2).

  • Так і назвемо групи, в яких ви будете працювати («березень», «квітень», «травень»), але якій групі яка назва дістанеться, зрозумієте, коли виконаєте два завдання:
  • розгадаєте кросворд (Додаток 3);
  • здогадаєтесь назву місяця за відеороликом.

Роботу виконуватимете паралельно. Поки уся група розгадуватиме кросворд під музику видатного композитора Петра Ілліча Чайковського, обраний експерт від кожної з груп має зрозуміти про який місяць йдеться у запропонованих відеосюжетах.

Слайд 6

Перш, ніж розпочати роботу давайте швидко пригадаємо правила роботи в групі.

  1. Повторення правил роботи в групі:

– бути активним;

– бути доброзичливим;

– поважати товаришів;

– слухати інших;

– говорити по черзі.

  • Прошу вас виконувати правила роботи в групі.
  • Виберіть спікера, який буде відповідати за роботу в групі та експерта для перегляду відео.
  1. Робота в групах

Групам роздаються кросворди і повідомляється, що зі зворотньої сторони є фотопідказки, якими діти можуть скористатись у разі крайньої потреби.

Експерти і гості уроку насолоджуються фрагментами із циклу фортепіанних п’єс П. І. Чайковського «Пори року» і намагаються зрозуміти назву музичного твору за відеопідказками.

Слайди 7-9      

  1. Презентація виконаної роботи.

1. Висновки «експертної комісїї».

2. Доповнення інтелект карти:

  – демонстрація розв’язаних кросвордів (Додаток 3);

  – аналіз ілюстрацій до назв місяців (Додаток 4).

V. Мотивація навчальної діяльності.

 Дзвінок (імітація) через Viber . «Спілкування» за допомогою аудіо та текстових повідомлень через Viber.

Слайди 10-11

Учитель. Дивіться, нам хтось телефонує! Хто це? Це пані Зима!

Слайд 11   (2-ий раз)

Зима. Добрий день, дітлахи! Ой! А що це вас тут так багато зібралось?

Учитель. Добрий день! Ми зібрались тут, щоб зустрічати Весну.

Слайд 12   (2 рази)

Зима. Весну?!! А Весни цього року не буде! Я замкнула її в своєму замку на далекій Півночі!

Слайд 13   (2 рази)

Зима (улесливо). Навіщо вам Весна? Поміркуйте, як нам добре з вами: сніг, мороз, завірюха, бурульки! Чому ви так чекаєте на Весну?

Учитель. Діти, давайте скажемо Зимі, чому ми так чекаємо Весну?

Вправа  «Продовж речення : Я чекаю весну тому, що…»

– Я чекаю тому, що весною тепло.

–  Я чекаю тому, що можна довго грати на вулиці із друзями.

–  Я чекаю тому, що будуть весняні канікули.

–  Я чекаю тому, що в мене навесні день народження.

Учитель. А в кого ще день народження навесні? Підніміть руки! (Діти піднімають)

Слайд 14

  • Пані, Зимонько, у наших дітей день народження навесні, але якщо Весни не буде, то їм не виповниться 8 років і вони не перейдуть до 3 класу, і не зможуть продовжити навчання.

Слайд 15

Зима. Ну добре! Вмовили! Якщо вам так вже необхідна та Весна, то виконайте  усі мої завдання  і, можливо, я відпущу її!

Слайд 16

Читайте – уважно, виконуйте – старанно!

Завдання складні – тому – до ЗУСТРІЧІ!

VІ. Узагальнення і систематизація знань учнів.

  1. Вправа «Інформаційне бюро»

Учитель. Ну що ж діти, будемо рятувати Весну? Тоді читаємо перше завдання пані Зими.

Слайд 17

Завдання №1

  • Відгадайте і розкажіть, що ви знаєте про них.

ЗИМА.       Три брати-красені:

                   Землю пробуджують,

                   Птахів закликають,

 Людей звеселяють. (весняні місяці)

  • В ході підготовки до уроку ви познайомились із цікавою інформацією: чому весняні місяці так називаються?
  • Обміняйтесь досвідом у групах, оберіть спікера, презентуйте роботу. (Діти в кожній групі обмінюються інформацією, яку отримали у ході підготовки до уроку за моделлю перевернутого класу (Flipped Class)).
  • Спікери груп, прошу вас презентувати роботу.

Назва БЕРЕЗЕНЬ  походить від назви промислу – березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). У народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

КВІТЕНЬ називається так, тому що   в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець, лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль.

ТРАВНЕМ останній місяць весни став у минулому столітті. До цього він звався май – від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.

Доповніть нашу інтелект-карту народними назвами місяців. (Запропоновані на картках народні назви місяців діти групують, доповнюючи офіційні. Додаток 5).

Слайд 18

Завдання 2

– Згадайте і розплутайте прислів’я про весняні місяці. Додаток 6.

  1. Вправа «Плутанка»

З’єднайте частини прислів’їв про весну. Прочитайте їх.

Завдання для І групи.

У березні зверху пече,                               зиму вимітає, а весну
в гості запрошує.

У березні день                                                а знизу морозить.

У березні вже щука-риба                              з ніччю зустрічаються.

Березень березовим віником                         може хвостом лід розбити.

 

Завдання для ІІ групи.   

Квітень водою славний,                                а в квітні додому прилітає.

Квітень-переплітень,                                     а квітами гарний.

Хто у квітні не сіє,                                         бо переплітає трохи зими,

                                                                          трохи літа.

Де ластівка не літає,                                       той у вересні не віє.

 

Завдання для ІІІ групи.

Травень ліси одягає –                                       скупий буде врожай.

Як у травні дощ надворі,                                 літо в гості чекає.

Травень холодний —                                        то восени хліб у коморі.

Сухий і теплий май –                                        не будеш голодний.

Презентація виконаної роботи. Доповнення інтелект-карти.

  1. Вправа «Народний синоптик»

Слайд 19

Завдання № 3

  • Назвіть відомі вам народні прикмети передбачення погоди навесні.
  1. Побачив шпака – знай: весна біля порога.
  2. Прилетів жайворонок – на стійке тепло.
  3. Ранній виліт бджіл – на теплу весну.
  4. Журавель прилетів — незабаром лід зійде.
  5. Сонце перед заходом червоне — на вітер.
  6. Високо і швидко пливуть хмари — буде хороша погода
  7. Якщо на початку березня вдарить грім, чекай повернення холодів.
  8. Теплий і мокрий квітень — до хорошого урожаю.
  9. Уранці проти сонця туман — дощу не буде.
  10. Довгі бурульки до довгої весни.
  11. Довгі бруньки на деревах — спізниться літо.
  12. Якщо з берези тече багато соку, то літо буде дощовим.

VІІ. Фізкультхвилинка

  • Молодці, дітки! Всі завдання пані Зими виконуєте бездоганно! Та, мабуть, трішки вже стомились?
  • Візьмемо паузу. Заспіваймо веснянку. (Караоке-виконання веснянки з танцювальними рухами).

Слайд 20

VІІІ. Опрацювання нового матеріалу.

  1. Вправа «Термінологічний словничок»

Ознайомлення з термінологією уроку.

Слайд 21

Завдання № 4

  • Ознайомтесь з ознаками весни у неживій природі та  правильно їх визначте, підписавши ілюстрації.

Слайд 22

Колективне читання ( Одночасно доповнення інтелект-карти термінами. Додаток 7.)

Відлига — потепління погоди взимку або навесні, що призводить до танення снігів.

Ожеле́диця — тонкий шар льоду на земній поверхні, що утворюється після дощу або відлиги при зниженні температури нижче 0.

Скресання — руйнування крижаного покриву на річках, озерах і ставках.

Льодохі́д— рух крижин  на річках і озерах під дією течії чи вітру.

Повінь – розлиття річки при весняному розтаванні снігу.

  1. Первинне закріплення.

2.1. Вправа «Знайди відповідність»

Колективне доповнення інтелект-карти ілюстративним матеріалом. (Додаток 8)

  • Які ознаки весни зображені на пронумерованих ілюстраціях?

2.2. Робота в парах.

(Картки оперативного контролю, заздалегідь розкладені по одній на парту, об’єднують дітей в пари. Додаток 9.)

– Які ознаки весни зображені на ілюстраціях? Підпишіть.

(Діти, працюючи в парах, підписують ілюстрації відповідними термінами).

2.3. Самоперевірка

  • Давайте перевіримо. Слайди 23 – 27

   

Слайд 28

  1. Дослідницька робота.

Завдання № 5.

  • Дослідіть, що є причиною весняних змін в природі?

Спираючись на власний життєвий досвід та спостереження діти приходять до висновку, що причиною весняних змін в природі є рух Землі навколо Сонця.

  • Відповідно, Сонце піднімається все вище над горизонтом, його промені пряміше падають на землю і краще її прогрівають, а це в свою чергу спичиняє танення снігів і криги.

Слайд 29

  1. Робота з підручником.

Завдання № 6

– Як змінюється тривалість дня і ночі навесні? Дізнайтесь із підручника, коли настає день весняного рівнодення. 

4.1. Самостійна робота.

Мовчазне читання (ст.100). Відповіді на запитання.

Слайд 30

Завдання № 7 

– На які три періоди поділяють весну?

4.2. Гра «Розвідники».

 Читання «по діагоналі» з метою якнайшвидшого пошуку відповідей на запитання. (ст. 101).

ІХ. Підсумок уроку.

  1. Закріплення вивченого матеріалу.

Слайд 31

Завдання № 8

  • Відновіть текст, вставивши приховані мною слова.

Слайд 32 

1.1.  Гра «Текстовий редактор»

 – Прочитайте текст. Вставте пропущені слова.

Ознаки весни

Весна у наш край приходить тихо й непомітно. Спочатку сонце все вище на небосхилі, а тоді з кожним днем посилає все більше тепла. Дні стають довшими .

Сонечко тихесенько, ніби матуся, пробуджує природу від зимового сну. Під його теплим промінням починає танути сніг. Розпочинається відлига. Та вночі ще намагається господарювати зима. Вона вкриває тонким шаром льоду все довкола і на ранок на дорогах  часто ожеледиця.

Минає кілька днів, і весна стає сміливішою, гомінкою. Починає скресати лід на річках і озерах. Ще через кілька днів він починає сердито тріщати. Крижини з гуркотом штовхають одна одну. Розпочинається льодохід.

 Переповнені талою водою водойми виходять з берегів і  тоді на прилеглих до них територіях панує повінь.

Танення снігу, скресання льоду на водоймах, льодохід, повінь – це весняні явища в житті неживої природи.

1.2. Проблемна ситуація

Слайд 33 

Завдання №9 

  • Уявіть собі, що календар зник. Що допоможе вам дізнатися про прихід весни?
  • Які ж ознаки весни у неживій природі?
  1. Рефлексія.

На магнітній дошці прикріплено силует безлистого дерева. В учнів на партах  – квіточки. Додаток 10.

 – А тепер давайте спробуємо оцінити міцність наших знань.

  • Якщо ви запам’ятали, які ознаки весни у неживій природі, то прикрасьте квіточками наше чарівне деревце, якщо ж з даної теми вам потрібно ще трішки підучити матеріал, залиште квіточки на парті. Подаруєте деревцю, коли будете готові.
  1. Розвиток творчих здібностей.

Слайд 34

Завдання №10.

  • Розкажіть  про весну творчо і цікаво
  • На урок позакласного читання ми з вами готували  веснянки, цікаву інформацію, вірші про весну. Хто бажає розповісти їх нашим гостям і  Зимі?

3.1. Декламування віршів

Перші крапельки весни

Ще навколо біло-біло,
Та вже сонечко пригріло.
І з-під стріхи: капу-капу! —
Прямо цуцику на лапу.

Цуцик носа підставляє,
Цуцик хвостиком виляє:
Він радіє довгожданим
Першим крапелькам весняним.
(Г. Бойко)

Все навколо зеленіє …

Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте…

«Швидше, мамо, черевички!
Глянь, як весело в саду!
Ти не бійся — до кринички
Я і сам не підійду». 
(О. Олесь)

Котики вербові

Сонце по діброві
Ходить, як лисичка.
Котики вербові
Жмурять жовті личка.
Вже не хочуть спати,
Хоч і трішки сонні.
Гріють лапенята
На яснім осонні.
(Анатолій Камінчук)

…………………………………………………………………………………….

3.2.Рольова гра. Телепередача «У світі цікавого»

(Діти, які виявили бажання при підготовці до уроку спробувати себе у ролі телеведучих, озвучують слайди презентації).

Слайд 35

  • Чи знаєте ви, як швидко крокує планетою весна? Уважно спостерігаючи за цвітінням квітів, допитливі вчені визначили, що швидкість руху весни —  50 кілометрів на день

Слайд 36

  • Доведено: навесні люди дихають на одну третину частіше, аніж за аналогічний період осені.

Слайд 37                                                      

  • Щороку в Індії відзначають свято на честь приходу весни — Holi. Це, мабуть, найяскравіший весняний фестиваль у світі, адже все навкруги сяє барвами веселки. Святкування проходять гамірно та надзвичайно весело. За традицією, учасники фестивалю спочатку сиплють один на одного кольоровий порошок, а потім всі дружно обливаються підфарбованою водою.

 Слайд 38

  • Чи замислювались ви над тим, що не всі зустрічають весну в березні? В Австралії, Аргентині та на Мадагаскарі весна починається у вересні.

Слайд 39

  • Астрономічна весна в Україні наступає у день весняного рівнодення.

Слайд 40

  • У Женеві, Швейцарії, прихід весни оголошують лише з «дозволу» офіційного каштану, який росте під вікнами кантонального уряду. Захоче дерево впустити весну в місто — розпустить листочки, а ні — офіційна весна нізащо не наступить. Щоправда, каштан не дуже вередливий, і, як правило, сповіщає про прихід весни у березні. Та були випадки, коли дерево зацвітало напередодні Нового року (29 грудня 2002), або взагалі цвіло двічі на рік — спочатку в березні, а потім у жовтні (2006).

Слайд 41

  • А от наші предки сповіщати про прихід весни довіряли зозулі. Долетить із лісу загадкове «ку-ку» — от і весна настала.

– Якщо  весна барилася й не поспішала до нас приходити, то люди її починали закликати.

3.3. Виконання веснянок.

Благослови, мати, весну закликати!
Весну закликати, зиму проводжати!
Зимочка — в візочку,
Літечко — в човночку.

Ой весна, весна, днем красна,
Що ти нам, веснонька, принесла?
Принесла я вам літечко,
Щоб родилось житечко,
Ще й озима пшениця
І усяка пашниця.

Пісенька-весняночка

Лугом поміж квітами я іду,
Пісеньку-весняночку я веду.
Склала я цю пісеньку голосну
Про гаряче сонечко, про весну.
Батьківщино сонячна, рідний край!
Тут топчу я стежечку з краю в край
І тягнусь, мов квіточка, в висоту.
Лугом поміж квітами я іду,
Пісеньку-весняночку я веду.
І лунає пісенька скрізь моя:
Батьківщину сонячну славлю я!
(Лідія Компанієць)

……………………………………………………..

  1. Заключне дійство

Учитель. Щось Зима вже довго не озивається…Мабуть заслухалась, а  може уже пішла від нас?

Слайд 42

  • Погляньте хто це?…

Слайд 42   (2-ий раз)

Весна. Діти, я дуже вдячна вам за визволення з полону Зими. І за давнім звичаєм, дарую вам і нашим гостям жайворонків.

Учитель «знаходить» на підвіконні  кошик із випічкою у формі пташечок і роздає їх усім присутнім в класі.

  • А ось про давній звичай зустрічі весни із печивом у формі жайворонків, про ознаки весни у живій природі і багато-багато цікавих весняних таємниць ми дізнаємось на наступних уроках природознавства.

Слайд 43

Весна. До нових зустрічей!

Презентація, додатки та фото з уроку доступні за посиланням:

https://drive.google.com/open?id=17hk7Na6mj_Ygnf5hR9mtDoRUD3fFBcAh


Підготувала: Шишка Юлія Іванівна, учитель початкових класів опорного навчального закладу «Апостолівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Апостолівської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *